Рішення

від 16.07.2024 по справі 913/70/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Харків Справа № 913/70/22

Провадження №1/913/70/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ", м. Одеса

до відповідача Приватного підприємства "Гелиос-Транс", м. Сєвєродонецьк Луганської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

фізичної особи - підприємця Плужніка Олега Петровича, смт. Котельва Полтавської області

фізичної особи - підприємця Зарембовського Андрія Івановича, м. Херсон

про стягнення 432314 грн. 08 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Крейтор В.С.

Без участі представників сторін

Суть спору: про стягнення 432314 грн. 08 коп. збитків за договором на надання транспортно-експедиційних послуг № КР-00000066/1 від 23.04.2021.

Ухвалою від 10.02.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX - з 05 годин 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, до 12.08.2024.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Як відомо, Харківську міську територіальну громаду із центром у місті Харків, на території якої знаходиться Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затв. наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75.

Господарський суд Луганської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі відповідно до наказу голови суду від 04.04.2022 № 24 (у редакції наказу від 21.11.2022 № 41).

Ухвалою суду від 27.06.2022 з метою збереження життя і здоров`я учасників справи, захисту їх законних прав та інтересів підготовче засідання у справі 913/70/22 відкладалось.

Отже, загроза життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду і працівників обумовили неможливість розгляду справи у строки, передбачені законом.

31.03.2023 суд зупиняв провадження у справі до закінчення розгляду Господарським судом Полтавської області справи № 917/2020/21 за позовом Приватного підприємства Гелиос-Транс до фізичної особи - підприємця Плужніка Олега Петровича, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: ТОВ "Будіва ТМ" та фоп Зарембовського Андрія Івановича про стягнення 432 314,08 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору-заявки на перевезення вантажу № Р 11-24524 від 10.12.2021.

Відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області у справі № 917/2020/21 від 31.10.2023 вказану позовну заяву суд залишив без розгляду.

13.11.2023 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

12.12.2023 суд вдруге зупинив провадження у справі до закінчення розгляду господарським судом Полтавської області справи № 917/1981/23, де відповідачем виступив фізична особа-підприємець Плужнік Олег Петрович, який був водієм на підставі заявки від 10.12.2021 № ОД-00002062/1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, а третьою особою ТОВ Будіва ТМ (замовник перевезення).

10.01.2024 господарський суд Полтавської області у задоволенні позовних вимог у справі № 917/1981/23 відмовив повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства Гелиос-Транс залишено без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 - без змін.

01.05.2024 суд поновив провадження у справі у відповідності до ч. 1 ст. 230 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору, за умовами якого та на підставі заявки від 10.12.2021 № ОД-00002062/1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, товарно-транспортної накладної від 10.12.2021 № ДП-00000150 ПП "Гелиос-Транс" зобов`язалось доставити вантаж вартістю 432314 грн. 08 коп. за маршрутом: вул. Новопирогівська, 60, м. Київ (склад заявника) в м. Дніпро, вул. Квітки-Основяненка, 5 (склад заявника), із узгодженим терміном доставки вантажу 13.12.2021.

Проте, у передбачений строк вантаж відповідачем доставлений не був і в подальшому позивачу стало відомо про його втрату під час перевезення.

16.12.2021 позивач направив відповідачу лист-вимогу про повернення вантажу або сплату його вартості в розмірі 432314 грн. 08 коп., відповіді на яку не отримав.

Оскільки відповідач вартість прийнятого до перевезення та недоставленого вантажу не сплатив, позивач звернувся до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.05.2024 проти позову заперечує з посиланням на результати розгляду справи № 917/1981/23, у т.ч. на встановлений судом факт відсутності правовідносин перевезення між ПП Гелиос-Транс та ОСОБА_1 тощо.

У відповіді на відзив від 23.05.2024 позивач доводи відповідача відхиляє та посилається на те, що відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу позивача відповідно до договору та заявки на перевезення, подав узгоджений автомобіль з водієм, прийняв вантаж до перевезення та не доставив його до місця призначення, що призвело до понесення збитків.

Ухвалою від 28.05.2024 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичну особу - підприємця Плужніка Олега Петровича, смт. Котельва Полтавської області та фізичну особу - підприємця Зарембовського Андрія Івановича, м. Херсон, які подали заяви розглядати справу без їх участі.

ФОП Плужнік О.П. у поясненнях від 16.06.2024 зазначив про відсутність договірних відносин зі сторонами спору, дійсне здійснення перевезення вантажу 10.12.2021, але у співпраці з іншими замовниками.

ФОП Зарембовський А.І. також надав пояснення від 13.06.2024, за змістом яких підтвердив факт укладання договору від 04.01.2021 з ПП Гелиос-Транс та прийняття зобов`язань надавати інформаційно-консультаційні послуги з пошуку контрагентів, при виконанні яких надав інформацію про потенційного перевізника ФОП Плужніка О.П.

Суд розглянув справу без участі представника позивача, який подавав заяву про участь у засіданні суду в режимі відеоконференції. Так, у телефонному режимі адвокат Ровкова С.В. повідомила суд про технічні проблеми при роботі з програмою "Електронний суд", оскільки відбулось вимкнення електрики у приміщенні, де вона знаходиться. Проте, суд не визнавав участь представників сторін у засіданні обов`язковою, тому на підставі п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України розглянув справу з прийняттям рішення без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору.

Так, 23.04.2021 між ТОВ "Будіва ТМ" (замовник - позивач) та ПП Гелиос-Транс (виконавець відповідач) було укладено договір № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг (арк. справи 29-30, т. 1), яким згідно п. 1.1 встановлений порядок взаємовідносин між виконавцем і замовником при здійсненні перевезення вантажів на території України та іноземних держав у відповідності з чинним законодавством України, вимогами міжнародних угод і Конвенцій, відповідно до узгодженої сторонами Заявки на перевезення.

Додатком до цього договору є підписана позивачем та відповідачем Заявка № ОД-00002062/1 від 10 грудня 2021 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом (арк. справи 31, т. 1), відповідно до якої узгоджені адреса завантаження: 10.12.2021, 09:00, м. Київ, вул. Новопирогівська, 60; адреса розвантаження: 13.12.2021, 15:00, м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, найменування вантажу: будівельні матеріали вагою 20,194 т, кількість місць 29 шт; автомобіль/причіп, що надається для виконання перевезення - Renault Premium BI2609HE/BA0667XF, водій ОСОБА_1 .

Відповідно до товарно-транспортної накладної № ДП-00000150 від 10.12.2021 (арк. справи 32, т. 1) на перевезення вантажу з пункту м. Київ, вул. Новопирогівська, 60 до пункту м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, відповідач визначений як автомобільний перевізник, а замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є позивач.

У вказаній ТТН зазначено відомості про вантаж: рулонний матеріал Уніфлекс ЕПП 3,8 (10), рулонний матеріал Уніфлекс ЄКР сланець сірий (10), плити піно полістирольні екструзій ні CARBON ECOТВ 1180х580х100-L на загальну суму 432 314,08 грн.

ТТН містить також посилання на накладну № 59 від 10.12.2021 як супровідний документ на вантаж.

Зазначена накладна (арк. справи 33) є внутрішнім документом на переміщення товару, виданою позивачем, яка підтверджує факт належності права власності на відповідний товар саме ТОВ "Будіва ТМ".

Оскільки вказаний вантаж не був доставлений до місця призначення ТОВ "Будіва ТМ" надіслало лист № 16 від 16.12.2021 на адресу ПП "ГЕЛИОС-ТРАНС" з вимогою негайного повернення вантажу або сплати його вартості у розмірі 432314,08 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 432314,08 грн. збитків у вигляді вартості вантажу, втраченого при перевезенні.

Як було вказано вище, господарський суд Полтавської області розглянув справу № 917/1981/23 за позовом ПП "ГЕЛИОС-ТРАНС" до ФОП ? , 432314 08 . .

10.01.2024 суд відмовив у задоволенні цього позову, а постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу ПП Гелиос-Транс залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області - без змін.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Як відомо, преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Зміст судових актів у цій справі свідчить, що спірними правовідносинами, які оцінювали суди, виступили правовідносини перевезення, які оформлені ТТН ДП-00000150 від 10.12.2021, проте ця накладна не може підтверджувати укладення договору з водієм як з перевізником, оскільки в зазначеній ТТН автомобільним перевізником визначено ПП "Гелиос-Транс", а ОСОБА_1 вказаний лише як водій (тобто, уповноважена особа перевізника, яка фактично має здійснити перевезення).

У постанові від 03.04.2024 колегія суддів апеляційної інстанції констатувала, що ТТН дійсно підтверджує укладення договору перевезення, але за таким договором вантажовідправником та вантажоодержувачем є третя особа, ? позивач, а не відповідач, до якого подано позов.

Таким чином, суди зробили висновок, що ПП "Гелиос-Транс" не довело факт укладення ним договору перевезення з водієм та факт передачі йому як перевізнику певного вантажу шляхом підписання відповідної товарно-транспортної накладної, тому вимоги про стягнення вартості втраченого вантажу визнали необґрунтованими.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про належне обґрунтування позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Так, правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначає Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

У статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що: транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного. Положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником (стаття 2 цього Закону).

Відповідно до ст. 4 означеного Закону експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

Статтею 14 цього ж Закону встановлено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів у т.ч. забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Таким чином, відповідно до умов договору транспортного експедирування експедитор може як сам виконати перевезення, так і надати послуги з його організації, в тому числі шляхом укладення договору перевезення в інтересах клієнта.

Як було вказано вище, спір у цій справі виник з правовідносин сторін, які врегульовані договором № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.04.2021, який укладений між ТОВ "Будіва ТМ" (замовник - позивач) та ПП Гелиос-Транс (виконавець відповідач).

Згідно п. 1.1 цей договір встановлює порядок взаємовідносин між виконавцем і замовником при здійсненні перевезення вантажів на території України та іноземних держав у відповідності з чинним законодавством України, вимогами міжнародних угод і Конвенцій, відповідно до узгодженої сторонами Заявки на перевезення.

Згідно з п. 3.2 договору № КР-00000066/1 замовник зобов`язаний оформити належним чином транспортну заявку на перевезення вантажу з зазначенням: маршруту, адрес завантаження/розвантаження; контактні дані; назва і характеристика вантажу, його об`єм, вагу (кількість); сума фрахту та інші умови перевезення. Забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, необхідних для перевезення і здачі вантажу отримувачу.

Виконавець відповідно до п. 4.1. договору зобов`язаний забезпечити подання транспортного засобу під завантаження в погоджений сторонами термін, вказаний в заявці і стані, придатному для автомобільних перевезень вантажу (відповідно до санітарних, технічних, гігієнічних, нормативних та інших вимог), з урахуванням вимог Заявки, типу вантажу, а також норм законодавства України. До початку завантаження транспортного засобу, надати контактні дані водія та автомобілю, на якого покладається обов`язок з перевезення вантажу.

Виконавець гарантує наявність у нього всіх дозволів, ліцензій та інших документів, необхідних для перевезення вантажу, зазначеного сторонами в заявці (п. 4.2 договору № КР-00000066/1).

Пункт 4.4 договору передбачає, що при завантаженні транспортного засобу представник виконавця (водій/експедитор) зобов`язаний звірити всі дані в товарно-транспортній накладній: дата і місце складання документу (місце розташування заводу/складу); назва перевізника/експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоотримувача; кількість і стан вантажу, завантаженого на транспортний засіб, з кількістю і станом вантажу, зазначеного в товарно-транспортній накладній; точність вказаних даних про транспортний засіб (авто і причіп) марка, модель, тип, реєстраційний номер; правильність написання ПІП водія; пункт завантаження/розвантаження з вказівкою певної адреси. У випадку виявлення помилок в заповнених товарно-транспортних документах, водій /експедитор зобов`язаний змінити їх у вантажовідправника на вірно оформлені.

Згідно п. 4.5 договору виконавець також зобов`язаний слідувати інструкціям замовника, що стосуються перевезенням вантажів, доставити ввірений вантажовідправнику вантаж в обумовлений термін в пункт призначення і видати його вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній, CMR (Заявці).

Сторона, яка привернула третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою Стороною цього Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань третьою особою, як за свої власні. Виконавець несе повну відповідальність за дії, бездіяльність та невиконання вимог договору водієм, залученим до здійснення перевезення вантажу (п.п. 6.2, 6.3 договору № КР-00000066/1).

В п. 6.4 сторони обумовили, що у разі часткової чи повної втрати, псування, пошкодження вантажу під час перевезення виконавець відшкодовує замовнику збитки в повному обсязі (100% вартості втраченого, відсутнього або ушкодженого ватажу, зазначеного в товарно-транспортній накладній або GMR, бухгалтерських і/або інших супровідних документах (у тому числі ПДВ по декларації).

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Таким чином, умовами договору № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг була передбачена можливість надання відповідачем позивачу послуг з перевезення, на підставі узгодженої між ними заявки, при цьому водій/експедитор, який безпосередньо здійснює перевезення, діє як представник виконавця (відповідача), що передбачено в п. 4.4 договору №КР-00000066/1.

Суд звертає увагу ПП Гелиос-Транс, що цим же пунктом договору № КР-00000066/1 обов`язок перевірки правильності відомостей, які зазначаються в ТТН, покладено саме на виконавця, а п. 6.3 передбачено, що виконавець несе повну відповідальність за дії, бездіяльність та невиконання вимог договору водієм, залученим до здійснення перевезення вантажу.

За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 216 ГК України господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими, зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у тому числі включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, необхідною є наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії або бездіяльність особи; завдання шкоди та її розмір; безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою; вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У той же час саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що відповідач не виконав прийняті ним зобов`язання, передбачені п. 4.5 договору № КР-00000066/1 на надання транспортно-експедиційних послуг, оскільки вантаж замовника не був доставлений у пункт призначення, вказаний у підписаній сторонами заявці № ОД-00002062/1 від 10.12.2021.

Розмір понесених позивачем збитків у сумі 432 314,08 грн., який складається з вартості товару: рулонний матеріал Уніфлекс ЕПП 3,8 (10), рулонний матеріал Уніфлекс ЄКР сланець сірий (10), плити піно полістирольні екструзій ні CARBON ECOТВ 1180х580х100-L, підтверджується накладною на переміщення № 59 від 10.12.2021, на яку зроблене посилання у ТТН № ДП-00000150 від 10.12.2021 на перевезення вантажу з пункту м. Київ, вул. Новопирогівська, 60 до пункту м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, де відповідач визначений як автомобільний перевізник, а замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем є позивач.

Незважаючи на відповідальність, передбачену п. 6.3 договору за дії, бездіяльність та невиконання вимог договору водієм, залученим до здійснення перевезення вантажу, відповідач у відзиві на позов не надав жодного пояснення щодо факту доставки вантажу до іншого міста, не вказав, як ним здійснювалось контролювання процесу перевезення.

Фактично усі заперечення відповідача зведені до посилання на результати розгляду справи № 917/1981/23 з огляду на встановлений судами факт відсутності правовідносин перевезення між ПП Гелиос-Транс та водієм ОСОБА_1 .

Проте, суд не приймає такі доводи відповідача, оскільки наведені вище факти, встановлені судами при розгляді справи № 917/1981/23, не виключають відповідальність ПП Гелиос-Транс за договором на надання транспортно-експедиційних послуг, який укладений з позивачем.

За таких обставин позов задовольняється повністю та до стягнення підлягають 432314 грн. 08 коп. збитків, а також витрати по судовому збору відповідно ст. 129 ГПК України.

Питання по витратах на професійну правничу допомогу не вирішується на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, ст.ст. 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будіва Т.М. до Приватного підприємства "Гелиос-Транс", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізичної особи - підприємця Плужніка Олега Петровича, смт. Котельва Полтавської області, фізичної особи - підприємця Зарембовського Андрія Івановича, м. Херсон про стягнення 432314 грн. 08 коп. збитків задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Гелиос-Транс", м. Сєвєродонецьк Луганської області вул. Заводська, будинок 35, кабінет 16, ідент. код 38269701 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будіва ТМ, м. Одеса, вул. Степова, буд. 18/20, ідент. код 41795348 432314 грн. 08 коп. збитків та 6484 грн 71 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 24.07.2024.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА