Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/6118/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 910/6118/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 (повний текст складено 24.07.2024)

у справі № 910/6118/24 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»

про стягнення 72 495,05 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У травні 2024 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАКС «Оранта», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (далі - ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», Компанія) 72 495,05 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

На обґрунтування заявлених вимог Товариство зазначає, що здійснило повну виплату страхового відшкодування особам, яким було заподіяно шкоду у ДТП власником транспортного засобу «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 , цивільна відповідальність якого була застрахована як Товариством, так і Компанією.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на користь ПАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 74 495,05 грн та 3 028,00 грн судового збору.

Суд дійшов висновку, що вимоги Товариства є обґрунтованими та не спростовані відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024, ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд не дослідив належним чином обставину щодо участі Компанії у розслідуванні страхового випадку та дотримання Положення виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому дійшов невірного висновку про задоволення позову.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти ї доводів та вимог заперечує, наводить власні доводи на її спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6118/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 до надходження матеріалів справи №910/6118/24.

09.09.2024 матеріали справи №910/6118/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2024 у справі №910/6118/24 залишено без руху. Надано ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 4 542,00 грн у встановленому порядку та для надання доказів направлення копії апеляційної ПАТ «НАСК «Оранта» у встановленому порядку. Попереджено ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» про розгляд апеляційної скарги з повідомленням та викликом учасників справи. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/6118/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

14.09.2023 ОСОБА_1 (страхувальник) уклав з ПрАТ «НАСК «Оранта» (страховик) договір №216825497 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 .

23.09.2023 в м. Одеса сталася ДТП за участю транспортних засобів «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 , «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , та «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 17.10.2023 у справі №947/31231/23 встановлено, що 23.09.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортного засобу «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, на дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , який по інерції здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Суд встановив сукупність обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн.

25.09.2023 власник пошкодженого транспортного «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 , звернувся до Товариства з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування на підставі договору №216825497, укладеного Товариством з ОСОБА_1 ..

Товариство звернулось до Компанії з листом №1590-05-04/121 від 25.09.2023, у якому повідомило, що 23.09.2023 сталась ДТП за участю автомобіля «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 , та транспортного засобу «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 , і станом на дату ДТП у винуватця був діючий поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 211558886, виданий Компанією. Товариство зазначило, що розпочало процес врегулювання зазначеної події та просило повідомити, чи було забезпечено в Компанії зазначений транспортний засіб «BMW 320D» станом на 23.09.2023 та чи проводила Компанія по зазначеній події виплату страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Hyundai Accent», якщо так, то у якому розмірі.

Згідно з ремонтною калькуляцією №С98266/23Н від 04.10.2023 загальна сума вартості ремонту транспортного засобу «Hyundai Accent» (після вирахувань зношення запчастин) склала 18 296,47 грн.

06.11.2023 Товариство затвердило страховий акт №ОЦВ-3Д-23-15-98266/1 щодо транспортного засобу «Hyundai Accent» на суму 18 296,47 грн.

06.11.2023 платіжною інструкцією №55916 Товариство здійснило виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Hyundai Accent» у сумі 18 296,47 грн

06.11.2023 Товариство на підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснило виплату страхового відшкодування (з врахуванням узгодження суми відшкодування та франшизи) в розмірі 18 296,47 грн.

Листом №09-02-20/8596 від 01.11.2023 Товариство повідомило Компанію про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Hyundai Accent» у сумі 18 296,47 грн.

25.09.2023 власник пошкодженого транспортного засобу «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , звернувся до Товариства з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування на підставі договору страхування №216825497.

Товариство звернулось до Компанії з листом №1590-05-04/123 від 25.09.2023, у якому повідомило, що 23.09.2023 сталась ДТП за участю автомобіля «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 , та транспортного засобу «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , і станом на дату ДТП у винуватця був діючий поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 211558886, виданий Компанією. Товариство зазначило, що розпочало процес врегулювання зазначеної події та просило повідомити, чи було забезпечено в Компанії зазначений транспортний засіб «BMW 320D» станом на 23.09.2023 та чи проводила Компанія по зазначеній події виплату страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Hyundai іх35», якщо так, то у якому розмірі.

Згідно з ремонтною калькуляцією № НОМЕР_3 від 12.10.2023 загальна сума вартості ремонту транспортного засобу «Hyundai іх35» (після вирахувань зношення запчастин) склала 73 733,00 грн.

03.11.2023 Товариство затвердило страховий акт №ОЦВ-3Д-У-15-98265/1 щодо транспортного засобу «Hyundai іх35» на суму 63 773,00 грн.

03.11.2023 платіжною інструкцією №55638 Товариство здійснило виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Hyundai іх35» у сумі 63 773,00 грн.

03.11.2023 Товариство на підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснило виплату страхового відшкодування (з врахуванням узгодження суми відшкодування та франшизи) в розмірі 63 773,00 грн.

Листом №09-02-20/8461 від 30.10.2023 Товариство повідомило Компанію про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Hyundai іх35» у сумі 63 733,00 грн.

26.09.2023 власник пошкодженого транспортного засобу «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , звернувся до Товариства з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування на підставі договору страхування №216825497.

Товариство звернулось до Компанії з листом №1590-05-04/122 від 25.09.2023, у якому повідомило, що 23.09.2023 сталась ДТП за участю автомобіля «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 та транспортного засобу «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , і станом на дату ДТП у винуватця був діючий поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 211558886, виданий Компанією. Товариство зазначило, що розпочало процес врегулювання зазначеної події та просило повідомити чи було забезпечено в Компанії зазначений транспортний засіб «BMW 320D» станом на 23.09.2023 та чи проводила компанія по зазначеній події виплату страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу «Dacia Logan», якщо так, то у якому розмірі.

Згідно зі звітом №28842 від 25.10.2023 (дата оцінки 23.09.2023) вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Dacia Logan» внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки становить 127 176,98 грн.

Згідно з ремонтною калькуляцією №28842 від 25.10.2023 загальна сума вартості ремонту транспортного засобу «Dacia Logan» склала 257 649,85 грн.

Відповідно до висновку вартості придатних залишків №28842/1, складеного 25.10.2023, вартість ДТЗ «Dacia Logan» у пошкодженому стані складає 64 256,35 грн.

07.12.2023 Товариство затвердило страховий акт №ОЦВ-3Д-23-15-98264/1 щодо транспортного засобу «Dacia Logan» на суму 62 920,63 грн.

07.12.2023 платіжною інструкцією №61734 Товариство здійснило виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Dacia Logan» у сумі 62 920,63 грн.

07.12.2023 Товариство на підставі страхового акта та розрахунку страхового відшкодування до нього здійснило виплату страхового відшкодування (з врахуванням узгодження суми відшкодування та франшизи) в розмірі 62 920,63 грн.

Листом №09-02-20/9774 від 04.12.2023 Товариство повідомило Компанію про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Dacia Logan» у сумі 62 920,63 грн.

Товариство сплатило потерпілим за зазначеним страховим випадком страхове відшкодування на загальну суму 144 990,10 грн.

Товариство звернулось до Компанії із заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування (вих. №08-03-14/1-04/10208 від 14.12.2023), у якій зазначило, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована також за укладеним з Компанією Договором (поліс № АР / 006808173, франшиза - 0,00 грн), та керуючись п. 5.1, 5.2, 5.3 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Порядок), просило здійснити відшкодування у розмірі 72 495,05 грн.

У подальшому Товариство також звернулось до Компанії з листом вих. №08-03-14/550 від 17.01.2024, у якому просило перерахувати 72 495,05 грн відшкодування.

Заперечуючи проти заявлених до неї вимог, Компанія зазначила, що Товариство не забезпечило можливість її участі у розслідуванні страхового випадку, зокрема, у огляді наявних документів та пошкоджених транспортних засобів (підп. «б» п. 3.2 ст. 2 Порядку), а також Товариство не дотрималось алгоритму виплати страхового відшкодування, передбаченого Порядком.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Зазначена норма кореспондується зі ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Стаття 989 ЦК України встановлює обов`язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

З метою врегулювання відносин між страховиками-членами МТСБУ з питання забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди, протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020 був затверджений Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок).

Зазначений Порядок є внутрішнім нормативним документом МТСБУ, що є обов`язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01.03.2020.

Пунктом 2.1 ст. 2 Порядку визначено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов`язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов`язки страхувальника, що передбачені п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України та п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об`єкта страхування з різними страховиками.

Відповідно до п. 5.1 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.

Відповідно до п. 5.2 Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визначається з огляду на положення ст. 540 ЦК України у залежності розміру шкоди за формулою: Ск=Св/Кс-Ф, де Кс - кількість страховиків, які застрахували один об`єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи.

Згідно з п. 5.3 Порядку страховик, за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку внутрішніми договорами страхування зобов`язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 6.1 Порядку спори між страховиками, що пов`язані із незгодою щодо визнання події страховим випадком, розміром шкоди та розміром страхових відшкодувань, вирішуються у судовому порядку.

Пунктом 9.4 cт. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

За визначенням абз. 18 ст. 2 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Суд встановив, що цивільна відповідальність власника автомобіля «BMW 320D», д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована як позивачем, так і відповідачем. Позивач здійснив повне страхове відшкодування власникам транспортних засобів «Dacia Logan», д.р.н. НОМЕР_4 , «Hyundai іх35», д.р.н. НОМЕР_3 , та «Hyundai Accent», д.р.н. НОМЕР_2 .

Враховуючи норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, та встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Товариства до Компанії є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, колегія суддів вважає її арифметично вірною (144 990,10 грн / 2 - 0,00 грн = 72 495,05 грн). До стягнення з Компанії на користь Товариства підлягають 72 495,05 грн страхового відшкодування.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/6118/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/6118/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/6118/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак