Постанова

від 27.10.2010 по справі 34/62-10-1738

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2010 р. Справа № 34/62-10-1738

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

головуючого Жекова В.І .,

суддів Картере В.І., Пиро говського В.Т.,

секретар судового засідан ня Матієнко А.В.

За участю представників сторін від 13.10.2010р.

від позивача - Курлович О .О.

від відповідача - Шаркова Н.Р.

За участю представників сторін від 27.10.2010р.

від позивача - Курлович О .О.

від відповідача - Шаркова Н.Р.

розглянувши апеляційну скаргу

Виробничо-торгівельного п ідприємства „ОВІКС” у формі ТОВ

на рішення Господарського суду Одеської області

від 06.09.2010р.

у справі № 34/62-10-1738

за позовом Представни цтва по управлінню комунальн ою власністю Одеської місько ї ради

до Виробничо-торгівель ного підприємства „ОВІКС” у формі ТОВ

про стягнення 146154,08грн.

Ухвалою Одеського апеля ційного Господарського суду від 27.09.2010р., яка надіслана учасн икам процесу 28.09.2010р., розгляд ап еляційної скарги призначено на 13.10.2010р. Учасники судового пр оцесу належним чином повідом лені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що св ідчать поштові повідомлення .

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відк ладався.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, за погодженням прис утніх сторін у судовому засі данні, яке відбулось 27.10.2010р. ого лошено вступну та резолютивн у частини постанови.

20.04.2010р. Представництво по упр авлінню комунальною власніс тю Одеської міської ради зве рнулось до Господарського су ду Одеської області із позов ом до Виробничо-торгівельног о підприємства „ОВІКС” у фор мі ТОВ про стягнення орендно ї плати в сумі 138377,16грн., пені у с умі 7776,92грн., та судових витрат.

Рішенням Господарського с уду Одеської області від 06.09.2010р . (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задовол ено, стягнуто з Виробничо-тор гівельного підприємства „ОВ ІКС” у формі ТОВ на користь Пр едставництва по управлінню к омунальною власністю Одеськ ої міської ради заборгованос ті з орендної плати в сумі 138377,16г рн., та пені у сумі 7776,92грн.

Не погоджуючись із винесен им рішенням Виробничо-торгів ельне підприємство „ОВІКС” у формі ТОВ звернулось до Одес ького апеляційного Господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просить рішення Господарського суду Одесько ї області від 06.09.2010р. скасувати та прийняти нове рішення, яки м у позові Представництву по управлінню комунальною влас ністю Одеської міської ради про стягнення з Виробничо-то ргівельного підприємства „О ВІКС” у формі ТОВ заборгован ості з орендної плати та пені відмовити повністю, посилаю чись на неповне з' ясування судом обставин справи та неп равильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали та об ставини справи на предмет на дання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичн ої оцінки та повноти встанов лення обставин, дотримання н орм матеріального та процесу ального права, згідно з вимог ами ст. 101 Господарського проц есуального кодексу України, колегія суддів дійшла виснов ку, що апеляційна скарга підл ягає задоволенню з наступних підстав.

Так, задовольняючи позов Пр едставництва по управлінню к омунальною власністю про стя гнення з ВТП “ОВІКС” у формі т овариства з обмеженою відпов ідальністю заборгованості з орендної плати, суд першої ін станції виходив з того, що зая ва про зарахування зустрічни х однорідних вимог в матеріа лах справи відсутня, лист від повідача від 08.07.2010 року №01-14/4931 так ою заявою не являється, оскіл ьки констатує вже проведений взаємозалік; зарахування зу стрічних однорідних вимог зр облено з невірним застосуван ням ст. 18-1 Закону України “Про о ренду державного та комуналь ного майна” та ст. 601 ЦК України ; Представництво по управлін ню комунальною власністю зап еречує таке зарахування.

Але з такими висновками суд у першої інстанції погодитис я не можна, виходячи з наступн ого.

Виробничо-торгівельне під приємство “ОВІКС” у формі то вариства з обмеженою відпові дальністю є орендарем нежитл ових приміщень загальною пло щею 172,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 6, які належа ть до комунальної власності територіальної громади м. Од еси. Право користування вище вказаними приміщеннями вини кло у ВТП “ОВІКС” у формі ТОВ н а підставі договору оренди н ежитлового приміщення №57/5 від 05.08.1999 року. Нежитлові приміщенн я були передані ВТП “ОВІКС” у формі ТОВ з метою розміщення в них офісу орендаря.

Договором оренди нежитлов ого приміщення №57/5 від 05.08.1999 року обов' язок проведення капіт ального ремонту орендованих приміщень не був покладений на ВТП “ОВІКС”, тобто згідно з і ст. 18-1 Закону України “Про оре нду державного та комунально го майна” такий ремонт мав зд ійснюватися орендодавцем за його рахунок.

Орендовані відповідачем приміщення знаходилися у не задовільному стані і нездійс нення ремонту перешкоджало ї х використанню в якості офіс у, що підтверджується Актом о бстеження нежитлового примі щення від 25.01.2006 р .

У відповідь на своє звернен ня, ВТП “ОВІКС” у формі ТОВ 02.02.200 6 р. отримало від Представницт ва по управлінню комунальною власністю лист №01-13/1187 зі згодою на проведення капітального ремонту за умови надання про ектно-кошторисної документа ції, затвердженої у встановл еному законом порядку.

Проектно-кошторисна докум ентація на капітальний ремон т орендованих відповідачем н ежитлових приміщень була роз роблена СПД-ФО ОСОБА_1 (ліц ензія на будівельну діяльніс ть НОМЕР_1 від 14.03.2006 р.).

Розпорядженням Приморсько ї районної адміністрації №709 в ід 11.09.2009 р. був затверджений кош торис на капітальний ремонт нежитлових приміщень за адре сою: Польський узвіз, 6, оренда рем яким є ВТП “ОВІКС” у формі ТОВ, в сумі 253542 грн.

16 квітня 2009 р. між ВТП “ОВІКС ” у формі ТОВ і ТОВ “ВСЮДИБУД” був укладений договір №18-17 на в иконання загальнобудівельн их робіт з капітального ремо нту офісних приміщень ВТП “О ВІКС” у формі ТОВ за адресою: П ольський узвіз, 6 в м. Одесі від повідно до кошторисної докум ентації. Загальна сума указа ного договору склала 253542 грн. 16 к вітня 2009 р. сторонами підрядно го договору також були підпи сані протокол угоди про дого вірну ціну на виконання зага льнобудівельних робіт з капі тального ремонту офісних при міщень ВТП “ОВІКС” у формі ТО В за адресою: Польський узвіз , 6 в м. Одесі в сумі 253542 грн. та кал ендарний план-графік виконан ня робіт.

Виконання в повному обсязі робіт з капітального ремонт у орендованих відповідачем н ежитлових приміщень за рахун ок його власних коштів підтв ерджується актами форми КБ-2в та формами КБ-3, а також аудито рським висновком про підтвер дження понесених Виробничо-т оргівельним підприємством “ ОВІКС” у формі товариства з о бмеженою відповідальністю в итрат на здійснення за рахун ок власних коштів капітально го ремонту в сумі 253542 грн.

Згідно зі ст. 18-1 Закону Украї ни “Про оренду державного та комунального майна” капітал ьний ремонт майна, переданог о в оренду, проводиться оренд одавцем або іншим балансоутр имувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встанов лено договором.

Якщо орендодавець або інши й балансоутримувач майна, пе реданого в оренду, не здійсни в капітального ремонту майна і це перешкоджає його викори станню відповідно до признач ення та умов договору, оренда р має право відремонтувати м айно, зарахувавши вартість р емонту в рахунок орендної пл ати, або вимагати відшкодува ння вартості ремонту або вим агати розірвання договору та відшкодування збитків.

Аналогічні вимоги закріпл ені і статтею 776 Цивільного ко дексу України.

Тобто законодавець встано влює загальне правило, відпо відно до якого орендодавець або балансоутримувач орендо ваного майна за свій рахунок зобов' язаний провести його капітальний ремонт, якщо інш е не встановлено договором, а також наслідки невиконання цього обов' язку. При цьому з аконодавець пов' язує наста ння таких наслідків за певно ї умови (якщо непроведення ка пітального ремонту перешкод жає використанню орендовано го майна відповідно до його п ризначення і умов договору) т а закріплює за орендарем мож ливість вибору засобів, що ма ють захистити його інтереси в такій ситуації.

Крім того, із ст. 18-1 Закону Укр аїни „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 776 Ц К України вбачається, що у вип адку здійснення капітальног о ремонту орендарем тоді, кол и такий ремонт мав здійснюва ти орендодавець за власний р ахунок, у орендодавця виника є зобов' язання компенсуват и вартість такого ремонту за вибором орендаря або шляхом її зарахування в рахунок оре ндної плати або шляхом відшк одування витрат орендаря гро шима.

Отже, ані Закон України “Пр о оренду державного та комун ального майна”, ані Цивільни й кодекс України не містять н орм, які б встановлювали, що пе редбачене цими законами зара хування вартості капітально го ремонту в рахунок орендно ї плати має проводитися у спе ціально встановленому поряд ку, як і не ставлять право орен даря на таке зарахування в за лежність від наявності будь- якого спеціального порядку, згоди орендодавця майна чи н аявності такої умови в догов орі оренди.

Тобто таке зарахування має здійснюватися в загальному порядку, встановленому цивіл ьним законодавством України , а саме відповідно до ст. 601 ЦК У країни.

Враховуючи викладене, суд в важає, що зарахування вартос ті здійсненого орендарем кап ітального ремонту в рахунок орендної плати є можливим за наявності наступних умов: до говором оренди обов' язок зд ійснення капітального ремон ту не був покладений на оренд аря, а залишився за орендодав цем; нездійснення капітально го ремонту перешкоджало вико ристанню майна відповідно до його призначення та умов дог овору оренди; орендар у встан овленому законом та/або дого вором порядку отримав згоду орендодавця на виконання кап ітального ремонту; орендар у встановленому законодавств ом порядку підтвердив викона ння робіт з капітального рем онту та свої витрати на такий ремонт.

Судова колегія вважає, що вс і умови, необхідні для зараху вання вартості капітального ремонту в рахунок орендної п лати, мали місце, що підтвердж ується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, ВТП “ ОВІКС” у формі ТОВ 08 липня 2010 р. з вернулося до Представництва по управлінню капітальною в ласністю Одеської міської ра ди з листом про зарахування ч астини вартості проведеного ВТП “ОВІКС” капітального ре монту в рахунок орендної пла ти, заборгованість за якою ст аном на 01.07.2010 р. склала 164943,53 грн.

Своїм листом від 28.07.2010 р. №01-13/4823, н адісланим у відповідь на лис т відповідача від 08.07.2010 р. №01-14/4931, П редставництво по управлінню комунальною власністю визна ло факт виконання відповідач ем капітального ремонту, яки й мав провести сам позивач, ал е послалося на неможливість зарахування зустрічних одно рідних вимог у зв' язку з від сутністю спеціального поряд ку такого зарахування.

З волі сторін зобов' язанн я припиняється шляхом зараху вання зустрічної вимоги (ст. 60 1 ЦК України). Зарахування - це така підстава припинення зо бов' язання, за якої припиня ються зустрічні однорідні ви моги, строк виконання яких на став.

Зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

- вимоги сторін мають бути з устрічними, тобто такими, які випливають з двох різних зоб ов' язань між двома особами, де кредитор одного зобов' я зання є боржником іншого. Те с аме повинно бути і з боржнико м;

- вимоги мають бути однорідн ими, тобто в обох зобов' язан нях повинні бути речі одного роду, зокрема, гроші;

- необхідно, щоб за обома вим огами настав строк виконання , або до зарахування була пре д' явлена вимога, строк вико нання якої не встановлений а бо визначений моментом пред' явлення її кредитором.

Зарахування є односторонн ім правочином, для нього дост атньо заяви однієї сторони. З а наявності всіх наведених в ище умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно .

Тобто за наявності всіх вищ енаведених умов зобов' язан ня припиняється після зверне ння однієї сторони з відпові дною заявою. При цьому для при пинення зобов' язання відпо відь іншої сторони, її згода а бо здійснення нею будь-яких д ій, які б свідчили про її згоду з таким зарахуванням, не вима гаються. Закон також не вимаг ає від сторони, яка бажає здій снити зарахування, звертатис я до іншої сторони з пропозиц ією такого зарахування.

Виходячи з викладеного, суд ова колегія вважає, що після з вернення ВТП “ОВІКС” у формі ТОВ до Представництва по упр авлінню комунальною власніс тю з листом про зарахування ч астини вартості проведеного ВТП “ОВІКС” капітального ре монту в рахунок орендної пла ти, заборгованість за якою ст аном на 01.07.2010 р. склала 164943,53 грн., зо бов' язання ВТП “ОВІКС” щодо сплати орендної плати, стягн ення якої вимагає позивач, пр ипинилося, як і припинилося з обов' язання Представництв а по управлінню комунальною власністю щодо покладеної на нього законом компенсації в цій частині відповідачу вар тості здійсненого ним капіта льного ремонту, а саме на суму 164943,53 грн.

Що стосується посилань Пре дставництва по управлінню ко мунальною власністю на немож ливість задовольнити прохан ня орендаря щодо зарахування частини вартості здійсненог о ним ремонту в рахунок оренд ної плати у зв' язку з відсут ністю відповідного порядку з арахування, які містяться в л исті від 28.07.2010р. №01-13/4823, судова коле гія вважає такі посилання бе зпідставними, оскільки, як вж е було указано вище, право оре ндаря на зарахування вартост і здійсненого ним капітально го ремонту в рахунок орендно ї плати закріплено законом і не поставлено ані в залежніс ть від встановлення відповід ними органами порядку зараху вання, ані в залежність від бю джету власника (орендодавця) майна.

Не відповідає матеріалам с прави і висновок суду першої інстанції про те, що зарахува ння зустрічної однорідної ви моги суперечить п.3.1. договору оренди від 05.08.1999 р. нежитлового приміщення №57/5, за яким грошов і кошти відповідачем повинні щомісячно перераховуватись до місцевого бюджету.

Так, пунктом 3.1. договору орен ди нежитлового приміщення №5 7/5 від 05.08.1999 року встановлено, що орендна плата перераховуєть ся орендодавцю. В якості рахунку орендодавця в розді лі 12 договору “Юридичні адрес и сторін” указаний рахунок в АКБ “Морський транспортний банк”. Указаний рахунок не є б юджетним, а є звичайним поточ ним рахунком суб' єкта госпо дарської діяльності, оскільк и згідно з наказом Державног о казначейства України від 02.1 2.2002р. № 221 "Про затвердження Поря дку відкриття рахунків у нац іональній валюті в органах Д ержавного казначейства" бюдж етними є тільки ті рахунки, як і відкриваються в органах Де ржавного казначейства Украї ни. Тобто орендна плата за ука заним договором перераховує ться не до місцевого бюджету , а на поточний рахунок орендо давця, що ніяким чином не позб авляє орендаря права на здій снення зарахування вартості здійсненого ним капітальног о ремонту або її частини в рах унок орендної плати.

Зобов' язання щодо сплати відповідачем заборгованост і з орендної плати за період з 18.05.2007 року по 31.03.2010 року в сумі 138377,16 г рн. було припинено шляхом зар ахування зустрічних однорід них вимог 8 липня 2010 року після звернення ВТП “ОВІКС” з відп овідним листом до Представни цтва по управлінню комунальн ою власністю. Враховуючи, що д ати виникнення зобов' язанн я щодо сплати орендної плати та його припинення не співпа дають, судова колегія вважає , що на день зарахування зустр ічних однорідних вимог, з бок у ВТП “ОВІКС” мало місце пору шення передбачених договоро м оренди нежитлового приміще ння №57/5 від 05.08.1999 року строків ви конання грошових зобов' яза нь.

Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин регулюють ся, з урахуванням особливост ей, Господарським кодексом У країни та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України виконання зобов'язань може забезпечув атися неустойкою, порукою, га рантією, заставою, притриман ням, завдатком.

Тобто Цивільний кодекс Укр аїни виходить з того, що суб'єк ти цивільних правовідносин м ають право на власний розсуд визначитися із тим, чи викори стовувати будь-яке забезпече ння виконання зобов'язань, а т акож вільно обрати спосіб за безпечення, керуючись ст. 546 ЦК України.

Статтею 548 Цивільного кодек су України встановлено, що ви конання зобов'язання (основн ого зобов'язання) забезпечує ться, якщо це встановлено дог овором або законом. Іншими сл овами, для забезпечення вико нання зобов' язання повинна бути наявна певна підстава. Т акою підставою може бути дог овір чи закон.

Тобто підставою виникненн я правовідносин щодо забезпе чення виконання зобов'язань є цивільно-правовий договір (в окремих випадках - одностор онній правочин), укладений з д отриманням вимог глав 16, 52 та 53 Ц ивільного кодексу України.

За вимогами пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язанн я настають правові наслідки, встановлені договором або з аконом у вигляді сплати неус тойки.

З пункту 3.3. договору оренди н ежитлового приміщення №57/5 від 05.08.1999 року вбачається, що оренд на плата, перерахована несво єчасно, або не в повному обсяз і, стягується з урахуванням п ені в розмірі, передбаченому діючим законодавством. Викл адене свідчить про те, що між с торонами не було досягнуто д омовленості щодо розміру та порядку притягнення орендар я до відповідальності за пор ушення грошових зобов'язань зі сплати орендної плати.

Статтею 231 ГК України передб ачено, що законом щодо окреми х видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погод женням сторін не допускаєтьс я. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначен о, санкції застосовуються в р озмірі, передбаченому догово ром. При цьому розмір санкцій може бути встановлено догов ором у відсотковому відношен ні до суми невиконаної части ни зобов'язання або у певній, в изначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні д о суми зобов'язання незалежн о від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вар тості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встано влюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користу вання чужими коштами, якщо ін ший розмір відсотків не пере дбачено законом або договоро м.

Відповідно до вимог ст. 547 Цив ільного кодексу України, пра вочин щодо забезпечення вико нання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, згідно з приписам и ст. 551 ЦК України, якщо предмет ом неустойки є грошова сума, ї ї розмір встановлюється дого вором або актом цивільного з аконодавства. Розмір неустой ки, встановлений законом, мож е бути збільшений у договорі . Сторони можуть домовитися п ро зменшення розміру неустой ки, встановленого актом циві льного законодавства, крім в ипадків, передбачених законо м.

З наведеного вбачається, що господарським судом помилко во визнано встановлене статт ею 3 Закону України "Про відпов ідальність за несвоєчасне ви конання грошових зобов' яза нь" обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, в якості правової норми, якою слід кер уватись при вирішенні питанн я щодо визначення розміру шт рафних санкцій у разі відсут ності в договорі їх погоджен ого розміру.

Враховуючи наведене, судов а колегія вказує на безпідст авність висновків суду першо ї інстанції про наявність пр авових підстав для стягнення з відповідача неустойки за п рострочення оплати орендної плати у розмірі подвійної об лікової ставки НБУ за весь ча с прострочення зобов' язанн я, оскільки сторонами в догов орі не погоджено розміру неу стойки, зобов' язання з опла ти якої прийняв на себе відпо відач.

Аналогічної позиції дотри мується і Вищий господарськи й суд України (постанова ВГСУ від 25.02.2010 року у справі №5020-5/098).

Крім того, згідно зі статтею 232 Господарського кодексу Укр аїни нарахування штрафних са нкцій за прострочення викона ння зобов' язання, якщо інше не встановлено законом або д оговором, припиняється через шість місяців від дня, коли зо бов' язання мало бути викона но. Оскільки договором оренд и нежитлового приміщення, ук ладеним між сторонами, не вст ановлений період, за який має нараховуватись пеня, при виз наченні її суми суд першої ін станції мав керуватися припи сами частини 6 статті 232 ГК Укра їни. Тобто навіть за наявност і підстав для стягнення пені , вона могла бути стягнена тіл ьки за шість місяців, а не за о динадцять місяців, як це зроб ив суд першої інстанції. На об ов' язкове застосування час тини 6 ст. 232 ГК України неоднора зово указував Вищий господар ський суд України в своїх пос тановах по конкретним справа м, а саме в постанові від 23.09.2008 ро ку у справі №47/350, в постанові ві д 17.06.2008 року у справі №6/292-07-7390, в пост анові від 03.06.2008 року у справі №25/4 49, в постанові від 26.03.2009 року у сп раві №28/7, в постанові від 22.01.2009 ро ку у справі №18/28-33/245, в постанові в ід 21.01.2009 року у справі №24/67 тощо.

Отже, з огляду на викладене судова колегія апеляційної і нстанції вважає, що оскаржув ане судове рішення прийнято судом першої інстанції при н еповному з' ясуванні всіх об ставин справи та при неправи льному застосуванні норм мат еріального права, у зв' язку з чим остане підлягає скасув анню.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2 010р. по справі №34/62-10-1738 - скасуват и, у задоволенні позову Предс тавництву по управлінню кому нальною власністю Одеської м іської ради відмовити.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної си ли з дня її прийняття і може бу ти оскаржена в касаційному п орядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді В.І.Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови п ідписано 29 жовтня 2010р.