Рішення

від 17.07.2024 по справі 908/113/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/16/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 Справа № 908/113/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909)

До відповідачів:

1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" (електронна пошта: td.magnum.buh@gmail.com; вул. Складська, буд. 6, м.Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 42460860)

2 - ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 )

про стягнення 730 538,97 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Науменко О.В. (в режимі відеоконференції) - довіреність № 6/22-Н від 17.01.2022;

Від відповідача-1: не з`явився;

Від відповідача-2: Булдигіна М.С. (в режимі відеоконференції), ордер серії АР № 1148750 від 01.04.2024, посвідчення № ЗП002736 від 19.01.2021, адвокат;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.01.2024 через підсистему "Елекронний суд" ЄСІТС до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ", 2 - ОСОБА_1 про стягнення 730 538,97 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 справу №908/113/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 16.01.2024 справу №908/113/24 прийнято до свого провадження, витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Також в ухвалі зазначено, що питання щодо відкриття провадження у справі №908/113/24 буде вирішено після надходження до суду витребуваної інформації.

30.01.2024 на адресу електронної пошти суду від Міністерства соціальної політики України надійшов лист від 29.01.2024 за вих. За вих. №2231/0/2-24/3, в якому на виконання ухвали суду від 16.01.2024 повідомлено, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб наявна така інформація щодо запитуваної особи: ОСОБА_1 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на 24.01.2024 вказана особа фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 з 29.07.2022, також вказана адреса зазначена як адреса для листування. Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/113/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/16/24 та підготовче засідання призначено на 04.03.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 04.03.2024 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 01.04.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 26.03.2024 заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 01.04.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції задоволено. Судове засідання, призначене на 01.04.2024 о 10 год. 30 хв. вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою суду від 01.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 29.04.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою суду від 08.04.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" № б/н від 29.03.2024 (вх. № 1003/08-07/24 від 01.04.2024) до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними пункти 2.1., 2.3., 2.5., 2.6. кредитного договору №011/10892/1173967 від 03.09.2021, укладеного між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" - повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 29.04.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.05.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою суду від 15.05.2024 вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/113/24, підготовче засідання призначити на 05.06.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.06.2024 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи від 14.03.2024 відмовлено, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.06.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.06.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 10.07.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.07.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 17.07.2024 об 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 17.07.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 17.07.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідач - 1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи від відповідача - 1 на адресу суду не надійшло.

В матеріалах справи містяться заяви про відкладення розгляду справи від 18.06.2024 у зв`язку з тим, що Центральним апеляційним господарським судом розглядається апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/113/21 про повернення зустрічного позову та вважає, що до розгляду вказаної скарги розгляд справи №908/113/24 по суті є неможливим.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. (ч. 1)

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. (ч. 2)

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу. (ч. 3)

Враховуючи, що підстави для зупинення провадження у справі та відкладення розгляду справи відсутні, сплив строку розгляду справи передбачений статтею 195 ГПК України, суд дійшов висновку, що заява відповідача - 2 про відкладення розгляду цієї справи до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу суду від 07.03.2024 не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідачем - 1 не надано до матеріалів справи письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 17.07.2024 представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві посилаючись на те, що 03.09.2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" укладено Кредитний договір №011/10892/1173967, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 1 020 000,00 гривень із кінцевим терміном погашення 03.09.2022 р. 27.09.2022 року між позивачем та відповідачем - 1 укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 29.06.2023 р. Викладено графік погашення у новій редакції згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №011/10892/1173967/П від 03.09.2021, відповідно до умов якого відповідач-2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати по зобов`язаннях Відповідача-1, які виникають з умов Кредитного договору. Станом на 04.12.2023 року заборгованість відповідача - 1 перед АТ «Райффайзен Банк» за Кредитним договором № 011/10892/1173967 від 03.09.2021 року становить 730 538,97 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 604 444,00 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 604 444,00 грн.; заборгованості за відсотками - 126 094,97 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 124 489,46 грн. Позивачем направлялись на адресу відповідачів - 1, 2 вимоги щодо погашення заборгованості, однак вимоги залишені відповідачами - 1, 2 без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 16, 509, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача - 2 підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 14.03.2024 пояснивши, що 03.09.2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ТОВ «ТД МАГНУМ» укладено Кредитний договір № 011/10892/1173967, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 1 020 000,00 гривень із кінцевим терміном погашення 03.09.2022. В свою чергу, між позивачем та ОСОБА_1 - відповідач-2 укладено Договір поруки № 011/10892/1173967/П від 03.09.2021, відповідно до умов якого відповідач-2 взяв на себе зобов`язання перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати по зобов`язаннях відповідача-1, які виникають з умов Кредитного договору. Дата укладення обох договорів - 03.09.2021 року. Саме станом на цю дату відповідач-2 погоджувався з обсягом зобов`язань викладених у Кредитному Договорі. Однак, 27.09.2022 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 29.06.2023. Викладено графік погашення у новій редакції згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди. Відповідно, після укладення даної додаткової угоди збільшився обсяг зобов`язань за Кредитним договором, зокрема збільшився термін кредитування, збільшився обсяг нарахованих відсотків. Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. При цьому, на 3 аркуші додаткової угоди від 27.09.2022 року, міститься підпис невідомої особи з зазначенням прізвища відповідача-2, та вказано, що нібито поручитель надає згоду на зміну (збільшення) обсягу зобов`язання за основним кредитним договором. Однак, відповідач-2 такого документу не підписував, і знаходився в цей день не в м. Запоріжжя, і навіть не на території України, в той час як місцем укладення Додаткової угоди зазначено - м. Запоріжжя. На підтвердження факту не знаходження відповідача-2 на території України, надано копію закордонного паспорту відповідача-2, з якого вбачається, що 14.09.2022 відповідач-2 виїхав на територію Польщі (стор. 8 закорд. паспорту), а повернувся з Польщі - 30.10.2022 р. (штамп на стор. 14 закорд. паспорту). Крім того, відповідно до п.2.2. Договору поруки від 03.09.2021 року, Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань. Однак, всупереч даній умові Договору поруки, жодна вимога ОСОБА_1 не направлялась. В матеріалах позову містяться лише докази направлення вимоги на поштову та електрону адреси ТОВ «ТД Магнум». Однак ОСОБА_1 , на той час вже не був директором ТОВ «ТД Магнум» та відповідних вимог не отримував. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача підтримав позицію вкладену у письмовій відповіді на відзив від 25.03.2024 та письмових додаткових поясненнях від 13.05.2024 зазначивши, що відповідно до Додаткової угоди до Кредитного до говору, вбачається, що Поручитель, своїм підписом засвідчив, що надає згоду на збільшення строку кредитування. Твердження представника відповідача-2, що в день укладення Додаткової угоди ОСОБА_1 не був присутній та не підписував її не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки до матеріалів справи додано нечитабельну ксерокопію закордонного паспорту ОСОБА_1 , відповідно до якого не видно, що саме він перетинав державний кордон та на якому пункті пропуску. На сторінках з відмітками Державної прикордонної служби не вбачається, що саме ОСОБА_1 у визначені у відзиві дати не перебував на території України. Особу громадянина ОСОБА_1 засвідчує виключно перша сторінка паспорту, чи інші відксерокопійовані сторінки є сторінками паспорта ОСОБА_1 встановити не вбачається можливим. Сама по собі інформація надана ДПС України із датами перетину кордону Відповідачем 2 не є беззаперечним підтвердженням, що підпис Поручителя під умовами Додаткової угоди до кредитного договору виконано іншою особою. З метою отримання додаткової інформації щодо обставин підписання Додаткової угоди № 1 від 27.09.2022 року до Кредитного договору та згоди - засвідчення ОСОБА_1 , представником Банку було скеровано запит до відповідального підрозділу що супроводжують підписання угод/договорів, та у відповідь отримано наступні пояснення: 1) Підписання всіх угод, які не підписуються за допомогою КЕП, відбувається у присутності співробітника банку та за наявності підписантів. Підтвердження особи відбувається за паспортом громадянина України. По підписанню цієї угоди не могло бути ніяких виключень із правил; 2) Директор підприємства ТОВ "ТД МАГНУМ" 42460860 ОСОБА_2 також був присутнім на підписанні ДУ, про що свідчить його підпис на документі. Кожен підписант підписував свою частину угоди. Таким чином, вважає, що припущення щодо можливого підроблення підпису відповідача - 2 працівниками Банку є юридично неспроможними, оскільки матеріали справи не містять доказів, що за можливим фактом внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також відсутні судові рішення, якими встановлено вину службових осіб Банку та їх притягнуто до кримінальної відповідальності. Також, позивач зазначив, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які дозволяли б зробити висновок, що підпис ОСОБА_1 під умовами Додаткової угоди №1 від 27.09.2022 року до Кредитного договору виконаний не поручителем, а іншою особою. Крім того, вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором позивачем направлено ОСОБА_1 у відповідності до п.6.4 Договору поруки, а саме на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 З урахуванням викладеного, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників позивача та відповідача - 2, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" (далі - Позичальник, Відповідач -1) укладено Кредитний договір № 011/10892/1173967 (далі - Кредитний договір), згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 1 020 000,00 гривень із кінцевим терміном погашення 03.09.2022 р., а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Договором.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 03.09.2022, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Мета кредиту - поповнення обігових коштів та ведення фінансового-господарської діяльності (в т.ч. сплата податків) за винятком придбання основних засобів та витрат, що збільшують вартість основних засобів позичальника, внесків до статутного капіталу третіх осію, благодійних внесків, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової допомого, надання кредитів, погашення інших кредитів - п.1.4 Договору.

Згідно п. 2.1 кредитного договору сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі процентної ставки, розрахованої згідно п. 2.2.-2.5. кредитного договору, яка на дату видачі становила 13,93 % та динамічно змінювалась в процесі кредитування відповідно до зміни індексу UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб), розмір застосованої ставки по періодам зазначений в розрахунку заборгованості.

Відповідно до умов п. 2.3. Кредитного договору розмір процентної ставки, що підлягає сплаті Позичальником в кожному Процентному періоді (Базова процентна ставка), визначається наступним чином:

- протягом участі Позичальника в Програмі Розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 7,0 % (п. 2.3.1 Кредитного договору).

- з дати позбавлення Позичальника права участі в Програмі (пункт 5.10 Договору) розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 7,0 % (п. 2.3.2 Кредитного договору).

- для розрахунку розміру Базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD станом на останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початку Процентного періоду, для якого визначається розмір Процентної ставки.

Якщо для визначеної таким чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь-яких причин, для розрахунку розміру Базової процентної ставки прийматиметься значення Індексу UIRD за найближчий попередній робочий день (п. 2.3.3 Кредитного договору).

В будь-якому Процентному періоді Базова процентна ставка не може перевищувати Максимальний розмір Базової процентної ставки, який становить 30 % (тридцять процентів) річних (п. 2.3.4 Кредитного договору).

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника (в т.ч. простроченої), протягом всього строку користування кредитом - п. 2.8 Договору.

Згідно умов п. 5.1 позичальник зобов`язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.

Відповідно до умов п. 5.2-5.3. Договору Позичальник зобов`язався здійснити повернення кредиту та сплату процентів щомісячно платежами у валюті кредиту кожного місяця згідно з графіком (Додаток 1 до Договору).

Окрім того, позичальник відповідно до ст. 10 кредитного договору засвідчив та гарантував, що на момент укладення договору володів достатнім рівнем плато і кредитоспроможності , необхідним для вчасного виконання ним своїх зобов`язань за договором, та не існує відомих позичальнику обставин, які можуть негативним чином вплинути на рівень його платоспроможності і кредитоспроможності, має всі повноваження для укладання та виконання умов Договору та не існує жодної із обставин дефолту, визначених ст. 8 Кредитного договору. До укладення договору останній отримав всю необхідну інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», дана інформація є достатня для правильного розуміння та доступною, умови договору зрозумілі та відповідають інтересам позичальника, є розумними та справедливим.

Позичальник також засвідчив, що всі ризики пов`язані із істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладені договору та/або договорів забезпечення, останній приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання позичальником кредитного договору, договорів забезпечення, а також не є підставою для невиконання своїх кредитних зобов`язань 0 п. 10.2 Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором (п. 12.1 Договору).

Згідно з п. 12.3 Договору, Кредитор має право направляти договір, повідомлення, інформацію та інші документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації або на електронну адресу Позичальника: td.magnum.buh@gmail.com.

Отже, з укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах, встановлених п. п. 2.1., 5.2., 5.3. Кредитного договору.

27.09.2022 року між Позивачем та Відповідачем - 1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 29.06.2023 р. Викладено графік погашення у новій редакції згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_1 (далі -Поручитель, Відповідач-2) укладено Договір поруки № 011/10892/1173967/П від 03.09.2021 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого відповідач-2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати по зобов`язаннях Відповідача-1, які виникають з умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки - Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки Сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань (п. 2.2 Договору поруки).

Згідно з п. 6.4 Договору поруки, Кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації або на електронну адресу Поручителя: td.magnum.buh@gmail.com.

Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. Відповідна інформація та документи вважаються направленими та отриманими належним чином, якщо їх було направлено за адресою/електронною адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони.

У відповідності до умов Кредитного договору та договору поруки АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення Позичальнику та Поручителю вимог від 06.12.2023 за вих. №114/5-292752, від 06.12.2023 за вих. №114/5/292756 про дострокове виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Однак, відповіді від Позичальнику та Поручителя Банк не отримав, грошові кошти ними не сплачено.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників позивача та відповідача - 2, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На виконання умов п. 3.2. кредитного договору позивачем на підставі письмової заяви відповідача - 1 від 09.09.2021, надав в межах Ліміту кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника, відкритий в АТ «Райффайзен Банк», для подальшого використання за цільовим призначенням, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «ТД МАГНУМ».

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання, надавши Відповідачу -1 кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №1 від 27.09.2022, кінцевий термін погашення кредиту - 29.06.2023.

Судом встановлено, що Додаткову угоду №1 від 27.09.2022 до Кредитного договору №011/10892/1173967 від 03.09.2021 укладено між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ТД «Магнум», в особі директора ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України та погоджено з 28.09.2022 внести зміни до пункту 1.3. Статті 1 «Предмет договору» кредитного договору №011/10892/1173967 від 03.09.2021, а саме п. 1.3. викласти в наступній редакції:

« 1.3. Кінцевий термін погашення Кредиту - 29.06.2023, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування Кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).»

У розділі «Реквізити та підписи сторін» зазначеної Додаткової угоди містяться підписи та печатки зі сторони АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та директора ТОВ «ТД МАГНУМ" ОСОБА_2 .

Також зазначено, що ОСОБА_1 , будучи Поручителем за зобов`язаннями ТОВ «ТД МАГНУМ" на підставі договору поруки №011/108921173967/П від 03.09.2021, надає свою згоду на зміну строку основного зобов`язання за кредитним договором №011/10892/1173967 від 03.09.2021, укладеним ТОВ «ТД МАГНУМ" з АТ «Райффайзен Банк», а саме на збільшення строку основного зобов`язання до 29.06.2023. Зі змісто Додаткоовї угоди №1 від 27.09.2022 до кредитного договору №011/10892/1173967 від 03.09.2021 ознайомлений: 27.09.2022 та у графі «підпис Поручителя» у рукописному вигляді проставлено підпис та вказано ОСОБА_1 .

Другий примірник вказаної Додаткової угод №1 отримано особисто директором ТОВ «ТД МАГНУМ" ОСОБА_2 - 27.09.2022.

У додатковій угоді № 1 від 27.09.2022 також зазначено наступне: "у моїй присутності - менеджера з мобільних продажів преміум клієнтам бізнес банкінгу Відділу регіональних продажів малого та мікробізнесу Базового відділення (м. Запоріжжя) АТ "Райффайзен Банк" ОСОБА_4 додаткову угоду № 1 від 27.09.2022 до Кредитного договору № 011/10892/1173967 від 03.09.2021 підписано власноруч директором ТОВ "ТД МАГНУМ" ОСОБА_2 . Умови та реквізити договорів перевірено на відповідність проектам підготовлених договорів - 27.09.2022, ОСОБА_5 (підпис), ОСОБА_4 (підпис)".

Також згідно у Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди АТ «Райффвйзен Банк» та директором ТОВ «ТД МАГНУМ" ОСОБА_2 погоджено викласти графік погашення у новій редакції, з кінцевим строком до 29.06.2023.

Представник відповідача - 2 зазначив, що на 3 аркуші Додаткової угоди №1 від 27.09.2022 року, міститься підпис невідомої особи з зазначенням прізвища відповідача-2, та вказано, що нібито поручитель надає згоду на зміну (збільшення) обсягу зобов`язання за основним кредитним договором. Однак, ОСОБА_1 такого документу не підписував, і знаходився в цей день не в м. Запоріжжя, і навіть не на території України, в той час як місцем укладення Додаткової угоди зазначено - м. Запоріжжя. На підтвердження факту не знаходження відповідача-2 на території України, надано копію закордонного паспорту відповідача-2, з якого вбачається, що 14.09.2022 відповідач-2 виїхав на територію Польщі (стор. 8 закорд. паспорту), а повернувся з Польщі - 30.10.2022 р. (штамп на стор. 14 закорд. паспорту).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Отже, відповідач - 2 посилаючись на ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України вважає, що порука припинилась, оскільки Додаткову угоду № 1 від 27.09.2022 укладено між банком та Позичальником без згоди Поручителя у зв`язку з чим збільшився обсяг відповідальності боржника.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 03.04.2024 витребувано у Адміністрації Державної прикордонної служби України (електронна пошта: adpsu@dpsu.gov.ua; вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01601) відомості (інформацію) щодо дат перетину кордону України у період з 12.09.2022 по 01.11.2022 включно фізичною особою - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ): (паспорт НОМЕР_2 , тип/Type: P; код держави/Country code: UKR; номер паспорта/password No: НОМЕР_3 ; прізвище: ШУВАЄВ/SHUVAIEV; ім`я/Given Names: ДЕНИС/DENYS; громадянство/nationality: Україна/Ukraine; дата народження/Date of birth: 14 лют/feb 83; запис №/record No: 19830214-02570; стать/sex: ч/m; місце народження/Place of birth: Запорізька обл./UKR; дата видачі/Date of issue: 28 лис/nov 18; дата закінчення строку дії/Date of expiry: 28 лис/nov 28; орган, що видав/Authority: 2318).

17.04.2024 та 22.04.2024 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, у межах повноважень, наданих Адміністрацією Держприкордонслужби, на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 № 908/113/24 до суду надійшов витяг № 19-26432/18-24-Вих від 16.04.2024 (8450/08-08/24 від 17.04.2024 та № 8833/08-08/24 від 22.04.2024) з наявною інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованої територією у період з 12.09.2022 по 01.11.2022 громадянином України - ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-26432/18-24-Вих від 16.04.2024 (8450/08-08/24 від 17.04.2024 та № 8833/08-08/24 від 22.04.2024), дати перетину кордону фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 :

1) Рава-Руська (дата перетину - 14.09.2022, 06:35) - в`їзд;

2) Шегині (дата перетину - 14.09.2022, 21:08) - виїзд;

3) Ягодин (дата перетину - 31.10.2022, 00:03) - в`їзд;

4) Устилуг (дата перетину - 31.10.2022, 18:00) - виїзд.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що станом на дату укладення вищевказаної додаткової угоди № 1 - 27.09.2022 відповідач-2 - ОСОБА_1 не перебував на території України.

Крім того, ухвалою суду від 15.05.2024 з метою призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на стадії підготовчого провадження, надання учасникам справи часу для підготовки позивачем письмових пояснень службових осіб щодо обставин підписання відповідачем-2 додаткової угоди до договору та уповноваженому представнику відповідача - 2 забезпечити особисту явку в судове засідання ОСОБА_1 для здійснення відбору підписів, необхідних для проведення вказаної експертизи, вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/113/24, підготовче засідання призначити на 05.06.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке проводити в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 05.06.2024 представник відповідача - 2 підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 14.03.2024 та пояснив, що не може забезпечити особисту явку ОСОБА_1 у судове засідання для здійснення відібрання його підписів для проведення вказаної експертизи у зв`язку з тим, що він перебуває за межами території України та наразі не може здійснювати довготривалі подорожі за станом здоров`я.

Ухвалою суду від 05.06.2024 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи від 14.03.2024 відмовлено, оскільки неявка у судове засідання ОСОБА_1 призводить до неможливості відбору експериментальних підписів для проведення вказаної судової експертизи в порядку передбаченому у п. 1.6. ч. 1 Рекомендацій та статті 102 ГПК України.

Також позивачем надано до матеріалів справи службові записки щодо обставин підписання між сторонами Додаткової угоди №1 від 27.09.2022, а саме:

- Менеджера по роботі з ключовими клієнтами ББ Запорізької області Меньшикової О.Е, яка пояснила, що Додаткова угода 1 від 27.09.2022 до Кредитного договору № 011/0892/1173967 від 03.09.2021 була підписана у АДРЕСА_5 , дата 27.09.2022. Підписантом зі сторони ТОВ «Магнум» (42460860) був директор ОСОБА_2 . Угодою передбачена згода поручителя, яка була отримана, про що свідчить підпис ОСОБА_1 (додаткова угода до договору поруки не підписувалась). Підписант зі сторони банку ОСОБА_4 . До підписання угоди, клієнт надав рішення загальних зборів № 16/09/22 від 21.09.2022р., яким засвідчив згоду на зміну умов, а саме подовження терміну Кредитного договору № 011/10892/1173967 від 03.09.2021, до 29.06.2023, без збільшення суми зобов`язань. Рішення підписане директором ОСОБА_2 та власником ОСОБА_1 , на підставі чого була підготовлена та підписана Додаткова Угода. В дату підписання отриманий витяг з ЄДР, згідно якого було перевірено повноваження директора. Підписанти перевірялись на підставі паспортних даних. Після підписання, справа пройшла кредитний контроль без зауважень.;

- ОСОБА_6 також надала пояснення наступного змісту: місце підписання ДУ - м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29. Дата підписання відповідно - 27.09.2022. На підписанні не була присутня - підписувала документ при наявності на ньому підписів зі сторони позичальника та поручителя та першого підписанта від Банку. Повноваження підписантів та їх особистість встановлювалися згідно документів - Витяга з ЄДР та паспортних документів громадян України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Законодавством покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Постанова КГС ВС від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Як встановлено судом, 27.09.2022 року між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 29.06.2023 р. Викладено графік погашення у новій редакції згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.

З огляду на пояснення позивача та відповідача - 2, судом встановлено, що відповідачем - 2 не доведено належними та допустимими засобами доказування в порядку статтей 74, 76 ГПК України те, що підпис, який міститься у Додатковій угоді №1 від 27.09.2022, не належить ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до п. 1.3 Договору поруки, сторони узгодили, що без додаткового отримання попередньої згоди Поручителя ( у тому числі без додаткового повідомлення Поручителя та без укладення додаткових угод до Договору), підписанням цього Договору Поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь які зміни до основного Договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок: збільшення розміру будь-якого з забезпечених зобов`язань або продовження строку виконання будь-якого з забезпечених зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підписанням договору поруки Поручитель, своїм підписом засвідчив, що надає згоду на збільшення строку кредитування, а отже укладення сторонами відповідних додаткових угод щодо вказаного є необов`язковим, а тому твердження представника відповідача - 2 щодо припинення договору поруки є безпідставними.

Отже, з укладенням Кредитного договору та Додаткової угоди №1 у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах, встановлених п. п. 1.3, 2.1., 5.2., 5.3. Кредитного договору.

Судом встановлено, що протягом користування кредитом процентна ставка за кредитом динамічно змінювалась, що відображено в розрахунку заборгованості.

Згідно з п. 12.3 Кредитного договору та п. 6.4 Договору поруки, Кредитор має право направляти договір, повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації або на електронну адресу Позичальника та Поручителя: td.magnum.buh@gmail.com.

Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. Відповідна інформація та документи вважаються направленими та отриманими належним чином, якщо їх було направлено за адресою/електронною адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони.

У відповідності до умов Кредитного договору та договору поруки АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення Позичальнику та Поручителю вимог від 06.12.2023 за вих. №114/5-292752, від 06.12.2023 за вих. №114/5/292756 про дострокове виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором на електронну адресу: td.magnum.buh@gmail.com,, що підтверджується Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.12.2023 та роздруківкою з електронної пошти позивача від 06.12.2023.

Також позивачем вимогу від 06.12.2023 за вих. №114/5-292752 направлено ТОВ «ТД МАГНУМ» засобами поштового зв`язку - 08.12.2023, що підтверджується Списком згрупованих відправлень, на якому міститься відбиток штемпеля АТ «Укрпошта» - 08.12.2023, та фіскальним чеком від 08.12.2023.

Проте, вказані вимоги залишені відповідачами - 1, 2 без відповіді та задоволення.

Таким чином, як встановлено судом ОСОБА_1 направлено вказану вимогу на електронну адресу, яка погоджена ним в п. 6.4. договору поруки як засіб для здійснення листування між сторонами, жодних доказів повідомлення позивача про те, що у Поручителя відбулись зміни у засобах зв`язку або наявності інших обставин (на час направлення вимоги ОСОБА_1 вже не був директором ТОВ «ТД Магнум») відповідачем - 2 суду не надано, а отже, твердження відповідача - 2 про те, що жодна вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором ОСОБА_1 не направлялась є безпідставним.

Судом встановлено, що відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту та процентів за користування кредитом, передбачені у підписаному сторонами графіку, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 604 444,00 грн., отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 суми за тілом кредиту в розмірі 604 444,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем відповідачу-1 нараховані відсотки за користування кредитом, які станом на 04.12.2023 становлять суму в розмірі 126 094,97 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 124 489,46 грн.

Відповідачами - 1, 2 не надано суду контррозрахунку вказаної суми або доказів погашення вказаного боргу.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок процентів за користування кредитом судом встановлено, що нарахування процентів позивачем здійснено вірно.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 126 094,97 грн. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню з відповідачів.

Доводи представника відповідача - 2 судом до уваги не приймаються з огляду на вище викладене.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" (електронна пошта: td.magnum.buh@gmail.com; вул. Складська, буд. 6, м.Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 42460860), ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №011/10892/1173967 від 03.09.2021 року за тілом кредиту в сумі 604 444 (шістсот чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом в сумі 126 094 (сто двадцять шість тисяч дев`яносто чотири) грн. 97 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ" (електронна пошта: td.magnum.buh@gmail.com; вул. Складська, буд. 6, м.Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 42460860) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 5 479 (п`ять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 5 479 (п`ять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 04 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.