ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 925/670/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"
про стягнення 321323,21 грн.
Представники учасників справи:
Позивач не з`явився;
Відповідач не з`явився.
Секретар судового засідання Щокань В.М.
Суддя Гладун А.І.
1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. 27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ".
1.2.Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 321323,21 грн заборгованості за договором постачання природного газу №11/1637-21 від 27.05.2021, зокрема 273879,96 грн попередньої оплати, 38340,39 грн пені, 3863,16 грн 3% річних, 5239,70 грн інфляційних втрат.
1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання з постачання природного газу у лютому 2022 року та не повернув попередню оплату, сплачену позивачем на виконання договору.
1.4.29.05.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/670/24, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 14 год. 00 хв. 02.07.2024.
1.5.Ухвалу суду від 29.05.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу представнику позивача Фощій О.М. та відповідачу до електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 29.05.2024 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 60-61).
1.6.04.06.2024 позивач подав до суду клопотання про розгляду справи без участі його представника, позов підтримав повністю. (а.с. 62).
1.7.02.07.2024 у підготовче засідання представники сторін не з`явилися.
1.8.02.07.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 14 год. 00 хв. 16 липня 2024 року.
1.9.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.10.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.11.Днем вручення ухвал суду від 29.05.2024 та від 02.07.2024 відповідачу є 29.05.2024 і 02.07.2024 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 61, 67).
1.12.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.13.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.14.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.15.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.16.Представники сторін у судове засідання 16.07.2024 не з`явилися.
1.17.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.18.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.19.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.20.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.21.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.
1.22.Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
1.23.16.07.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.
1.24. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/670/24.
З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений природний газ, пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору постачання природного газу, неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки природного газу та неповернення попередньої оплати за непоставлений газ у лютому 2022 року.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору постачання природного газу; виконання позивачем свого зобов`язання з попередньої оплати за природний газ; виконання відповідачем зобов`язання з поставки газу та повернення попередньої оплати за договором; обсяг поставленого відповідачем природного газу та розмір здійсненої позивачем попередньої облати; строк виконання грошового зобов`язання; розмір невиконаного грошового зобов`язання; розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1.27.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД" (споживач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (постачальник) уклали договір постачання природного газу №11/1637-21 (а.с. 26-30).
Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:
п. 1.1 постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2021 р. природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015 09123000-7) (далі газ), в обсягах та в порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених даним договором;
п.1.2 постачальник передає споживачу газ шляхом надання номінацій та реномінацій.
Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватись та збільшуватись відповідно до заявок споживача. Фактичні обсяги споживання природного газу будуть остаточно узгоджені в актах приймання-передачі природного газу;
п. 2.1 ціна 1000 (однієї тисячі) кубічних метрів газу, який постачається за цим договором становить 9333,35 грн, крім того ПДВ 20% - 1863,34 грн. Разом за 1000,0 куб. м - 11200,02 грн (одинадцять тисяч двісті гривень 02 коп.);
п. 2.6 крім вартості природного газу, який постачається споживачу, споживач сплачує постачальнику компенсацію вартості попередньо замовленої (договірної) потужності на добу наперед, згідно Постанови НКРЕКП №3013 від 24.12.2019, яка розраховується, виходячи з планово замовленого обсягу природного газу. Оплата замовленої потужності має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки;
п. 3.1 споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальник наступним чином: 100% - не пізніше 01 числа місяця постачання газу;
п. 4.1.1 споживач має право:
1) отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі;
2) розірвати (або припинити в частині постачання природного газу) цей договір у разі вибору іншого постачальника, але не пізніше ніж за 21 календарний день перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності;
3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та послуг,що надаються постачальником,та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору;
4) звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань,пов`язаних з виконанням цього договору;
5) вимагати від постачальника проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку;
6) провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта;
7) на вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника;
8) оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором;
9) мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором;
п. 2 п. 4.2.2 постачальник зобов`язується постачати природний газ на умовах та в обсягах, визначених даним договором, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього;
п. 9.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання;
п. 9.2 договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена.
3.1.2. На виконання договору 05.01.2022, 18.01.2022 та 17.02.2022 позивач сплатив відповідачу 287810,82 грн у рахунок попередньої оплати на підставі платіжних доручень: від 05.01.2022 №2483 у розмірі 285000,00 грн за рахунком на оплату №9110 від 30.12.2021 за постачання природного газу у січні 2022 року, №2484 у розмірі 819,48 грн, від 18.01.2022 у розмірі 999,77 грн, від 17.02.2022 у розмірі 991,57 грн за рахунками на оплату №9109, №9463 від 30.12.2021 та №755 від 31.01.2022 за компенсацію вартості замовленої потужності (а.с. 31-34).
3.1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД" (споживач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (постачальник) склали та підписали акт приймання-передачі природного газу №316 від 31.01.2022 за січень 2022 року у обсязі 4,25 тис. куб. м вартістю 242250,00 грн (а.с. 35) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з компенсації вартості замовленої (договірної) потужності за січень 2022 року від 31.01.2022 №317 вартістю 991,57 грн (а.с. 36)
3.1.4.24.11.2023 позивач надіслав відповідачу претензію №300 від 20.11.2023 з вимогою повернути 273879,96 грн за непоставлений природний газ у лютому 2022 року до 30.11.2023 (а.с.37). Претензію відповідач отримав 01.12.2023 (а.с. 38). Додатком до претензії додав акт звіряння розрахунків станом на 26.04.2022 за період з 01.01.2022 по 26.04.2022, за яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 273879,96 грн (а.с. 39).
3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5.Враховуючи, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1.між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору постачання природного газу;
4.5.2.05.01.2022 позивач у рахунок попередньої оплати сплатив відповідачу 285000,00 грн за постачання природного газу у січні 2022 року;
4.5.3.05.01.2022, 18.01.2022 та 17.02.2022 позивач сплатив відповідачу 819,48 грн, 999,77 грн та 991,57 грн компенсації вартості замовленої потужності;
4.5.4. У січні 2022 року відповідач поставив позивачу природний газ в обсязі 4,25 тис. куб. м вартістю 242250,00 грн;
5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.
5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
5.12.Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
5.13.До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).
5.14.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.15.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.16.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.
5.17.Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
5.18.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).
5.19.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).
5.20.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.21.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
5.22.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.23.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.24. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.25.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.26.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.27.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
5.28.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
5.29.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.30.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.31.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору постачання природного газу 11/1637-21 від 27.05.2021.
6.2.Причиною виникнення спору є поставка відповідачем позивачу природного газу в обсязі, вартість якого є меншою за розмір попередньої оплати здійсненої позивачем.
6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та повернути попередню плату за природний газ, що не був поставлений.
6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.6.Згідно з п. 3.1 договору, укладеного сторонами, споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальник наступним чином: 100% не пізніше 01 числа місяця постачання газу.
6.7.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).
6.8.За доводами позивача на виконання своїх зобов`язань за договором у період з 31.05.2021 по 17.02.2022 сплатив відповідачу у рахунок попередньої оплати 1173263,24 грн за постачання природного газу та замовлену договірну потужність.
6.9.Відповідач виконав свої зобов`язання за договором частково та поставив позивачу природний газ та надав послуги із замовленої договірної потужності у розмірі 1447143,20 грн.
6.10.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором за твердженнями позивача станом на 26.04.2022 становить 273879,96 грн.
6.11.На підтвердження вказаних обставин позивач подав письмові докази, які доводять виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору постачання природного газу, здійснення позивачем попередньої оплати за природний газ, що повинен бути поставлений у січні 2022 вартістю 285000,00 грн, та сплату компенсації вартості замовленої потужності у розмірі 819,48 грн, 999,77 грн та 991,57 грн.
6.12.Доказів виконання позивачем зобов`язання зі здійснення попередньої оплати у розмірі 1173263,24 грн та доказів виконання відповідачем зобов`язання з поставки природного газу та надання послуг із замовленої договірної потужності у розмірі 1447143,20 грн. позивач суду не подав.
6.13.Акт звіряння розрахунків, поданий позивачем, не підписаний відповідачем. Інших доказів розміру заборгованості за непоставлений природний газ у розмірі 273879,96 грн позивач суду не подав.
6.14.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
6.15.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
6.16.На підставі поданих позивачем доказів, не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, зокрема стверджуваний позивачем обсяг постачання природного газу та розмір попередньої оплати за період з 31.05.2021 по 17.02.2022.
6.17.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
6.18.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
6.19.На переконання суду, позивач не довів обставин, які входять у предмет доказування у справі, зокрема, обсяг поставленого відповідачем природного газу та розмір здійсненої позивачем попередньої облати.
6.20.Позивач також не довів розмір боргу відповідача, стягнення якого становить зміст майнової вимоги позивача до відповідача.
6.21.У зв`язку з не доведенням позивачем розміру боргу відповідача з попередньої оплати за непоставлений природний газ вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати суд визнає необґрунтованими.
6.22. Вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за лютий 2022 року у розмірі 273879,96 грн за непоставлений природний газ, 3863,16 грн 3% річних, 5239,70 грн інфляційних втрат та 38340,39 грн пені суд визнає необґрунтованими та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
7.Розподіл судових витрат.
7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
7.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4819,85 грн на підставі платіжної інструкції від 22.05.2024 №1303(а. с. 6).
7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4.Оскільки у позові позивачу відмовлено судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 24.07.2024.
СуддяА.І. Гладун
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120572543 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Гладун А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні