Постанова

від 17.07.2024 по справі 161/17665/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/17665/23 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/758/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Громадської організації «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Громадської організації «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до громадської організації «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді від 27.10.2023 року позов прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 27.12.2023 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі. Призначено у справі судову лінгвістичну (сематично-текстуальну) експертизу.

Провадження у справі зупинено на час проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Повертаючись до підготовчого провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач у справі у своїх письмових та усних поясненнях вказує, що опублікована інформація є достовірною та не несе за собою негативних наслідків для позивачів оскільки містить оціночні судження, а позивачі вказують про недостовірність викладеної у зазначених публікаціях інформації, яка має негативний характер та порушує честь, гідність та ділову репутацію позивачів та розцінюється як фактичні твердження, то для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме чи була поширена у вказаних публікаціях інформація такою, що має негативний характер та чи містить дана інформація фактичні чи оціночні судження суд вважає що слід призначити судову лінгвістичну (сематично-текстуальну) експертизу, а тому є всі правові підстави для повернення до підготовчого провадження.

Такі висновки суду є помилковими та зроблені з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 27.10.2023 року позов прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 27.12.2023 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

3 червня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження у справі. Заявник вказує, що відповідач у своїх письмових та усних поясненнях стверджує, що опублікована у публікаціях інформація є достовірною та не несе за собою негативних наслідків для позивачів оскільки містить оціночні судження. Позивачі, в свою чергу, вказують про недостовірність викладеної у зазначених публікаціях інформації, яка має негативний характер та порушує їх честь, гідність та ділову репутацію та розцінюється як фактичні твердження. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме чи була поширена у вказаних публікаціях інформація такою, що має негативний характер та чи містить дана інформація фактичні чи оціночні судження необхідно призначити по справі судову лінгвістичну (сематично-текстуальну) експертизу. Враховуючи вказані обставини просили повернутись на стадію підготовчого провадження у справі та призначити судову лінгвістичну (сематично-текстуальну експертизу), висновок якої буде додатковим доказом по даній справі.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заперечили щодо повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження у даній справі та призначення експертизи.

Згідно з частиною першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Таким чином обставини для повернення до підготовчого провадження повинні бути саме вагомими.

З матеріалами справи вбачається, що саме позивачем ініціювалось питання про повернення до стадії підготовчого провадження, з тих підстав, що в даній справі необхідно призначити експертизу, оскільки відповідач заперечує, що інформація, яку просить визнати позивач як недостовірну є достовірною та не несе за собою негативних наслідків для позивачів, оскільки містить оціночні судження.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) передбачається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Тобто, практично у всіх справах, саме на сторони, особливо на позивача лягає обов`язок довести ті обставини на які він посилається.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України). Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об`єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч. 5 ст. 83 ЦПК). У цей строк докази подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Або суд за своєю ухвалою може витребувати необхідні докази. Для цього потрібно подати клопотання про забезпечення доказів.

Вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутності вирішувати питання про їх витребування.

Таким чином позивачі, які ініціювали даний позов, повинні були подати всі докази, на підтвердження позовних вимог, або ініціювати питання про витребування таких доказів чи призначення експертизи. Позивачем не подано доказів та не обґрунтовано неможливості заявлення клопотання при зверненні до суду та до закриття підготовчого засідання. Окрім того необхідно зазначити, що з позовом позивачі звернулись 11 жовтня 2023 року, а оскаржувану ухвалу постановлено лише 03 червня 2024 року, тобто через вісім місяців після пред`явлення позову. З моменту постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та до постановлення оскаржуваної ухвали відбулось шість судових засідань за участі представників позивачів, тобто розгляд справи відбувався по суті.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що не було вагомих обставин для повернення до підготовчого провадження в даній цивільній справі та не наведене таких обставини під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права вирішив питання про повернення до підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»).

Експертному висновку, як і решті доказів, має бути притаманні належність, допустимість, достовірність і достатність.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, надання відповідей на питання, що поставлені судом на вирішення експерта, означатиме вирішення справи по суті при тому, що виключно на суд покладено обов`язок надати правову оцінку вимогам, що заявлені позивачем.

Необхідно зауважити, що Верховний Суд у своїх правових висновках в означеній категорії справ, неодноразово наводив критерії відмежування судами фактичних тверджень від оціночних суджень, тобто це є прерогативою виключно суду в провадженні якого перебуває справа.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про повернення до підготовчого провадження та призначення експертизи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367-369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Центр журналістських розслідувань «Сила правди» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя:

Судді: