Постанова

від 04.12.2024 по справі 925/670/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 925/670/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2024, повний текст якого складено та підписано 24.07.2024

у справі № 925/670/24 (суддя Гладун А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ"

про стягнення 321 323,21 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення 321323,21 грн заборгованості за договором постачання природного газу №11/1637-21 від 27.05.2021, зокрема 273879,96 грн попередньої оплати, 38340,39 грн пені, 3863,16 грн 3% річних, 5239,70 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання з постачання природного газу у лютому 2022 року та не повернув попередню оплату, сплачену позивачем на виконання договору.

Доводи та заперечення відповідача

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.07.2024 у справі №925/670/24 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не довів обставин, які входять у предмет доказування у справі, зокрема, обсяг поставленого відповідачем природного газу та розмір здійсненої позивачем попередньої оплати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено як похідних від основної вимоги позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- отримавши повний текст рішення Господарського суду Черкаської області від 24.07.2024 року, позивачу стало відомо, що частина додатків не була завантажена до позовної заяви у повному обсязі;

- позивач фактично через технічну помилку (через перебої світла) втратив можливість обґрунтувати документально факт та розмір порушених прав, як споживача

- враховуючи воєнний стан в якому перебуває наша країна з лютого 2022 року, ми маємо постійні перебої світла, відповідно і відсутність подачі стабільного інтернет зв`язку, що у свою чергу призвело до технічної помилки при подачі позовної заяви засобами Електронного суду. У зв`язку з цим, позивач просить визнати ці обставини як виняткові та прийняти до розгляду нові документи;

- відповідно до умов Договору у період з 31 травня 2021 року по 17 лютого 2022 року, позивачем було перераховано 1 447 143, 20 грн, в свою чергу відповідачем було здійснено постачання газу на суму 1 173 263,24 грн, що підтверджується доказами долученими до апеляційної скарги;

- відповідачем вказана сума переплати не заперечувалася про що свідчать Акти звірки, які були підписані Відповідачем. Дані Акти звірки також фактично не завантажилися до позовної заяви.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку з огляду на наявність в справі доказів належного повідомлення сторони.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області від 16.07.2024 матеріали справи №925/670/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з недоплатою судового збору у розмірі 964,15 грн.

Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

03.09.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2024 у справі № 925/670/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 23.10.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 16.10.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 16.10.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 розгляд справи відкладено на 06.11.2024 о 14:10 год.

Судове засідання 06.11.2024 не відбулось, у зв`язку із повітряною тривогою у місті Києві з 14 год 09 хв до 14 год 32 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 розгляд справи перенесено на 04.12.2024.

Явка представників учасників справи

В судове засідання 04.12.2024 представники сторін не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

Від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції через неможливість їх подання під час вирішення спору судом.

Відповідно до частин першої - другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (схожий за змістом правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603 тощо).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013).

Принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №910/20010/20, від 16.11.2022 у справі №910/4390/21).

Прийняття апеляційним судом доказів, без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності правозастосування.

Так, обґрунтовуючи неможливість подання до суду першої інстанції доказів, позивач зазначає, що внаслідок чергової активної бойової атаки на Кіровоградщину було застосовано аварійні відключення світла, що у свою чергу призвели до не стабільного Інтернет зв`язку. При поданні позовної заяви (27.05.2024) декілька разів вимикали світло, тому при завантаженні позовної заяви не були завантажені у повному обсязі належні документальні докази, що мають ключове доказове значення для встановлення факту та розміру порушених прав позивача.

У цьому зв`язку позивач просить суд врахувати як винятковий випадок для прийняття нових доказів на стадії апеляційного розгляду справи сукупність обставин щодо запровадження воєнного стану, активних обстрілів, що призвели до аварійних відключень світла та не стабільного Інтернет зв`язку.

Дослідивши наведені вище доводи, колегія суддів зазначає, що позивач не було представлено жодних доказів на підтвердження факту перебоїв із інтернет зв`язком, зокрема, лист провайдера інтернету про те, що 27.05.2024 на території обслуговування позивача були перебої з надання відповідних послуг.

Факт відключення світла через обстріли є загальновідомим, утім він не доводить його існування в день подання позову (27.05.2024), що могло бути об`єктивною причиною неподання позивачем доказів. Крім того позивач, у випадку дійсної наявності збоїв в роботі інтернету (що не доведено), не був позбавлений права перевірити надходження позовних матеріалів в повному обсязі в т.ч. шляхом звернення до суду із відповідним запитом та здійснити дії з їх доповнення, подавши докази після відкриття провадження з 29.05.2024 до 02.07.2024 (закриття підготовчого провадження).

Судом також встановлено, що докази, які просить залучити позивач на стадії апеляційного перегляду справи, не включено до переліку додатків позову. Акт про надходження не всіх матеріалів згідно переліку документів додатку позову судом першої інстанції не складався через те, що усі документи за переліком надійшли до суду в системі «Електронний суд» та, на підставі яких, суд ухвалив оскаржуване рішення.

В контексті наведеного в сукупності, твердження апелянта про те, що при скеруванні позовної заяви засобами електронного зв`язку не були завантажені у повному обсязі належні документальні докази у зв`язку з перебоями електроенергії/інтернету визнаються колегією суддів не переконливими. Відтак вони не можуть бути покладені в основу висновку про наявність у позивача об`єктивних причин неможливості подання доказів із дотриманням норм процесуального закону. Ці докази не зазначені позивачем в переліку документів, які додані до позовної заяви. Винятковості випадку для прийняття нових доказів, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції, - не встановлено.

Той факт, що ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є виключною обставиною для прийняття нових доказів в порядку частини 3 статті 269 ГПК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів, користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих процесуальним законом апеляційному господарському суду, а також з дотриманням принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, здійснює розгляд справи за наявними у справі документами.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕНД" (споживач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (постачальник) уклали договір постачання природного газу №11/1637-21 (а.с. 26-30).

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2021 р. природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015 09123000-7) (далі газ), в обсягах та в порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених даним договором;

п.1.2 постачальник передає споживачу газ шляхом надання номінацій та реномінацій.

Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватись та збільшуватись відповідно до заявок споживача. Фактичні обсяги споживання природного газу будуть остаточно узгоджені в актах приймання-передачі природного газу;

п. 2.1 ціна 1000 (однієї тисячі) кубічних метрів газу, який постачається за цим договором становить 9333,35 грн, крім того ПДВ 20% - 1863,34 грн. Разом за 1000,0 куб. м - 11200,02 грн (одинадцять тисяч двісті гривень 02 коп.);

п. 2.6 крім вартості природного газу, який постачається споживачу, споживач сплачує постачальнику компенсацію вартості попередньо замовленої (договірної) потужності на добу наперед, згідно Постанови НКРЕКП №3013 від 24.12.2019, яка розраховується, виходячи з планово замовленого обсягу природного газу. Оплата замовленої потужності має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки;

п. 3.1 споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальник наступним чином: 100% - не пізніше 01 числа місяця постачання газу;

п. 4.1.1 споживач має право:

1) отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі;

2) розірвати (або припинити в частині постачання природного газу) цей договір у разі вибору іншого постачальника, але не пізніше ніж за 21 календарний день перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності;

3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та послуг,що надаються постачальником,та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору;

4) звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору;

5) вимагати від постачальника проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку;

6) провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта;

7) на вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника;

8) оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором;

9) мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором;

п. 2 п. 4.2.2 постачальник зобов`язується постачати природний газ на умовах та в обсягах, визначених даним договором, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього;

п. 6.3 у разі не поставки/недопоставки постачальником газу, відповідно до умов договору, останній сплачує на користь споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості недопоставленого обсягу природного газу, крім випадків передбачених в п. 6.5.

п. 9.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання;

п. 9.2 договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору у період з 31 травня 2021 року по 17 лютого 2022 року ТОВ "ГІДРОСЕНД" було перераховано відповідачу 1 173 263,24 грн. Відповідачем було здійснено постачання газу на суму 1 447 143, 20 грн. Позивач не отримав газ на суму 273 879,96 грн.

24.11.2023 позивач надіслав відповідачу претензію №300 від 20.11.2023 з вимогою повернути 273879,96 грн за непоставлений природний газ у лютому 2022 року до 30.11.2023 (а.с.37). Претензію відповідач отримав 01.12.2023 (а.с. 38). Додатком до претензії додав акт звіряння розрахунків станом на 26.04.2022 за період з 01.01.2022 по 26.04.2022, за яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 273879,96 грн (а.с. 39).

Оскільки відповідач вимогу позивача про повернення коштів за непоставлений газ не задовольнив, ТОВ "ГІДРОСЕНД" пред`явлено у даній справі позов про стягнення з ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" 273879,96 грн вартості недопоставленого газу, на яку нараховано інфляційні в сумі 5239,70 грн за період з 01.12.2023 по 31.03.2024 та 3 % річних в сумі 3 863,16 грн за період з 01.12.2023 по 20.05.2024. Також за недопоставку газу позивачем у відповідності до п. 6.3 Договору нараховано пеню в сумі 38 340,39 грн за період з 01.12.2023 по 20.05.2024.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

В позовній заяві позивач стверджує, що вартість оплаченого але не поставленого відповідачем газу становить 273 879,96 грн, оскільки у період з 31 травня 2021 року по 17 лютого 2022 року ТОВ "ГІДРОСЕНД" було перераховано відповідачу 1 173 263,24 грн, а поставлено газу на суму 1 447 143, 20 грн.

Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина 1 статті 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно переліку додатків до позову позивачем в обґрунтування позовних вимог надано такі платіжні доручення:

- від 05.01.2022 №2483 про перерахування відповідачу коштів у розмірі 285000,00 грн з призначенням платежу «компенсація вартості замовленої потужності за рахунком №9110 від 30.12.2021»;

- від 05.01.2022 №2484 про перерахування відповідачу коштів у розмірі 819,48 грн з призначенням платежу «компенсація вартості замовленої потужності за рахунком №9109 від 30.12.2021»;

- від 18.01.2022 № 2562 про перерахування відповідачу коштів у розмірі 999,77 грн з призначенням платежу «компенсація вартості замовленої потужності за рахунком №9463 від 30.12.2021»;

- від 17.02.2022 № 2813 про перерахування відповідачу коштів у розмірі 991,57 грн з призначенням платежу «компенсація вартості замовленої потужності за рахунком №755 від 31.01.2022» (а.с. 31-34).

Всього на суму оплат 287 810,82 грн.

На підтвердження факту поставки газу позивачем до матеріалів позовної заяви долучено акт приймання-передачі природного газу №316 від 31.01.2022 за січень 2022 року у обсязі 4,25 тис. куб.м вартістю 242250,00 грн (а.с. 35) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з компенсації вартості замовленої (договірної) потужності за січень 2022 року від 31.01.2022 №317 вартістю 991,57 грн (а.с. 36).

Всього на суму поставки 243 241,57 грн.

Інших доказів як щодо здійснення позивачем оплат, так і щодо поставки відповідачем газу за означений в позові період, ТОВ "ГІДРОСЕНД" до матеріалів справи не представило.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд на підставі вірної оцінки усієї сукупності наданих позивачем доказів дійшов обґрунтованих висновків про не доведення стороною обставин, які входять у предмет доказування у справі, зокрема, щодо обсягу поставленого відповідачем природного газу та розміру здійсненої позивачем попередньої оплати та, як наслідок, розміру боргу відповідача, стягнення якого становить зміст майнової вимоги до відповідача.

В частині надання судом першої інстанції оцінки долученого до претензії акта звірки взаємних розрахунків Колегія погоджується з виснуванням про неналежність і недопустимість цього доказу, оскільки він не містить підпису уповноваженої сторони відповідача та відтиску печатки товариства.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, наголошує на тому, що акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств і має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку господарських операцій обома сторонами правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Така ж позиція відображена в постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Одночасно апеляційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу на тому, що у відповідності до п. 3.3 договору у разі зменшення фактичного місячного обсягу споживання споживачем газу порівняно із замовленим обсягом, залишок грошових коштів зараховується, як попередня оплата за газ майбутніх періодів.

Тоді як, за містом п. 9.2 договору він вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів припинення договірних відносин між сторонами чи розірвання договору, зокрема, у зв`язку із зміною (вибором іншого) постачальника (пп. 2) п. 4.1.1 договору), чи неможливості виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Наведене з урахуванням положень п. 3.3 договору виключає можливість задоволення позову про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар, що не був поставлений відповідачем.

Відтак висновки суду попередньої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення основної заборгованості (вартості непоставленого товару) є такі, що засновані на вірному дослідженні матеріалів справи та у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального закону.

У зв`язку з не доведенням позивачем розміру боргу відповідача з попередньої оплати за непоставлений природний газ вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати та не виконання зобов`язання з поставки суд першої інстанції цілком обґрунтовано залишив без задоволення, з чим погоджується і апеляційна інстанція.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.07.2024 у справі № 925/670/24 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 13.12.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова