Рішення

від 10.07.2024 по справі 917/1112/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 Справа № 917/1112/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 3, код ЄДРПОУ 24830918,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030,

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.08.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

28.09.2023 р. судом було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.11.2023 р.

Ухвалою від 28.11.2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/6193/23.

У зв`язку з прийняттям Другим апеляційним адміністративного суду постанови від 13.02.2024 р., якою рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/6193/23 залишено без змін, ухвалою суду від 19.03.2024 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 11.04.2024 р. відкладено підготовче засідання на 08.05.2024 р.

08.05.2024 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.06.2024 р.

Ухвалою від 19.06.2024 р. призначено судове засідання у справі на 10.07.2024 р.

У судове засідання 10.07.2024 р. учасники справи представництво не забезпечили, про дату час та місце проведення судового засідання останні були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. В даному клопотанні представник позивача повідомив суд, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії.

Зокрема, в обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі Закон № 2479-IX), який набрав чинності 19.08.2022 р., запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Позивач вважає, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022 р., та які були встановлені для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

За твердженням позивача, відповідач з 01.11.2022 р., тобто після набрання сили Законом № 2479-IX, почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим, на думку позивача, порушив цей Закон, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022 р.

Позивач зазначає, що при незмінній площі (об`ємі) приміщення та однаковій кількості теплової енергії (Гкал), яка споживається цією площею (об`ємом) приміщення, при двоставковому тарифі, який в даний момент застосовує відповідач, позивач вимушений заплатити на 108 393,73 грн. за рік (12 місяців) більше, ніж при застосуванні одноставкового тарифу, який діяв по відношенню до позивача станом на 24.02.2022 р.

Також позивач стверджує, що при застосуванні до нього відповідачем двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення. Зокрема, згідно п. 6 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженим Постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011 (далі - Порядок № 869), у разі коли ліцензіат (в даному випадку відповідач) провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади. При цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади.

Отже, на думку позивача, формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання повинно було бути проведено відповідачем для Кременчуцької міської територіальної громади окремо. Натомість відповідач неправомірно автоматично застосував до всіх споживачів Кременчуцької міської територіальної громади раніше встановлені тарифи, які ніяким чином не розраховувались та уповноваженим органом не схвалювались.

Позивач вважає, що тарифи на послугу з постачання теплової енергії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, що застосовувались для цих споживачів до 24 лютого 2022 року, навіть якщо ці послуги до вказаної дати надавались іншим суб`єктом господарювання.

Оскільки відповідач направив споживачам м. Кременчука, в тому числі позивачу, рахунки, у яких при визначенні вартості поставленої теплової енергії був застосований двоставковий тариф, позивач стверджує, що відповідач такими діями порушив норми чинного законодавства, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд зобов`язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області стосовно приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 р., і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 р.

У відзиві № 29-01/3530 від 13.09.2023 р., вх. № 11495 від 14.09.2023 р., відповідач заперечує проти позову, стверджуючи про наступне:

- нарахування за відпущену відповідачем теплову енергію здійснюються у відповідності до встановлених тарифів, які введені в дію з 01.10.2022 р. рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 р. № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;

- відповідач не має правових підстав застосовувати інші тарифи (враховуючи тарифи що були встановлені для інших теплопостачальників, зокрема, ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ»);

- застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати, є лише зміною формату тарифу;

- доцільність застосування двоставкового формату тарифу полягає в тому, що витрати, які компенсуються платою за спожиту теплову енергію, мають сезонний характер виникнення;

- застосування двоставкового формату тарифу на опалення, з одного боку збалансовує періоди виникнення витрат на підприємстві з отриманням компенсації цих витрат доходами, тобто виключає усі види кредитування (сплата за теплову енергію здійснюється в періоді отримання її споживачем), з другого боку, знижує платіжне навантаження на споживачів протягом опалювального періоду;

- відповідно до пп. 3) п. 5 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869, двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної);

- рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання «Про надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 19.10.2018 р. № 917 надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Тобто, вперше двоставковий тариф було встановлено для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» ще у 2018 році НКРЕКП;

- чинним законодавства України, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зобов`язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука;

- механізм формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» від 01.06.2011 р. № 869, якою затверджено порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі - Порядок № 869);

- ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, а тому постанова НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 року не поширює свою дію на підприємство, в т.ч. в частині отримання згоди органу місцевого самоврядування на встановлення двоставкових тарифів;

- ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» при застосуванні рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 р. про встановлення тарифів було дотримано вимоги Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ від 29.07.2022 р.

27.09.2023 року позивач надав суду відповідь на відзив, вх. № 12182.

02.10.2023 року відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, вх. № 12466.

11.04.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення по справі, вх. № 4923.

26.04.2024 від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення, вх. № 5885.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Позивачу на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Починаючи з опалювального періоду 2022-2023 рр., позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 р. № 1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 р. за № 1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів» з 01.01.2022 р. були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаними рішеннями для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 р. 2 862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 р. 3 281,22 грн. за 1 Гкал.

Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022 р., що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

З 24.02.2022 р. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29.04.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набрав чинності 19.08.2022 року, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ» було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально- методичний центр з газової безпеки.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 р. № 894-Р «Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області», Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 р. за № 481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області».

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання-передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 р. № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

В подальшому рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 р. № 86 було внесено зміни до вищезазначеного рішення № 1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" зобов`язано ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022 р.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 р. № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Між позивачем і відповідачем було укладено договір № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 р. та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 р.

Згідно з п. 1 договору № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 р. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (Теплопостачальна організація) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Споживач) за адресою: вул. Майора Борищака, буд. 3 дошкільний заклад № 29, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 33 договору № 7074 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 136 068,84 грн /Гкал/год (без ПДВ).

В рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії (п. 34 договору).

У 2023 році сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 7074. Пунктом 1 вказаної додаткової угоди сторони погодили внести зміни до п. 33 договору, виклавши його в наступній редакції:

«Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами.

Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 3 064,76 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ)».

Відповідно до пункту 3 зазначеної додаткової угоди вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Сторони домовились, що умови даної додаткової угоди розповсюджуються на відносини, що фактично склались з 01.10.2023 року (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

В пунктах 43, 44 договору № 7074 сторони погодили, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022 р. і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022 р. (згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде заявлено однією із Сторін.

Вказаний договір підписано представникам сторін та скріплено печатками сторін.

Згідно з п. 1.1. договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 (договір № 7074/2023), Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (Учасник) зобов`язується з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. постачати позивачу (Замовник) теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Замовника, а Замовник прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 1.2 Договору № 7074/2023 сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. становить 123,520 Гкал.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 7074/2023 від 25.01.2023 р. сума цього Договору становить 540 705,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 90 117,50 грн.

Сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника, та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Керуючись п. 7 ст. 19 Постанови № 1178, сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору ).

Таким чином, починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, згідно з укладеними договорами, що визнається сторонами по справі.

Відповідач в листопаді 2022 року квітні 2023 року направляв позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов договорів № 7074 від 01.11.2022 р. та № 7074/2023 від 25.01.2023 р., в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн. без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн. без ПДВ).

У вказаних рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені в Додатку 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі Рішення Полтавської обласної ради № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Позивач вказує, що відповідач такими діями порушив норми чинного законодавства, що стало підставою для звернення Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до суду із даним позовом про зобов`язання Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 до дня ухвалення відповідного рішення суду.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 р., договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 р., рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 р. № 1421 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів», рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 р. за № 1867 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів», рішення Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 р. № 1508 «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 р. № 1574 та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: рішення Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго», рішення Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго» рішення Полтавської обласної ради № 917 від 19.10.2018 р. «Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем укладено договір № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 р. та договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 р.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного вище Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Відповідно до п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017 р. (далі Ліцензійні умови), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Згідно з п. 3.2 Ліцензійних умов при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Згідно з п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», відповідно до власного Статуту, засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Отже, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ГК України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 190 ГК України).

Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 191 ГК України).

Вказані вище норми законодавства України свідчать про те, що відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Як було встановлено судом із Договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 р., сторони погодили, що сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника (тобто відповідача), та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Також у договорі на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7074 від 01.11.2022 р. сторони встановили, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється позивачу за укладеними між сторонами договорами, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», умовами вказаних договорів не передбачено.

Також судом встановлено, що в Договорі про закупівлю теплової енергії в гарячій воді сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору.

Крім цього, у п. 33 Договору № 7074 зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим у Додатку 1 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022 р.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша ст. 632 ЦК України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази укладення додаткових угод до Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7074 від 01.11.2022 р. та Договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 р., протягом опалювального періоду 2022-2023 років стосовно змін їх умов, викладених у вказаних Договорах, якими передбачено застосування саме тих тарифів, які були встановлені уповноваженими органами для Учасника (відповідача).

Судом також встановлено, що умовами укладених між сторонами Договорів не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними Договорами.

Водночас, суд звертає увагу, що позивач не посилається на те, що ним були укладені окремі договори на постачання та на транспортування теплової енергії з іншими особами. З урахуванням викладеного, суд констатує, що відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.

За визначенням, яке наведене в ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Враховуючи викладене, визначення відповідачем в рахунках на оплату, копії яких додані до позовної заяви, вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на теплову енергію, який був встановлений Додатком 1 до Рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами по справі Договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Також суд відхиляє доводи позивача стосовно обов`язку встановлення окремого тарифу для міста Кременчука з посиланням на норми Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ України № 869 від 01.06.2011 (Порядок № 869).

Згідно з п. 4 Порядку № 869, під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Оскільки, як було встановлено судом, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, то, з урахуванням приписів п. 4 Порядку № 869, воно не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука.

Щодо правомірності застосування відповідачем при обрахунку наданих позивачу послуг саме двоставкового тарифу, суд приймає до уваги, що Рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» № 917 від 19.10.2018 р. відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкового тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Оскільки відповідач здійснює постачання позивачу теплової енергії, то відповідно до додатку № 1 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022, відповідач правомірно застосовував у правовідносинах з позивачем двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі 2 197,08 грн. без ПДВ (умовно-змінна частина тарифу) та 136 068,84 грн. без ПДВ (умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 27.09.2023 р. у справі № 440/6193/23 відмовив у задоволенні позову Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», про визнання протиправним та нечинним пункт 1 рішення Полтавської обласної ради від № 477 30.09.2022 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в частині встановлення Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідно до Додатку 2. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 дане рішення суд залишив без змін.

Судом також визнаються необґрунтованими доводи позивача стосовно необхідності отримання згоди органу місцевого самоврядування для встановлення двоставкого тарифу.

Дійсно, пп. 9.1. п. 9. Постанови НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання» (далі - Порядок № 1174) передбачено, що формування двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 Порядку № 1174, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.

Як було встановлено судом, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, а тому постанова НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 р. не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Стосовно посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідачем при нарахуванні вартості спожитої позивачем теплової енергії порушено вимоги Закону № 2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022 р., судом приймається до уваги наступне.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2479-IX (в редакції, чинній до 27.07.2023) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Зазначена вище норма Закону № 2479-IX є нормою-забороною, а не нормою-приписом (зобов`язанням), відповідно, вона не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

Вказана норма є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів). Суд вважає, що вказана норма адресована суб`єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

Як було встановлено судом, відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений.

Закон № 2479-IX не містить норми, яка б зобов`язувала постачальника теплової енергії здійснювати постачання споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника уповноваженими органами станом на 24.02.2022 р.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України»" №3220-IX від 30.06.2023 р. (далі - Закон № 3220), зокрема, пунктом 18, внесено зміни в частину 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29 липня 2022 року № 2479-IX шляхом викладення в такій редакції: « 1. Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення». Набрання чинності Законом № 3220 відбулося 27.07.2023 р. Тобто, з 27.07.2023 р. частина 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479-IX від 29 липня 2022 року не містить заборони підвищення тарифів для всіх категорій споживачів, зокрема і бюджетних установ на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а містить заборону лише щодо підвищення тарифів для населення.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого позивачем тепла з 01.11.2022 р. і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до Позивача станом на 24.02.2022 р. є такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки на дату прийняття рішення судом у цій справі норма, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є нечинною.

Судом встановлено, що у рахунках на оплату теплової енергії, поставленої з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії обраховано відповідачем за двоставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим Рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 р.

Тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 р.(https://oblrada pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

В свою чергу, визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради № 917 від 19.10.2018 р. та № 477 від 30.09.2022 р. не відноситься до юрисдикції господарських судів згідно ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, не входить до предмету розгляду в даній справі надання оцінки правомірності рішень Полтавської обласної ради стосовно надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та обґрунтованості розміру відповідного тарифу на теплову енергію.

Таким чином, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 р., не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

Вимоги позивача про застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1421 від 25.10.2021 «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів» та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1867 від 30.12.2021 р. «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022», є безпідставним, оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах Індивідуального договору № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 р. та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7074/2023 від 25.01.2023 р. за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Полтавською обласною радою.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що фактично вартість спожитої ним в листопаді 2022 квітні 2023 років теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» станом на 24.02.2022 р.

Разом з тим, підвищення для позивача вартості споживання теплової енергії, в першу чергу, знаходиться в прямому причинному зв`язку з військовою агресією російської федерації та неможливістю здійснювати постачання теплової енергії ТОВ Кременчуцька ТЕЦ. Таке підвищення не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності відповідача внаслідок порушення ним вимог законодавства України або умов договорів, укладених між сторонами по справі.

Одночасно суд звертає увагу на те, що обов`язки щодо постачання теплової енергії позивачу були покладені на відповідача рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 р. «Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води».

На момент прийняття вказаного вище рішення Кременчуцька міська рада була обізнана про тарифи, які були затверджені уповноваженим органом для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», оскільки рішення про їх затвердження було оприлюднено Полтавською обласною радою, відповідна інформація є загальнодоступною.

Також судом приймається до уваги, що відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 239, коригування тарифів здійснюється протягом строку їх дії винятково у випадках зміни вартості окремих складових чинних тарифів із причин, не залежних від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). В усіх інших випадках здійснюється повний перегляд тарифу (тарифів) і його (їх) структури.

Пунктом 57 Порядку № 869 передбачено, що для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання підприємство теплопостачання зобов`язане подавати до уповноваженого органу заяву і розрахунки тарифів на планований період з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами щороку до 1 липня.

Таким чином, на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 р. у відповідача була відсутня можливість ініціювати перегляд встановлених йому тарифів в порядку, визначеному чинним законодавством України.

З урахуванням всіх зазначених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, якою порушено права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Як було встановлено судом, вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити певні дії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та умовах договорів, укладених між сторонами по справі.

Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 р. до дня ухвалення рішення суду.

Саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а дійсний розмір грошових зобов`язань позивача по оплаті наданих послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру між сторонами по справі.

Наразі між сторонами тривають договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії та гарячої води.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивач не надав до матеріалів справи доказів щодо вчинення дій щодо узгодження з відповідачем іншої моделі договірних відносин з визначенням іншої вартості теплової енергії, ніж та, що була визначена індивідуальним договором, розміщеним на сайті відповідача, та укладення відповідного договору з виконавцем.

Вказаний індивідуальний договір на час розгляду справи судом не визнано недійсними у судовому порядку, є чинним для всіх споживачів Полтавської області, в тому числі позивача, який є споживачем послуг, наданих Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством з теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 (пункт 99), у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

З урахуванням предмета та підстав позову суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц).

З огляду на викладене, обрання позивачем способу захисту, який не відповідає ані змісту правовідносин, ані здатен поновити порушені права, з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, зважаючи на умови чинних укладених між сторонами договорів, якими врегульовано існуючі між сторонами правовідносини, відповідно до яких відповідач поставляє позивачу теплову енергію на підставі двоставкових тарифів, що затверджені рішенням органу місцевого самоврядування, обраний позивачем спосіб захисту не спричинить відновлення його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи, зокрема, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 04.04.2024 р. у справі № 917/730/23, не спростовують наведеного.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 226, 231, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 23.07.2024 р.

Суддя О.С. Мацко