Постанова

від 23.07.2024 по справі 2-а-4451/09/0770

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа № 2-а-4451/09/0770

адміністративне провадження № К/9901/2729/19

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 (головуючий суддя - Шевчук С.М., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі №2-а-4451/09/0770.

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 14.09.2009, № 0000912342/1 від 09.10.2009, № 0000912342/2 від 03.11.2009 в частині визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 184807,54 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками повторного перегляду, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 15.05.2018 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 15.05.2018.

Ухвалою судді Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 30.01.2019 ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №2-а-4451/09/0770.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 02.07.2024 №2006/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято справу №2-а-4451/09/0770 до провадження, здійснено заміну відповідача на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження на 23.07.2024.

У доводах касаційної скарги Товариство з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» зазначає, що ним правомірно було направлено суму податку на додану вартість на виплату дотацій постачальникам, як товаровиробникам великої рогатої худоби, про що свідчать надані договори на закупівлю сільськогосподарської продукції, їх поясненнями, копіями свідоцтв про сплату єдиного податку тощо, проте суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім доказам у сукупності.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.10.2007 по 31.03.2009.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.08.2009 №1262/23/004, в якому відображено висновок про порушення позивач вимог пунктів 1, 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м`ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 та вимог п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 08.04.1997 в частині закупівлі м`яса ВРХ в живій вазі у посередників, внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до спеціальної (скороченої декларації) з ПДВ за жовтень 2007- квітень 2008 року обсяги поставок м`яса, придбаного у живій вазі від СПД - фізичних осіб, які не є товаровиробниками поставленої ВРХ. В порушення вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем не включно до загальної декларації з ПДВ за жовтень 2007- квітень 2008 року обсяги поставок м`яса, придбаного у живій вазі від СПД -фізичних осіб, які не є її товаровиробниками.

На підставі висновків даного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912342/0 від 14.09.2009, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 207162 грн., з якого: 138108 грн - за основним платежем та 69054 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження названого податкового повідомлення-рішення, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2009 № 0000912342/1 та № 0000912342/2 від 03.11.2009.

З урахуванням змінених позовних вимог, позивачем оскаржуються вказані податкові повідомлення-рішення в частині визначеного податкового зобов`язання у розмірі 184807,54 грн., з якої: 123205грн - основний платіж та 61602,5грн - фінансова санкція.

Судами також з`ясовано, що у період з жовтня 2007 по квітень 2008 року позивач мав господарські правовідносини із закупівлі м`яса у живій вазі (ВРХ) у СПД ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За даними названого вище акту перевірки, що не заперечується позивачем слідує, що відповідно до декларацій, поданих контролюючому органу за період з жовтня 2007 по квітень 2008 року сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися до бюджету позивачем, як переробним підприємством за реалізовані ним м`ясо (внаслідок переробки ВРХ, що надійшла від ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), ПП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) була направлена на виплату дотацій названим постачальникам, як товаровиробникам великої рогатої худоби (ВРХ).

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку, перелічені особи вправі були здійснювати діяльністю за видом 01.2010 «розведення ВРХ» та 51.53.0 «оптова торгівля».

Згідно довідки виконавчого комітету Бедевлянської сільської ради Закарпатської області №3201 від 27.11.2009 ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), ПП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) у період 2007-2008 років здійснювали вирощуванням ВРХ.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи попередні рішення судів, що ухвалені у даній справі, в ухвалі від 06.09.2014 вказав, зокрема, що суди першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки доводам податкового органу про те, що згідно зі свідоцтвами платників єдиного податку СПД ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 займались також оптовою торгівлею. При цьому, відповідачем не опорюється, що частина ВРХ, яка надходила до товариства, була вирощена вказаними особами, але інша придбана від постачальників, які не є сільськогосподарськими виробниками. Посилаючись на Положення про паспорт великої рогатої худоби, затверджене наказом Міністерства аграрної політики Украйни від 17.09.2003 № 342 щодо поширення вимог про наявність паспорта ВРХ з ветеринарною карткою стосується саме власника, залишили поза увагою пункти 1.5, 6.9, 7.1 Положення про запровадження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби, затверджене наказом Міністерства аграрної політики Украйни від 17.09.2003 № 342.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень. ПП ОСОБА_2 , ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3 мали право займатися в тому числі і оптовою торгівлею, що не перешкоджало останнім здійснювати діяльність розведення великої рогатої худоби, оскільки згідно наданих свідоцтв платників єдиного податку вказані суб`єкти господарювання мали право на здійснення декількох видів діяльності одночасно. Крім того, у відповідності до договорів на закупівлю сільськогосподарської продукції від 02.01.2007, що укладені між позивачем і зазначеними вище суб`єктами господарювання, останні зобов`язувалися продати позивачеві, зокрема, ВРХ.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанцій на підставі наданих суду копій приймальних квитанції про закупівлю худоби, копій паспортів з`ясував, що надані первинні документи не місять відомостей щодо того, що поставлена позивачу названими суб`єктами ВРХ перебувала у них в господарстві на відгодівлі, у зв`язку з чим позивачем безпідставно направлено суму ПДВ від реалізації м`яса на виплату дотацій, та як наслідок занижено податок на додатну вартість.

У відповідності до статті 11 пункту 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м`ясо та м`ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м`ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м`ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м`ясо в живій вазі».

Порядок № 805 встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники). Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами незалежно від форми власності, що мають власні переробні потужності.

При цьому, названий Порядок № 805 не поширюється на операції з поставки молока, молочної продукції, м`яса та м`ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, поставленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з поставки імпортованої сировини, з поставки молока і м`яса в живій вазі посередниками, а також з переробки сировини на давальницьких умовах.

Пункт 1.5, п. 6.9, п. 7.1 Положення «Про запровадження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби» (затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 17.09.2003 № 342 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 09.10.2003 № 909/8230, в редакції що була чинна на дату спірних правовідносин, надалі по тексту постанови іменовано - Положення №342) передбачає, що паспорт великої рогатої худоби (далі - паспорт тварини) - документ суворого обліку виданий адміністратором Реєстру тварин, що містить дані стосовно тварини, її переміщенні; власників/утримувачів, місцезнаходження і реєстрації в Реєстрі тварин та є супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини.

Суб`єкти господарювання, які займаються розведенням та утриманням тварин, торгівлею тваринами, проводять забій, утилізацію тварин та виставки з участю тварин, зобов`язані вести своєчасний облік усіх тварин.

Облік ведеться на паперових носіях шляхом ведення книги обліку тварин для суб`єктів господарювання - згідно з додатком 7, до якої вносяться ідентифікаційні дані відносно тварини та відомості щодо її переміщення: назва та адреса господарства, з якого прибула тварина, дата та причина прибуття; у разі вибуття тварини - реєстраційний номер, назва та адреса господарства, у яке вибуває тварина, дата та причина вибуття; дата та причина забою, загибелі (падежу), утилізації тварини; у разі експорту - назва країни експорту тварини (п. 4.1.-4.4 Положення №342).

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 цього ж Положення №342 власник/утримувач має право на переміщення тварини лише в разі, якщо тварина ідентифікована відповідно до розділу 3 цього Положення, зареєстрована в Реєстрі тварин та на неї видані паспорт тварини.

У разі вибуття тварини з господарства власник/утримувач зобов`язаний: унести дані про вибуття з господарства до книги обліку тварин, заповнити зворотний бік паспорта тварини та два примірники відомості переміщення тварин (додаток 10); разом з паспортом тварини та заповненою відомістю переміщення тварин звернутися до державної установи ветеринарної медицини для отримання в установленому порядку ветеринарних документів; у момент вибуття тварини з господарства перевірити наявність прикріплених на тварині бирок, відповідність ідентифікаційних номерів на бирках даним паспорта тварини і передати фізичній чи юридичній особі, у господарство якої вибуває тварина, або перевізнику паспорт тварини та другий примірник відомості переміщення тварин.

Суб`єкт господарювання або негосподарюючий суб`єкт, у господарство яких прибула тварина, зобов`язаний: у момент прибуття тварини в господарство перевірити наявність прикріплених на тварині бирок, відповідність ідентифікаційних номерів на бирках даним паспорта тварини; у встановленому цим Положенням порядку здійснити дії з реєстрації господарства в Реєстрі тварин, якщо господарство не зареєстроване; унести відповідні записи про прибуття в господарство до книги обліку тварин; заповнити зворотний бік паспорта тварини; унести дані про прибуття тварини у відомість переміщення тварин і не пізніше триденного терміну після прибуття тварини в господарство надіслати Агентству через агента з ідентифікації (6.3. Положення №342).

Пунктом п. 6.9. Положення №342 встановлено, що у момент прибуття тварини до переробного підприємства (в даному випадку до позивача), останній зобов`язаний - перевірити відомості щодо переміщення тварин, зазначені у паспортах тварин, а відтак позивач на підставі названих відомостей був зобов`язаний та міг встановити обставини з приводу того, чи є особа яка поставляє йому ВРХ її товаровиробником та чи має він визначені законом підстави для не сплати суми ПДВ від реалізації м`яса до бюджету та направлення її на виплату дотації такій особі, як товаровиробнику.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до змісту наданих суду копій приймальних квитанції про закупівлю худоби, копій паспортів на ВРХ (на підставі яких позивач не сплатив ПДВ до бюджету, а направив на виплату дотацій ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), ПП ОСОБА_3 ) названі первинні документи не місять відомостей щодо того, що поставлена позивачу названими суб`єктами ВРХ перебувала у них в господарстві на відгодівлі.

Відтак, названі обставини виключали можливість віднесення перелічених постачальників до категорії товаровиробників поставленої для позивача ВРХ.

За наведених обставин справи та положень законодавства/, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем безпідставно направлено суму ПДВ від реалізації м`яса на виплату дотацій для ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), ПП ОСОБА_3 , а як наслідок позивачем занижено податок на додатну вартість, які підлягав сплаті до бюджету у розмірі 123205грн - основний платіж та відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Хустський м`ясокомбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 у справі №2-а-4451/09/0770 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова