Ухвала

від 24.07.2024 по справі 911/1896/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1896/24

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» (03180, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСПЕЦСТРОЙ» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 3, кв. 49)

та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТХОЛДІНГ» (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 3/7, кв. 250)

про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у здійсненні права розпоряджання своїм майном,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н, б/д (вх. № 1010/24 від 22.07.2024 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСПЕЦСТРОЙ» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТХОЛДІНГ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГАНТІК ОУШЕН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «НП ПРОДЖЕКТ», про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у здійсненні права розпоряджання своїм майном.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає про перебування належного позивачу майна, а саме спірних земельних ділянок, у незаконному володінні відповідачів, у зв`язку з чим таке майно підлягає витребуванню в останніх. Окрім того, наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 48395330 від 10.11.2022 р. про право оренди ТОВ «ВЕСТХОЛДІНГ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5399, площею 0,3659 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616387732224) та № 48397703 від 10.11.2022 р. про право оренди ТОВ «ВЕСТХОЛДІНГ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5400, площею 0,214 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616364832224) створюють перешкоди для ТОВ «БОЕДЕМ», як власника вказаних земельних ділянок, здійснювати право розпоряджання своїм майном.

Окрім того, до Господарського суду Київської області ТОВ «БОЕДЕМ» було подано заяву б/н від 18.07.2024 р. (вх. № 68/24 від 22.07.2024 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд: 1) накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5399, площею 0,3659 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616387732224) та на земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5400, площею 0,214 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616364832224); 2) встановити заборону іншим особам вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:015:5399, площею 0,3659 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616387732224) та щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:015:5400, площею 0,214 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616364832224).

Розглянувши заяву ТОВ «БОЕДЕМ» б/н від 18.07.2024 р. (вх. № 68/24 від 22.07.2024 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві ТОВ «БОЕДЕМ» стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову. В обґрунтування підстав для застосування таких заходів товариство посилається на те, що ТОВ «БОЕДЕМ» до позовної заяви додало належні, допустимі та достовірні докази, що третіми особами (ТОВ «ГІГАНТІК ОУШЕН» та ТОВ «НП ПРОДЖЕКТ») та відповідачами (ТОВ «НОВОСПЕЦСТРОЙ» та ТОВ «ВЕСТХОЛДІНГ») неодноразово вчинялись дії, які пов`язані з поділом земельної ділянки, передачі новоутворених земельних ділянок до статутного капіталу пов`язаних осіб та встановлення багаторічного обтяження у вигляді оренди на земельні ділянки, про що вносились відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На переконання ТОВ «БОЕДЕМ», зазначені ним заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. При цьому, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, а також вплинути на ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких останній звернувся з позовом до суду у даній справі.

Слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 р. у справі № 924/1277/20.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід відзначити також, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).

Суд відзначає, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога до відповідачів про витребування нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:015:5399, площею 0,3659 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616387732224) та земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:015:5400, площею 0,214 га, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, земельна ділянка 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1616364832224) з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у здійсненні позивачем права розпоряджання своїм майном шляхом скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак, за висновком суду, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

Так, ТОВ «БОЕДЕМ» зазначило, що до позовної заяви останнє додало належні, допустимі та достовірні докази, що третіми особами (ТОВ «ГІГАНТІК ОУШЕН» та ТОВ «НП ПРОДЖЕКТ») та відповідачами (ТОВ «НОВОСПЕЦСТРОЙ» та ТОВ «ВЕСТХОЛДІНГ») неодноразово вчинялись дії, які пов`язані з поділом земельної ділянки, передачі новоутворених земельних ділянок до статутного капіталу пов`язаних осіб та встановлення багаторічного обтяження у вигляді оренди на земельні ділянки.

Водночас, до заяви про забезпечення позову ТОВ «БОЕДЕМ» не було надано доказів того, що станом на даний час відповідачами чи будь-якими іншими особами вчиняються дії щодо розпоряджання спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 3222485901:01:015:5399 та 3222485901:01:015:5400, як і доказів того, що після передачі спірних земельних ділянок в оренду у 2022 році (утворених шляхом поділу в 2018 році, як про це зазначено в позові) відповідачами вчинялися будь-які дії, спрямовані на фізичну зміну чи зміну правового статусу спірних земельних ділянок.

Таким чином, суд констатує, що жодних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження існування на даний час обставин утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог ТОВ «БОЕДЕМ» до заяви б/н від 18.07.2024 р. (вх. № 68/24 від 22.07.2024 р.) про забезпечення позову у даній справі не надано.

При цьому, як зазначалося вище, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Аналогічний правовий висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 р. у справі № 916/3599/23.

Відтак, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів ТОВ «БОЕДЕМ» щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також керуючись принципами законності, диспозитивності, пропорційності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «БОЕДЕМ» б/н від 18.07.2024 р. (вх. № 68/24 від 22.07.2024 р.) про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» б/н від 18.07.2024 р. (вх. № 68/24 від 22.07.2024 р.) про забезпечення позову у справі № 911/1896/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСПЕЦСТРОЙ» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТХОЛДІНГ» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у здійсненні права розпоряджання своїм майном відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 24.07.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна