Ухвала

від 23.07.2024 по справі 910/4389/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про самовідвід

м. Київ

23.07.2024Справа № 910/4389/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/4389/24 за позовом Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вангард" про стягнення грошових коштів, за участі прокурора КолодчиниР.В. , та представників -позивача Буханистого О.В. , -відповідача Гавриш І.А. , Калька Д.О.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/4389/24 на стадії судового розгляду по суті - з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 13.03.2023 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) до 31.01.2024 відповідач без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, використовував земельну ділянку площею 0,8502 га з кадастровим номером 800000000:78:027:0013 по вул. Автозаводській, 76 для обслуговування розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, що є підставою для стягнення з ТОВ «Вангард» безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказував серед іншого на неналежне урядування в питанні оформлення новим власником нерухомого майна права на земельну ділянку та на несправделивий підхід коли він позбавлений можливості укласти відпровідний правочин, але напротивагу його зусиллям йому висуваються кондикційні зобов`язання (із безпідставного придбання або збереження майна).

23.07.2024 перевіряючи твердження відповідача щодо судових рішень для підтвердження/спростування, повідомлені під час розгляду справи по суті про які не йшлось у заявах поданих у справу на стадії підготовчого провадження, судом здійснено доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та виявлено ряд судових справ - 910/11406/13, 910/18682/13 та 640/21792/20 пов`язаних і вирішенням спору у правовідносинах землекористування Відповідачем у справі.

Зокрема, встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 у справі №910/11406/13 за позовом ТОВ «Вангард» до ПАТ «Третій Київський авторемонтний завод», Акціонерного товариства закритого типу «Агро», Київської міської ради, Головного управління Держземагентства у місті Києві про визнання права користування, внесення змін до договору у задоволенні позову відмовлено повністю.

Справа №910/11406/13 розглядалась колегією у складі суддів: Удалової О.Г. (головуючий), Дупляк О.М. та Курдельчук І.Д.

Рішення набрало законної сили 17.04.14.

Так, в межах справи №910/11406/13 ТОВ «Вангард» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Третій Київський авторемонтний завод» (відповідача-1), акціонерного товариства закритого типу «Агро» (відповідача-2), Київської міської ради (відповідача-3), Головного управління Держземагентства у місті Києві (відповідача-4) про:

- визнання за позивачем права користування земельною ділянкою, кадастровий номер 80 000 000 00:78:027:0004, в частині, що відповідає площі 8912 кв. м. на правах суборенди як власником нерухомого майна площею 688,4 кв. м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.03.2013 р., серія та номер 1164523, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, нерухомого майна площею 834,8 кв. м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.04.2013 р., серія та номер 2115138, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, за договором суборенди земельної ділянки від 21.05.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Коросташ О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4088, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів 05.06.2008 р., реєстраційний № 78-6-00539;

- внесення змін до договору суборенди земельної ділянки від 21.05.2008, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів 05.06.2008 р., реєстраційний номер 78-6-00539, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, виклавши його в редакції позивача, яка відповідає Закону України «Про оренду землі», Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що позивач є власником майнового комплексу площею 688,4 кв. м. та нежитлових будівель площею 834,8 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 76 , які розташовані на спірній земельній ділянці, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, виникла правова підстава на оформлення права користування нею.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Вангард», а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року у справі № 910/11406/13 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 415 ЦК України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

За змістом ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Таким чином, рішення у справі №910/11406/13 має вплив на оцінку позицій учасників правовідносин і сторін у справі що розглядається910/4389/24.

Зокрема, на оцінку наявності/відсутності обов`язку органу місцевого самоврядування укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк з ТОВ «Вангард» після закінчення строку дії договору оренди у 2022 року. В той час, коли у межах справи №910/11406/13 судом встановлено, що вимоги позивача про зобов`язання орендодавця укласти з ним замість відповідача-2 договір суборенди та зобов`язання відповідача-3 внести зміни до Державного земельного кадастру фактично заявлені за відсутності визначених законом підстав для зобов`язання вчиняти дії і не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 23.07.2024 судом доведено до відома учасників справи 910/4389/24, що суддею Курдельчуком І.Д. у складі колегії суддів ухвалювалось рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/11406/13 та за умови сумнівів сторін буде заявлено самовідвід.

Відповідач вважав обгрунтованим підхід для самовідводу судді, прокурор і позивач не заперечували.

За змістом ч. 2 ст.15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут самовідводу судді від участі у розгляді конкретної справи - одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття

Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21).

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя неупередженість або безсторонність у даній справі.

Суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього кодексу.

Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, заяву зроблено не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу самовідводу, оскільки про неї не могло бути відомо до часу перевірки відомостей, повідомлених у ході судового засідання 10.07.2024-23.07.2024.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 38 Господарського процесуального кодексу України, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді або об`єктивності судді у розгляді цієї справи та забезпечення довіри до судової влади в Україні, а також враховуючи думку прокурора, предстанвиків позивача та відповідача про можливість задоволення самовідводу судом, яка була висловлена останнім у засіданні 23.07.2024, суддя Курдельчук І.Д. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/4389/24.

Згідно до ч.1 ст.40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Судом враховано, що внаслідок задоволення самовідводу буде можливо утворити новий склад суду для розгляду справи, і не виникне необхідінсть передавати справу до іншого суду.

З огляду на вищевикладене, самовідвід судді Курдельчук І.Д. від розгляду справи №910/4389/24 підлягає задоволенню, а матеріали справи - передачі уповноваженій особі Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи № 910/4389/24.

Передати справу №910/4389/24 для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили 23.07.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор Курдельчук