Ухвала

від 24.07.2024 по справі 921/461/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 липня 2024 року м. Тернопіль Справа № 921/461/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянувши заяву №2/28-956 від 22.07.2024 (вх.№522 від 22.07.2024) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, м.Тернопіль

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

без виклику (повідомлення) заявника та майбутніх сторін спору,

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м.Тернопіль звернувся 22.07.2024 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№522) до Господарського суду Тернопільської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ про примусове виконання договірних зобов`язань, передбачених договором про постачання електричної енергії споживачу №225 від 22.12.2023.

У поданій заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: заборони ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначені у Додатку «А» до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2023 №225 до вирішення справи по суті; шляхом заборони ВАТ «Тернопільобленерго» припиняти електроживлення об`єктів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначених у Додатку «А» до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2023 №225 до вирішення справи по суті.

Заява обґрунтовується наступними обставинами.

Між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя як Споживачем та ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" як Постачальником 22.12.2023 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №225, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався продавати Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб об`єктів Споживача, а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість використаної електричної енергії. Заявник зазначає, що ним умови укладеного договору не порушуються, зокрема вчасно та відповідно до умов договору здійснюється оплата вартості спожитої електричної енергії; Університет будь-яких повідомлень про порушення умов договору від ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" не отримував.

Листом №119/3.1.2-35238-2024 від 12.07.2024 ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" повідомило заявника про припинення постачання електричної енергії у зв`язку з припиненням дії договору з 01.08.2024 без зазначення жодних причин таких дій.

Університет (заявник) розцінює такі дії Постачальника щодо дострокового припинення договірних зобов`язань як односторонню відмову від виконання зобов`язань, котрі загрожують виникненню значних збитків, зумовлених паралізацією нормальної діяльності Університету як бюджетної організації, яку внесено до переліку об`єктів критичної інфраструктури, на яку покладено обов`язки із надання освітніх послуг, зокрема, в період вступної кампанії, коли здійснюється реєстрація електронних кабінетів вступників із застосуванням комп`ютерних технологій, що прямо пов`язано із наявністю електропостачання; такі дії енергопостачальної організації призведуть до неможливості проведення виконання зобов`язань Університету перед учасниками освітнього процесу, абітурієнтами, що порушить їх гарантоване ст.19 Конституції України право на освіту.

Університет не погоджується з достроковим припиненням договору №225 від 22.12.2023, про що листом №2/28-935 від 12.07.2024 повідомлено ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", утім лист-повідомлення останнім залишено без відповіді та без підтвердження наміру продовжувати виконувати договірні відносини. Відтак, Університет вбачає загрозу необґрунтованого припинення постачання ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" електричної енергії з 01.08.2024.

Відтак, заявник вважає припинення електропостачання з 01.08.2024 незаконним, безпідставним та таким, що не відповідає як умовам укладеного договору щодо постачання електричної енергії, так і чинному законодавству України, а тому з метою захисту своїх прав в майбутньому буде подано відповідний позов.

Додатково, в обґрунтування обраного способу забезпечення майбутнього позову, зазначено, що у разі припинення електроживлення об`єктів Університету та ухвалення судом рішення за позовом про безпідставність такого припинення та примушення до виконання договірних зобов`язань, процедура відновлення постачання електричної енергії займе тривалий проміжок часу у зв`язку з тим, що за своєю суттю постачання електричної енергії передбачає складну технологічну процедуру. Таким чином, невжиття зазначених заходів забезпечення позову значно ускладнить виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь заявника, оскільки впродовж періоду розгляду справи судом з боку ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" відносно ВАТ «Тернопільоблеперго» можуть бути вчинені дії щодо припинення надання послуг з електропостачання по договору. Водночас, заявником наголошено на тому, що захід забезпечення позову має тимчасовий та вимушений характер і спрямований виключно на недопущення негативних наслідків для Університету до вирішення спору. На думку заявника, вжиття заходів забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та ВАТ "Тернопільобленерго" та не призведе до втручання у їх звичайну господарську діяльність чи до погіршення стану їх майна та не позбавляє їх конституційних прав на діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджатиме займатися господарською діяльністю, а лише запровадить дії, наявність яких дозволить створити належні умови для справедливого та ефективного захисту порушених прав і запобігання перешкоджанню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Оцінивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, дослідивши долучені до заяви докази, суд враховує таке.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частинами 4,10 ст.139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Із змісту ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Надаючи оцінку поданій заяві про забезпечення позову, суд вважає, що така містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку викладених у ній доводів, а тому, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання для її розгляду.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Слід зазначити, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.13,74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому законодавець обумовив, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами та можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову, не порушуючи при цьому прав інших учасників господарського товариства.

На переконання суду, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини, зокрема, може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання.

В свою чергу, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Якщо заявник має намір звернутися до суду з позовною вимогою (позовними вимогами) немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19.

Як вбачається з наданих суду доказів, 22.12.2023 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя як Споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" як Постачальником укладено договір №225 про постачання електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1 договору, Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електричну енергію з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Відповідно до пункту 7.2 договору Постачальник зобов`язався забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору.

Зміст заяви про забезпечення позову вказує на існування ризику дострокового припинення ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" постачання електричної енергії Університету, що є по суті відмовою від виконання зобов`язань за договором в односторонньому порядку та порушує права та охоронювані законом інтереси Університету за відсутності підстав неналежного виконання останнім договірних зобов`язань.

Позов в процесуальному сенсі - це звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, здійснивши оцінку доказів та обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд приймає як обґрунтовані доводи заявника щодо заборони ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя, а ВАТ «Тернопільобленерго» - припиняти електроживлення до вирішення справи по суті. Зокрема, з огляду на таке:

- між сторонами відсутня згода на дострокове припинення договору №225 від 22.12.2023, термін дії якого закінчується 31.12.2024 (п.13.1 договору);

- ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" висловлено однозначний намір припинити постачання Споживачу (заявнику) електричної енергії з 01.08.2024 за договором договору №225 від 22.12.2023, тобто до закінчення строку його дії;

- підставою припинення договірних правовідносин вказано норми пункту 9.7 договору, відповідно до якого за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, інша сторона може: відмовитися від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання або відмовитися від цього договору у повному обсязі чи частково (розірвання договору). Однак, долучені до заяви платіжні документи свідчать про належне виконання заявником своїх договірних зобов`язань в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту електроенергію;

- у Споживача відсутні правочини з іншими постачальниками електричної енергії, а для їх укладення Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя необхідно здійснити процедури, передбачені ЗУ "Про ринок електричної енергії", що вимагає певного періоду часу;

- припинення постачання заявнику електричної енергії ставить під загрозу не лише подальшу діяльність Університету, але й сприятиме виникненню пов`язаних з ними значних збитків, зумовлених припиненням нормальної діяльності Університету, зокрема, зупинення проведення вступної компанії, реєстрації електронний кабінетів абітурієнтів з метою надання освітніх послуг.

Суд зауважує, що ведення вступної компанії без використання електроенергії здійснювати неможливо. Відтак, заплановане на 01.08.2024 відключення електроенергії, що буде предметом судового оскарження у майбутньому позові Університету, свідчить про неможливість виконання покладених на навчальний заклад освітніх функцій та завдань.

Суд також вважає, що такий захід забезпечення позову як заборона відповідачеві вчиняти дії щодо припинення чи обмеження постачання електричної енергії призведе до ефективної реалізації позивачем власного права на захист.

На переконання суду, даний вид забезпечення позову є адекватним і співмірним із майбутніми позовними вимогами, забезпечує збалансованість інтересів обох сторін, є достатнім для запобігання порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, яких поданий позов буде стосуватись, оскільки спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

А тому, з огляду на наведене суд вважає, що заяву подано із дотриманням вимог ст.139 ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що обрані судом заходи забезпечення позову ніяким чином не обмежують права ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" щодо його господарської діяльності до вирішення спору по суті.

Позивач має намір звернутись до суду із позовними вимогами до ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" про примусове виконання договірних зобов`язань, передбачених договором про постачання електричної енергії споживачу №225 від 22.12.2023.

З матеріалів, долучених до заяви, не вбачається доказів, які ймовірні збитки можуть бути завдані відповідачу через вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі і в разі відмови судом у позові по суті.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору, тому у випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, відповідач не позбавлений можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи положення ст. 141 ГПК України, суд констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення.

За нормами частин 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.3 ст.138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 73, 76, 77, 136, 137, 140, 144, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №2/28-956 від 22.07.2024 (вх.№522 від 22.07.2024) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, м.Тернопіль про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, - задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі законної сили:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (вулиця Шолуденка, будинок 1, місто Київ, ідентифікаційний код 40121452) вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (вулиця Руська, будинок 56, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 40121452), визначені у Додатку «А» до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2023 №225 до вирішення справи по суті, а саме: АГРБ (вул.Федьковича, 2, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6121578924177); навчальний корпус №10 (вул.Білогірська, 50, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1450468277403); навчальний корпус №10 (вул.Білогірська, 50, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1702017178445); навчальний корпус №6 (вул.Гоголя, 6, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6058565069995); навчальний корпус №8 (вул.Гоголя, 8, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4981599633539); навчальний корпус №2 (вул.Руська, 56, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4711463896004); навчальний корпус №1 (вул.Руська, 56, ТП-15, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z9061676851576); котельня (вул.Руська, 56, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5093618662591); навчальний корпус №2 (вул.Руська, 56, САПР, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4331082997050); навчальний корпус №5 (вул.Старий Поділ, 2, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z8612828676132); навчальний корпус №3 (вул.Федьковича, 9, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1611485158102); навчальний корпус №7 (вул.Микулинецька, 46, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5728387646346); навчальний корпус №9 (вул.Текстильна, 28, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1782199627583).

- заборонити Акціонерному товариству "ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО" (вул.Енергетична, будинок 2, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725) припиняти електроживлення об`єктів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (вулиця Руська, будинок 56, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 40121452), визначених у Додатку «А» до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2023 №225 до вирішення справи по суті, а саме: АГРБ (вул.Федьковича, 2, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6121578924177); навчальний корпус №10 (вул.Білогірська, 50, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1450468277403); навчальний корпус №10 (вул.Білогірська, 50, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1702017178445); навчальний корпус №6 (вул.Гоголя, 6, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6058565069995); навчальний корпус №8 (вул.Гоголя, 8, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4981599633539); навчальний корпус №2 (вул.Руська, 56, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4711463896004); навчальний корпус №1 (вул.Руська, 56, ТП-15, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z9061676851576); котельня (вул.Руська, 56, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5093618662591); навчальний корпус №2 (вул.Руська, 56, САПР, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4331082997050); навчальний корпус №5 (вул.Старий Поділ, 2, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z8612828676132); навчальний корпус №3 (вул.Федьковича, 9, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1611485158102); навчальний корпус №7 (вул.Микулинецька, 46, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5728387646346); навчальний корпус №9 (вул.Текстильна, 28, м.Тернопіль, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1782199627583).

3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили (24.07.2024), - до 24.07.2027.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, місто Тернопіль, вулиця Руська, будинок 56, ідентифікаційний код 05408102.

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", вулиця Шолуденка, будинок 1, місто Київ, ідентифікаційний код 40121452.

5. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - з 24.07.2024.

6. Ухвалу може бути оскаржено за правилами ст.ст. 253-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Андрусик