Постанова

від 04.07.2024 по справі 911/2830/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. Справа№ 911/2830/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Палія В.В.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання Вороніної О.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 04.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ідея Банк"

на рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 (повний текст складений 12.04.2024)

у справі №911/2830/24 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк"

до Кредитної спілки "Кредит Експерт"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1

про стягнення 29 182,34 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулося до суду з позовом про стягнення з Кредитної спілки "Кредит Експерт" грошових коштів у розмірі 29 182 грн. 34 коп., набутих без достатніх правових підстав.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державною виконавчою службою відбулося перерахування коштів, отриманих від реалізації заставного майна відповідачу без достатніх правових підстав, оскільки такі кошти згідно ст. 23 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 19 ЗУ «Про заставу, ст.ст. 46, 51 ЗУ «Про виконавче провадження» повинні були бути перераховані позивачу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2024 в позові Акціонерного товариства "Ідея Банк" (далі АТ "Ідея Банк") відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що застава автомобіля GEELY MR7151A припинилася у зв`язку з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання, що виключає порушення прав позивача.

5. Зазначені обставини підтверджують, що за рахунок предмету застави були задоволені вимоги в тому числі й позивача АТ "Ідея Банк", а на момент отримання коштів відповідачем всі вимоги АТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі та спростовують посилання позивача, що, в порушення закону, відчуження предмету застави відбулося без його згоди, а кошти за виконавчим документом Позивач не отримав.

6. Отже, з огляду на те, що КС «Кредит-Експерт» набуло право власності на кошти за встановленою законом процедурою, тому у позивача відсутні правові підстави вважати, що кошти отримані відповідачем неправомірно або без достатньої правової підстави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/23, АТ "Ідея Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/24, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

8. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

9. Господарський суд Київської області дійшов помилкового висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення Галицького районного суду міста Львова по справі №461/5628/15-ц від 07.07.2015 року.

10. Враховуючи те, що Відповідач не був заставодержателем реалізованого заставленого майна, а вимоги заставодержателя не були задоволені в повному обсязі, то правові підстави для перерахунку коштів отриманих від реалізації заставленого майна Відповідачу були відсутні, а наявність самого лише розпорядження державного виконавця та платіжного доручення про перерахунок коштів не свідчить про наявність достатньої правової підстави для набуття права власності Відповідача на кошти отримані від реалізації заставного майна.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Ідея Банк" на рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.06.2024.

12. У зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці 13.06.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ідея Банк" на рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/23 призначено на 04.07.2024.

Позиції учасників справи

14. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ідея Банк" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Клопотання учасників справи

15. В своїй апеляційній скарзі скаржник просить слухати справу в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Львівського апеляційного суду.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) задовольнила заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17. Представник відповідача Трібусян О.В. звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) задовольнила заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

19. Представник відповідача Трібусян О.В. звернувся до суду з заявою про участь у всіх судових засіданнях по справі №911/2830/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) задовольнила заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21. 30.04.2024 засобами поштового зв`язку АТ "Ідея Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/24, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

22. Також скаржник просить всі судові засідання слухати в режимі відеоконференції в приміщенні Львівського апеляційного суду.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Хрипуна О.О.) задовольнила заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Явка представників учасників справи

24. У судовому засіданні 04.07.2024 представники позивача та відповідача були присутні в режимі відеоконференції.

25. Представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ідея Банк" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

26. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 07.07.2015 року по справі № 461/5628/15-ц частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про звернення стягнення на предмет застави та стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки та зокрема вирішено: «В рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором № 910.16790, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в сумі 59475,62 грн., яка складається із: основний борг - 4393,22 грн., прострочений борг - 17827,71 грн., прострочені проценти - 7171,51 грн., строкові проценти - 441,33 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань - 29641,85грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль GEELY MR7151A, 2010 року випуску, колір СІРИЙ, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника ОСОБА_1 за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчудження транспортного засобу.

28. На підставі даного рішення, 21.05.2015 р. Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий документ, який пред`явлено до Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області для примусового виконання.

29. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2014 р. у справі № 359/1169/14-ц було стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» заборгованість в сумі 29 182,34 грн., на підставі якого виданий виконавчий лист, який також пред`явлений до Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області для примусового виконання.

30. У зв`язку з наявністю двох виконавчих листів, згідно яких боржником виступав ОСОБА_1 , державною виконавчою службою їх було об"єднано у зведене виконавче провадження, а тому АТ «Ідея Банк» був учасником зведеного виконавчого провадження по зверненню стягнення на предмет застави.

31. Зокрема, постановою відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 19.05.2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/793, виданого 12.05.2014 р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» заборгованості в сумі 29 182,34 грн.

32. Постановою відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 26.11.2018 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/793, виданого 12.05.2014 р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» заборгованості в сумі 29 182,34 грн.

33. Під час виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем були проведені заходи з примусового виконання, а саме, було звернуто стягнення на легковий автомобіль, належний ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом торгів № 349248 від 02.08.2018 р. та актом державного виконавця про проведення електронних торгів від 26.11.2018 р.

34. 03.08.2020 Бориспільським МВДВС ЦМУЮ (м. Київ) надано відповідь на адвокатський запит позивача за № 58545, згідно якої вбачається, що заставлений автомобіль марки GEELY моделі MR 7151 А, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 було реалізовано в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/793 від 12.05.2014 р., виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Кредит-Експрес» боргу у розмірі 29182,34 грн. 02.08.2018 ДП «СЕТАМ» згідно протоколу №349248 за вищезазначеним виконавчим документом, державним виконавцем було реалізовано автомобіль за ціною 36 111,00 грн. та видано акт державного виконавця про проведені електронні торги від 26.11.2018 р.

35. На підставі розпорядження державного виконавця № НОМЕР_3 від 10.09.2018 р. кошти в розмірі 29 182,34 грн. були перераховані на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 1268 від 12.09.2018 року.

36. При цьому, місцевий суд звернув увагу на те, що рішення суду чи начальника державної виконавчої служби про незаконність дій державного виконавця, визнання електронних торгів недійсними, визнання розпорядження державного виконавця про перерахування коштів неправомірним чи його скасування позивачем не надано.

37. Наявність правової підстави для отримання відповідачем коштів (розпорядження державного виконавця про перерахування коштів) свідчить про відсутність можливості щодо застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та стягнення з Відповідача отриманих у 2018 році коштів.

38. Як вбачається з листа Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області від 22.09.2023 р. № 79645 виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 461/5628/15-ц, виданого 21.07.2015 р. Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк" суми боргу було закінчено 21.09.2018 р. згідно п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

39. За таких обставин, звернення стягнення на автомобіль GEELY MR7151A відбувалось в межах зведеного виконавчого провадження, одним із учасників якого був позивач, на підставі виконавчого документу, виданого на виконання рішення суду, яке передбачає звернення стягнення на предмет застави.

40. З наведеного вище вбачається, що застава автомобіля GEELY MR7151A припинилася у зв`язку з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання, що виключає порушення прав позивача.

41. Зазначені обставини підтверджують, що за рахунок предмету застави були задоволені вимоги в тому числі й позивача АТ "Ідея Банк", а на момент отримання коштів відповідачем всі вимоги АТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі та спростовують посилання позивача, що, в порушення закону, відчуження предмету застави відбулося без його згоди, а кошти за виконавчим документом Позивач не отримав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

42. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

43. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

44. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

45. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

46. За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

47. Відповідно до статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

48. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

49. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

50. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

51. Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

52. Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

53. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

54. Згідно ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

55. Згідно із ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

56. Згідно із ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 1 статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

57. Відповідно до п. 13 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень перерахування коштів стягувачам здійснюється на підставі розпорядження державного виконавця про перерахування коштів, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

58. Наявність правової підстави для отримання відповідачем коштів (розпорядження державного виконавця про перерахування коштів) свідчить про відсутність можливості щодо застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та стягнення з Відповідача отриманих у 2018 році коштів.

59. Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

60. Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

61. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

62. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що Господарський суд Київської області дійшов помилкового висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення Галицького районного суду міста Львова по справі №461/5628/15-ц від 07.07.2015.

a. Також скаржник зазначив, що виконавчий лист про звернення стягнення на предмет застави автомобіль GEELY MR7151A, 2010 року випуску, колір СІРИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 шляхом надання права Заставодержателю права та повноваження на відчуження транспортного засобу не перебував в провадженні Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області, та не міг бути виконаний органами ДВС, зокрема у межах ВП, проте відсутність такого виконавчого листа на виконанні не виключало задоволення у першу чергу та в повному обсязі вимог Позивача, як заставодержателя зазначеного автомобіля.

63. Щодо зазначених доводів скаржника, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:

64. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами,

65. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

66. За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10,2018 р. у справі № 9901/415/18).

67. Відповідно до абз. 2 п. 13 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802) У разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувану, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.

68. А згідно з абз. 2 п. 15 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).

69. Статтями 45, 47, 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначена черговість розподілу коштів. В той же час, розподіл коштів відбувається не автоматично, а на підставі рішення державного виконавця, яке приймається шляхом винесення розпорядження.

70. Таким чином, розпорядження державного виконавця є індивідуальним актом, який приймається на виконання ст. 45, 47, 51 Закону України "Про виконавче провадження", п. 13, 15 Розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, яким визначається належність коштів та на підставі якого провадиться перерахування коштів стягувачу.

71. Рішення суду чи начальника державної виконавчої служби про незаконність дій державного виконавця, визнання розпорядження державного виконавця про перерахування коштів неправомірним чи його скасування Позивачем не надано.

72. В той же час, як вбачається з постанови Київського апеляційного суду від 31.03.2023 р. у справі № 359/971/22, колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками місцевого суду щодо того, що відмовляючи у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Держави Україна в особі Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Бедія О.В., Державна Казначейська служба України про відшкодування шкоди, суд першої інстанції посилався на те, що АТ " Ідея Банк" не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також, що такими діями діями позивачу завдано матеріальної шкоди. Зокрема, АТ " Ідея Банк" не звертався до суду з вимогами про визнання неправомірними дій державного виконавця, що полягають у реалізації предмета застави. Сам по собі факт реалізації предмета застави, за рахунок якого могло бути частково погашено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 59475 гривень 62 копійки, не свідчить про те, що АТ «Ідея Банк» зазнав втрат на вказану грошову суму внаслідок знищення або пошкодження належного йому майна, або мусить зробити витрати для відновлення свого порушеного права в зазначеному розмірі, тобто, не надано доказів понесення позивачем реальних збитків чи упущеної вигоди. З огляду на зазначене, грошові кошти у розмірі 36111 гривень, які позивач просить стягнути на свою користь за рахунок Державного бюджету України не є збитками, в розумінні ч.2 ст.22 ЦК України.

73. Доводи апеляційної скарги позивача у справі № 359/971/22 про те, що він не погоджується з висновками суду першої інстанції про ненадання ним доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця, оскільки до позовної заяви було долучено докази на підтвердження права позивача на заставне майно, яке було реалізовано відповідачем на публічних торгах без дозволу та відома позивача. Крім того, на підтвердження майнової вимоги позивачем було долучено копію рішення Галицького суду м. Львова від 07 липня 2015 року про справі № 416/5628/15-ц., правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як, посилаючись у позовній заяві на неправомірність дій державного виконавця при реалізації предмета застави, позивач не надає доказів того, що вказані дії визнані неправомірними в установленому законом порядку.

74. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

75. Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 31.07.2019 р. у справі № 910/3692/18, від 17.08.2022 р. у справі № 910/10427/19 є безпідставними, оскільки:

76. обставини у цих справах є відмінними від обставин справи № 910/11610/20, яка розглядається судом, а саме: в зазначених справах вирішувалося питання щодо моменту виконання рішення суду, а не питання повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України перерахованих відповідно до розпорядження державного виконавця;

77. дії, які засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин щодо перерахування коштів КС "Кредит-Експерт" виникли не самі по собі, а на підставі розпорядження державного виконавця № НОМЕР_3 від 10.09.2018 p., яким було визначено належність коштів конкретним стягувачам.

78. Колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про те, що Господарський суд Київської області дійшов помилкового висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення Галицького районного суду міста Львова по справі №461/5628/15-ц від 07.07.2015, є власним помилковим трактуванням скаржником змісту листа Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області.

79. В вказаному листі чітко зазначено: «виконавче провадження АСВП НОМЕР_4 відкрито 13.07.2015 року. Закінчено 21.09.2018 згідно п. 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"».

80. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

81. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що Господарський суд Київської області дійшов обґрунтованого висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення Галицького районного суду міста Львова по справі №461/5628/15-ц від 07.07.2015.

a. Крім того, скаржник у своїй апеляційній скарзі наголошує, що відповідач не був заставодержателем реалізованого заставленого майна, а вимоги заставодержателя не були задоволені в повному обсязі, то правові підстави для перерахунку коштів отриманих від реалізації заставленого майна відповідачу були відсутні, а наявність самого лише розпорядження державного виконавця та платіжного доручення про перерахунок коштів не свідчить про наявність достатньої правової підстави для набуття права власності відповідача на кошти отримані від реалізації заставного майна.

82. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень скаржника, у зв`язку з таким:

83. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

84. При цьому зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна, 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи. 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

85. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (правова позиції викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/1 б-ц, від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17).

86. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

- договори та інші правочини;

- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

- завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

- інші юридичні факти.

87. А згідно з ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

88. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції підставою для перерахування державним виконавцем коштів Відповідачу були кредитний договір № К-1/0085/07/12 від 13.02.2012 та рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2014 у справі № 359/1169/14-ц, виконавчий лист, який було видано виконавчий лист № 2/359/793 від 12.05.2014 на виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2014 у справі № 359/1169/14-ц.

89. При цьому, грошові кошти перераховувалися Відповідачу на підставі розпорядження державного виконавця № НОМЕР_3 від 10.09.2018.

90. На час розгляду даної справи всі документи, які були підставою для отримання коштів КС "Кредит-Експерт", є чинними, в судовому чи адміністративному порядку не скасовувалися.

91. Отже, у разі коли поведінка набувача або інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі (правова позиції викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14 та у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18, від 14.02.2022 у справі №908/544/21).

92. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

93. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi цієї статті тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

94. Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями

95. 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

96. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

97. Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (стаття 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна, а набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого.

98. Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

99. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

100. Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

101. Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18), від 24 березня 2021 року у справі № 369/8126/17 (провадження № 61-5137св19), від 29 березня 2022 року у справі № 296/3518/19(провадження № 61-20356св21).

102. Проте, посилання апелянта, що правовою підставою для перерахування коштів є норми ст. 45, 47, 51 Закону України "Про виконавче провадження" є необґрунтованими, оскільки зазначені норми встановлюють черговість розподілу коштів державним виконавцем, а не правові підстав для отримання коштів.

103. Отже, з огляду на те, КС "Кредит-Експерт" набуло право власності на кошти на підставі кредитного договору та рішення суду, виконавчого листа, відповідно до розпорядження державного виконавця, відсутні правові підстави вважати, що кошти отримані Відповідачем неправомірно або без достатньої правової підстави.

104. Наявність правової підстави для отримання Відповідачем коштів (розпорядження державного виконавця про перерахування коштів) свідчить про відсутність можливості щодо застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та стягнення з Відповідача отриманих у 2018 році коштів.

105. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, щодо того, що КС «Кредит-Експерт» набуло право власності на кошти за встановленою законом процедурою, тому у позивача відсутні правові підстави вважати, що кошти отримані відповідачем неправомірно або без достатньої правової підстави.

106. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 911/2830/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.

107. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

108. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

109. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

110. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

111. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

112. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

113. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Ідея Банк" відсутні.

Судові витрати

114. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

115. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ідея Банк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2024 у справі №911/2830/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В. з 08.07.2024 по 21.07.2024 та відпусткою судді Палія В.В. з 08.07.2024 по 12.07.2024 повний текст постанови складено та підписано 22.07.2024.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді В.В. Палій

О.О. Хрипун