Ухвала

від 23.07.2024 по справі 650/2228/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/819/125/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Справа № 650/2228/24 Доповідач ОСОБА_2

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/2228/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024 м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024231130000218 від 02.04.2024 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31.05.2024, якою щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, раніше неодноразово судимого:

22.03.2012 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

03.12.2012 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

24.09.2014 Нововоронцовським районним судом Херсонської області за ст.395 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту;

04.09.2019 Київським апеляційним судом за ч.1 ст.309, ч.2 ст.15 та ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,

застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28.07.2024 включно із застосуванням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за таких обставин.

Так, ОСОБА_9 підозрюється у тому, що він у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав та у невстановленому місці зберігав з метою збуту наркотичний засіб, який відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів є наркотичним засобом обіг якого обмежено метадон (фенадон), маса якого становить 0,1300 г., який 02.04.2024 у період часу з 15.45 по 15.47 годину, перебуваючи поблизу свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, незаконно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення шляхом незаконного збуту наркотичних засобів, збув шляхом оплатної передачі за готівкові грошові кошти в сумі 500 гривень громадянину ОСОБА_10 (анкетні дані змінено), у якого його вилучено під час проведення огляду місця події в приміщені станції поліцейської діяльності ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 02.04.2024 у період часу з 15.55 по 15.56 годину.

Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченогоч.1 ст.307 КК України,кваліфікуючими ознаками якого є незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування своїх доводів указує, що прокурором не надано жодного доказу щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Сторона обвинувачення лише обмежилася їх переліком та обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, не наведено.

Крім того зазначає, що підозрюваний заперечує факт продажу метадону, перебуває на обліку у лікаря, проходить курс лікування та отримує пігулки метадону.

Така ситуація дуже швидко спричинила погіршення стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_9 .

Також звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_9 має постійне місце проживання, де мешкає зі своїм батьком та здійснює за ним догляд.

Просить ухвалу слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31.05.2024 про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 цілодобовий домашній арешт.

Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про час розгляду справи шляхом надіслання повідомлень.

Клопотання про обов`язкову участь підозрюваного ОСОБА_9 в апеляційному розгляді від нього до апеляційного суду не надходило, а тому його участь не є обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, позицію захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , який підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною, кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до матеріалів провадження слідчим відділом ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231130000218 від 02.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, §57).

30.05.2024 ОСОБА_9 в порядку ст.208 КК України було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

31.05.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів.

На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого, а саме:

-рапортом т.в.о. начальника СКП ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області;

-висновком експерта №СЕ-19/104-24/14227-НЗПРАП від 04.04.2024 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (особа із зміненими анкетними даними);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (особа із зміненими анкетними даними);

-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 30.05.2024;

-протоколами огляду від 02.04.2024 року; протоколами огляду від 30.05.2024 року;

-протоколом затримання від 30.05.2024 року;

-повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 31.05.2024 року;

-іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності обґрунтовують підозру.

Зазначені докази у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та визнаних наявними слідчим суддею, апеляційний суд вважає безпідставними.

Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Ризиком у контексті кримінального провадження єпевна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов`язковою доведеність вчинення особою активних дій.

Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.

Так, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду.

Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Зі змісту ухвали слідчого судді та журналу судового засідання випливає, що слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, є неприйнятними.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( ОСОБА_12 проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Підстави для скасування чи зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу на більш м`який відсутні, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.307 КК України, є особою, яка раніше неодноразово судима, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, наявність у справі свідків, зі зміненими анкетними даними, відсутність даних про офіційне працевлаштування ОСОБА_9 та, відповідно, про наявність у нього законних джерел для існування.

З урахуванням зазначених обставин, даних про особу підозрюваного ОСОБА_9 , а також тяжкості покарання, що загрожуватиме у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він вчинивши злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією. Тобто усвідомлення відповідальності перед законом, може спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_9 не має офіційних джерел доходу, не працевлаштований, раніше неодноразово був засуджений за вчинення умисних кримінальних правопорушень, у тому числі і за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

А тому доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов`язує застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_9 , апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 , зокрема, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.

Що ж до доводів захисника ОСОБА_8 про те, що підозрюваний ОСОБА_9 перебуває на обліку у лікаря, проходить курс лікування та отримує пігулки метадону, а така ситуація дуже швидко спричинила погіршення стану його здоров`я, то колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що об`єктивних підстав для подальшого надання підозрюваному вказаного наркотичного засобу, за умови існування підозри у збуті останніх, відсутні, а будь-яка установа попереднього ув`язнення здатна забезпечити необхідне лікування особи.

Матеріали провадження не містять відомостей про неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_9 в умовах СІЗО, які могли буті отримані захисником на його запит.

За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 є необхідним та достатнім для запобіганню існуючим ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки, що в свою чергу, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, вказує на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_9 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вмотивовано визначив розмір застави, а саме у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.

Саме такий розмір застави, як вважає колегія суддів, здатен забезпечити у разі її внесення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути визнаний завідомо непомірним для підозрюваного.

Колегія суддів наголошує, що розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно ухвали, слідчий суддя, врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, майновий стан підозрюваного, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3 ч.5 ст.182 КПК України.

Виходячи з наведеного вище, слідчим суддею ухвалено рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , яке відповідає вимогамКПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ.

Отже, слідчий суддя врахував всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та у відповідності до положень даної норми ухвалив обґрунтоване та законне рішення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ч.2ст.376,ст.404,405,407,419,422КПК України,апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31.05.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 до 28.07.2024 включно залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4