Постанова

від 27.06.2024 по справі 911/218/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2024 р. Справа№ 911/218/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Палія В.В.

Хрипуна О.О.

секретаря судового засідання Вороніної О.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 27.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2024

у справі №911/218/24 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

про скасування рішення про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/218/24 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про скасування рішення про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/218/24 за правилами загального позовного провадження, відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», підготовче засідання призначено на 27.02.2024 року.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року заяву прокуратури б/н від 18.03.2024 року (вх. №2320 від 18.03.2024) про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

До суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява №15/1-359вих-24 від 08.04.2024 (вх. №26/24 від 09.04.2024) про забезпечення позову, згідно якої, прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, яка зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд», заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав, заборони будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає, що підставами позову у даній справі є порушення вимог ст. ст. 20, 55, 56, 84, 116, 141, 149 Земельного кодексу України та ст. ст. 5, 7, 57 Лісового кодексу України при неправомірній державній реєстрації за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036. Оскільки, предметом спору у даній справі є повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення на користь держави, прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку з одночасним встановленням заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї та будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на ній.

З наведених підстав, з метою унеможливлення виникненню у подальшому негативних наслідків відновлення положення, яке існувало до виникнення спірних правовідносин, запобігання відчуженню чи обтяженню зобов`язаннями спірних земельних ділянок, прокурор вважає за необхідне вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, а також шляхом заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки на цій земельній ділянці та заборони будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на спірній земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/218/24:

Заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури №15/1-359вих-24 від 08.04.2024 (вх. №26/24 від 09.04.2024) про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, яка зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежитлове приміщення 14 А, офіс 7, код ЄДРПОУ 43680551)

Заборонено державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав.

Заборонено будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/218/24, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду про забезпечення позову та ухвалити постанову про відмову у задоволенні заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що саме лише припущення Позивача про те, що існують підстави вважати, що Відповідачем будуть здійсненні певні заходи з метою уникнення виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування та без подання будь-яких доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви позивача.

На думку скаржника, посилання Позивача на те, що спірне майно незаконно вибуло з його власності не є достатньою підставою для задоволення заяви, оскільки оцінка та встановлення даних обставин стосується безпосередньо вирішення спору по суті, тоді як при вирішенні питання щодо забезпечення позову суд не повинен оцінювати доводи щодо суті позовних вимог. Самі лише посилання прокурора на те, що відповідач має можливість розпоряджатися майном (будівлею), а також припущення щодо відчуження такого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений прокурором спосіб.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Палій В.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/218/24; відкладено вирішення питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/218/24 до надходження матеріалів оскарження ухвали до Північного апеляційного господарського суду.

08.05.2024 матеріали оскарження у справі 911/218/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.06.2024.

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 27.06.2024 представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, прокурор висловився за відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі, з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову є: витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права власності на майно, а способом захисту свого права прокурор обрав звернення до суду з віндикаційним позовом.

Так, рішенням Обухівського районного суду від 07.04.2015 у справі №372/268/15-І задоволено позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району. Визнано недійсними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.2003 №746 «Про передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 9,0035 га; підпункт 1 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.2006 №93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради»; державний акт на землю від 25.10.2006 серії ЯД №658671; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036 та визнано за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

На виконання вказаного рішення суду державним реєстратором 25.09.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку (індексний номер рішення 24744913).

Крім того, постановою ДВС Обухівського МРУЮ від 16.10.2015 виконавче провадження №4834966 за виконавчим листом №2-316/15 від 04.06.2015 закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав виконання рішення суду шляхом витребування із володіння боржника ОСОБА_1 на користь ДП «Київське лісове господарство» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, що підтверджується актами вилучення майна та прийому-передачі від 13.10.2015.

Заочним рішенням Обухівського районного суду від 20.11.2014 у справі №372/4868/14-ц задоволено позов ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» перед ПАТ «Європейський газовий банк» за кредитним договором від 18.02.2008 №85-180208 звернуто стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_1 , а саме, земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

15.10.2019 між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю та майнових прав, що випливають з цінних паперів, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» перейшли, у тому числі, права за кредитним договором від 18.02.2008 №85-180208.

28.02.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2021 відчужило земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036 на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», яке, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, залишається її власником на даний час.

Прокурор зазначає, що ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на момент неправомірної державної реєстрації за собою спірної земельної ділянки достеменно знали про наявність судового рішення у справі №372/268/15-ц, яким спірну земельну ділянку витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави, позаяк, зазначеними юридичними особами упродовж 2018-2020 років вживались заходи щодо його оскарження в апеляційному та касаційному порядках, за наслідками чого постановою Верховного Суду від 20.05.2022 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 22.09.2021, якою закрито апеляційне провадження у справі №372/268/15-ц.

На думку прокурора, протиправна державна реєстрація за відповідачем у справі спірної земельної ділянки та незаконна зміна її цільового призначення на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, на даний час дає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» формальну можливість користуватись спірною ділянкою в межах виду використання, проводити земельні роботи на ній, здійснювати її забудову тощо. Потенційним наслідком вказаних дій є вирубка лісу у межах спірної території, що матиме негативні наслідки для екосистеми, зокрема і через ймовірне знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, погіршення стану атмосфери та негативний вплив на екологічну систему місцевості та країни у цілому.

Оскільки, зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» на праві власності земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, права держави вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться до державної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.

Додатковою обставиною, що вказує на наявність підстав для заходів забезпечення позову прокурор зазначає факт недобросовісних дій учасників справи в ході судового розгляду справи №372/268/15-ц.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову підставою для застосування судом забезпечувальних заходів є можливість особи, у власності якої знаходиться спірна земельна ділянка, розпоряджатися нею на власний розсуд, незважаючи на відкрите судове провадження щодо витребування із незаконного володіння даної земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункти 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 23.10.2019 у справі №927/432/19).

Обранням належного, відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Як встановлено, предметом позовних вимог у цій справі є вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

У заяві про забезпечення позову зазначено, що протиправна державна реєстрація за відповідачем у справі спірної земельної ділянки та незаконна зміна її цільового призначення на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, на даний час дає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» формальну можливість користуватись спірною ділянкою в межах виду використання, проводити земельні роботи на ній, здійснювати її забудову тощо. Потенційним наслідком вказаних дій є вирубка лісу у межах спірної території, що матиме негативні наслідки для екосистеми, зокрема і через ймовірне знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, погіршення стану атмосфери та негативний вплив на екологічну систему місцевості та країни у цілому.

Оскільки, зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» на праві власності земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, права держави вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться до державної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.

Тобто, наявність у особи, які на цей час є власником спірної земельної ділянки, правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, у тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірними земельними ділянками на користь третіх осіб чи погіршити властивості такої ділянки шляхом вирубки лісу, що унеможливить її повернення до державної власності у первинному вигляді, у разі задоволення позову.

Невжиття власником земельної ділянки активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити таку земельну ділянку чи погіршити її властивості не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись своїм майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

При цьому, сам факт наявності права власності на землю вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном. Суд погоджується з доводами прокурора, що вказані обставини свідчать про реальну можливість особи, яка на цей час є власником спірних земельних ділянок, у будь-який час розпорядитись спірною земельною ділянкою.

З наведених підстав колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності заборони вчиняти будь-які підготовчі, земельні, будівельні роботи для збереження земельних ділянок у їх первинному стані до визначення подальшої долі цього майна, та погоджується з аргументами прокурора, що у випадку невжиття вищезазначених заходів забезпечення позову, рішення суду не виконає свою правову роль та не призведе до захисту та відновлення порушеного права.

У справі, яка розглядається, позовні вимоги спрямовані на поновлення права Київської обласної державної адміністрації на землю, що згідно зі статтею 14 Конституції України є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.

Відчуження спірної земельної ділянки чи погіршення її властивостей протягом розгляду цієї справи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Забезпечення позову в обраний прокурором спосіб пов`язано з забезпеченням можливості поновлення порушених прав та інтересів Київської обласної державної адміністрації в разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також базується на обґрунтованих припущеннях.

Наведені прокурором у заяві про забезпечення позову обставини, а також наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони третім особами вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки, утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення відповідної земельної ділянки у належний стан, який існував до порушення прав, що, в свою чергу, спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу чи безпосередньо самого органу місцевого самоврядування на подання додаткових позовів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідно не надасть змогу в межах позову в повному обсязі відновити його права.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки, земельна ділянка залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатись спірним майном обмежується на певний час, отже, має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. За таких обставин, обраний прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку та заборону державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, в тому числі, і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав, а також, заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці, є співмірним та прямо стосується предмету позов і, оскільки, існує ризик відчуження майна на користь третіх осіб, а також, здійснення вирубки дерев, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.08.2022 року у справі №916/3966/21 та від 29.08.2022 року у справі №916/53/22.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а саме: у разі заявлення позивачем вимоги немайнового характеру має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до недотримання вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача, як в одноособового власника, можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Викладеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що самі лише посилання прокурора на те, що відповідач має можливість розпоряджатися майном (будівлею), а також припущення щодо відчуження такого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений прокурором спосіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Заявлені прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на унеможливлення відчуження земельної ділянки щодо якої існує спір, а також на збереження земельної ділянки у тому стані, який дозволив би захистити відповідне право (у разі якщо суд дійде висновку про його порушення) у спосіб, який визначений законом. Застосування зазначених заходів пов`язується з обставинами, на які прокурор послався в обґрунтування позовних вимог та їм відповідає.

Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи стосовно спірної земельної ділянки будуть здійснені ті чи інші реєстраційні дії, здійснено її поділ або об`єднання з іншими земельними ділянками, на ній буде розміщено об`єкти нерухомості, її буде відчужено, здійснено погіршення її властивостей тощо, буде унеможливлено захист або поновлення права, про яке йдеться в позові, в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для відповідача, є меншими з тими негативними наслідками, які можуть настати для позивача в результаті невжиття цих заходів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вищевказані заходи забезпечення позову відповідають статтям 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, які запропоновані заявником призведе до істотного ускладнення чи навіть унеможливлення ефективного захисту та відновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Запропоновані заходи не призведуть до порушення прав відповідачів та спрямовані на запобігання негативним наслідкам до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили, тому суд дійшов висновку, що заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Викладеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги, покладені в обґрунтування її вимог.

Як зазначено у п. 41 висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

З наведених підстав судова колегія вважає, що у справі, яка розглядається, скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності викладених в оскаржуваній ухвалі висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/218/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В. з 08.07.2024 по 21.07.2024 та відпусткою судді Палія В.В. з 08.07.2024 по 12.07.2024 повний текст постанови складено та підписано 22.07.2024.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді В.В. Палій

О.О. Хрипун