Ухвала
від 24.07.2024 по справі 278/1087/22
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 278/1087/22

провадження № 61-9209ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду

від 10 червня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Житомирської районної державної адміністрації до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - державне спеціалізоване підприємство «Ліси України» в особі Філії «Коростенське лісопромислове господарство», про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року заступник керівника Житомирської окружної прокуратури

в інтересах Держави в особі Житомирської районної державної адміністрації звернувся до суду із вказаним вище позовом.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 жовтня

2023 року у задоволенні позову заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Житомирської районної державної адміністрації відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах Держави в особі Житомирської районної державної адміністрації задоволено частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 жовтня

2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь Держави в особі Житомирської районної державної адміністрації земельну ділянку, площею 0,0804 га, кадастровий номер 1822082500:01:000:0751, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .Скасовано державну реєстрацію права власності

ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1822082500:01:000:0751 (запис про право власності №36208698 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У липні 2024 року представник Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області - адвокат Кирильчук Ірина Віталіївна, із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 червня 2024 року, у змісті якої просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки

у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі.

У клопотанні, викладеному у змісті касаційної скарги, представник Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області - адвокат

Кирильчук І. В., просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на введення на території України правового режиму воєнного стану.

Також посилається на те, що у зв`язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану визначено черговість здійснення видатків місцевого бюджету, а сплата судового збору, в свою чергу, не відноситься до пріоритетних видатків такого бюджету.

Відповідно, здійснення проплат судового збору потребує певного часу та ускладнюється визначеною черговістю оплати видатків місцевого бюджету, що, на переконання заявника, є підставою для відстрочення сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою на судове рішення.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної

у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження

№ 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи),

а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав, відповідно предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вирішуючи клопотання представника Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області - адвоката Кирильчук І. В., про відстрочення сплати судового збору, суд урахував, що заявник не обґрунтував наявності підстав для відстрочення сплати судового збору та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати.

При цьому, обставина, наведена заявником, а саме введення на території Держави правового режиму воєнного стану та визначення черговості видатків місцевого бюджету не може вважатися достатньою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 481,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (868 350,00 грн).

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (2 481,00 грн).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви

і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Заявником оскаржуються судові рішення за результатами задоволення позовної вимоги як майнового (витребування земельної ділянки) так і немайнового характеру (скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку).

Відповідно, з урахуванням предмета спору та прохальної частини касаційної скарги заявникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 924,00 грн

(2 481,00 х 2 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на те, що зміст касаційної скарги в повній мірі не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з частиною другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу,

а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 185 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

У порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у змісті касаційної скарги ОСОБА_3 не зазначено всіх відомостей стосовно себе як адвоката, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити факт наявності або відсутності

у останньої зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний Суд».

Таким чином заявникові необхідно: 1) сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) уточнити касаційну скаргу в частині зазначення повних відомостей стосовно себе (адвоката Кирильчук І. В.) та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа

у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 43, 136, 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду

від 10 червня 2024 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.07.2024
Оприлюднено25.07.2024
Номер документу120573908
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —278/1087/22

Постанова від 27.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 12.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 19.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 30.08.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 24.07.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 04.07.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Постанова від 10.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Постанова від 10.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 11.12.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 07.12.2023

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні