Ухвала

від 24.07.2024 по справі 916/2555/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2555/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Аленін О.Ю., Таран С.В.)

за позовом Міністерства інфраструктури України (назву змінено на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України)

до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Комунальне підприємство "Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації",

2. ОСОБА_1 ,

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

5. ОСОБА_4

про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (повний текст складено 21.05.2024) у справі № 916/2555/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 04.07.2024 касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням Судом неповажними зазначених заявником підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а також ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків до 05.08.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

16.07.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та додано платіжну інструкцію № 673 від 15.07.2024 про сплату судового збору у розмірі 13 375,01 грн.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.07.2024 № 32.2-01/1500 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 916/2555/17, у зв`язку з відпусткою судді Багай Н.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 для розгляду справи № 916/2555/17 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Случ О.В.

Розглянувши подане клопотання Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника у поданому ним клопотанні значною частиною фактично дублюють раніше наведені ним, які вже визнавались Судом неповажними, а додаткові аргументи не містять належного обґрунтування, в тому числі, щодо наявності об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску. У зв`язку із зазначеним колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.

Так, звертаючись з касаційною скаргою 17.06.2024 скаржник виклав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови складено та підписано 21.05.2024, додано до його електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" 22.05.2024, отримано та зареєстровано в Міністерстві в цей же день.

Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що пропуск визначеного законом процесуального строку зумовлений обставинами, що об`єктивно не залежали від волі Міністерства. Так, з 16.05.2024 і станом на дату подачі цієї скарги у місті Києві пролунало понад 45 тривог, 34 з яких припало на дводенний період підготовки касаційної скарги у цій справі. Наявність постійних загроз ракетних ударів за місцем розташування адміністративної будівлі, у якій знаходиться Міністерство, постійні сигнали повітряної тривоги не залежать від його волі, проте безпосередньо впливають на роботу скаржника вцілому. Наявність небезпеки для життя, відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, наявність невідворотної сили чи інших обставин зумовлених воєнним станом призводять до відсутності можливості для швидкої підготовки документів.

Крім того, зауважував, що відповідно до "Алгоритму дій при сигналі повітряна тривога" необхідно найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття, а найближчим цивільним укриттям біля будівлі Міністерства є станція метро "Політехнічний інститут". Таким чином, значна кількість повітряних тривог, які були оголошені у місті Києві останнім часом, має негативний вплив на дотримання процесуальних строків підготовки документів у судових справах, адже виконання алгоритму дій при оголошенні повітряної тривоги, а також їх тривалість мають наслідком скорочення часу для їх підготовки.

Крім цього, зазначав, що на швидкість роботи Міністерства впливають також і віялові відключення світла у місті Києві, що об`єктивно не залежать від працівників, проте безпосередньо впливають на виконання завдань, покладених на Міністерство. При таких відключеннях фактично припиняється доступ до мережі Інтернет, а також живлення персональної техніки.

Також скаржник зазначав, що висновки суду апеляційної інстанції опрацьовувались профільними структурними підрозділами Міністерства, що також потребувало додаткового часу.

Таким чином, за твердженнями Позивача, ураховуючи зазначені об`єктивні обставини, які не залежали від його волі та реальну поточну ситуацію у місті Києві, строк встановлений Господарським процесуальним кодексом України на подання касаційної скарги виявився недостатнім, оскільки в силу об`єктивних причин, що не залежать від волі скаржника, не надав йому змоги підготувати вказаний документ, який має важливе значення для вирішення спірних правовідносин.

Додатково просив врахувати рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, якими надала роз`яснення, що процесуальні строки, по можливості, продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2024 касаційну скаргу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку, зокрема, із визнанням неповажними підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано строк для усунення недоліків.

16.07.2024 через систему "Електронний суд" до Суду від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій ,зокрема, викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому скаржник навів ті ж самі підстави для поновлення вказаного строку, які ним було наведено у касаційній скарзі, поданій 17.06.2024.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвалою від 04.07.2024 вже визнано неповажними. Інших об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження заявником наведено не було.

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, Суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження мали для скаржника суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292, пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 916/2555/17 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 116, 119, 234, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 у справі № 916/2555/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

О. Случ