Рішення

від 24.07.2024 по справі 910/6118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2024Справа № 910/6118/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянув у спрощеному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер - Поліс»

про стягнення 72 495, 05 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 72 495, 05 грн.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

17.06.2024 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер - Поліс» надійшов відзив на позовну заяву.

24.06.2024 від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» надійшло клопотання про призначення судової трасологічної експертизи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2023 між ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (далі - Страховик) було укладено договір № 216825497 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 .

23.09.2023 в м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 , «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , та «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно по постанови Київського районного суду міста Одеси у справі № 947/31231/23 - дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху.

25.09.2023 до Позивача із заявою звернувся власник пошкодженого транспортного «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 , з приводу виплати страхового відшкодування в зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування № 216825497.

06.11.2023 Позивачем, виходячи із матеріалів справи, на підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснено виплату страхового відшкодування (з врахуванням узгодження суми відшкодування та франшизи) в розмірі - 18 296,47 грн.

25.09.2023 до Позивача із заявою звернувся власник пошкодженого транспортного засобу «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , з приводу виплати страхового відшкодування в зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування № 216825497.

03.11.2023 Позивачем, виходячи із матеріалів справи, на підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснено виплату страхового відшкодування (з врахуванням узгодження суми відшкодування та франшизи) в розмірі - 63 773,00 грн.

26.09.2023р. до Позивача із заявою звернувся власник пошкодженого транспортного засобу «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , з приводу виплати страхового відшкодування в зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування № 216825497.

07.12.2023 Позивачем, виходячи із матеріалів справи, на підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснено виплату страхового відшкодування (з врахуванням узгодження суми відшкодування та франшизи) в розмірі - 62 920,63 грн.

Позивач виплатив за даним страховим випадком становить - 144 990,10 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого за договором страхування наземного транспортного засобу «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди була застрахована і в Позивача, і в ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ СТРАХОВА КОМПАНІЯ ІНТЕР-ПОЛІС (далі - Відповідач) поліс № АР / 006808173 (франшиза - 0,00 грн.).

Як зазначає Позивач у позовній заяві, він неодноразово звертався до Відповідача із відповідними листами щодо даної ситуації, ходу розслідування обставин справи та прийнятого рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Крім того, 14.12.2023 Позивач звернувся до Відповідача із Заявою (претензією) про компенсацію частини (1/2 від загального розміру відшкодування, а саме 74 495,05 грн.) виплаченого страхового відшкодування (далі - Заява) (за вих. № 08-03-14/1-04/10208), що підтверджується електронним повідомленням «про виконання доставки одержувачу», однак станом на момент подання позовної заяви страхове відшкодування не виплачено.

Щодо наявності двох договорів страхування відносно одного транспортного засобу.

Стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується.

Частиною 1 статті 989 Цивільного кодексу України визначено, що якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Статтею 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об`єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об`єкта від тих самих ризиків, страхувальник зобов`язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов`язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування.

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також врегульовано діяльність Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке згідно з пунктом 39.1 статті 39 Закону є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пунктом 51.11 статті 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" норми Статуту МТСБУ та рішення органів управління МТСБУ, прийняті в межах їхніх повноважень, є обов`язковими для виконання усіма членами МТСБУ та можуть містити додаткові вимоги до страховиків.

Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 26.02.2020 року № 464/2020 з метою врегулювання відносин між страховиками-членами МТСБУ з питання забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, був затверджений Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок).

Згідно з вказаним Порядком останній є внутрішнім нормативним документом МТСБУ, що є обов`язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.

Пунктом 2.1 статті 2 Порядку, зокрема, визначено, що наявність на момент укладення Внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні Внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов`язання при укладенні Внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші Внутрішні договори страхування (обов`язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 17.3 статті 17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до пункту 5.1 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 ("Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.

Відповідно до п. 9.4. cт. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов 'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизы, розрахованої за правшами цього підпункту.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування за Договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом Відповідача, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі 910/7449/17, у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/171/17, а також і у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 916/2517/17.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Подібний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНТЕР-ПОЛІС» (Україна, 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 69; ідентифікаційний код 19350062) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (Україна, 02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) страхове відшкодування в розмірі - 74 495 (сімдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн. 05 коп. та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва