Постанова

від 23.07.2024 по справі 380/2760/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2024 року

Київ

справа №380/2760/21

адміністративне провадження №К/990/23035/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 380/2760/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛЖИТЛОБУД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року (головуючий суддя Братичак У. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (головуючий суддя - Курилець А. Р., судді: Мікула О. І., Пліш М. А.) про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛЖИТЛОБУД» (далі - позивач, ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2020 року №0007520702.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14 червня 2021 року позов ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС №0007520702 від 24 листопада 2020 року. Також суд здійснив розподіл судових витрат.

Судове рішення обґрунтоване тим, що відповідач не довів, що господарські операції між ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЙМБІЛДІНГ» (далі - контрагент позивача, ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ»), за результатами яких позивач формував податковий кредит, не носили реального характеру. Суд зазначив, що позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за укладеним договором будівельного підряду від 06 квітня 2020 року №06/04-2020. Також позивач долучив до матеріалів справи акт готовності об`єкта до експлуатації від 02 березня 2021 року, відповідно до якого об`єкт «Будівництво офісно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними і громадськими приміщеннями, паркінгом і магазином по вул.Кудрявській, 24а у Шевченківському районі м.Києва» готовий до експлуатації. Таким чином, вказаний акт підтверджує виконання будівельних робіт ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» на об`єкті по вул.Кудрявській, 24а у Шевченківському районі м.Києва. Здійснивши сукупну оцінку встановленим обставинам у взаємозв`язку із наданими доказами, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принципів, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 квітня 2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС.

02 січня 2024 року ГУ ДПС подало до суду заяву про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року за нововиявленими обставинами, у якій просило скасувати зазначене судове рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» відмовити повністю. На обґрунтування своїх вимог ГУ ДПС посилалося на те, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Такою нововиявленою для цієї справи обставиною є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі №757/42924/20-к, яка була скерована до ГУ ДПС 12 грудня 2023 року.

ГУ ДПС зазначає, що суд першої інстанції у рішенні від 14 червня 2021 року встановив факт реальності господарських операцій між ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» та ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ». Однак, перевіркою встановлено безпідставне включення ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 572925 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» за період квітень 2020 року - серпень 2020 року за рахунок проведення операцій без реального настання правових наслідків. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість зареєстровані податкові накладні на придбання субпідрядних будівельно-монтажних робіт від суб`єктів господарської діяльності. Субпідрядниками ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» були підприємства: ТОВ «РЕМІТЕНС» (ЄДРПОУ 19261128); ТОВ «ТРАНС-КОЛОРИТ» (ЄДРПОУ 40584771); ТОВ «ФІОЛЕНД ОПТ» (ЄДРПОУ 42919151); ТОВ «САЙЛЕН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42919209).

На переконання ГУ ДПС, з фактів, встановлених ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі №757/42924/20-к, вбачається, що між ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» та ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» фактично відбулося лише оформлення первинних документів, а не операції з придбання будівельно-монтажних робіт, де субпідрядниками були ТОВ «ФІОЛЕНД ОПТ» (ЄДРПОУ 42919151) та ТОВ «САЙЛЕН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42919209), які здійснювали діяльність поза межами правового поля.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, у задоволенні заяви ГУ ДПС відмовив, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року залишив в силі.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ГУ ДПС визначило встановлення Печерським районним судом міста Києва фіктивної господарської діяльності ТОВ «ФІОЛЕНД ОПТ» (ЄДРПОУ 42919151) та ТОВ «САЙЛЕН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42919209), які ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» залучало як субпідрядні організації для виконання будівельних робіт.

Перевіряючи такі доводи, суди встановили, що згідно з наданою копією ухвали Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі №757/42924/20-к суд загальної юрисдикції закрив кримінальне провадження №32020060000000035 відносно вчинення третьою особою, ОСОБА_1 , злочину, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України), на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України у зв`язку із дійовим каяттям.

За змістом вказаної ухвали ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі завідомо неправдивих відомостей, став засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «ФІОЛЕНД ОПТ», ТОВ «САЙЛЕН ТРЕЙД», ТОВ «МОРИА», при цьому не маючи на меті наміру здійснювати господарську діяльність, коштів і майна, а також фінансових можливостей для проведення такої господарської діяльності, таким чином, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 205-1 КК України.

Однак, як зазначили суди, під час розгляду справи №380/2760/21 суд досліджував виключно господарські операції та первинні документи, які складалися між ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» та його контрагентом ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ». Суди попередніх інстанцій зазначили, що як ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД», так і ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» є самостійними суб`єктами господарської діяльності та несуть індивідуальну відповідальність за укладені ними договори, а тому позивач жодним чином не може відповідати за договори, які укладені його контрагентом, зокрема договори субпідряду. Таким чином, за позицією судів, посилання контролюючого органу на фіктивність господарської діяльності субпідрядників контрагента позивача може створювати відповідні наслідки лише для них і жодним чином не впливає на операції з позивачем. Відтак, якщо у контролюючого органу є претензії до відповідних контрагентів, він має право на проведення перевірок стосовно дотримання ними вимог податкового законодавства та застосування відповідних заходів впливу. У будь-якому разі відповідальність за можливі порушення таких осіб повинні нести вони самі, а не позивач. Окрім того, суди із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, зауважили, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

У зв`язку з викладеним, суди дійшли висновку, що обставина, на яку посилається ГУ ДПС як на нововиявлену, не є істотною для даної справи, не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки під час розв`язання спору, а тому не може бути наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Під час ухвалення судових рішень суди врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 червня 2021 року у справі № 823/1440/17, від 20 січня 2022 року у справі № 640/3516/19 та від 18 квітня 2022 року у справі № 460/3502/19 з питання застосування статті 361 КАС України.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі №757/42924/20-к відповідає ознакам нововиявлених обставин, оскільки (1) наведені у ній обставини вказують на протиправні діяння, що вчинені ОСОБА_1 і виявлені досудовим розслідуванням; (2) ГУ ДПС не було і не могло бути обізнане із наявністю цієї ухвали суду, оскільки не є стороною у справі №757/42924/20-к, а відомості кримінального провадження №32020060000000035 можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим; (3) вказані події в ухвалі суду вказують на нереальність господарських операцій. На переконання ГУ ДПС, судовим рішенням у кримінальній справі встановлено обставини, які не були відомі ні відповідачу, ні Львівському окружному адміністративному суду під час ухвалення рішення від 14 червня 2021 року, однак, врахування цих обставин вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

ГУ ДПС звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, ухваленої у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відповідно до яких питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Ухвалою від 04 липня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки вищенаведених доводів ГУ ДПС.

09 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» надійшов відзив на касаційну скаргу. Позивач, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій у питанні застосування пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Звертає увагу, що відповідач, покликаючись на пункт 1 частини другої статті 361 КАС України, не конкретизує чому саме вказана обставина є істотною для даної справи та яким чином дослідження судом даної обставини впливає на розгляд позовної заяви. На переконання позивача, встановлення реальності господарської діяльності субпідрядників ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» жодним чином не може бути істотною обставиною для розгляду даної справи, оскільки предметом спору було питання дослідження реальності виконання умов договору між ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» та ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД», здійснених між ними операцій та виконання робіт, передбачених договором. Таким чином, вказані відповідачем обставини не були встановлені на час вирішення спору судом, а надання суду нових доказів внаслідок зміни обставин у справі саме собою не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частинами другою - третьою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

За змістом доводів касаційної скарги ГУ ДПС вважає ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі №757/42924/20-к нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Саме на неправильному застосуванні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України ґрунтуються вимоги касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15.

У постанові від 16 листопада 2023 року у справі №140/2341/19 Верховний Суд підтримав попередні висновки Верховного Суду про те, що під час вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи було відомо суду і учасникам справи про ці обставини і чи існували вони на час розгляду справи.

У постанові від 29 грудня 2022 року у справі №420/5748/19 Верховний Суд також зазначав, що за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів враховує і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, ухваленої у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відповідно до яких питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

З огляду на зміст судових рішень, вони у повному обсязі відповідають правовим підходам Верховного Суду у питанні застосування частини другої статті 361 КАС України. Суди з`ясували, що ухвалою суду встановлено лише факт внесення ОСОБА_1 у документи, які відповідно до закону подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, завідомо неправдивих відомостей, став засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «ФІОЛЕНД ОПТ», ТОВ «САЙЛЕН ТРЕЙД», ТОВ «МОРИА».

Однак, предметом судового розгляду справи № 380/2760/21 були господарські операцій між ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» і ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ». У судовому рішенні, про перегляд якого просить ГУ ДПС, суд дійшов зокрема висновку про те, що податковий орган не довів неможливості виконання ТОВ «ТАЙМБІЛДІНГ» умов договорів з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт наявними у нього силами та засобами.

Суд першої інстанції у своєму рішенні від 14 червня 2021 року дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді наявності у ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД» права на формування податкового кредиту в розмірі 572925,00 грн виникли за наявності сукупності таких обставин та підстав, як: документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують такі операції; наявності у сторін договору спеціальної податкової правосуб`єктності (на момент здійснення господарських операцій, так і на момент проведення перевірки позивача всі суб`єкти є зареєстровані платниками ПДВ); наявності у позивача належним чином зареєстрованих податкових накладних; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки наведені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2023 року у справі №757/42924/20-к висновки і факти не мають впливу ані на встановлені у справі № 380/2760/21 обставини, ані на висновки суду, які стали підставою для задоволення позовних вимог ТОВ «РІЕЛЖИТЛОБУД». Таким чином, обставина, на яку посилається ГУ ДПС як на нововиявлену, не є істотною для даної справи в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв`язанні спору, а тому не може бути підставою для ухвалення іншого судового рішення.

Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви ГУ ДПС про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, суди попередніх інстанцій правильно застосували пункт 1 частини другої статті 361 КАС України і статтю 368 КАС України в редакції, чинній на час розгляду заяви.

Доводи ГУ ДПС зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції про задоволення позову, що не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга, в межах її доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко