Ухвала

від 24.07.2024 по справі 766/8420/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУНС № 766/8420/23 Головуюча у першій інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/819/315/24 Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в режимі відеконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від20 березня 2024 року, яким

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянин України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, який перебуває на обліку в КНП «ХОЗНПД» ХОР з 07.06.2018 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 956 грн. 00 коп.

Цивільний позов Акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, залишено без розгляду.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , 02.05.2023 року близько 23:00 год (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) за попередньою змовою з ОСОБА_11 , таємно, умисно, з метою незаконного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, знявши кришку люку кабельної каналізації розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , проник всередину та звідки здійснив крадіжку кабелю «ТПП 300х2х0,4» довжиною 25 метрів, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертиз від 30.05.2023 № СЕ-19/122-23/1460-ТВ станом на 03.05.2023 складає 8504,75 грн., спричинивши АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був помічений та зупинений працівниками Національної Гвардії України.

Вищевказані дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковані за 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі останнього, який не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинене в умовах воєнного стану.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржуваний вирок, у мотивувальній частині вироку з обвинувачення, що визнане судом доведеним, виключити вказівку суду про вчинення ОСОБА_8 злочину за попередньою змовою з ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у зв`язку із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

Крім того, в резолютивній частині вироку, вказати про задоволення цивільного позову АТ «Укртелеком» про стягнення з ОСОБА_8 майнової шкоди завданої злочином в сумі 8504 грн. 75 коп.

В решті вирок залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована доводами про допущення судом першої інстанції істотного порушення вимог КПК України.

Зокрема, посилаючись на вимоги ст.ст. 18, 28 КК України, судом першої інстанції ОСОБА_8 неправильно визнано винним у вчиненні замаху на крадіжку за попередньою змовою з ОСОБА_11 , стосовно якого матеріали виділені в окреме провадження, у зв`язку із застосуванням примусових заходів медичного характеру, оскільки дана особа є неосудною з огляду на вимоги ст. 19 КК України, а тому не може бути суб`єктом злочину.

Крім того, апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції вимог ст. 129 КПК України, щодо залишення цивільного позову АТ «Укртелеком» про відшкодування матеріальної шкоди без розгляду. Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження АТ «Укртелеком» у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином з обвинуваченого ОСОБА_8 , а також з ОСОБА_11 . Визнавши винним ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та ухваливши обвинувальний вирок, суд позов АТ «Укртелеком» залишив без розгляду.

Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, захисника та обвинуваченого, які заперечували проти її задоволення, вивчивши і перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла до наступного.

Представник АТ «Укртелеком» подав заяву про проведення апеляційного розгляду без його участі. Підтримує апеляційну скаргу прокурора.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за який він засуджений, правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.394, ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися. Про дослідження таких доказів не йдеться і в апеляційній скарзі прокурора.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Водночас, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про те, що у мотивувальній частині вироку з обвинувачення, що визнане судом доведеним, виключити вказівку суду про вчинення ОСОБА_8 злочину за попередньою змовою з ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у зв`язку із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

Так, відповідно до ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб, які заздалегідь, тобто до почату злочину, домовились про спільне його вчинення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні замаху на крадіжку за попередньою змовою з ОСОБА_11 , стосовно якого матеріали виділені в окреме провадження, у зв`язку із застосуванням примусових заходів медичного характеру, оскільки дана особа є неосудною з огляду на вимоги ст. 19 КК України, а тому не може бути суб`єктом злочину.

Зважаючи на викладене, із обсягу обвинувачення, визнаного судом доведеним, необхідно виключити посилання суду на те, що ОСОБА_8 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 .

Згідно з положеннями ч. 2ст. 127 КПК України,шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно дост. 128 КПКособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5ст. 128 КПКпередбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦПКза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом ч. 1ст. 129 КПК України,суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру цивільного позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Загальними вимогами цивільного процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Приписами ч. 1 ст.368, ч.ч. 3, 4 ст.374 КПКпередбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

Проте, незважаючи на вимоги вищевказаних статей КПК України, вирішуючи питання цього заявленого позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний позов АТ «Укртелеком» слід залишити без розгляду.

Зважаючи на викладене, вирок суду першої інстанції, в частині вирішення цивільного позову АТ «Укртелеком» до ОСОБА_8 не відповідає вимогам статей370,374 КПК України.

Зазначені обставини вказують на те, що цивільний позов АТ «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_8 фактично не був предметом розгляду в суді першої інстанції, його розгляд не здійснювався у відповідний процесуальний спосіб, в апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про дослідження доказів щодо цього цивільного позову, зважаючи на, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості переглянути зазначений цивільний позов по суті.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Херсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від20березня 2024року стосовно ОСОБА_8 зач.3ст.15 ч.4ст.185КК України, змінити.

У мотивувальній частині вироку з обвинувачення, що визнане судом доведеним, виключити вказівку суду про вчинення ОСОБА_8 злочину за попередньою змовою з ОСОБА_11 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у зв`язку із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

Цей же вирок Херсонського міського суду Херсонської області стосовно ОСОБА_8 , в частині вирішення цивільного позову АТ «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_8 , скасувати та призначити, в цій частині, новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня її оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14