Ухвала

від 22.07.2024 по справі 910/4448/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.07.2024Справа № 910/4448/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (07320, Вишгородський р-н, Київська обл., с. Сухолуччя, вул. Травнева, буд. 1Б)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, вул. Уманська, 8)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОКРЕДИТ БАНК" (03115, місто КИЇВ, проспект БЕРЕСТЕЙСЬКИЙ, будинок 107-А)

про спростування інформації.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасники справи:

Від позивача: Юрченко І.О.

Від відповідача: Доргова Г.В.

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про спростування інформації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 в порядку статті 50 ГПК України залучено АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОКРЕДИТ БАНК" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відкладено підготовче засідання на 24.06.2024. Суд у підготовчому засіданні 10.06.2024 відклав розгляд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 відкладено підготовче засідання на 01.07.2024. Крім того, суд у підготовчому засіданні 24.06.2024 відклав розгляд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.

Суд у підготовчому засіданні 01.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження процесуального строку, підготовче засідання відкладено на 22.07.2024.

11.07.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій останній просив суд:

1. Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» спростувати зазначену на веб-порталі Уповноваженого органу та в інших складених Відповідачем документах інформацію щодо розірвання Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТ3/23440/10 від 19.07.2023 з додатковою угодою №1 від 15.08.2021, а також інформацію, яка стосується оцінки відповідачем дій ТОВ «Гренландія НВП» щодо виконання зазначеного Договору як «поставка неякісного товару та невиконання договору» (в різних формулюваннях), яка зазначена, зокрема, як підстава розірвання Договору та стягнення коштів за банківською гарантією шляхом публікації спростувань в технічно доступний спосіб з метою припинення дій, які порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП» на недоторканність його ділової репутації.

2. Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», щодо розірвання ним Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТ3/23440/0 від 19.07.2023 з Додатковою угодою № 1 від 15.08.2021.

Представник третьої особи у підготовче засідання 22.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600275584913.

Представник позивача у підготовчому засіданні 22.07.2024 підтримав заяву про зміну предмета позову.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 22.07.2024 заперечив проти заяви представника позивача про зміну предмета позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. (ч.5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України).

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Верхового Суду від 27.05.2021 року по справі № 904/886/21).

Відповідно до п. 3.6 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 7, 8 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог. У разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює її як: подання іншого (ще одного) позову чи об`єднання позовних вимог. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

До таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові № 911/2139/19 від 03.08.2020 року.

Якщо порушено правила об`єднання вимог або об`єднання цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 83), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (пункт 7.43), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 8.1)).

Саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (пункт 86)).

У заяву про зміну предмета позову, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП просив суд визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», щодо розірвання ним Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТ3/23440/0 від 19.07.2023 з Додатковою угодою № 1 від 15.08.2021.

Однак, дослідивши заяву про зміну про зміну предмета позову, судом встановлено, що з метою процесуальної економії, ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права та унеможливлення винесення різних рішень за однакових обставин, визначені позивачем позовні вимоги не можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або у такою мірою, щоб сама суть права була порушена (Cordova v. Italy (no. 1)), заява № 40877/98, п. 54, ECHR 2003-I та повторення відповідних принципів у рішенні від 21 вересня 1994 у справі "Фаєд проти Сполученого Королівства" (Fayed v. the United Kingdom), п. 65, Series A № 294-B).

Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку для ефективного захисту свого права, яке вважає порушеним.

Керуючись статтями 46, 173, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача про зміну предмета позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 22.07.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.Є. Літвінова