Рішення

від 15.07.2024 по справі 910/31/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2024Справа № 910/31/24За заявою Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/31/24

за позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 75994630,76 грн та зобов`язання припинити нарахування послуг

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Ліневич Л.В.,

від відповідача - Харченко М.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Енергетична компанія України" (далі - позивач або АТ "Енергетична компанія України") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач або НЕК "Укренерго") про:

- зобов`язання НЕК "Укренерго" припинити дії, спрямовані на нарахування АТ "Енергетична компанія України" послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 2309-02024 від 14.07.2022 (далі - Договір) та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії;

- стягнення 75994630 грн 76 коп. безпідставно набутих коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 закрито провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. С. Петлюри, 16 будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) припинити дії, спрямовані на нарахування Акціонерному товариству "Енергетична компанія України" (01001, м. Київ, вул. Ілллінська, 8; ідентифікаційний код 32984271) послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №2309-02024 від 14.07.2022 та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Позовну вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 75994630,76 грн задоволено повністю.

У судовому засіданні 26.06.2024 представник позивача заявив усне клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що докази які підтверджують розмір понесених ним судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Через систему "Електронний суд" 01.07.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/31/23. У поданій заяві останній просить суд покласти на відповідача 220000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Відповідну заяву прийнято судом до розгляду ухвалою від 04.07.2024, судове засідання призначено на 15.07.2024 та встановлено відповідачу строк для надання своїх заперечень до 12.07.2024.

11.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У судовому засіданні 15.07.2024 представник позивача просив задовольнити заяву про стягнення витрат на правову допомогу, представник відповідача заперечив проти заяви, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 220000 грн до заяви надано копії:

- договору про надання правничої допомоги №2-4-281223/2 від 28.12.2023 укладеного між Адвокатом Ліневич Людмилою Василівною та позивачем;

- договору про надання правничої допомоги №2-4-28082023/2 від 28.08.2023 укладеного між Адвокатом Ліневич Людмилою Василівною та позивачем;

- акта наданих послуг від 29.12.2023 на суму 56000 грн;

- акта наданих послу від 28.06.2024 на суму 164000 грн;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЧК №000850;

- довіреність №060/2023 від 23.10.2023;

- довіреність №053/2023 від 02.08.2023;

- довіреність №039/2023 від 06.02.2024

З метою надання правничої допомоги між АТ «Енергетична компанія України» та Адвокатом Ліневич Людмилою Василівною укладено Договір про надання правничої допомоги №2-4-28082023/2 від 28.08.2023 та №2-4-281223/2 від 28.12.2023 (далі - Договір). Відповідно до п. 1.2 Договору сторони погодили, що видами правничої допомоги, що може надаватись Адвокатом є зокрема, але не виключно: - судовий/досудовий супровід справ в інтересах Клієнта (статус Клієнта - позивач/ відповідач/третя особа/ заявник/кредитор/боржник тощо); - збір доказів по судовій справі; - ознайомлення з матеріалами справи; - складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовних заяв, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень, тощо); - інші види правничої допомоги, що не передбачені цим Договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів Клієнта.

За умовами п. 1.3 Договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в рамках якої надається правнича допомога та судова інстанція відображається Сторонами в Акті наданих послуг.

Згідно з п. 3.1 Договору приймання-передача послуг за цим Договором здійснюється Сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правничої допомоги за цим Договором.

У п. 3.3 Договору вказано, що враховуючи складність справи, значення справи для Клієнта, часу витраченого Адвокатом на надання послуг, Сторони відображають в Акті наданих послуг опис наданих послуг, їх загальну вартість та розмір гонорару.

На виконання вимог Договору позивач та Адвокат погодили та підписали Акт №1 від 29.12.2023 наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги №2-4-28082023/2 від 28.08.2023 та Акт №2 від 28.06.2024 наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги №2-4-281223/2 від 28.12.2023 відповідно до яких встановлено, що Сторонами погоджено, що вартість послуг Адвоката становить 4000 грн за одну годину надання послуг/ виконання робіт/участь в одному судовому засіданні у справі. Розмір гонорару Адвоката визначається з урахуванням складності справи, часом, витраченим Адвокатом на виконання відповідних робіт, а також ціною позову та значенням справи для Клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію Клієнта та публічним інтересом до справи.

Відповідно до Акту №1від 29.12.2023 наданих послуг Адвокатом надано наступні послуги:

- Аналіз договірної документації (Договір, акти, рахунки, листування), тривалістю 4 години (16000 грн);

- Аналіз законодавства, судової практики з висновками щодо судової перспективи справи , розробка загальної стратегії ведення справи, тривалістю 5 годин (20000 грн);

- Підготовка та реєстрація позовної заяви, тривалістю 5 годин (20000 грн).

Відповідно до Акту №2 від 28.06.2024 наданих послуг Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято наступні послуги:

- Підготовка відповіді на відзив Відповідача від 16.02.2024, тривалістю 3 години (12000 грн);

- Підготовка письмових пояснень на заперечення Відповідача від 14.03.2024, тривалістю 3 години (12000 грн);

- Підготовка додаткових пояснень від 19.04.2024, тривалістю 3 години (12000 грн);

- Підготовка додаткових пояснень від 25.06.2024, тривалістю 3 години (12000 грн);

- Підготовка до участі у судовому засіданні, тривалістю 0,5 години (2000 грн);

- Участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 21.02.2024 (4000 грн);

- Підготовка до участі у судовому засіданні, тривалістю 0,5 години (2000 грн);

- Участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 11.03.2024 (4000 грн);

- Підготовка до участі у судовому засіданні, тривалістю 0,5 години (2000 грн);

- Участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 20.03.2024 (4000 грн);

- Підготовка до участі у судовому засіданні, тривалістю 0,5 години (2000 грн);

- Участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 10.04.2024 (4000 грн);

- Підготовка до участі у судовому засіданні, тривалістю 0,5 години (2000 грн);

- Участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 05.06.2024 (4000 грн);

- Підготовка до участі у судовому засіданні, тривалістю 0,5 години (2000 грн);

- Участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 26.06.2024 (4000 грн);

- гонорар адвоката - 80000 грн.

У вказаних Актах погоджено, що оплата наданих послуг з правничої допомоги за Договором здійснюється Клієнтом за фактом їх надання на підставі погоджених та підписаних Сторонами Актів наданих послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої суми послуг з правничої допомоги за вирахуванням обов`язкових податків та зборів згідно чинного законодавства України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Відповідач у своєму клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги навів, зокрема, наступні заперечення:

- частина наданих адвокатом послуг, а саме за актом від 29.12.2023 в розмірі 56000 грн, було надано позивачеві поза межами строку дії договору від 28.12.2023 №2-4-281223/2, який набрав чинності 01.01.2024, а також враховуючи обставину добровільного договірного врегулювання сторонами втрати юридичної сили всіма попередніми переговорами за ним, листуванням, попередніх договорів, протоколів про наміри та будь-які інших усних або письмових домовленостей сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору до 01.01.2024, не може бути включено до витрат, що поніс позивач за результатами розгляду означеної справи;

- витрати позивача на вказані у пунктах 3, 4 акта від 28.06.2024 послуги адвоката (підготовка додаткових пояснень) просить суд також не визнавати реальними та необхідними з огляду на подання їх з пропуском строку (на стадії дослідження доказів та судових дебатів), тоді як не можуть бути покладені на іншу сторону витрати на вчинення процесуально безпідставних та необґрунтованих дій сторони та/або її представника;

- "гонорар", який визначено останнім пунктом в акті наданих послуг від 28.06.2024 саме як додатковий гонорар, який не включається у вартість надання правничої допомоги та виплачується адвокату після ухвалення судового рішення по даній справі. На думку відповідача, означений "гонорар" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо твердження відповідача, що послуги вказані у Акті від 29.12.2023 в розмірі 56000 грн були надані адвокатом поза строком дії договору від 28.12.2023 №2-4-281223/2, суд зауважує наступне.

Акт №1 надання послуг від 29.12.2023 було складено та підписано позивачем та його адвокатом з посиланням на Договір про надання правничої допомоги № 2-4-28082023/2 від 28.08.2023.

Так, за умовами п. 6.1 договору від 28.08.2023 №2-4-28082023/2 він вважається укладеним і набирає чинності з 20.07.2023 та діє до 31.12.2023.

Послуги надані адвокатом за Актом №1 від 29.12.2023 були надані на підставі договору від 28.08.2023 №2-4-28082023/2, який був чинним на момент надання таких послуг, а отже твердження відповідача є помилковими.

З приводу заперечень відповідача відносно гонорару.

За умовами п. 4.2 договору від 28.12.2023 №2-4-281223/2 сторони погодили, що розмір гонорару визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правнича допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін шляхом підписання відповідного Акта коригування до Акта наданих послуг.

Таким чином, сторони не фіксували чіткої суми гонорару в умовах договору, а залишили за собою можливість уточнювати суму гонорару вже на стадії підписання відповідного акта, однак у даному випадку не є зрозумілим, як саме сторони визначають розмір гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Щодо визначеної сторонами у Акті №2 від 28.06.2024 суми гонорару, то неможливо зрозуміти яким чином формувалась ця сума, та які фактори вплинули на її визначення (успішне рішення, відсоток від ціни позову, тощо), оскільки в самому договорі сторони не фіксували чітку суму гонорару.

Заперечення відповідача з приводу того, щоб не приймати до уваги послуги надані адвокатом у пунктах 3 та 4 Акта №2 від 28.06.2024, оскільки такі подані з пропуском строку, суд зазначає, що нормами ГПК України не обмежено сторін у процесуальних строках щодо можливості надати свої пояснення, оскільки це не є заявами по суті.

Так як сторони можуть свої пояснення заявляти у процесі як усно у судовому засіданні так і письмово.

Суд бере до уваги, що даний спір відноситься до категорії спорів, які розглядаються у загальному позовному провадженні, правовідносини є специфічними.

Суд зауважує, що у Акті №2 від 28.06.2024 кожне судове засідання у якому адвокат позивача приймав участь рахується як за одну годину роботи, однак судове засідання 21.02.2024 тривало 7 хвилин, судове засідання 11.03.2024 тривало 4 хвилини, судове засідання 20.03.2024 тривало 6 хвилин, судове засідання 10.04.2024 тривало 1 годину 12 хв, судове засідання 05.06.2024 тривало 51 хв, а судове засідання 26.06.2024 тривало 33 хвилини, що зафіксовано у протоколах судових засідань. Таким чином, більша частина судових засідань тривали в середньому до 7 хвилин, окрім розгляду по суті.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства, правові висновки Верховного Суду та дослідивши питання відповідності розміру заявлених позивачем витрат критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у даній справі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у сумі 140000 грн. Відповідно, в іншій частині (80000 грн) в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код 00100227) на користь Акціонерного Товариства "Енергетична компанія України" (01001, м. Київ, вул. Іллінська, 8 ідентифікаційний код 32984271) 140000 (сто сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Додаткове рішення підписано 24.07.2024.

Суддя Р.Б. Сташків