СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 917/1112/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх. № 1914П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі № 917/1112/23 (повний текст якого складено та підписано у приміщення господарського суду Полтавської області 23.07.2024 суддею Мацко О.С.)
про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі № 917/1112/23 у позові відмовлено повністю.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач - Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі № 917/1112/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також просить з відповідача стягнути судові витрати.
Крім того, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Отже, станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі № 917/1112/23 апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 3220,80 грн (2684,00 грн*150%*0,8), з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Доказів сплати судового збору за її подання до апеляційної скарги апелянтом не додано.
Натомість, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт посилається на те, що він є закладом освіти,комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету. Через військову агресію фінансування закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, улаштування укриттів та інших нагальних потреб для забезпечення безпеки учасників освітнього процесу і населення.
Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволенню з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України Про судовий збір визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 917/818/21 та від 21.04.2022. у справі № 908/1917/19.
Враховуючи наведене скаржником обґрунтування заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Таким чином, за відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3220,80 грн.
Крім того, апеляційну скаргу підписано представником Деревягіною Є.В. як представником позивача, на підтвердження повноважень надано довіреність від 14.12.2023.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 58 ГПК України).
Дана справа не є малозначною.
За змістом ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Враховується при цьому, що нормами статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Частина друга статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього Закону.
Таким чином, оскільки адвокатська діяльність Деревягіної Є.В. в установленому законом порядку не припинена, укладення договору про надання правової допомоги слід вважати його професійним обов`язком, передбаченим законом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 р. № 817/66/16 і враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту, договору про надання правових послуг тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи.
Проте, зазначених вище доказів, окрім довіреності на представника, скаржником до апеляційної скарги не додано.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.
Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх. № 1914П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 10.07.2024 у справі № 917/1112/23 залишити без руху.
3. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме:
- надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн.
- надати суду інші докази (статут, положення, трудовий договір, контракт, договір про надання правової допомоги тощо), що особа, яка підписала подану апеляційну скаргу, уповноважена діяти від імені апелянта.
4. Роз`яснити апелянту, якщо він не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Слободін
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 13.08.2024 |
Номер документу | 120938152 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні