Ухвала

від 23.07.2024 по справі 910/18977/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"23" липня 2024 р. Справа№ 910/18977/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної казначейської служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 (повне рішення складено 13.05.2024)

у справі № 910/18977/23 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Колонтаїв»

до

1. Міністерства внутрішніх справ України

2. Національної поліції України

3. Головного управління Національної поліції в Харківській області

4. Державної казначейської служби України

про відшкодування 1 629 802,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Колонтаїв» з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області та до Державної казначейської служби України про відшкодування 1 629 802, 61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 позов задоволено. Вирішено стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОЛОНТАЇВ» майнову шкоду у розмірі 1 367 924 грн., інфляційні втрати в розмірі 261 878 грн. 61 коп, судовий збір в розмірі 24 447 грн. 05 коп.

В задоволенні позову до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та Державної казначейської служби - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна казначейська служба України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити апелянта від сплати судового збору або відстрочити сплату такого збору до закінчення воєнного стану. Прийняти постанову, якою задовольнити апеляційну скаргу Казначейства. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/18977/23 про стягнення з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА КОЛОНТАЇВ» майнову шкоду у розмірі 1 367 924 грн, інфляційні втрати в розмірі 261 878 грн 61 коп., судовий збір в розмірі 24 447 грн 05 коп.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 04.06.2024, апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/18977/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18977/23.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/18977/23.

Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги скаржником доказів сплати судового збору не додано.

Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору або відстрочити сплату такого збору до закінчення воєнного стану, посилаючись на те, що на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 органи Казначейства не мають пільг при сплаті судового збору. Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану. Так пунктом 19 Порядку виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Казначейству своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору. З огляду на зазначене, зважаючи на обставини, які виникли не з вини Казначейства, а також враховуючи ситуацію, яка склалася у зв`язку із збройною агресією російської федерації, Казначейство не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.

За правилами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено наступне:

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на те, що скаржником оскаржується рішення суду, сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд», складає 29 336, 45 грн та розраховується наступним чином: 24 447, 04 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) * 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору) = 29 336, 45 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.04.2024 було складено 13.05.2024, а отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 03.06.2024.

Апеляційну скаргу сформовано в системі «Електронний суд» та зареєстровано в Північному апеляційному господарському суді 04.06.2024, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання оскаржуваного рішення 23.05.2024.

Колегією суддів встановлено, що скаржником не подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, відсутнє таке клопотання і в тексті апеляційної скарги.

Визначений законодавцем десятиденний строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути поновлений відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Поновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Для поновлення строку подачі апеляційної скарги, при зверненні з відповідним клопотанням, заявнику необхідно обґрунтувати поважність пропуску строку з посиланням на конкретні обставини, які підтверджуються відповідними доказами.

Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості поновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги за власною ініціативою, за відсутності такого клопотання.

За змістом ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 16, 56, 58, 164, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати такого збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/18977/23 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Державну казначейську службу України, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська