Рішення

від 24.07.2024 по справі 120/1388/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 р. Справа № 120/1388/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області (далі також відповідач) за вимогами якої позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області щодо відмови у виготовленні та видачі ОСОБА_1 нової довідки із зазначенням в ній періоду виконання службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зазначенням населених пунктів: с. Запрудка - 05.05.1986р., с. Воровичі - 07.05, 11.05, 12.05.1986р., м. Прип?ять - 13.05, 14.05, 15.05.1986 р., с. Красне - 17.05, 18.05.1986 р., с. Сидоровичі - 06.05, 19.05 1986 р., с. Весняне - 08.05, 09.05, 10.05.1986 р., с. Крива Гора - 16.05.1986 р. та із зазначенням до яких саме зон небезпеки відносяться вказані населені пункти;

- визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області щодо відмови у виготовленні нової довідки про заробітну плату працівників за роботу/службу/ в зоні відчуження в 1986-1990 роках в якій зазначити населені пункти: м. Прип?ять, с.Красне, які відносяться до третьої зони небезпеки та відмови у видачі такої довідки ОСОБА_1 ;

- визнати довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 16.12.2022 року № 126 та від 09.03.2023 року № 78, видану відповідачем ОСОБА_1 - не дійсними;

- зобов?язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області видати ОСОБА_1 нові довідки про період виконання службових обов?язків з 05.05.1986 року по 19.05.1986 року із зазначенням населених пунктів та до яких саме зон небезпеки дані населені пункти відносяться, та видати нову довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в якій вказати населені пункти: м. Прип?ять та с. Красне, які відносяться до третьої зони небезпеки - 5 днів, та здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби в зоні в зоні відчуження ЧАЕС з 05.05.1986 року по 19.05.1986 року, з урахуванням доплати за ЧАЕС 178 крб. 71 коп., посадового окладу - 150 крб. та грошової винагороди-премії - 3000крб. ( підстава: Наказ УВС м. Вінниці від 23.04.1993 року № 67).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у задоволені його звернень щодо видання належної довідки про розмір його грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках із зазначенням відповідної зони небезпеки та зони особливого контролю, до яких віднесено населені пункти, в яких позивач перебував в період з 05 травня по 19 травня 1986 року.

Ухвалою від 04.03.2024 судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що згідно наявних документів, на підставі яких позивачу були видані попередні довідки, відсутня інформація щодо зон небезпеки та зон особливого контролю, до яких віднесено населені пункти, в яких позивач перебував в період з 05 травня по 19 травня 1986 року, у зв`язку з чим задовольнити прохання позивача щодо видачі втретє йому довідки про участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з бажаною для нього інформацією немає правових підстав. Окрім того, відповідач зазначає, що спірні грошові винагороди, які позивач отримав в зоні відчуження, носять разовий характер, а тому у довідку про грошове забезпечення не включаються.

Відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.

Натомість, 04.04.2024 та 21.05.2024 позивачем подано відповідні заяви із долученням до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копії звернення до Міністра соціальної політики України, копії листа-відповіді від 18.03.2024 №03-977/12-24, копії листа Міністерства соціальної політики України від 10.05.2024 №991/0/5-24/54 та інші документи, які долучені до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Проаналізувавши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог і заперечень, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (Категорія 1).

Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області позивачу видано довідку № 126 від 16.12.2022 про виплачену йому заробітну плату за роботу в населених пунктах в зоні відчуження в період з 05 травня по 19 травня 1986 року в населених пунктах с. Запрудка (05.05.1986), с. Варовичі (7,11,12.05.1986), м. Прип`ять (13-15.05.1986) (3 зона), с. Красне (17,18.05.1986) (3 зона), с. Сидоровичі (6,19.05.1986), с. Весняне (08-10.05.1986) (зона відчуження), с. Крива Гора (16.05.1986).

Окрім того, відповідачем 09.03.2023 позивачу видано іншу довідку за № 78 про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в якій, як і в попередній довідці зазначено про те, що позивачу за роботу в населених пунктах зони відчуження в м. Прип`ять, с. Красне, с. Весняне, с. Крива Гора, с. Варовичі з 05 травня по 19 травня 1986 року за місцем роботи (служби) виплачена заробітна плата, із якої визначається пенсія в сумі 188,76 грн.

При цьому, в якості підстави видачі довідки здійснюється посилання на особову картку з нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за 1986 рік, яка зберігається в архівній справі №33-1/668, що знаходиться в архіві УМВС України у Вінницькій області.

27.12.2023 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області із проханням видати йому нову довідку щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зазначенням як конкретних періодів виконання ним обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС так і населених пунктів і зон небезпеки до яких вони відносяться.

30.12.2023 Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області позивачу видана довідка №Б-660/12-2023 в якій міститься інформація про виконання ОСОБА_1 в період з 05 травня по 19 травня 1986 року службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: с. Запрудка - 05.05.1986р., с. Варовичі - 7,11,12.05.1986р., м. Прип`ять - 13-15.05.1986р., с. Красне - 17,18.05.1986р., с. Сидоровичі - 6,19.05.1986р., с. Весняне - 08-10.05.1986р., с. Крива Гора - 16.05.1986р., з посиланням на підставу видачі: "Предложение - список сотрудников УВД Винницкого облисполкома для выплаты кратных окладов денежного содержания и единовременного пособия в связи с выполнением заданий по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС" від 08 липня 1986 року за підписом начальника УВС Вінницького облвиконкому генерал-майора міліції ОСОБА_2 , порядковий номер в списку 19, Журнал про участь співробітників УМВС України у Вінницькій області в ліквідації аварії на ЧАЕС 1986-1990 роки, порядковий номер в журналі Б 60, «Список сотрудников УВД Винницкой области, принимавших участие в работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в 30-ти километровой зоне», приложение № 1 к приказу УВД Винницкой области от 25 июля 1991 г. № 274, порядковий номер в списку 57".

Вважаючи, що відповідач не в повній мірі задовольнив його прохання, а саме не вказав до якої саме зони небезпеки, зони відчуження чи зони особливого контролю відносяться згадані вище населені пункти, де він виконував службові обов`язки, позивач 10.01.2024 та 22.01.2024 звернувся з наступними заявами до відповідача з проханням конкретизувати відповідні відомості, а також видати довідку про заробітну плату із зазначенням правильних, на його думку, відомостей про розмір доплати за Чорнобиль 178 крб. 71 коп., та розмір посадового окладу, взявши до уваги підвищення до 100% тарифних ставок/посадових окладів, з видачею нового розрахунку його грошового забезпечення.

У відповідь на останнє звернення Ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області листом від 30.01.2024 №Б-53/12/02-2024 повідомила позивача про відсутність можливості втретє видати довідку із вказаними вимогами. Зазначила, що проведеною перевіркою встановлено, що інформація яка видана в попередній довідці носить вичерпний характер та отримана з архівних документів, у яких відсутні інформація щодо зон небезпеки та зон особливого контролю, до яких віднесено згадані населені пункти. Крім іншого відповідач повідомив, що інформація, яка викладені у довідці про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 05.05.1986 по 19.05.1986 отримана з архівних документів, які стосуються виключно оплати праці (Решение № 87 Правительственной комисии от 7 августа 1986 года, г. Чернобыль, "Об оплате труда работников, занятых на работах по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращению загрязнения окружающей среды"… Оплату труда работников … осуществлять в соответствии с зонами опасности, указанными в приложении к настоящему Решению…).

Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у наданні йому нових довідок про період виконання службових обов`язків з ліквідації наслідків на ЧАЕС та про розмір його грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд враховує наступне.

Так, сторонами спору не заперечується що відповідно до наказу № 274 від 25.07.1991 "Про підтвердження перебування співробітників УМВС України у Вінницькій області в зоні Чорнобильської АЕС", на який посилається відповідач, позивач з 05.05.1986 по 19.05.1986 вважався відкомандированим на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Як вбачається з довідки від 14.12.2011 № 2/3054, виданою Управлінням кадрового забезпечення УМВС України у Вінницькій області, позивач в період з 05 травня по 19 травня 1986 року (15 днів) виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС в населених пунктах с. Запрудка (05.05.1986), с. Воровичі (7,11,12.05.1986) (зона відчуження), м. Прип`ять (13-15.05.1986) (3 зона), с. Красне (17,18.05.1986) (3 зона), с. Сидоровичі (6,19.05.1986), с. Весняне (08-10.05.1986) (зона відчуження), с. Крива Гора (16.05.1986). Дозове навантаження становить 39,216 Бер.

Таким чином позивач перебуваючи на посаді міліціонера батальйону патрульно-постової служби УВС м. Вінниці, в період з 05 травня 1986 року по 19 травня 1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України від 23.11.2020 № 1210 (далі Порядок №1210). Так, згідно даного Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 23 липня 1991 р. №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи де визначено відповідні зони.

Як вже наголошувалось судом вище, згідно довідки УМВС України у Вінницькій області від 14.12.2011 № 2/3054, ОСОБА_1 в період з 05 травня по 19 травня 1986 року (15 днів) виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населених пунктах с. Запрудка (05.05.1986), с. Воровичі (7,11,12.05.1986) (зона відчуження), м. Прип`ять (13-15.05.1986) (3 зона), с. Красне (17,18.05.1986) (3 зона), с. Сидоровичі (6,19.05.1986), с. Весняне (08-10.05.1986) (зона відчуження), с. Крива Гора (16.05.1986).

Зазначені відомості в подальшому були також відображені і в наступних (спірних) довідках Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області від 16.12.2022 № 126, від 09.03.2023 № 78.

При розгляді цієї справи та наданні оцінки спірним правовідносинам суд враховує, що обставини пов`язані із визначенням зон небезпеки тих населених пунктів, де позивач виконував обов`язки з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, в певній мірі були предметом судового дослідження Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/4609/23 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Зокрема, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі № 120/4609/23, залишеним без змін згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. При цьому, у згаданій справі суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення на роботах в третій зоні небезпечності, в зоні відчуження, за період з 13.05.1986 по 15.05.1986 в м. Прип`ять та за період з 17.05.1986 по 18.05.1986 в с. Красне, без зазначення в ній зон особливого контролю, таких як с. Весняне, с. Воровичі, с. Крива Гора, з урахуванням подвійного посадового окладу - 300 крб., грошової винагороди-премії за Чорнобиль - 0,00180 грн., суточних / добових - 17 крб. 50 коп., та грошової винагороди за отримання гранично допустимої дози випромінення.

Свій висновок суд мотивував тим, що оскільки позивач приймав участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 05 по 19 травня 1986 року в зоні відчуження (12 днів), тому виокремлювати із цього періоду лише бажані для позивача населені пункти м. Прип`ять та с. Красне (5 днів) в частині визначення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсій лише щодо виконання обов`язків служби у цих населених пунктах, а не в цілому за весь період, не має достатніх підстав.

З того часу жодних нових обставин, які б вказували на можливість розмежування тих населених пунктів, де позивач перебував в період часу з 05 по 19 травня 1986 року із зазначенням щодо кожного з них зони небезпеки, не відбулось.

Більше того, як зазначає відповідач, уся інформація, яка відображені в довідках про період виконання ОСОБА_1 службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 05 травня по 19 травня 1986 року в населених пунктах с. Запрудка (05.05.1986), с. Воровичі (7,11,12.05.1986) (зона відчуження), м. Прип`ять (13-15.05.1986) (3 зона), с. Красне (17,18.05.1986) (3 зона), с. Сидоровичі (6,19.05.1986), с. Весняне (08-10.05.1986) (зона відчуження), с. Крива Гора (16.05.1986) носить вичерпний характер та отримана виключно з архівних документів, в яких відсутня інформація щодо зон небезпеки та зон особливого контролю, до яких віднесено вказані населені пункти.

Тобто, оскільки архівні документи щодо позивача не розмежовували віднесення того чи іншого населеного пункту до відповідних зон небезпеки чи зон особливого контролю, тому самостійна зміна відповідачем вказаної інформації у спосіб видання нової довідки є недопустимою.

За наведених вище обставин суд не знаходить достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у відповідній частині.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 в частині видачі довідки про грошове забезпечення із зазначенням доплати за ЧАЕС - 178 крб. 71 коп., посадового окладу - 150 крб. та грошової винагороди - премії 3000 крб., то суд зазначає таке.

Так, є загальновідомими ті обставини, що після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української PCP ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативно-правових актів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року №964; постанови Ради Міністрів СРСР від 07 травня 1986 року №524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року №1031; постанови Ради Міністрів СРСР від 05 червня 1986 року №655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7 та інші.

У вищезазначених нормативно-правових актах йде мова про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов`язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986 - 1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Зокрема, постановою Ради Міністрів СРСР, Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05 червня 1986 року N 665-195 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов?язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередження забруднення навколишнього середовища", надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії у відповідних зонах небезпеки, в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року N 964.

Разом з тим, як зазначає відповідач, під час перевірки відомостей щодо підстав видачі спірних довідок позивача, в особовій картці позивача відсутні відомості, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_1 виплачена будь-яка премія за рахунок коштів, виділених Міненерго СРСР із додаткового фонду заробітної плати, для проведення виплат, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року N 964.

Із цього слідує, що у відповідача відсутні підстави для включення в заробітну плату (грошове забезпечення) позивача грошової винагороди-премії в 3000 крб. за роботу в зоні відчуження.

Крім того, відповідно до Наказу УВС м. Вінниці від 23.04.1993 р., на який власне і посилається позивач у своєму позові, було заохочено співробітників УВС - учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, однак такі грошові винагороди, які позивач отримав носять разовий характер, та не включаються до довідки про грошове забезпечення.

При цьому суд погоджується із доводами відповідача, що усі грошові винагороди, які позивач отримав в зоні відчуження, носять разовий характер та у довідку, видану на підставі постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.86 № 207-7, не включаються. Так само, на одноразову винагороду виплату за отриману дозу опромінення 25 бер і більше не зараховуються страхові внески, а тому вона також не включається в розрахунок заробітку, з якого обчислюється пенсія.

Окрім цього, довідки про розмір грошового забезпечення видаються на підставі даних, які містяться у розрахунковому листі заявника за відповідний період.

В даному випадку усі спірні довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, які видані позивачу, містять виключно ту інформацію, яка наявна в особовій картці з нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , за 1986 р. згідно його архівної справи №33-1/668. Відповідно, підстав для зазначення інших відомостей щодо розмірів його грошового забезпечення (заробітної плати) у відповідача не має.

За таких обставин суд не знаходить достатніх правових підстав для задоволенні позову і в цій частині позовних вимог.

Також не підлягає задоволенню і інша вимога позивача про визнання недійсними виданих відповідачем довідок про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 16.12.2022 року № 126 та від 09.03.2023 року № 78, позаяк вказані довідки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, а тому їх судове оскарження не є належним способом захисту. Тим більше протиправність їх видачі судом не встановлена та позивачем в процесі розгляду справи не доведена.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд вважає заявлений адміністративний позов таким, в задоволенні якого необхідно відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України понесення сторонами судових витрат які б підлягали розподілу при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову судом не виявлено.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24.07.24.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 08592106, місцезнаходження: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович