Постанова

від 18.11.2024 по справі 908/113/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 року м.Дніпро Справа № 908/113/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Чередко А.Є., Паруснікова Ю.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 (суддя Проскуряков К.В.)

у справі № 908/113/24

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ, м.Запоріжжя

до відповідача: Акціонерного товариства Райффайзен Банк м. Київ

третя особа: ОСОБА_1 , м. Львів

про визнання недійсним пункти 2.1., 2.3., 2.5., 2.6. кредитного договору № 011/10892/1173967 від 03.09.2021 року, укладеного між Акціонерним товариством Райффайзен Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство Райффайзен Банк з позовом до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ, 2) ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/10892/1173967 від 03.09.2021 на загальну суму 730 538,97 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/113/23 в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.03.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

01.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ до суду надійшла зустрічна позовна заява № б/н від 29.03.2024 до Акціонерного товариства Райффайзен Банк, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними пункти 2.1., 2.3., 2.5., 2.6. кредитного договору № 011/10892/1173967 від 03.09.2021, укладеного між Акціонерним товариством Райффайзен Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ № б/н від 29.03.2024 (вх. № 1003/08-07/24 від 01.04.2024) до Акціонерного товариства Райффайзен Банк, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними пункти 2.1., 2.3., 2.5., 2.6. кредитного договору № 011/10892/1173967 від 03.09.2021, укладеного між Акціонерним товариством Райффайзен Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ повернуто заявнику.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/113/24, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване судове рішення містить висновки, які не відповідають обставинам справи, а також, судом неправильно застосовані норми процесуального права. Відмовляючи в прийнятті позовної заяви, суд без жодних обґрунтувань відхилив клопотання позивача за зустрічним позовом про поновлення строків на подання зустрічної позовної заяви. В той час як заява була подана до першого підготовчого судового засідання, а 15-денний строк встановлений для подання відзиву був пропущений з поважних причин. Також суд першої інстанції всупереч нормам ГПК не надав позивачу строк на усунення недоліків, а одразу повернув позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/113/24 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у розмірі 2 422,4 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/113/24 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від АТ «Райффайзен Банк» надійшли пояснення, згідно яких зазначає, що ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито провадження у справі та надано відповідачам строк на подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. ТОВ «ТД Магнум» має зареєстрований електронний кабінет, а отже був обізнаний про відкриття провадження у справі. При цьому з зустрічним позовом до суду звернувся лише 01.04.2024, тобто з пропуском строку встановленого ухвалою суду. При цьому банк вважає, що подання зустрічного позову було направлено на затягування строків розгляду справи, оскільки до звернення банка до суду з позовною заявою про солідарне стягнення, відповідач 1 будь-яких заперечень/звернень щодо недійсності умов кредитного договору в цілому та/або окремих його частин не заявляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18,31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 15.01.2024 через підсистему Елекронний суд ЄСІТС до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Райффайзен Банк до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ, 2 ОСОБА_1 про стягнення 730 538,97 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/113/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано відповідачам не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси позивача та суду копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 04.03.2024 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 01.04.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Повторно запропоновано відповідачам 1 та 2 у строк до 25.03.2024 відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси суду та позивачу копії відзивів на позовну заяву та додані до них документи, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ 01.04.2024 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження.

Окрім того 01.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ було подано зустрічну позовну заяву, згідно якої просив поновити процесуальний строк на подання зустрічного позову. Прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом; Визнати недійсним пункти 2.1., 2.3., 2.5, 2.6. Кредитного Договору 011/10892/1173967 від 03.09.2021, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД МАГНУМ".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ до Акціонерного товариства Райффайзен Банк, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсними пункти 2.1., 2.3., 2.5., 2.6. кредитного договору № 011/10892/1173967 від 03.09.2021, укладеного між Акціонерним товариством Райффайзен Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ повернуто заявнику.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, відповідачем-1 пропущений строк для пред`явлення зустрічної позовної заяви. В зустрічній позовній заяві ТОВ ТД МАГНУМ просило суд поновити процесуальний строк на подання зустрічного позову, проте, заявником не надано жодних пояснень та доказів в обґрунтування причин пропуску строку для звернення до суду з вказаним зустрічним позовом. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду зустрічної позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, вважає його правильним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього кодексу.

Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов`язки учасників справи. Так, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

В силу приписів п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як вже було зазначено, відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, виходячи із правового аналізу вищенаведених норм, слід констатувати, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/113/23 в порядку загального позовного провадження, та призначено дату підготовчого засідання. В ухвалі суду відповідачам було встановлено строк не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси позивача та суду копію відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк. Явку учасників справи в судове засідання визнано обов`язковою.

Зазначена ухвала вручена відповідачу в електронний кабінет 08.02.2024 о 00:07 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Згідно з ч. 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, останнім днем строку для подачі відзиву, а також зустрічної позовної заяви, з урахуванням вихідних днів, на які припадає останній день строку та з урахуванням приписів ч. 6 статті 242 ГПК України, є 26.02.2024.

Отже позивач за зустрічним позовом був обізнаний про розгляд справи, про відкриття провадження у справі та вимогами ухвали суду, зокрема щодо надання у встановлений судом строк подати відзив на позовну заяву.

Разом з тим, зустрічну позовну заяву було подано ТОВ «ТД Магнум» через електронний суд 29.03.2024, тобто з пропуском строку встановленого судом для подання відзиву.

Верховний Суд в постанові від 24.12.2019 у справі №910/5172/19, від 17.09.2024 у справі № 917/321/24 зазначав, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 116 ГПК України визначає початок і закінчення процесуальних строків. Так, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

У відповідності до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, із правового контексту наведених норм вбачається, що вчинення стороною процесуальних дій поза межами встановленого законом чи судом строку можливе лише у випадку подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника процесу та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення заявником по справі процесуальних дій. Тобто, можливість відновлення процесуального строку пов`язується з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням відповідних доказів.

В зустрічній позовній заяви позивач просить про поновлення процесуального строку на подання зустрічного прозову.

Проте останній не наводить жодних поважних причин пропуску строку, як і не надає доказів, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку.

Верховний Суд у постановах від 07.02.2022 у справи № 904/31/19, від 11.07.2023 у справі №922/1769/22 зазначав, що нехтування засадами змагальності сторін та прийняття господарським судом зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, який (зустрічний позов) поданий поза межами строку, визначеного ч. 1статті 180 ГПК України, без наведення відповідачем причин пропуску такого строку, призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Колегія суддів також наголошує, що самостійне відновлення строку на подання відповідачем зустрічного позову господарським судом, без наведення відповідачем причин пропуску такого строку буде суперечити засадам змагальності сторін та свідчитиме про ухилення відповідача від наслідків пов`язаних з вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, зокрема від наслідків пропуску строку на подання зустрічного позову, що прямо суперечить положенням ч. ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України.

Згідно з ч. 6 ст.180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що зустрічна позовна заява була подана з порушенням строку для її подання, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанцій про повернення зустрічної позовної заяви заявнику на підставі ч. 6 статті 180 ГПК України.

Щодо доводів скаржника, що суд безпідставно, всупереч нормам ГПК не надав позивачу строк на усунення недоліків, а повернув позовну заяву, колегія зазначає, що наслідки порушення відповідачем вимог частини першої статті 180 ГПК України в частині строку пред`явлення зустрічного позову визначені частиною шостою статті 180 вказаного Кодексу, а саме, зустрічна позовна заява у такому випадку підлягає поверненню скаржнику. Залишення зустрічного позову без руху за таких обставин приписами ГПК України не передбачено.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, повертаючи зустрічну позовну заяву, подану після закінчення встановленого строку без подання відповідного обґрунтованого клопотання про поважність причин пропуску цього строку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування у даному випадку приписів ч. 6 ст. 180 ГПК України та обґрунтовано повернув заявнику зустрічну позовну заяву.

Окрім того апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення зустрічної позовної заяви у даній справі не позбавляє відповідача 1 права пред`являти позов у загальному порядку.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення узвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/113/24 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від Запорізької області від 08.04.2024 у справі № 908/113/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ТД МАГНУМ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя А.Є.Чередко

СуддяЮ.Б.Парусніков