Рішення

від 24.07.2024 по справі 420/3482/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3482/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерандіс» (код ЄДРПОУ 45138062, місце знаходження: 67602, Одеська область, м. Біляївка, вул. Успенська, 133/2) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 65008, м. Одеса, вул.Бориса Дерев`янки, 1, каб. 203) про скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 01 лютого 2024 року (документ сформований в системі Електронний суд 30.01.2024) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерандіс» (код ЄДРПОУ 45138062, місце знаходження: 67602, Одеська область, м. Біляївка, вул. Успенська, 133/2) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 65008, м. Одеса, вул.Бориса Дерев`янки, 1, каб. 203), в який позивач просить:

Постанову про застосування до ТОВ «Мерандіс» адміністративно-господарського штрафу № ПШ 058702 від 18.12.2023, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мироновим К. скасувати.

Стягнути з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), на користь ТОВ «Мерандіс», код ЄДРПОУ 45138062 за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою від 19 лютого 2024 року після усунення недоліків у позовній заяві, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також вказаною ухвалою зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови та документів, на підставі яких вона була прийнята.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначає, що 13.11.2023 о 15 годині 05 хвилин, на ділянці автодороги М15 (км 12 + 125), старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Єгоровим С.О., в межах проведення рейдової перевірки зупинено вантажний автомобіль марки DAF, модель Krone, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , та під час перевірки виявлено, що перевізником ТОВ «Мерандіс» не забезпечено водія транспортного засобу тахокартою за 13.11.2023, що передбачено вимогами ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність, визначена ч. 4 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

За фактом вказаного порушення складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажу АР № 917967 від 13.11.2023, на підставі якого винесено оскаржувану постанову.

Разом з цим, на думку представника позивача, в ході проведення перевірки інспектором надано невірну оцінку обставинам справи встановленим на час проведення перевірки, оскільки 13.11.2023 у зв`язку з виниклою виробничою потребою, ТОВ «Мерандіс» орендованим транспортом організовано переміщення товарної продукції зі складу, розташованого за адресою: Одеська область, с. Усатове, вул. Щегольцевої, буд. 1 (пункт навантаження) до складу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл,вул. Промислова, буд. 2 (пункт розвантаження). Згідно з відомостей, які відображені в ТТН№ 3809 від 13.11.2023, вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Мерандіс», що свідчить про некомерційний характер перевезення, тобто не в межах надання відповідної послуги іншій фізичній чи юридичній особі.

Представник позивача звертає увагу, що статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами та за правилами ведення господарської діяльності щодо надання послуг перевезення, замовник і виконавець укладають договір перевезення вантажу автотранспортом (ч. 2 ст. 307 ГКУ, ст. 50 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Окрім цього, представник позивача звертає увагу, що порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385), відповідно до п. 1.3 якого її дія поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Таким чином, на думку представника позивача, в законодавстві відсутня імперативна норма щодо необхідності обладнання тахографом будь-якого вантажного транспортного засобу, зокрема такого, який використовується підприємством для задоволення власних потреб.

Ухвалою від 30 квітня 2024 року повторно витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови та документи на підставі яких її було прийнято та зобов`язано надати до суду протягом п`яти днів з моменту вручення цієї ухвали, та зупинено провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерандіс»,- до одержання витребуваних судом документів.

До суду 02 травня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/17940/24 та вхід. № ЕС/17947/24) та витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій було зупинено.

Відповідно до відзиву на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні, посилаючись на те, що під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки тахокарти обліку режимів праці і відпочинку до аналогового тахографа водія за 13.11.2023.

Представник відповідача зазначає, що зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 13.11.2023 № АР 017967, в якому посадовою особою Укртрансбезпеки зафіксовано, що транспортний засіб позивача був обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом.

Крім того, представник відповідача звертає увагу, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 в поясненнях до акту від 13.11.2023 № АР 017967 зазначив: "Забув поставити", тобто, підтвердив факт виявленого порушення та жодним чином не спростував його.

Тому представник відповідача вважає, що на підставі вказаного Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 058702 від 18.12.2023, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Щодо необхідності наявності у водія тахокарт до аналогового тахографа та надання їх до перевірки, представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства тахокарти входять до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, на рівні з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах. При цьому водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зобов`язаний своєчасно встановлювати, змінювати та заповнювати тахокарти, а також забезпечувати їх належне зберігання.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що на водіїв покладено обов`язок зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахографом (тахокарти) за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія, які він має пред`явити посадовим особам Укртрансбезпеки для перевірки.

Отже, обов`язок Позивача щодо дотримання вимог підзаконних нормативно-правових актів - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 передбачено чинним законодавством.

При цьому представник відповідача зауважив, що збір документів для перевезення повинен бути завершений до початку руху транспортного засобу.

Щодо твердження позивача про здійснення перевезення для власних потреб та відсутності товарно-транспортної накладної, представник відповідача зазначив, що з наведеного у Законі № 2344-ІІІ визначення автомобільний перевізник - дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Представник відповідача звертає увагу, що норми Положення № 340 та Інструкції № 385 регулюють єдиний комплекс суспільних відносин, що пов`язані із режимом праці та відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Відсутність тахокарт, які передбачені Інструкцією № 385, свідчить про те, що неналежним чином фіксується режим праці та відпочинку водія, чим порушуються вимоги Положення № 340.

До відзиву на позовну заяву представник відповідача додав копії документів, на підставі яких винесено оскаржуване рішення.

Позивач не надав відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Мерандіс» зареєстровано 22.12.2023 року та видами економічної діяльності є: 46.18 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у т.ч. рибою, ракоподібними та молюсками (основний) …, 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до договору № 12Д оренди транспортного засобу від 10 серпня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ «Мерандіс» (Орендар) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування для використання в господарській діяльності транспортний засіб марки DAF, модель XF 95.430,2006 року випуску, синього кольору, тип: сідловий тягач Е, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп фургон ізотерм-Е марки KRONR, модель SDR 27,2002 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Суд встановив, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), від 09 листопада 2023 року, щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, 13.11.2023 о 15 годині 05 хвилин, на ділянці автодороги М15 (км 12 + 125), старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Єгоровим С.О., в межах проведення рейдової перевірки зупинено вантажний автомобіль марки DAF, модель Krone, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 .

Під час перевірки виявлено, що перевізником ТОВ «Мерандіс» не забезпечено водія транспортного засобу тахокартою за 13.11.2023, що передбачено вимогами ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність, визначена ч. 4 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Суд встановив, що за фактом вказаного порушення складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажу АР № 917967 від 13.11.2023, в якому зафіксовано порушення: перевізник не забезпечив водія тахокартою за 13.11.2023, чим порушив вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», т/з обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом.

Суд встановив, що у акті перевірки водій ОСОБА_1 розписався та надав пояснення: «Забув поставити».

Також матеріалами справи підтверджено, що водієм було надано для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та товарно-транспортну накладну № 3809 від 13 листопада 2023 року, відповідно до якої автомобільний перевізник ТОВ «Мерандіс», замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач також ТОВ «Мерандіс».

Пункт навантаження: Одеська область, с. Усатово, вул. Теплична,1, пункт розвантаження: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Промислова,2.

Суд встановив, що Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області було надіслано на адресу ТОВ «Мерандіс» запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке відбудеться 18.12.2023 року.

Матеріалами справи підтверджено, що на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області позивачем було подано клопотання про закриття провадження у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт (вхід. № 43077/0/22-23 від 18.12.2023 року), з посиланням на те, що позивачем не надавались послуги з перевезення вантажу на платній основі, а для досягнення цілей господарської діяльності, ТОВ «Мерандіс» орендує складські приміщення на території Одеської області та автомобільний вантажний транспорт, який використовується для переміщення товарної продукції в місця реалізації та тимчасового зберігання.

До цього клопотання надані ТТН № 3809 від 13.11.2023 року, копії договорів оренди складських приміщень та копії договору оренди транспортного засобу.

Суд встановив, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ058702 від 18 грудня 2023 року, яким постановлено стягнути з ТОВ «Мерандіс» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн, за допущене порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ058702 від 18 грудня 2023 року направлена позивачу листом від 20.12.2023 року.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком №1567.

Згідно з п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 20, 21, 22 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.3. Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення

пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до п. 3.1. цієї Інструкції виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; - у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); - у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису,

а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з п.3.6. цієї Інструкції перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно

з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб,

а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Таким чином, сукупний аналіз наведених норм права доводить, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Матеріалами справи підтверджено, що під час рейдової перевірки виявлено, що перевізником ТОВ «Мерандіс» не забезпечено водія транспортного засобу тахокартою за 13.11.2023, при цьому зафіксовано, що транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом.

Суд встановив, що водій ОСОБА_1 підписав акт перевірки та надав пояснення: «Забув поставити».

Суд зазначає, що відповідно до п.3.6. цієї Інструкції саме перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з п. 3.5. цієї Інструкції саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Згідно з абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно доводів позивача, що здійснювалось перевезення вантажу для власних потреб товариства, суд зазначає таке.

Сукупний аналіз норм Положення № 340 та Інструкції № 385 доводять обов`язок ведення тахокарт з метою контролю та дотримання режиму праці та відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Пунктом 6.3 Положення № 340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Також, у пунктах 1.2, 1.3 Положення № 340 зазначено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пункт 1.4 Положення №340 містить виключний перелік випадків, у яких це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Таким чином, відповідно до п. 1.4. Положення № 340 не виникає обов`язку ведення тахокарти у разі перевезення вантажу для власних потреб тільки фізичними особами та за умови не використання ними праці найманих водіїв.

У цьому випадку перевезення вантажу здійснювалось юридичною особою - ТОВ «Мерандіс», з використанням найманої праці водія, що виключає поширення цієї норми Положення № 340 на спірні правовідносини.

Таким чином, суд доходить висновку, що на підставі поданих документів відповідачем правомірно прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ058702 від 18.12.2023 року в сумі 17000 грн стосовно позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом обставини та факти, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу №ПШ058702 від 18.12.2023 року є безпідставними та не належать задоволенню.

Щодо судового збору та витрат на правничу допомогу, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір та витрати на правничу допомоги стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерандіс» (код ЄДРПОУ 45138062, місце знаходження: 67602, Одеська область, м. Біляївка, вул. Успенська, 133/2) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місце знаходження: 65008, м. Одеса, вул.Бориса Дерев`янки, 1, каб. 203) про скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуваннямп.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.