Ухвала

від 04.07.2024 по справі 577/743/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №577/743/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/249/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

04 липня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 577/743/24 за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.02.2024 щодо накладення арешту на майно,

установила:

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки клопотання слідчого не містить обґрунтування необхідності арешту майну, постановою касаційного господарського суду від 13.02.2024 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про визнання ПАТ «Конотопський арматурний завод» банкрутом, що в свою чергу припиняє всі заходи з продажу майна товариства. Арбітражний керуючий ОСОБА_8 при продажі майна товариства діяв у межах повноважень визначних Кодексом України з процедур банкрутства, а матеріали клопотання не містять доказів неправомірності проведеної інвентаризації майна товариства. Накладення арешту на основні засоби товариства унеможливлює відновлення платоспроможності боржника, проведення його санації шляхом використання майна з метою реалізації заходів щодо відновлення платоспроможності, що порушує права як боржника, так і кредиторів. Вказує також на порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання про арешт майна, встановлених ст. 172 КПК.

16.02.2024 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Конотопської окружної прокуратури, звернувся слідчий, яке обґрунтував тим, що Конотопським РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідуванні в кримінальному провадженні № 42024202500000015 від 25.01.2024 за ч. 1 ст. 365-2 КК, за фактом того, що арбітражний керуючий ПАТ «Конотопський арматурний завод», зловживаючи своїми службовими обов`язками провів неналежну інвентаризацію майна.

09.01.2023 Господарським судом Сумської області (справа № 920/986/22) відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Конотопський арматурний завод» та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_8 .

03.08.2023 ухвалою Господарського суду Сумської області ТОВ «Агенція податкового декларування» (далі ТОВ «АПД») визнано кредитором ПАТ «КАЗ» з вимогами у загальному розмірі 1 700 896,20 грн, боржника ПАТ «КАЗ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На вказану ухвалу ТОВ «АПД» подано апеляційну скаргу та 24.11.2023 касаційну скаргу.

В жовтні 2023 року арбітражним керуючим ОСОБА_8 розпочато продаж майна боржника ПАТ «КАЗ», у тому числі через аукціонні торги.

03.01.2024 ОСОБА_8 передав ТОВ «Щ.І.Т.» після проведення електронного аукціону № BRD001-UA-20231211-74105 від 22.12.2023 майно належне ПАТ «КАЗ», а саме злиток сталь 4,5 тони З0хМА у кількості 2 шт., шабот під молот М 212, б/в у кількості 1 шт., за ціною 229 687,00 грн.

13.02.2024 рішенням Касаційного господарського суду ВС в справі № 920/986/22 визнано процедуру банкротства (ліквідації) боржника ПАТ «КАЗ» незаконною і повернено до початкового стану та в цей же день до Конотопської окружної прокуратури надійшло клопотання від ТОВ «АПД» щодо накладання арешту на рухоме та нерухоме майно ПАТ «КАЗ» та заборони ОСОБА_8 здійснювати дії щодо реалізації цього майна за судовим рішенням.

15.02.2024 представники ТОВ «Щ.І.Т.» прибули на територію ПАТ «КАЗ» з метою вилучити придбане ними майно та в цей же день до Конотопського РВП надійшло повідомлення від міського голови м. Конотоп ОСОБА_9 про те, що на території ПАТ «КАЗ» за адресою м. Конотоп вул. Вирівська, 60, знаходяться невідомі особи, які намагаються вивезти майно заводу.

Зважаючи на це, слідчий просив накласти арешт на основні активи ПАТ «КАЗ», а саме основні активи у кількості 42 позицій на загальну суму 8 730 298,07 грн Інвентаризаційний опис № 1 Основні засоби (будівлі та споруди); Сховище III КЛ. № 68004, інв., 0227 № 218331.1.ААБАВЖ147 Інвентаризаційний опис № 1/1 Основні засоби (сховище, що не увійшло до статного капіталу товариства); основні активи у кількості 919 позицій на загальну суму 676 773,79 грн Інвентаризаційний опис № 2 Основні засоби (машини та обладнання), які постановою слідчого від 13.02.2024 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, шляхом заборони його реалізації, продажу чи іншого відчуження.

Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.02.2024 вказане клопотання слідчого задоволене. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтував тим, що наведене слідчим в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК та існує необхідність його збереження як речових доказів.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, від прокурора ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, а від представника власника майна будь-яких клопотань, у тому числі і про відкладення апеляційного розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів. При цьому у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу, тобто матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше (ч. 3 ст. 170 КПК).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб (п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Так, розглянувши клопотання слідчого про арешт майна та задовольнивши його, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та належним чином умотивовано в ухвалі, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання були дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту цього майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Так, Конотопським РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідуванні в кримінальному провадженні № 42024202500000015 від 25.01.2024 за ч. 1 ст. 365-2 КК за фактом того, що арбітражний керуючий ПАТ «Конотопський арматурний завод», зловживаючи своїми службовими обов`язками провів неналежну інвентаризацію майна.

09.01.2023 Господарським судом Сумської області (справа № 920/986/22) відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Конотопський арматурний завод» та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_8 .

03.08.2024 ухвалою Господарського суду Сумської області ТОВ «Агенція податкового декларування» (далі ТОВ «АПД») визнано кредитором ПАТ «КАЗ» з вимогами у загальному розмірі 1 700 896,20 грн, боржника ПАТ «КАЗ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На вказане рішення ТОВ «АПД» подано апеляційну скаргу та 24.11.2023 касаційну скаргу.

В жовтні 2023 року арбітражним керуючим ОСОБА_8 розпочато продаж майна боржника ПАТ «КАЗ», у тому числі через аукціонні торги.

03.01.2024 ОСОБА_8 передав ТОВ «Щ.І.Т.» після проведення електронного аукціону № BRD001-UA-20231211-74105 від 22.12.2023 майно належне ПАТ «КАЗ», а саме злиток сталь 4,5 тони З0хМА у кількості 2 шт., шабот під молот М 212, б/в у кількості 1 шт., за ціною 229 687,00 грн.

Рішенням Касаційного господарського суду ВС у справі № 920/986/22 визнано процедуру банкротства (ліквідації) боржника ПАТ «КАЗ» незаконною і повернена до початкового стану та в цей же день до Конотопської окружної прокуратури надійшло клопотання від ТОВ «АПД» щодо накладання арешту на рухоме та нерухоме майно ПАТ «КАЗ» та заборони ОСОБА_8 здійснення дій щодо реалізації цього майна за судовим рішенням.

15.02.2025 представники ТОВ «Щ.І.Т.» прибули на територію ПАТ «КАЗ» з метою вилучити придбане ними майно та в цей же день до Конотопського РВП надійшло повідомлення від міського голови м. Конотоп ОСОБА_9 про те, що на території ПАТ «КАЗ» за адресою м. Конотоп вул. Вирівська, 60, знаходяться невідомі особи, які намагаються вивезти майно заводу.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки дійсно на даний час існує реальна необхідність в забезпеченні збереження цього майна як речового доказу у вказаному вище кримінальному провадженні, зокрема основні активи у кількості 42 позицій на загальну суму 8 730 298,07 грн Інвентаризаційний опис № 1 Основні засоби (будівлі та споруди); Сховище III КЛ. № 68004, інв., 0227 № 218331.1.ААБАВЖ147 Інвентаризаційний опис № 1/1 Основні засоби (сховище, що не увійшло до статного капіталу товариства); основні активи у кількості 919 позицій на загальну суму 676 773,79 грн Інвентаризаційний опис № 2 Основні засоби (машини та обладнання), які постановою слідчого від 13.02.2024 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_11 про те, що клопотання слідчого не містить обґрунтування необхідності арешту майну, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки установлені досудовим розслідуванням фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі слідства є підстави для обґрунтованого припущення, що дане майно безпосередньо стосується предмета розслідування, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК дає правові підстави для його арешту як речового доказів з метою його збереження.

Аналізуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права осіб, які володіють, користуються і можуть розпоряджатись певним майном, враховуючи одночасно і приватні, і суспільні інтереси.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна колегія суддів враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна у виді заборони його реалізації, продажу чи відчуження не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети, а власник майна не позбавлений можливості володіти та користуватися арештованим майном для підприємницької (господарської) діяльності, у тому числі і тієї, на яку представник власника майна посилається у своїй апеляційній скарзі відновлення платоспроможності боржника, проведення його санації шляхом використання майна з метою реалізації заходів щодо відновлення платоспроможності.

Доказів негативних наслідків від застосування судом такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна чи порушення прав боржника та кредиторів колегія суддів не установила, а сторонами кримінального провадження надано не було.

У сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно, діяв у спосіб та в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, не обмеживши підприємницьку чи іншу господарську діяльність власника майна.

Необхідно зауважити, що слідчий суддя суду першої інстанції на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо, тому перевіривши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допустив.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, передбачених ч. 1 ст. 172 КПК, то колегія суддів звертає увагу, що таке порушення дійсно мало місце, але одночасно приходить до переконання, що зазначене порушення не є істотним і не тягне за собою безумовне скасування ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 412 КПК), оскільки при вирішенні питання про арешт майна для ухвалення законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст. 94, 132, 173 КПК перш за все повинен урахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. При цьому колегія суддів ураховує також і рішення Касаційного господарського суду ВС у справі № 920/986/22 про визнання процедури банкротства (ліквідації) боржника ПАТ «КАЗ» незаконною і повернення до початкового стану, внаслідок чого за певних обставин в подальшому ТОВ «Щ.І.Т.» може втратити право власності на арештоване майно ПАТ «КАЗ», незважаючи на результат проведеного електронного аукціону № BRD001-UA-20231211-74105 від 22.12.2023.

Таким чином, арешт на майно у даному кримінальному провадженні накладений за наявності для цього правових підстав та відповідає вимогам КПК, а матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим, пропорційним та необхідним.

Оскаржена ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.02.2024 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42024202500000015 від 25.01.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4