Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/4448/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 910/4448/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (07320, Вишгородський р-н, Київська обл., с. Сухолуччя, вул. Травнева, буд. 1Б)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, м. Київ, вул. Уманська, 8)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОКРЕДИТ БАНК" (03115, місто КИЇВ, проспект БЕРЕСТЕЙСЬКИЙ, будинок 107-А)

про спростування інформації.

Представники учасників справи:

від позивача: Юрченко І.О.

від відповідача: Доргова Г.В.

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з вимогою зобов`язати АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» спростувати зазначену на веб-порталі Уповноваженого органу та в інших складених відповідачем документах інформацію щодо розірвання договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/23440/Ю від 19.07.2023 з додатковою угодою № 1 від 15.08.2023, а також інформацію, яка стосується оцінки відповідачем дій ТОВ «Гренландія НВП» щодо виконання зазначеного договору як «поставка неякісного товару та невиконання договору» (в різних формулюваннях), яка зазначена, зокрема, як підстава розірвання договору та стягнення коштів за банківською гарантією, шляхом публікації спростувань в технічно доступний спосіб з метою припинення дій, які порушують право ТОВ «Гренландія НВП» на недоторканність його ділової репутації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" залишено без руху, встановлено Товариства спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви.

29.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4448/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2024.

24.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

29.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

29.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

06.06.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 в порядку ст. 50 ГПК України залучено АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОКРЕДИТ БАНК" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, підготовче засідання відкладено на 24.06.2024.

Представник третьої особи у підготовче засідання 24.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600272457066.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 підготовче засідання відкладено на 01.07.2024.

Представник третьої особи у підготовче засідання 01.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Суд у підготовчому засіданні 01.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд у підготовчому засіданні 01.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження процесуального строку, підготовче засідання відкладено на 22.07.2024.

11.07.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

17.07.2024 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.

19.07.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи.

22.07.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Представник третьої особи у підготовче засідання 22.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600275584913.

Представник позивача у підготовчому засіданні 22.07.2024 підтримав заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 22.07.2024 заперечив проти заяви представника позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/4448/24 до судового розгляду по суті на 19.08.2024.

У судовому засіданні 19.08.2024 оголошувалася перерва до 16.09.2024.

Представник третьої особи у судове засідання 16.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 16.09.2024 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.09.2024 представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити повністю.

У судовому засіданні 16.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.07.2023 за результатами проведеної процедури закупівлі "Пральний порошок для промислових пралень Пасажирської Компанії", ідентифікатор закупівлі № UA-2023-05-04-007644-а між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір про закуплю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/23440/Ю з додатковою угодою №1 від 15.08.2021.

Відповідно до п. 1.1 договору та специфікації № 1, що є невід`ємним його додатком, позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідачу пральний порошок «EXTREME WASH 100» універсальний (порошок пральний безфосфатний (з засобом для виведення плям)), у кількості 30 000 кг, загальною вартістю 1 378 800,00 грн (з ПДВ), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.

На виконання умов договору 21.08.2023 згідно рознарядки покупця постачальником було здійснено поставку першої партії прального порошку у кількості 10 000 кг на суму 459 600,00 грн (у т.ч. ПДВ).

Як зазначає позивач, одночасно з поставленим товаром ним було надано сертифікат якості №2008/02 від 20.08.2023, копія висновку ДСЕЕ та декларація постачальника про відповідність, а також протокол випробувань № 032 ПФМ від 08.09.2023 Випробувальної лабораторії ДП «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», відповідно до яких показники якості поставленого порошку повністю відповідають умовам договору.

Однак, замість оплати товару від покупця на адресу постачальника надійшли листи № ПК-7/1827 від 20.09.2023, № ПК-7/2100 від 19.10.2023 з вимогами замінити та забрати неякісний товар, відповідно.

Так, про неналежну якість поставленого позивачем товару відповідач стверджує, посилаючись на незадовільні результати тестового прання, протокол випробувань №0252, протокол випробувань № 0252/1, протокол випробувань № 0319, висновок експерта №21/31-12/23 від 20.12.2023.

У подальшому жодних письмових рознарядок на поставку залишку товару у кількості 20 000 кг відповідач позивачу не надавав.

Проте, як зазначає позивач, у цей час відповідач провів щонайменше три неконкурентні прямі закупівля прального порошку у ТОВ «Юнілайф.ПВ». Обґрунтування проведення цих закупівель і договори № ПК/МТЗ/23577/Ю від 22.09.2023, № ПК/МТЗ/23713/Ю від 07.11.2023, № ПК/МТЗ/23756/Ю від 28.11.2023 на закупівлі наявні у відкритому доступі за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-10-04-012481-a, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-17-008677-a, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-12-08-017278-a.

Так, у зазначених обґрунтуваннях закупівель прального порошку в іншого постачальника відповідач оприлюднив недостовірну інформацію щодо невідповідності якості поставленого позивачем товару умовам договору.

Крім цього, позивач акцентує увагу, що 20.12.2023 відповідачем було подано письмову вимогу № ПК-07/2573 за банківською гарантією №202.53428 від 29.06.2023, відповідно до якої АТ «Прокредит Банк» 22.12.2023 було списано кошти у сумі 69 000,00 грн, які вносилися ТОВ «Гренландія НВП» як гарантія належного виконання своїх зобов`язань за договором, що підтверджується копією меморіального ордеру №470842775/700 від 22.12.2023, отриманою від Банку.

При цьому свою вимогу відповідач знову ж таки аргументував тим, що позивач поставив товар, який за показниками якості не відповідає сертифікату якості виробника № 2008/02, умовам договору №ПК/МТЗ/23440/Ю, вимогам ТУ У 30576937.002-2001 та ДСТУ2972/2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування». Вимога про заміну неякісного товару, направлена листом вих. № ПК-7/2100 від 19.10.2023, принципалом виконана не була.

У подальшому 05.01.2024 в електронній системі закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-04-007644-а відповідачем було опубліковане повідомлення про розірвання договору, де у полі «Причини розірвання договору» зазначено: «поставка неякісного товару та невиконання договору».

Те саме зазначено відповідачем і у звіті про виконання договору про закупівлю № UA-2023-05-04-007644-а.

У зв`язку із запереченням покупцем належної якості поставленого товару та небажанням його оплачувати ТОВ «Гренландія НВП» було ініційовано розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/138/24, предметом первісного позову у якій є вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар та зобов`язання здійснити виконання обов`язку в натурі, а предметом зустрічного позову - вимоги покупця про стягнення з постачальника штрафу, пені, витрат на проведення лабораторних досліджень, оплату послуг з експертизи якості і товарознавчої експертизи, а також зобов`язання постачальника забрати неякісний товар.

За доводами позивача, оскільки питання якості поставленого ТОВ «Гренландія НВП» товару є спірним протягом усього часу існування правовідносин між сторонами і станом на сьогодні ще не вирішене остаточно, адже судовий розгляд справи № 910/138/24 наразі триває, то відповідач не мав права стверджувати про порушення ТОВ «Гренландія НВП» умов договору і поставку неякісного товару, повідомляти про його розірвання, оприлюднювати означену інформацію, як і свою позицію щодо якості поставленого товару. Поширена відповідачем інформація про розірвання договору з використаним ним формулюванням підстави розірвання чинить значний негативний вплив на ділову репутацію позивача, як учасника публічних закупівель, унаслідок чого позивач несе значні матеріальні збитки, будучи штучно обмеженим у можливості здійснювати діяльність, передбачену статутними документами.

У свою чергу відповідач переконаний, що твердження позивача про поширення та розповсюдження відповідачем недостовірної інформації про нього є безпідставним та необґрунтованим. Серед іншого, відповідач наголошує, що розміщення ним в електронній системі закупівлі на веб-порталі звіту про розірвання з позивачем договору у зв`язку з невиконанням останнім його умов не може розцінюватися як реалізація особою суб`єктивного права на поширення інформації, тоді як такі дії є обов`язком відповідача, як замовника, що випливає з положень ст. ст.41, 42 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 із змінами, внесеними згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 №517. Окрім того, оприлюднений відповідачем звіт за своїм змістом та суттю не є інформацією, яка відображає суб`єктивну думку відповідача щодо позивача, а є лише констатацією факту розірвання договору, що вимагає Закон України "Про публічні закупівлі". Відтак, оскільки поширена в електронній системі закупівлі на веб-порталі інформація є інформацією, що оприлюднюється у спосіб, зміст та строки, визначені Законом України "Про публічні закупівлі", то така інформація не підлягає спростуванню.

Встановивши вказані обставини справи, господарський суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями (ч. 2 ст. 200 ЦК України).

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

До таких спеціальних способів захисту відносяться, зокрема, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (ст. 277 ЦК України).

Так, ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Верховний Суд неодноразово та послідовно викладав правову позицію щодо юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист, зокрема, ділової репутації юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації.

Так, у пункті 6.12 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, зокрема, вказано, що: юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (див. також п. 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18).

У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі № 910/5117/17 зазначено висновок про те, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У силу ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, виходячи з положень наведеної норми, а також приписів статей 277, 302 ЦК України саме позивач повинен довести факт поширення відповідачем інформації, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до усталеної судової практики під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідаючи на питання, чи мало місце поширення інформації відповідачем у даному конкретному випадку, суд виходить з такого.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України «Про публічні закупівлі», а також Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 із змінами, внесеними згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 №517 (далі за текстом - Особливості здійснення публічних закупівель).

Статтею 5 названого Закону закріплені принципи здійснення публічних закупівель, одним з яких є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

За правилами Закону України «Про публічні закупівлі» інформація про закупівлю оприлюднюється та є доступною для всіх, тоді як доступ до інформації, що опублікована в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним.

Перелік інформації про закупівлю, яка повинна бути оприлюднена (тобто є відкритою), наведений у ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (з урахуванням особливих правил на період воєнного стану, визначених Особливостями здійснення публічних закупівель).

Так, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема:

договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;

звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання (п. п. 10, 11 ч. 1 ст. 10 названого вище Закону).

У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю (ч. 9 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

За приписами ст. 42 названого Закону звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити, серед іншого, інформацію про причини розірвання договору про закупівлю, якщо таке мало місце (п. 12 ч. 1 зазначеної норми).

У разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону (п. 4 Особливостей здійснення публічних закупівель).

Таким чином, дії відповідача з оприлюднення в електронній системі закупівель інформації як щодо розірвання спірного договору, укладеного з позивачем, так і щодо причин такого розірвання є його обов`язком, як замовника закупівлі, чітко регламентованим спеціальним законодавством, яким у даному випадку є Закон України «Про публічні закупівлі».

У силу наведеного виключається наявність в діях відповідача такого елементу як «поширення інформації» відносно позивача та застосування до спірних правовідносин сторін приписів ст. 277 ЦК України.

Щодо вимоги кредитора (бенефіціара), пред`явленої гаранту, про сплату грошової суми відповідно до умов виданої гарантії, то остання за своєю суттю є способом задоволення кредитором (бенефіціаром) своїх вимог у разі невиконання (неналежного виконання) боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань. Сам факт пред`явлення такої вимоги бенефіціаром гаранту не може розглядатися як спосіб поширення інформації про принципала, тоді як зміст допущеного принципалом (боржником) порушення основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, у силу приписів ч. 3 ст. 563 ЦК України є обов`язковим до вказівки бенефіціаром у такій вимозі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у позові ТОВ "Гренландія НВП" слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 86, 129, 232, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 31.10.2024

Суддя М.Є. Літвінова