ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/8244/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Коваль В.В.
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від третьої особи-1: не з`явився
від третьої особи-2: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі
у справі № 910/8244/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані"
2. Приватного підприємства "Спенсерс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача:
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності
В С Т А Н О В И В :
Рух справи
Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" та Приватного підприємства "Спенсерс", в якому просило:
- визнати недійним договір оренди нерухомого майна, укладений 08.12.2022 між Приватним акціонерним товариством "Укрмонтажспецкомплект", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 20037548, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39378195, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрований в реєстрі за № 534, відомості про який 08.12.2022 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 48650594;
- визнати припиненою суборенду нерухомого майна, а саме - частини цілісного майнового комплексу, розташованого за адресами: м. Київ, пров. Хоткевича Гната (провулок Червоногвардійський), будинок 8/ вулиця Стельмаха Михайла, будинок 10-А, розміщеного на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:66:237:0007; 8000000000:79:376:0002, зокрема нежитлової будівлі, загальною площею: 3 978,8 кв.м., з яких в суборенду передано 1 971,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стельмаха Михайла, будинок 10-А, та розміщеної на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:79:376:0002, і нежитлових будівель, загальною площею: 7 356,9 кв.м., з яких в суборенду передано: 3 660,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, пров. Хоткевича Гната, будинок 8, та розміщених на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:237:0007, що виникла на підставі договору суборенди нерухомого майна, укладеного 08.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39378195, та Приватним підприємством "Спенсерс", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40155324, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 535;
- скасувати державну реєстрацію права користування (суборенди) Приватним підприємством "Спенсерс", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 40155324, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, про що здійснено запис про інше речове право за № 48651010, частиною цілісного майнового комплексу, розташованого за адресами: м. Київ, пров. Хоткевича Гната (провулок Червоногвардійський), будинок 8/ вулиця Стельмаха Михайла, будинок 10-А, розміщеного на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:66:237:0007; 8000000000:79:376:0002, а саме нежитлової будівлі, загальною площею: 3 978,8 кв.м., з яких в суборенду передано 1 971,9 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стельмаха Михайла, будинок 10-А, та розміщеної на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:79:376:0002, і нежитлових будівель, загальною площею: 7 356,9 кв.м., з яких в суборенду передано: 3 660,9 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, пров. Хоткевича Гната, будинок 8, та розміщених на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:237:0007.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (повний текст складено 09.10.2023) у справі №910/8244/23 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на користь Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 29.05.2024 заяву Приватного акціонерного товариства «Укрмонтажспецкомплект» про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Лайф Компані» на користь Приватного акціонерного товариства «Укрмонтажспецкомплект» 50 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
10.06.2024 ТОВ «Нео Лайф Компані» звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/8244/23 за нововиявленими обставинами з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.20203 у справі №910/8244/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» до ТОВ «Нео Лайф Компані» та ПП «Спенсерс», та за участі третіх осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди, припинення права суборенди, скасування державної реєстрації права користування (суборенди).
Обґрунтовуючи свою заяву, відповідач-1 зазначив, що ПрАТ «УМСК» є власником нерухомого майна, розташованого за адресами:
-
АДРЕСА_1 , загальною площею 7 356,9 кв.м.
Голова правління ПрАТ «УМСК» ОСОБА_1., діючи на підставі статуту підприємства та виконуючи свої прямі функціональні обов`язки, з метою створення постійного стабільного джерела доходу для ПрАТ «УМСК», 08.12.2022 уклав Договір оренди № 534 (далі - Договір №534/Договір оренди), за яким передав відповідачу-1 у строкове оплатне користування частину наведеного вище власного нерухомого майна.
17.03.2023 частина акціонерів ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» незаконно провела позачергові дистанційні збори акціонерів, припинила повноваження голови правління ПрАТ «УМСК» ОСОБА_1 , який займав цю посаду з 2007 року (16 років), та призначила нового підконтрольного голову правління.
Водночас, у кримінальному провадженні № 12024100010001473 від 08.05.2024, відкритого за заявою ОСОБА_2 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (передбачених частиною другою статті 366, частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України) до Голосіївського районного суду міста Києва було направлено обвинувальний акт від 10.05.2024 (справа №752/10072/24), затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва Ніколаєвим І.О. від 10.05.2024.
У зазначеному акті, серед іншого, зазначено те, що відчуження у ОСОБА_3 належних йому акцій ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» в кількості 304 штук, ринкова вартість яких складає 194 678,56 грн, відбулося без відповідного волевиявлення останнього, шляхом внесення ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідач-1 вважає, що факт встановлення незаконних дій ОСОБА_1 щодо розподілу акцій ПрАТ «УМСК» свідчить про відсутність у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як акціонерів, які заволоділи певною кількістю акцій в незаконний спосіб шляхом вчинення шахрайських дій, правових підстав вживати будь-які дії щодо правового статусу та діяльності ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект», в тому числі щодо скликання та проведення загальних зборів, зміни голови правління товариства, прийняття рішень щодо діяльності товариства та підписання від імені та в інтересах товариства будь-яких угод та правочинів, в тому числі щодо надання правничої допомоги тощо. Ці обставини заявник вважає нововиявленими.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" про перегляд рішення у справі №910/8244/23 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Суд мотивував ухвалу тим, що наведені заявником обставини не можуть бути визнані судом істотними підставами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у межах даної справи у розумінні статті 320 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви про перегляд судового рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі №910/8244/23 задовольнити.
Апелянт посилається на те, що факти встановлені в Обвинувальному акті від 10.05.2024 щодо незаконного заволодіння акціями ОСОБА_3 є нововиявленими обставинами, оскільки:
- відповідають ознакам, вказаним у пункті 1 частини другої статті 320 ГПК України та постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»;
- є фактичними обставинами;
- підтверджуються отриманим 10.05.2024 Обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024100010001473 від 08.05.2024;
- мають істотне значення для правильності вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на правовідносини, які виникли між ПрАТ «УМСК» та ТОВ «НЛК» у зв`язку з укладанням Договору оренди № 534 та свідчать про безпідставність позовних вимог;
- існували на момент прийняття рішення Господарським судом міста Києва;
- не були відомі і не могли бути відомі відповідачеві, оскільки були умисно приховані позивачем, викриття яких стало можливим лише шляхом проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Апелянт вважає, що такі обставини тягнуть за собою відповідні процесуальні наслідки передбачені вимогами статті 325 ГПК України та у зв`язку з існуванням вищезазначених нововиявлених обставин, зокрема, відсутність у особи - голови правління Злих М.М. повноважень діяти в інтересах Товариства, у тому числі щодо подачі позову до суду, мають достатні підстави для перегляду судового рішення, враховуючи істотність вказаних обставин та їх безпосередній вплив на прийняття рішення.
Апелянт стверджує, що зазначені нижче висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності, а саме про те, що:
- не доведено суду, яким чином вчинене не пізніше грудня 2011 року кримінальне правопорушення керівника ТОВ «НЛК» ОСОБА_1, який підписав 08.12.2022 (не менше ніж через 11 років від вчинення цього правопорушення) оспорений та визнаний судами недійсним договір оренди фактично на користь ТОВ «НЛК» (заявника) впливає на об`єктивність прийнятого судового рішення, що набуло законної сили;
- наведені заявником (відповідачем-1) обставини ніяким чино не ставлять під сумнів і не спростовують висновків судів при прийнятті рішень у межах даної справи
Суд першої інстанції не прийняв до уваги дані обставини та не визнав їх нововиявленими, чим порушив п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у своєму відзиві заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Зокрема, позивач зазначив наступне:
- акціонер ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» - ОСОБА_3 помер у 2020, дана обставина визнається апелянтом за замістом процесуальних документів;
- у даній справі, предметом спору є Договір оренди №534, який як встановили суди у справі №910/8244/23, колишній Голова правління ОСОБА_1 підписав 08.12.2022 року у зловмисній домовленості з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (міноритарними акціонерами ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект») діючи недобросовісно та нерозумно на шкоду інтересам Товариства, що призвело до негативних наслідків, які проявились у втраті єдиного джерела прибутку, звільнення усіх працівників, за виключенням голови правління, неможливості розрахунку за зобов`язаннями, в тому числі перед державою, як наслідок настання його неплатоспроможності;
- оспорюваний договір є значним правочином, однак укладений з порушенням ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» без погодження такого правочину із загальними зборами акціонерів Товариства;
- наявність чи відсутність вини третьої особи - ОСОБА_1 у внесенні до особових рахунків акціонерів ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» неправдивої інформації, підробленні протоколу від 30.01.2012, внаслідок чого покійного ОСОБА_3 ніби-то позбавлено прав на 304 шт. акції Товариства, не є істотною для справи обставиною, тим паче вирішальною, адже ніяк не пов`язана зі спором у цій справі;
- покійний акціонер ОСОБА_3 не був учасником справи, відповідно обставини набуття і відчуження ним акцій та/або їх незаконного вибуття не входить до предмету доказування у справі №910/8244/23;
- обвинувальний акт, не існував на час розгляду справи та прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, яке просить переглянути Заявник, що виключає його правову кваліфікацію як нововиявлену обставину.
- станом на час звернення Заявника до суду із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, рішення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Укрмонтажспецкомплект» від 17.03.2023 є правомочними;
- у даній справі вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2024 законної сили не набрав, а до предмету доказування у цій справі не належить встановлення обставин підроблення ОСОБА_1 протоколу загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» від 30.01.2012
Відповідачі та треті особи згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України не скористались своїм правом та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8244/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
09.09.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Лайф Компані" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/8244/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 07.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 02.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 02.10.2024 Явка учасників справи не визнана обов`язковою.
Розгляд справи відкладався, зокрема на 04.12.2024.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
В судове засідання 04.12.2024 представники відповідача-1 та третіх осіб не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином в системі «Електронний суд».
В судове засідання від 04.122024 представник відповідача-2 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Поштове повідомлення, направлене на адресу відповідача: 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 7, повернулось за зворотною адресою до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Додатково суд апеляційної інстанції виклав оголошення на офіційному сайті «Судова влада» про розгляд справи 04.12.2024.
Виходячи зі змісту ст. 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення судового наказу), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, та у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 14.06.2024 у справі №910/8002/23.
04.12.2024 від апелянта через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому він, у зв`язку зі вступом його нового представника, просить відкласти розгляд справи та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.
Колегія суддів дійшла висновку про відхилення зазначеного клопотання за відсутності обґрунтованих поважних причин.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
У розгляді клопотання судом враховано, явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась. Крім того, згідно матеріалів справи, від імені скаржника подано апеляційну скаргу адвокатом, який діє в його інтересах на підставі ордеру від 02.08.2024 №1471817. Також скаржником додано до свого клопотання копію ордеру, укладеного з новим його представником. Отже, скаржника не надав доказів на підтвердження всіх наведених у своєму клопотання про відкладення розгляду справи обставин.
Отже, протокольною ухвалою суду від 04.12.2024 відмовлено у задоволенні цього клопотання.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, заслухавши думку присутніх представників, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 321 вказаного кодексу України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Суд апеляційної інстанції у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Суд також зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Отже, статтею 6 Конвенції ЄСПЛ встановлено вимогу до судів щодо надання заявникові такої міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції ЄСПЛ й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції ЄСПЛ мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
Положеннями частин 1, 4 статті 11 ГПК України передбачено обов`язок суду при розгляді господарської справи керуватися принципом верховенства права та застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, при здійсненні судочинства господарські суди повинні забезпечувати заявникам реалізацію права на доступ до суду в розумінні статті 6 Конвенції ЄСПЛ, водночас, при перевірці відповідності вимогам процесуального закону форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, як процесуальної форми звернення до суду, судам необхідно дотримуватися формалізованих процесуальних норм (статей 320-323 ГПК України), які визначають такі вимоги та процесуальні дії суду у разі їх недотримання заявником.
Згідно із частиною 1 статті 322 Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
При цьому у частині 3 зазначеної норми визначено перелік документів, які додаються до заяви, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення (пункт 6 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України).
Колегією встановлено, що обґрунтовуючи клопотання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач-1 посилається на висновки обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1202410001473 від 08.05.2024.
Відповідно до наданої відповідачем-1 копії обвинувального акту, складеного слідчим СВ Голосіївського УП Головного управління Національної поліції у місті Києві, особа, що підписала від імені позивача (на той час виконувала обов`язки голови правління) визнаний судами недійсним договір оренди, звинувачується у зловживанні своїм посадовим становищем у не встановленому досудовим розслідуванням місці та не у встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2011 року вніс до особових рахунків акціонерів ПрАТ «Укрспецмонтаж» неправдиву інформацію щодо розподілу акцій між двома акціонерами, що мало наслідком зменшення кількості акцій ОСОБА_3 на 304 штуки без прийняття відповідного рішення загальними зборами.
Досудове розслідування відповідно до інформації обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1202410001473 проведено з 08.05.2024 до 10.05.2024.
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 19.06.2024 у кримінальному провадженні № 1-кп/752/1822/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119917993) ОСОБА_1 (особа, що підписала від імені позивача недійсний договір оренди) визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Суд першої інстанції доцільно зауважив, що заявник наведені обставини вважає нововиявленими та істотними для розгляду даної справи, проте не довів суду, яким чином вчинене не пізніше грудня 2011 року кримінальне правопорушення керівника позивача (третя особа у справі), який підписав 08.12.2022 (не менше ніж через 11 років від вчинення цього правопорушення) оспорений та визнаний судами недійсним договір оренди фактично на користь відповідача-1 (заявника) впливає на об`єктивність прийнятого судового рішення, що набуло законної сили.
Водночас, наведені заявником (відповідачем-1) обставини ніяким чином не ставлять під сумнів і не спростовують висновків судів при прийнятті рішень у межах даної справи.
Колегія суддів вважає, що наявність чи відсутність вини третьої особи - ОСОБА_1 у внесенні до особових рахунків акціонерів ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» неправдивої інформації, підробленні протоколу від 30.01.2012, внаслідок чого покійного ОСОБА_3 ніби-то позбавлено прав на 304 шт. акції Товариства, не є істотною для справи обставиною, тим паче вирішальною, адже ніяк не пов`язана зі спором у цій справі, в силу того, що така обставина не змінює встановленого судами факту доведеної зловмисної домовленості ОСОБА_1 з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 при підписанні Договору оренди №534, що спричинило негативні наслідки для Товариства, факту прояву недобросовісності та нерозумності при укладенні Спірного договору, як і не змінює факту відсутності рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Укрмонтажспецкомплект» на укладення Спірного правочину.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви відповідача-1 про перегляд судового рішення за нововиявленими.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженої ухвали скаржником не наведено.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження прокурора є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати
Оскільки підстав для скасування ухвали у справі та задоволення апеляційної скарги немає, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі № 910/8244/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 25.12.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124068174 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Корсак В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні