Ухвала

від 23.07.2024 по справі 910/8244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.07.2024Справа № 910/8244/23Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участю секретаря судового засідання Ходзіцького О.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані"

та Приватного підприємства "Спенсерс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності

за участю представників згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду та Касаційного господарського суду, позов задоволено повністю:

- визнано недійним договір оренди нерухомого майна, укладений 08.12.2022 Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 534, відомості про який 08.12.2022 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 48650594;

- визнано припиненою суборенду нерухомого майна, що виникла на підставі договору, укладеного 08.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та Приватним підприємством "Спенсерс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 535;

- скасовано державну реєстрацію права користування (суборенди) Приватним підприємством "Спенсерс", внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за № 48651010.

В основу прийнятих у справі судових рішень покладено встановлені судами наступні факти:

- недійсний договір оренди укладено головою правління позивача з відповідачем-1, в якому засновниками є акціонери позивача, котрим спільно станом на момент вчинення оскаржуваного договору належало 29,9152% частки статутного капіталу позивача;

- для позивача укладення оспореного договору оренди спричинило негативні наслідки у вигляді позбавлення єдиного джерела отримання прибутку, звільнення усіх працівників, за виключенням голови правління, неможливості розрахунку за зобов`язаннями, у тому числі перед державою, як наслідок настання його неплатоспроможності, що свідчить про наявність умислу, домовленості представників позивача та відповідача1 під час укладення договору щодо переслідування власних інтересів всупереч інтересам позивача;

- недійсний договір укладено на очевидно невигідних для позивача умовах;

- співвідношення розміру орендної плати за недійсним договором оренди до витрат позивача зі сплати податку на землю, податку на нерухоме майно, на єдиний соціальний внесок, заробітну плату тощо не має жодного економічного підґрунтя;

- очевидно не ринковий розмір орендної плати (0,52 грн. за квадратний метр);

- відсутність згоди загальних зборів на укладення оспореного договору;

- обізнаність посадових осіб позивача та відповідача1 про необхідність отримання згоди загальних зборів на укладення оспореного правочину тощо.

Відповідачем1 10.06.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування якої покладені висновки обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1202410001473 від 08.05.2024.

Відповідно до наданої відповідачем1 копії обвинувального акту, складеного слідчим СВ Голосіївського УП Головного управління Національної поліції у місті Києві, особа, що підписала від імені позивача (на той час виконувала обов`язки голови правління) визнаний судами недійсним договір оренди, звинувачується у зловживанні своїм посадовим становищем у не встановленому досудовим розслідуванням місці та не у встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2011 року вніс до особових рахунків акціонерів ПрАТ «Укрспецмонтаж» неправдиву інформацію щодо розподілу акцій між двома акціонерами, що мало наслідком зменшення кількості акцій ОСОБА_3 на 304 штуки без прийняття відповідного рішення загальними зборами.

Досудове розслідування відповідно до інформації обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1202410001473 проведено з 08.05.2024 до 10.05.2024.

Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2024 у кримінальному провадженні № 1-кп/752/1822/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119917993) ОСОБА_1 (особа, що підписала від імені позивача недійсний договір оренди) визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.4 ст.191 КК України та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Заявник наведені обставини вважає нововиявленими та істотними для розгляду даної справи, проте не доводить суду, яким чином вчинене не пізніше грудня 2011 року кримінальне правопорушення керівника позивача (третя особа у даній справі), який підписав 08.12.2022 (не менше ніж через 11 років від вчинення цього правопорушення) оспорений та визнаний судами недійсним договір оренди фактично на користь відповідача1 (заявника) впливає на об`єктивність прийнятого судового рішення, що набуло законної сили.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За процесуально-правовими приписами частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність наступних умов:

- існування обставини на час розгляду справи;

- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

У даному випадку наведені заявником (відповідачем1) обставини ніяким чино не ставлять під сумнів і не спростовують висновків судів при прийнятті рішень у межах даної справи.

Більше того, наведені заявником обставини хоча і опосередковано, але підтверджують висновки місцевого, апеляційного та касаційного судів з огляду на правову свідомість та поведінку особи, що підписала від імені позивача визнаний судами недійсним господарський договір.

Таким чином, наведені заявником обставини не можуть бути визнані судом істотними у межах даної справи у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведе, Господарський суд міста Києва відмовляє у задоволенні заяви відповідача1 про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами. Відповідно, судове рішення у межах даної справі залишається в силі.

Керуючись статтями 234, 235, 320 та 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд рішення у справі №910/8244/23 за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кирилюк Т.Ю.