Постанова

від 24.07.2024 по справі 914/3018/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2024 р. м. Львів Справа №914/3018/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалех І.Б.

суддівГриців В.М.

Зварич О.В.

розглянув в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю На Варшавській, б/н від 16.06.2024 (вх № 01-05/1698/24 від 17.06.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 09 травня 2024 року (суддя Петрашко М.М., повний текст рішення складено та підписано 29.05.2024 м. Львів)

у справі №914/3018/22

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "На Варшавській", м. Львів

про стягнення 55922,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "На Варшавській" про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 01.12.2021 по 31.07.2021 в розмірі 104899,11 грн.

В подальшому, відповідно до заяви позивача (вх.№1419/23 від 20.01.2023) про зменшення розміру позовних вимог, Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "На Варшавській" заборгованість за період з 01.12.2021 по 30.11.2022 за постачання теплової енергії у розмірі 55922,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.12.2021 по 30.11.2022 за постачання теплової енергії, відповідно до умов індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09 травня 2024 року в справі №914/3018/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "На Варшавській" на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за теплову енергію в розмірі 47500,15 грн та 2481,00 грн втрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 8422,28 грн закрито провадження у справі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "На Варшавській", не погодившись з винесеним рішенням подало апеляційну скаргу, в якій вказує, на те, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийнятим з порушенням норм матеріального права.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, встановив припинення дії договору №536/Ш від 01.09.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "На Варшавській" (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) без належних та допустимих доказів.

Також, ТзОВ "На Варшавській", звертає увагу апеляційного суду на неправомірне застосування судом першої інстанції до нього умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021. Виходячи з викладеного, скаржник вважає неправомірним застосування судом першої інстанції у спірних правовідносинах Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року № 315.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що воно прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю На Варшавській, б/н від 16.06.2024 (вх № 01-05/1698/24 від 17.06.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 09 травня 2024 року у справі №914/3018/22. Вирішено розглядати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю На Варшавській без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №914/3018/22 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09 травня 2024 року у справі №914/3018/22, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що між ним та відповідачем з 01.12.2021 почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.

Відповідно до пункту 1 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктами 2-4 договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів, з моменту розміщення на https://lmkp.lte.lviv.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів, з моменту розміщення змінених умов на https://lmkp.lte.lviv.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018 №130. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).

Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги з тих підстав, що правовідносини між сторонами виникли та врегульовано на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 також те, що нежитлові приміщення, власниками яких є ТзОВ «На Варшавській», розташовані у м. Львові за адресами вул. Масарика, 3а та вул. Варшавська, 56а є частинами багатоквартирних житлових будинків, розташованих у м. Львові по вул. Масарика, 3 та вул. Варшавській, 56.

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено висновки, що положення частини 5 статті 13 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» стосується відповідача, як співвласника багатоквартирних будинків за адресами його нежитлових приміщень по вул. Масарика, 3 та Варшавська, 56, на якого розповсюджується положення Методики №315, щодо розподілу обсягів спожитих у будинку комунальних послуг на загальнобудинкові потреби МЗК Опал., ФВБС Опал., ФВБС ГВП.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

01.09.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "На Варшавській" (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) був укладений договір №536/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір №536/ Ш). Копію договору долучено відповідачем до матеріалів справи.

Згідно пункту 1 договору №536/Ш, енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору №536/Ш, теплова енергія постачається споживачу в обсягах, згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Відповідно до пунктів 10.1. та 10.4. договору №536/Ш, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2004. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У зв`язку з тим, що жодна зі сторін договору №536/Ш письмово не заявляла про його припинення за місяць до закінчення терміну його дії, договір №536/Ш щороку пролонговувався на кожний наступний рік.

Оскільки до 01.12.2021 року жодна із сторін письмово не заявляла про припинення дії договору №536/Ш, тому його дія була пролонгована на 2022 рік.

Позивачем не долучено до матеріалів жодних допустимих та належних доказів припинення дії договору №536/Ш, відповідно до вимог чинного законодавства та умов вказаного договору.

Фактично за договором №536/Ш здійснювалось і здійснюється постачання теплової енергії на опалення, оскільки нежитлові приміщення відповідача не під`єднані до гарячого водопостачання.

Вказані обставини підтверджуються і рахунками №536ш-12 за грудень 2021, №536ш-1 за січень 2022, №536ш-2 за лютий 2022, №536ш-3 за березень 2022, №536ш-4 за квітень 2022, №536ш-5 за травень 2022, №536ш-6 за червень 2022, №536ш-7 за липень 2022, що виставлялись і направлялись позивачем відповідачу (Том 1, а.с. 22-29).

У вказаних рахунках чітко зазначено підставу договір №536ш від 01.03.2003.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що договір №536ш від 01.03.2003 припинив свою дію з 01.12.2021, коли почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, не відповідає дійсності, оскільки сам позивач виставляв рахунки по договору №536ш від 01.03.2003 після 01.12.2021.

Разом з тим, за період стягнення - з 01.12.2021 по 30.11.2022, позивачем не надано доказів дії нового індивідуального договору від 01.12.2021.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Зазначених доказів позивачем не долучено до матеріалів справи.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду враховує правові висновки, викладені у постанові КАС ВС від 10.01.2023 року у справі №620/10707/21.

У вказаній постанові, зокрема, зазначено наступне.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-Vm, який введено в дію 01 травня 2019 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-Vm надання житлово- комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-Vm передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказом від 22 листопада 2018 року №315, затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика № 315).

Методика №315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів (пункт 1 Методики).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у своєму листі від 02 травня 2019 року № 7/10.1/7260-19 надало такі роз`яснення:

- практична реалізація нововведень, передбачених Законом України «Про житлово- комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-Vm, можлива за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, нових договорів про надання комунальних послуг);

-враховуючи особливості перехідного періоду (від моменту введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-Vm (01 травня 2019 року) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг пунктом 3 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону № 2189 (тобто до 01 травня 2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладених за правилами, визначеними цим Законом.

Колегія суддів ВС у вищенаведеній постанові зазначила, що ключовим є питання чи передбачено умовами договорів про надання комунальних послуг, укладеним до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-УІІІ (01 травня 2019 року), можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг споживачем та виконавцем комунальної послуги.

Як вбачається з рішень судів попередніх інстанцій, суди вказали, що до 01 травня 2019 року та після 01 травня 2019 року залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189^ІІІ та до вказаних договорів законодавство не передбачає можливості застосування виконавцями послуг Методики №315.».

В той же час, згідно пункту 10.2 договору №536/Ш від 01.09.2003 року, укладеного між ТзОВ «На Варшавській» та ЛМКП «Львівтеплоенерго», договір припиняє свою дію у випадках:

- закінчення терміну, на який він був укладений;

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття рішення судом;

- ліквідації сторін.

Пунктом 10.4 передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

З огляду на викладене, аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, вбачається відсутність можливості застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг споживачем та виконавцем комунальної послуги, відтак законодавство не передбачає можливості застосування виконавцями послуг Методики №315.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно частини 4 статті 9 цього Закону, структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Частиною 8 статті 14 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що положення цієї статті можуть застосовуватись до відносин, що виникають при укладанні, зміні та припиненні договорів про надання комунальних послуг споживачам у двоквартирних будинках та в інших будівлях, приміщеннях, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, за рішенням власників (співвласників) таких будинків (будівель).

На виконання положень Закону про ЖКП постановою Кабміну №830 від 21.08.2019 року було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Якщо споживач розташований в окремо розташованій будівлі, яка не є багатоквартирним будинком, то теплопостачальна організація може заключити договір купівлі-продажу теплової енергії зі споживачем на основі господарських договорів за відповідним тарифом.

У разі якщо власником (співвласником) нежитлових будівель буде прийнято рішення, щодо укладення договорів у відповідності до Правил та Договорів, то такий договір повинен бути заключений на кожну окрему будівлю, в зв`язку з тим, що у таких договорах визначаються істотні умови у відповідності до частини 3 ст. 12 Закону про ЖКП, а також зазначається інформація про споживача для кожної окремої будівлі, а саме максимальне теплове навантаження будівлі.

У матеріалах справи наявні докази того, що на нежитлові приміщення, належні ТзОВ «На Варшавській» по вул. Варшавській, 56а та вул. Масарика, 3а, та на житлові будинки №56 по вул. Варшавській та № 3 по вул. Масарика у ЛМКП «Львівтеплоенерго» оформлені окремі Опитувальні листи споживача теплової енергії, у яких власне і зазначались максимальні теплові навантаження на будівлі окремо житлових багатоквартирних будинків та окремо нежитлових приміщень, належних відповідачу, що підтверджує той факт, що нежитлові приміщення відповідача не є частинами багатоквартирних житлових будинків АДРЕСА_1 .

Так, з опитувального листа споживача теплової енергії - житлового будинку №3 по вул. Масарика вбачається, що об`єктом теплоспоживання є даний житловий будинок, в тому числі квартири з індивідуальним опаленням, слюсарна майстерня (ЖЕК 407). У даному опитувальному листі наведено максимальне теплове навантаження даного об`єкта теплоспоживання, наведені відповідні показники теплового навантаження та опалювальну площу об`єкта - житлового будинку, що становить 13 300,58 м.кв.

З опитувального листа споживача теплової енергії - ТзОВ «На Варшавській» вбачається, що об`єктом теплоспоживання є приміщення №3а на вул. Масарика, опалювальна площа якого становить 399,4 м.кв. З даного опитувального листа вбачається, що у відповідача наявне лише опалення, а гаряче водопостачання відсутнє.

З опитувального листа споживача теплової енергії житлового будинку №56 на вул. Варшавській у м. Львові вбачається, що об`єктом теплоспоживання є житловий будинок, в тому числі сходова клітка, амбулаторія сімейного лікаря, «Укрпошта» відділення № 20, квартири з індивідуальним опаленням. В даному опитувальному листі наведено максимальне теплове навантаження даного об`єкта, а опалювальна площа будинку зазначена 2 563,06 м.кв.

З опитувального листа споживача теплової енергії - ТзОВ «На Варшавській» вбачається, що об`єктом теплоспоживання є приміщення №56а по вул. Варшавській, опалювальна площа якого становить 373,7 м.кв. З даного опитувального листа також вбачається, що у відповідача наявне лише опалення, а гаряче водопостачання відсутнє.

З огляду на викладене, судом першої інстанції проігноровано той факт, що оскільки нежитлові приміщення відповідача розташовані поза межами житлових будинків, то договірні відносини між позивачем та відповідачем регулюються відповідно до статтей 179-188 ГК України на основі господарських договорів.

Крім того, з довідки Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №ХІ 01-23-48 від 10.04.2023, вбачається, що частина приміщення цокольного поверху, яке знаходиться за адресою, м. Львів, вул. Масарика Т. буд. 3а, та належать ТОВ «На Варшавській» (загальна площа приміщень 399,4 кв.м.) є відокремленим від основного будинку окремою стіною, а саме приміщення заг. площею 195,6 кв.м. Частина приміщень цокольного поверху заг. площею 203,8 кв.м., знаходяться в складі основного будинку. Окрім цього, частина приміщення цокольного поверху, що знаходяться за адресою, м.Львів, вул. Варшавська буд. 56а, які належать ТОВ «На Варшавській» (загальна площа приміщень 537,0 кв.м.) є відокремленими від основного будинку окремою стіною, а саме приміщення заг. площею 412,0 кв.м. Частина приміщень цокольного поверху заг. площею 125,0 кв.м., знаходяться в складі основного будинку.

Дані об`єкти є окремими об`єктами нерухомості, окремими будівлями, які обладнані окремими входами, власними окремими системами опалення, мають встановлені окремі лічильники та експлуатаційні вузли окремо від житлових будинків, розташованих за адресами: вул. Масарика, 3 у м. Львові та вул. Варшавська, 56 у м. Львові.

Також колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з додатком №2/1 до договору №536/Ш "Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між енергопостачальною організацією та споживачем» встановлено, що теплова енергія до об`єктів споживача постачається від теплових джерел енергопостачальної організації, об`єктом є ТзОВ "На Варшавській", адреса об`єкта - вул. Масарика № 3. Межа балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Споживачем встановлюється на внутрішній поверхні стіни приміщення Споживача запірної арматури перед лічильником. Від теплового джерела до межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності експлуатаційне обслуговування здійснює Енергопостачальна організація. Від межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності експлуатаційне обслуговування теплових мереж в бік подачі теплової енергії до об`єктів Споживача здійснює Споживач.

Згідно додатку №2/2 до договору №536/Ш «Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Споживачем» встановлено, що теплова енергія до об`єктів Споживача постачається від теплових джерел Енергопостачальної організації, об`єктом є ТзОВ «На Варшавській», адреса об`єкта - вул. Варшавська, №56.

Крім цього, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що як вбачається з рахунків за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води за спірний період, позивач здійснював нарахування відповідачу плати за абонентське обслуговування за постачання гарячої води, проте наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що гаряче водопостачання у нежитлових приміщеннях, належних відповідачу, відсутнє.

Вказані обставини підтверджується описаними вище Опитувальними листами споживача теплової енергії на нежитлові приміщення, належні ТзОВ «На Варшавській» по вул. Варшавській, 56а та вул. Масарика, 3а.

Підтверджують відсутність гарячого водопостачання у нежитлових приміщення №56а по вул. Варшавській та №3а по вул. Масарика наявні в матеріалах справи витяги з протоколів №2 засідання постійно діючої комісії для розгляду питань, щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води від 29.12.2022 року №7 та №8, згідно яких було надано дозвіл на відключення від системи централізованого опалення нежитлових приміщень №56а по вул. Варшавській та №3а по вул. Масарика та влаштування електричного опалення у нежитлових приміщеннях, а також Акти від 01.05.2023 року про відключення будівлі від зовнішніх інженерних мереж централізованого опалення/постачання гарячої води.

Підтвердженням вказаних обставин є також долучені позивачем до позовної заяви копії акту про включення системи теплоспоживання від 11.10.2021 року та акту про включення системи теплоспоживання від 01.12.2021 року, що залишені судом першої інстанції без належної правової оцінки. (Том 1, а.с. 20-21).

Зазначені акти підтверджують, що нежитлові приміщення, належні відповідачу, не входять до складу житлових будинків №3 по вул. Масарика та №56 по вул. Варшавській.

Так, з копії акту про включення системи теплоспоживання від 11.10.2021 року вбачається, що в опалювальному сезоні 2021/2022 р.р. система теплоспоживання в приміщеннях ТзОВ «На Варшаській» за адресою вул. Масарика, 3 включено опалення 11.10.2021 року, а в приміщеннях за адресою вул. Варшавська, 56 включено опалення 01.12.2021 року.

Вказаними актами підтверджується факт включення системи теплоспоживання у нежитлових приміщеннях, належних ТзОВ «На Варшавській», як у окремих приміщеннях.

Також судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому факту, що у житловому будинку №56 по вул. Варшавській у м. Львові було створено ОСББ «Під Аркою».

До матеріалів справи долучена копія розпорядження Шевченківської районної адміністрації №800 від 14.12.2018 року «Про передачу багатоквартирного будинку №56 на вул. Варшавській з балансу ЛКП «Варшавське-407» в управління ОСББ «Під аркою»».

За результатами звернення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Під аркою» було утворено комісію для приймання-передачі будинку №56 на вул. Варшавській у м. Львов із балансу ЛКП «Варшавське-407» в управління ОСББ «Під аркою».

Як вбачається з акту приймання-передачі житлового будинку №56 по вул. Варшавській у м. Львові від 23.01.2019 року, комісія встановила активи житлового будинку, зокрема зазначила, що у такому є 44 квартири та два нежитлові приміщення комунальної власності площею 298,40 м.кв.

Із довідки №17 від 14.02.2023 року, виданої ОСББ «Під аркою» вбачається, що ТзОВ «На Варшавській» та належне йому нежитлове приміщення №56а по вул. Варшавській не входить в ОСББ «Під аркою», не є частиною багатоквартирного будинку №56 по вул. Варшавській, а також, що ОСББ «Під аркою» не нараховує ТзОВ «На Варшавській» плату за утримання будинку (прибирання, вивіз сміття тощо).

Згідно розпорядження Шевченківської районної адміністрації №175 від 15.04.2016 року «Про передачу житлового будинку №3 на вул. Масарика з балансу ЛКП «Варшавське-407» на баланс ОСББ «Масарика 3», за результатами звернення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Масарика 3» було утворено комісію для приймання-передачі будинку № 3 по вул. Масарика з балансу ЛКП «Варшавське-407» на баланс ОСББ «Масарика 3».

Як вбачається з акту приймання-передачі житлового будинку №3 по вул. Масарика від 25.05.2016 року, комісія встановила активи житлового будинку, а саме, що у такому будинку наявна 251 квартира.

З огляду на викладене, ТзОВ «На Варшавській» не входить до членів ОСББ «Масарика 3», а належне йому нежитлове приміщення №3а по вул. Масарика у м. Львові не належить до активів будинку №3 по вул. Масарика.

У статті 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку» визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно статті 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Із наведених норм Закону вбачається, що якщо б належні ТзОВ «На Варшавській» нежитлові приміщення по вул. Варшавській, 56а та вул. Масарика, 3а входили до складу житлових будинків АДРЕСА_2 , то відповідач мав би бути членом ОСББ, а спірні приміщення увійшли б до активів житлових будинків.

Крім цього, судом першої інстанції було помилково зроблено передчасні та не обгрунтовані висновки про те, що земельні ділянки, відведені для обслуговування житлових будинків АДРЕСА_1 та земельні ділянки, відведені для обслуговування нежитлових приміщень № 3а по АДРЕСА_3 , належні ТзОВ «На Варшавській», знаходяться у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, оскільки докази такого в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, рішення Господарського суд Львівської області від Львівської області від 9 травня 2024 року у справі №914/3018/22 слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції, то судові витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача, згідно ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 12, 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю На Варшавській, б/н від 16.06.2024 (вх № 01-05/1698/24 від 17.06.2024) задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 9 травня 2024 року у справі №914/3018/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

3. Судові витрати по розгляду справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

4. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, місто Львів, вулиця Данила Апостола, будинок 1, ідентифікаційний код 05506460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "На Варшавській" (79009, місто Львів, вулиця Масарика Т., будинок 3А, ідентифікаційний код 20796768) 2977,20 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

7.Матеріали справи №914/3018/22 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддяМалех І.Б.

СуддяГриців В.М.

СуддяЗварич О.В.