Постанова

від 03.07.2024 по справі 925/214/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. Справа№ 925/214/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Коханій О.В. в режимі відеоконференції

від відповідача-1: Желізняк Ю.В. в режимі відеоконференції

від відповідача-2: Стретович М.О. (службове посвідчення)

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 (повний текст рішення складено 14.09.2023)

у справі № 925/214/22 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт"

до 1) Головного управління Національної поліції в Черкаській області

2) Черкаської обласної прокуратури

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державної Казначейської служби України

про стягнення 625 700 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" (позивач) звернулося до Господарський суд Черкаської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (відповідача-1) та до Черкаської обласної прокуратури (відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (третьою особу) 625 700,00 грн, з яких: 425 700,00 грн матеріальної шкоди та 200 000,00 грн моральної шкоди.

Позовні мотивовані тим, що заявлена майнова шкода є збитками у виді грошового виразу ринкової вартості належних позивачу 33 тонн мінеральних добрив - складноазотно-фосфорно калійне комплексне марки NPK16:16:16, втрачених внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250100000156 від 27.03.2018, а моральна шкода - грошовою компенсацією зневіри позивача до правоохоронних органів, у здатність держави в особі відповідачів-1,-2 виконувати свої зобов`язання і функції, приниженні ділової репутації позивача перед контрагентами.

При цьому, позивач зазначив, що протиправна бездіяльність відповідачів-1,-2 полягала в тому, що Уманське районне управління поліції, як територіальний орган поліції, не визнало мінеральне добриво речовим доказом, не передало його на зберігання позивачу, не забезпечило його збереження до закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внаслідок чого допустило його втрату. Черкаська обласна прокуратура і її територіальні органи, здійснюючи процесуальне керівництво досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не забезпечило захист порушеного права власності позивача.

Як на правову підставу своїх позовних вимог, позивач послався на норми ст.ст. 13, 19, 41, 56 Конституції України, ст.ст. 11, 22, ч.ч 1, 2 ст. 1166, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про національну поліцію" бездіяльність відповідачів суперечила нормам статей 13, 15, 17, 21, 59 Закону України "Про національну поліцію", Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/214/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване відсутністю наявності повного юридичного складу для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, тобто підстави для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/214/22 від 22.06.2023 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга позивача зводиться до того, що суд першої інстанції помилкового не звернув увагу на те, що фактичні обставини, встановлені у даній справі свідчать про бездіяльність органу досудового розслідування, його посадових та службових осіб щодо вчинення вилученого у позивача майна, яке в свою чергу, накладає на останнього непропорційний та неправомірний тягар у відновленні свого майнового права.

Короткий зміст відзивів відповідачів-1,-2 та третьої особи на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідачі-1,-2 та третя особа наголошує на відсутності доказів наявності протиправної поведінки органів досудового розслідування та прокуратури, причинно-наслідкового зв`язку між їх діями (бездіяльністю) та матеріальними збитками позивача.

Короткий зміст відповіді позивача на відзиви відповідачів-1,-2 та третьої особи та узагальнення її доводів

У відповіді на відзиви, позивач повністю підтримує викладену ним правову позицію у апеляційній скарзі.

Також, до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи понесених ним витрат на правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/214/22 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/214/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/214/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.; призначено справу № 925/214/22 до розгляду в судовому засідання на 14.02.2024. Вирішено провести судове засідання у справі № 925/214/22 в режимі відеоконференції за участю представників позивача, відповідача-1 та третьої особи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 призначено справу № 925/214/22 до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2024, у зв`язку з направленням головуючого судді Іоннікової І.А. на навчання 14.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 розгляд справи № 925/214/22 відкладено в судовому засіданні на 10.04.2024.

10.04.2024 судове засідання не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. на навчанні, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 розгляд справи № 925/214/22 призначено в судовому засіданні на 05.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 розгляд справи № 925/214/22 призначено в судовому засіданні на 03.07.2024.

В судове засідання, яке відбулося 03.07.2024, до приміщення з`явився представник відповідача-2, представники позивача та відповідача-1 брали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в його електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 05.06.2024).

Враховуючи, що явка представника третьої особи у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідачів-1,-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

03.01.2018 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" договір поставки товару № 3 (надалі - договір).

Предметом договору є постачання товару, визначеного специфікацією, договір діє протягом 2018.

Специфікацією № 3 від 19.03.2018, яка є невід`ємною частиною договору, сторони цього договору обумовили поставку добрива складноазотно-фосфорно-калійного комплексного марки 16:16:16 у кількості 33 тонни вартістю в кількості 33,000 тонни загальною вартістю 300 300,00 грн з ПДВ.

За видатковою накладною від 19.03.2018 № 1111 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" добриво складноазотно-фосфорно-калійне комплексне марки 16:16:16 у кількості 33 тонни вартістю 300 300,00 грн з ПДВ.

Того ж дня, 19.03.2018 позивач замовив у перевізника - фізичної особи - підприємця Федоренка В.В. перевезення вантажним автомобілем Рено ДНЗ НОМЕР_1 з причепом ДНЗ НОМЕР_2 вантажу - мінеральних добрив NPK 16:16:16: в кількості 33 тонни (у біг-бегах) за маршрутом м. Черкаси - м. Умань, водій Федоренко В.В., замовлення № 175.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 19032018-06 від 19.03.2018, перевізник прийняв для перевезення вантаж на умовах, визначених замовленням від 19.03.2018 № 175, записи в товарно-транспорній накладній про розвантаження вантажу в місці призначення і про переадресацію відсутні.

Із розписки директора КСП "Родниківка" Войченка С.М., адресованої тво начальника Уманського РВП ГУНП у Черкаській області, вбачається його зобов`язання зберігати добриво до вирішення спірних питань, але не довше двох місяців, оскільки добриво придбане ним на договірних умовах на посівну. Добриво обліковане по складу, що також вбачається із книги вагаря.

21.03.2018 позивач в особі директора товариства, в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до прокуратури Черкаської області з заявою за вих. № 159/21-03 в якій повідомив, що є власником добрива складноазотно-фосфорно калійного комплексного марки 16:16:16 в кількості 33 тонни вартістю 300 300,00 грн., яке придбав на договірних умовах 19.03.2018 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група".

20.03.2018 при перевезенні вантажу (добрива) автомобіль з причепом перевізника в с. Родниківка Уманського району було зупинено і розвантажено групою осіб на чолі з керівником КСП "Родниківка" Войченком С.М. Зі слів останнього слідує, що це добриво належить очолюваному ним підприємству, заперечення водія були проігноровані. Ці дії носять ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, відомості про його вчинення заявник просив внести до ЄРДР, відкрити кримінальне провадження, розпочати досудове розслідування, визнати в цьому кримінальному провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" потерпілим, з метою забезпечення права потерпілого на відшкодування збитків від злочину, забезпечити арешт і збереження добрива як доказу та передати його на зберігання потерпілому.

Заява вих. № 159/21-03 від 21.03.2018 директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" (позивача) прокуратурою Черкаської області перенаправлена для вирішення за територіальною юрисдикцією до Уманської місцевої прокуратури, про що повідомлено позивача супровідним листом від 23.03.2018 № 04/2/2-101-18.

02.04.2018 керівником Уманської місцевої прокуратури листом № 1/141-65-18 повідомлено позивача, що за його зверненням вих. № 159/21-03 від 21.03.2018 СВ Уманського РВП ГУНП у Черкаській області відомості по фактам, викладеним у заяві, 26.03.2018 внесені до ЄРДР, по ним відкрито кримінальне провадження за № 12018250100000156 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Із витягу з ЄРДР від 28.02.2018 вбачається, що за інформацією внесеною до ЄРДР 26.03.2018, 27.06.2018 зареєстроване кримінальне провадження № 12018250100000156 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.

В межах кримінального провадження № 12018250100000156 від 27.03.2018 позивач звертався з клопотаннями, а саме:

- 06.04.2018 № 166/06-04 до Уманського РВП ГУНП у Черкаській області про забезпечення арешту добрив, визнання їх речовим доказом і передачу їх на зберігання йому;

- 25.05.2018 поштою до Уманської місцевої прокуратури про вжиття заходів прокурорського реагування щодо дій слідчого СВ Уманського РВП ГУНП у Черкаській області Кірсарова С.О. і прокурора Уманської місцевої прокуратури Андрійчука С.В. про неналежне виконання ними вимог Кримінального процесуального кодексу України;

- 11.06.2018 нарочно слідчому СВ Уманського РВП ГУНП у Черкаській області Кірсарову С.О. про невідкладну перевірку наявності і збереження добрива, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, та передачу його на зберігання власнику і потерпілому - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт";

- 18.07.2018 до прокуратури Черкаської області про передачу матеріалів справи на розслідування вищестоящому слідчому органу - слідчому управлінню ГУНП у Черкаській області;

- 07.12.2018 слідчому СВ Уманського РВП ГУНП у Черкаській області Кірсарову С.О. про надання інформації і процесуальних документів у кримінальному провадженні № 12018250100000156, яке об`єднане із кримінальним провадженням № 420018251100000075 від 11.06.2018;

- 15.04.2021 до Уманської місцевої прокуратури з пропозиціями щодо збирання доказів для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню;

- 15.04.2021 до Уманського районного управління поліції про проведення певних слідчих дій;

- 22.07.2021 до Уманського районного управління поліції про повідомлення результатів розгляду клопотання від 15.04.2021 про проведення слідчих і розшукових дій та результат вирішення його клопотання про прийняття і приєднання до матеріалів кримінального провадження № 12018250100000156 його цивільного позову;

- 13.08.2021 до Уманського районного управління поліції про повідомлення результатів розгляду клопотання від 22.07.2021 та про надання інформації про хід кримінального провадження і копій процесуальних документів у ньому;

- 13.08.2021 до Черкаської обласної прокуратури про надання інформації щодо результатів службової перевірки про неналежний стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250100000156;

- 08.10.2021 до Уманської окружної прокуратури про надання копії постанови від 02.09.2021 про закриття кримінального провадження № 12018250100000156 і про рух його цивільного позову у цьому кримінальному провадженні;

- 08.10.2021 до слідчого управління ГУНП у Черкаській області про надання копій матеріалів службового розслідування щодо неналежного стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250100000156 та копії рішення за результатом цього службового розслідування;

- 16.12.2021 до Черкаської обласної прокуратури, ГУНП у Черкаській області, Уманської окружної прокуратури і Уманського районного управління поліції з вимогою повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" речові докази - добрива складноазотно-фосфорно калійного комплексного марки 16:16:16 в кількості 33 тонни у зв`язку з закриттям кримінального провадження № 12018250100000156 згідно з постановою від 02.08.2021.

На свої звернення позивач отримав такі письмові повідомлення:

- 17.05.2018 № 1/141-98-18, 25.06.2018 № 1/141-98-18, 19.04.2021 № 53-226вих21, 19.10.2021 № 53-96-21, 29.12.2021 № 53-96-21 від Уманської (місцевої) окружної прокуратури, якими повідомлялось позивача, що вивченням матеріалів кримінального провадження № 12018250100000156 встановлено, що 20.03.2018 у вказаному кримінальному провадженні було проведено огляд місця події на території КСП "Родниківка", під час якого виявлено мінеральне добриво в кількості 33 тонни, яке передане на відповідальне зберігання голові КСП Войченку С.М. Це мінеральне добриво у вказаному кримінальному провадженні речовим доказом не визнавалось, органами досудового розслідування не вилучалось, а тому не може бути повернуте ТОВ "Хімагроекспорт". 22.06.2021 до матеріалів кримінального провадження № 12018250100000156 був приєднаний цивільний позов ТОВ "Хімагроекспорт" від 03.06.2021. В кримінальному провадженні № 12018250100000156 службовими особами Уманського РВП ГУНП в Черкаській області проводяться всі необхідні слідчі дії;

- 02.07.2021 № 09/1-101-18, 06.07.2021 № 09/1-101-18, 02.08.2021 № 09/1-2974вих21, 17.08.2021 № 09/1-101-18 від Черкаської обласної прокуратури, якими повідомлялось, що Уманською місцевою прокуратурою на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду від 11.06.2018 внесено відомості до ЄРДР № 420018251100000075 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України. 23.07.2018 кримінальне провадження № 12018250100000156 об`єднано з кримінальним провадженням № 420018251100000075, якому присвоєно № 12018250100000156 за фактом шахрайських дій по заволодінню грошових коштів КСП "Родниківка" та відкритого викрадення майна ТОВ "Хімагроекспорт" за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України. Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 02.08.2021 у задоволенні клопотання представника ТОВ "Хімагроекспорт" про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250100000156 слідчому підрозділу вищого рівня відмовлено. 11.08.2021 СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250320000842 за фактом шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами КСП "Родниківка" за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, досудове розслідування триває;

- 17.12.2019 № 8997, 29.12.2021 № 14496/14 від СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про те, що добрива у кримінальному провадженні № 12018250100000156 не арештовувались, речовим доказом не визнавались, тому при закритті кримінального провадження їх доля як речового доказу не вирішувалась;

- 26.08.2021 № 24/К-77аз, 13.10.2021 № 24/К-86аз від СУ ГУНП в Черкаській області про результати службового розслідування. До повідомлень додано висновок службового розслідування від 10.08.2021 із якого вбачається, що дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування, проведеного за листом Уманської окружної прокуратури від 30.06.2021 № 53-656вих21, встановлені порушення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 2, ч.ч. 1, 2, ст. 9, ч. 1 ст. 28, ч 4 ст. 38, ч. 1 ст. 40, ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і неупередженого розслідування та дослідження обставин кримінального провадження, виконання в розумні строки процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, не вжито, всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250100000156, слідчий СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області Кісаров С.О. заслуговує дисциплінарної відповідальності, але враховуючи що він звільнений з органів НПУ, вирішено обмежитись цим.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 22.05.2018 року у справі № 705/1534/18 задоволено скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт", зобов`язано службових осіб Уманської місцевої прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" від 21.03.2018 за вих. № 159/21-03 про вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Постановою слідчого СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області від 29.06.2020 року кримінальне провадження № 12018250100000156 від 27.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, закрите у зв`язку з закінченням строку проведення досудового розслідування.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2021 у справі № 705/1959/18, провадження 1-кс/705/300/21, задоволено скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" адвоката Коханія О.В., постанову слідчого від 29.06.2020 року про закриття вказаного кримінального провадження № 12018250100000156 скасовано.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2021 у справі № 705/1959/18, провадження № 1-кс/705/652/21 задоволено скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" адвоката Коханія О.В., зобов`язано прокурора Черкаської обласної прокуратури розглянути клопотання представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" від 03.06.2021 вх. № 154/54-2 у кримінальному провадженні № 12018250100000156 від 27.03.2018 в порядку та строки, встановлені ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України. Під час розгляду скарги слідчим-суддею була встановлена бездіяльність керівника Черкаської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12018250100000156, яка полягала у тому, що ним не розглянуте клопотання представника потерпілого - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" адвоката Коханія О.В. щодо вжиття заходів до активізації досудового розслідування.

Постановою слідчого СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області від 02.08.2021 кримінальне провадження № 12018250100000156 від 27.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, закрите на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з закінченням строків проведення досудового розслідування, визначених ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України. При винесенні цієї постанови слідчим також було враховано, що в ході досудового розслідування не встановлено осіб, які вчинили ці злочини.

11.08.2021 СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250320000842 за фактом шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами КСП "Родниківка" за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

22.09.2021 проведено тимчасовий доступ до матеріалів закритого кримінального провадження № 12018250100000156, в ході якого зазначені матеріали вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12021250320000842 від 11.08.2021.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі № 925/549/20 повністю відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" до КСП "Родниківка" про стягнення 425 700,00 грн шкоди. Позовні вимоги були мотивовані тим, що внаслідок помилки перевізника відповідач отримав, розвантажив у себе в сховищі на території господарства в с. Родниківка і привласнив 33 тонни мінеральних добрив, які належали позивачу, заявлена до стягнення шкода є збитками у виді грошового виразу вартості втрачених добрив.

Відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № 0-850 від 27.11.2019, складеного за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт", станом на 27.11.2019 середній діапазон ринкової вартості добрива Нітроамофоски (Азофоски) NPK 16-16-16 в Україні складав 10980,00-12900,00 грн. за одну тонну.

За розрахунком позивача, з урахуванням ринкової вартості добрива Нітроамофоски (Азофоски) NPK 16-16-16 в Україні, підтвердженої висновком Черкаської торгово-промислової палати № 0-850 від 27.11.2019, вартість 33 тонн втрачених добрив складає 425 700,00 грн. Моральну шкоду позивачем було оцінено у розмірі 200 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/214/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на його користь майнової і моральної шкоди, завданих протиправною бездіяльністю відповідачів, як органу, що здійснює досудове розслідування і прокуратури, при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства.

Згідно з п.п. 2, 5, 6 ч. 1 цієї статті Цивільного кодексу України, ними зокрема, є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Статтями 13 і 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 8, 9 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За загальними положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Статтею 23 Цивільного кодексу України унормовано відшкодування моральної шкоди. Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2, ч.ч. 3, 4 цієї ст. Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з Державного бюджету України на його користь майнової і немайнової шкоди, позивач, будучи юридичною особою, зазначив, що ця шкода завдана йому протиправною бездіяльністю відповідачів, як органу, що здійснює досудове розслідування і прокуратури, при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, крім загальних підстав відшкодування майнової і немайнової шкоди, визначених ст.ст. 22, 23 Цивільного кодексу України, спірні правовідносини сторін перебувають також у сфері регулювання параграфа 1 глави 82 "Відшкодування шкоди" Цивільного кодексу України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у випадках, встановлених законом.

Спеціальною нормою, яка регулює порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, є ст. 1176 Цивільного кодексу України.

Нормами ч.ч. 6, 7 ст. 1176 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду визначено Законом України від 01.12.1994 № 266/94-ВР. Відповідно до ст. 1 цього Закону, ним регулюється відшкодування шкоди, завданої громадянинові і положення цього Закону не можуть за аналогією застосовуватися до відносин щодо відшкодування шкоди, завданої злочином юридичній особі.

Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади, передбачені ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Застосовуючи ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 1192, ч. 1 ст. 1193 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків і моральної шкоди у названому ним виді, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

У постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків щодо застосування норм ст.ст. 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України, за змістом яких особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до цих положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким органом є особа, відповідальна за спричинення збитків, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

Крім того, положення ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України регулюють склад збитків, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили господарське правопорушення, порушили господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

В силу ст. 42 Господарського кодексу України підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.

Колегія суддів зазначає, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі № 910/11621/16 сформулював правову позицію, за змістом якої, визначивши характер спірних правовідносин, для застосування до них приписів ст.ст. 1167, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України суд має встановити, зокрема: кому завдана шкода (фізичній чи юридичній особі з урахуванням суб`єктного складу злочину відповідно до ст. 172 Кримінального кодексу України); чим підтверджується заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру та в чому конкретно вони полягали/проявилися (наприклад, у приниженні ділової репутації юридичної особи, у посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці або у вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності), за яких обставин та якими конкретно рішеннями, діями, бездіяльністю вони заподіяні; невідповідність цих рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади чи їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; факт заподіяння цими рішеннями, діями чи бездіяльністю шкоди саме юридичній особі та її розмір; причино-наслідковий зв`язок між незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду згідно з цими статтями саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Із постанови Великої Палати Верховного суду від 12.03.2019 № 920/715/17|12-199гс18 вбачається, що ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (п.п. 5.9., 5.10.).

У постанові від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до вищевикладених обставин судом першої інстанції встановлено, що поданими позивачем письмовими доказами підтверджуються обставини придбання позивачем 19.03.2018 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" добрива складноазотно-фосфорно-калійного комплексного марки 16:16:16 у кількості 33 тонни вартістю 300 300,00 грн з ПДВ і його перевезення автомобільним транспортом найнятого перевізника до м. Умань. Того ж дня перевізник прийняв для перевезення вантаж, але до місця призначення вантаж не прибув.

21.03.2018 позивач в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" Сиволапа С.Є. звернувся до прокуратури Черкаської області із заявою про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, в якій зазначив, що вантаж добрив, які належать йому, при перевезенні 20.03.2018 відкрито викрадено і привласнено групою осіб, серед яких був голова КСП "Родниківка" Войченко С.М. Відомості про означену в заяві подію позивач просив внести до ЄРДР, за його заявою просив розпочати досудове розслідування діянь, які мають ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

Зі своєї сторони голова КСП "Родниківка" Войченко С.М. заявляв, що означені добрива на законних підставах придбані очолюваним ним підприємством і належать йому.

27.03.2018 СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області по факту заволодіння грошовими коштами КСП "Родниківка" шляхом шахрайських дій внесено відомості до ЄРДР і розпочато кримінальне провадження № 12018250100000156.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 22.05.2018 у справі № 705/1534/18 задоволено скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт", зобов`язано службових осіб Уманської місцевої прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" від 21.03.2018 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

27.06.2018 Уманською місцевою прокуратурою, на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду від 22.05.2018, внесено відомості до ЄРДР за № 420018251100000075 про відкрите викрадення майна Товариства обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

23.07.2018 постановою прокурора Уманської місцевої прокуратури кримінальне провадження № 12018250100000156 об`єднано з кримінальним провадженням № 420018251100000075, якому присвоєно № 12018250100000156 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, по ньому вчинялись слідчі дії, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" визнано потерпілим, прийнято до провадження його цивільний позов.

29.06.2020 постановою слідчого СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області Юхименка О.І. кримінальне провадження № 12018250100000156 було закрите, у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2021 у справі № 705/1959/18 за скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" адвоката Коханія О.В. постанову слідчого від 29.06.2020 про закриття кримінального провадження № 12018250100000156 було скасовано.

16.06.2021 кримінальне провадження № 12018250100000156 було відновлене, проведення досудового розслідування було доручене слідчому СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Юхименку О.І.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2021 у справі № 705/1959/18 за скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" адвоката Коханія О.В. на неефективність здійснюваного досудового розслідування була встановлена бездіяльність керівника Черкаської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12018250100000156, у зв`язку з цим було зобов`язано прокурора Черкаської обласної прокуратури розглянути клопотання представника потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" від 03.06.2021 у цьому кримінальному провадженні в порядку та строки, встановлені ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою слідчого СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області від 02.08.2021 кримінальне провадження № 12018250100000156 від 27.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, закрите на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з закінченням строків проведення досудового розслідування, визначених ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України. При винесенні цієї постанови слідчим також було враховано, що в ході досудового розслідування не встановлено осіб, які вчинили ці злочини.

Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 02.08.2021, у зв`язку з закриттям кримінального провадження № 12018250100000156, у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" про доручення здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчому підрозділу вищого рівня через неефективність досудового розслідування, що проводилось, відмовлено.

11.08.2021 СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250320000842 за фактом шахрайських дій по заволодінню грошовими коштами КСП "Родниківка" за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

22.09.2021 проведено тимчасовий доступ до матеріалів закритого кримінального провадження № 12018250100000156, в ході якого зазначені матеріали вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12021250320000842 від 11.08.2021, досудове розслідування триває.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" до КСП "Родниківка" про стягнення 425 700,00 грн збитків, завданих йому протиправним привласненням відповідачем належного позивачу майна - 33 тонни мінеральних добрив, рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі № 925/549/20 повністю відмовлено.

Отже, захист свого порушеного спірного майнового права позивач здійснює в порядку цивільного і кримінального провадження.

У задоволенні його цивільного позову, заявленого в порядку господарського судочинства, до винної особи, про відшкодування збитків, завданих втратою майна, позивачу господарським судом відмовлено, рішення суду набрало законної сили.

Кримінальне провадження, відкрите за його заявою про відкрите викрадення його майна, закрите на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з закінченням строків проведення досудового розслідування, визначених ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України, в ході досудового розслідування осіб, які вчинили цей злочин, не встановлено. Із матеріалів кримінального провадження не вбачається, що майно, вимога про відшкодування збитків за його втрату у розмірі його вартості, вибуло із володіння позивача внаслідок бездіяльності органів досудового слідства і прокуратури.

Враховуючи недоведеність протиправної бездіяльності органів досудового розслідування і прокуратури, наслідком якої була б втрата належного позивачу майна, відсутність причинно-наслідкового зв`язку між їх діями (бездіяльністю) та завданою позивачу шкодою, суд не вбачає в діях (бездіяльності) відповідачів ознак правопорушення, відповідальність за яке могла б настати у виді відшкодування спірних збитків.

Разом з тим, в діях відповідачів встановлено ознаки неефективності проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250100000156, відкритому за заявою позивача, надмірна необґрунтована тривалість досудового розслідування у справі, яка не є надто складною.

Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом репутації тощо.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.

Позивач в обґрунтування підстав завдання моральної шкоди йому, як юридичній особі, зазначив, що сама завдана йому моральна шкода полягає в зневірі до правоохоронних органів, органів досудового розслідування, у здатності виконання державою своїх зобов`язань і функцій. Надмірна тривалість досудового розслідування, не вчинення необхідних слідчих дій зумовило зневіру у правосуддя. Неповернення майна позивачу призвело до невиконання ним власних зобов`язань перед контрагентом - покупцем, що призводить до приниження його ділової репутації. Доказів на підтвердження викладених обставин, розрахунок розміру заявленої до стягнення моральної шкоди позивач суду не надав.

В силу вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявності шкоди та, відповідно причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а позовні вимоги за вказаних обставин, є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

В свою чергу, викладені відповідачами-1,-2 та третьої особи у відзивах на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагроекспорт" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/214/22 - без змін.

Матеріали справи № 925/214/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.07.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко