Рішення

від 23.07.2024 по справі 440/5283/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5283/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги (з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.05.2024):

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо ненадання II групи інвалідності позивачу;

зобов`язати відповідача встановити II групу інвалідності відповідачу без терміну перегляду;

зобов`язати відповідача надати позивачу статус інваліда дитинства;

стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) грн;

зобов`язати відповідача відповідно до п.п. 8, п. 11 Положення "Про медико-соціальну експертизу" Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 визначити умови та види діяльності, робіт і професій як особи з інвалідністю II групи.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради (далі також відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 14.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 30.01.2024 спеціалізованим кардіохірургічним МСЕК, що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Європейська, 56, ОСОБА_1 було встановлено повторно III групу інвалідності (довідка №532070) із загальних захворювань. З даним рішенням ОСОБА_1 не погодився та 05.02.2024 звернувся до даної установи зі заявою, в якій прохав надати обґрунтовані та чіткі відповіді на питання, що зазначені в заяві. Але, отримавши лист від КП "Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради", відповідей не отримав. 27.02.2024 позивач оскаржив до Обласного транспортно-радіологічного МСЕК рішення спеціалізованого кардіохірургічного МСЕК. 28.03.2024 позивач був оглянутий комісією відповідача, а саме Обласним транспортно-кардіологічним МСЕК, та у зв`язку із непрофесійними, на думку ОСОБА_1 , діями комісії, невивченням наданої документації, був направлений в клініку Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" до неврологічного відділення (лист №454 від 02.04.2024 та направлення від 01.04.2024).

З даним рішенням позивач не погоджується, так як у 2021, 2022, 2024 роках лікарем-неврологом першої міської лікарні м. Полтави були направлені документи до лікарсько-консультаційної комісії, яка в свою чергу направила документи саме до структурного підрозділу відповідача спеціалізованого кардіохірургічного МСЕК, акцентуючи увагу на захворюванні серця. Відповідно до пункту 14 Положення про медико-соціальну експертизу Постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 року "комісії мають право направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення лікування", але в даній ситуації, самі діагнози були вже встановлені висновком експерта №116 від 25.12.2023, який подав позивач. Тому ОСОБА_1 стверджував, що у встановленні та уточненні діагнозів немає потреби. Також позивач зауважував, що факт направлення його до клініки Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" можна розцінювати як медичне дослідження, так як жодної згоди ОСОБА_1 на такі дії не надавав. На думку позивача, в медичній документації достатньо доказів, висновків, досліджень лікарів та експертів державної форми власності для встановлення правильної групи інвалідності.

Відповідач проти позову заперечував.

04.06.2024 до суду надійшов відзив на позов /а.с. 44-47/, у якому відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що експертне рішення спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК зафіксоване в акті огляду МСЕК від 30.01.2024 №190 (форма первинної облікової документації №157/о, затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1509/21821). За його результатами ОСОБА_1 видана довідка серія 12ААГ №532070 (форма первинної облікової документації №157-1/о, затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 № 577).

За заявою ОСОБА_1 , у порядку оскарження рішення спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК від 30.01.2024, позивач був оглянутий обласною транспортно-радіологічною МСЕК 28.03.2024, яка прийняла рішення направити заявника і його медико-експертну справу до неврологічного відділення Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України").

Підприємством 02.04.2024 ОСОБА_1 було надіслано направлення до клініки ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" до неврологічного відділення з датою обстеження - 08.04.2024. Однак позивач, ОСОБА_1 , до інституту не з`явився і не повідомив підприємство чи державну установу (інститут) у зручний для нього спосіб про причини своєї неявки.

Комунальне підприємство отримало 03.06.2024 консультативний висновок позаштатної загальноінституцької медико-експертної комісії ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України", винесений на підставі аналізу наявної медичної документації у медико-експертній справі № 199/4 ОСОБА_1 , 1982 р.н. (вих. № 677 від 31.05.2024).

Підстави для підвищення групи інвалідності (третя група була вже завищена МСЕК) та зміни причини інвалідності з "загального захворювання" на "інвалідність з дитинства" відсутні. Медико-експертна справа не містить медичних документів, що свідчили б про початок, перебіг і важкість захворювання у віці до 18 років. З цього приводу підприємство рекомендувало позивачеві надати оригінали відповідних документів (лист від 12.02.2024 №177).

Щодо моральної шкоди, представник відповідача зазначав, що ОСОБА_1 вперше звернувся зі заявою до спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК підприємства 05.02.2024. З дати встановлення йому інвалідності - 17.11.2021 до 05.02.2024, тобто протягом 2-х років, 2-х місяців і 19-ти днів. Ні усних, ні письмових звернень від ОСОБА_1 до підприємства і його медико-соціальних експертних комісій не надходило. Тому допис позивача у позові про ігнорування його заяв, ненадання відповідей протягом 3-х років - не відповідає дійсності.

17.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 69-71/ разом зі заявою про поновлення строку подання відповіді на відзив /а.с. 68/.

Суд визнає поважною причину (стан здоров`я позивача) пропуску строку подання відповіді на відзив та приймає його до розгляду.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав, що основним діагнозом при направленні на МСЕК згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10): гіпертонічна хвороба III ступеня, ризик IV". У Постанові №1317 від 3 грудня 2009 року Кабінету Міністрів України, якою було затверджено "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності", в п. 27 чітко зазначено - "критеріями встановлення І групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однією чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені, де критерієм в даному випадку є нездатність до окремих видів трудової діяльності".

Наступне захворювання - це дисциркуляторна енцефалопатія III ступеня, гіпертонічного ґенезу. Одною з причин даного захворювання може бути саме підвищений артеріальний тиск вище 140/90. Дане захворювання теж підпадає під п. 27 Постанови №1317 від 03.12.2009 Кабінету Міністрів України, де критеріями встановлення І групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однією чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному ступені: - нездатність до окремих видів трудової діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, позивачу не зрозуміло, якими нормативно-правовими актами та лікарськими нормами керувався відповідач під час встановлення групи інвалідності впродовж трьох років, та зазначив у відзиві, що основні і супутні діагнози свідчать про легкі порушення функцій організму позивача, що повністю суперечить вище наведеній Постанові КМУ.

Також, у відповіді на відзив позивач просив суд звернути увагу, що відповідач відверто ігнорує третє захворювання позивача у своєму відзиві та під час проходження МСЕК, а саме вроджену ваду серця: двохстулковий аортальний клапан, недостатність аортального клапана II ступені. Дане захворювання підтверджує консультативний висновок від 13.10.2021 кардіохірурга ОСОБА_2 державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН", та ехокардіоскопії від 04.08.2021 (день інсульту) та від 17.11.2023 року КП "ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР".

Також позивач просив суд не брати до уваги Консультативний висновок позаштатної загальноінститутської медико-експертної комісії №677 від 31.05.2024, так як він складений з грубим порушенням.

25.06.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /а.с. 73-74/, у якій представник відповідача стверджував, що у своїй заяві на адресу обласної траспортно-радіологічної МСЕК від 27.02.2024 позивач просив провести повторну експертизу і переглянути рішення спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК, визнати його інвалідом дитинства, визначити для нього, як особи з інвалідністю, умови, та види діяльності, робіт і професій тощо, але не просив надати йому будь-яку відповідь.

Обласна траспортно-радіологічна МСЕК не виносила остаточне рішення за наслідками проведеної експертизи 28.03.2024 аж до отримання консультативного висновку позаштатної загальноінституцької медико-експертної комісії ДУ "УкрДержНДЇМСПІ МОЗ України" від 31.05.2024 №677, який є рекомендаційним для медико-соціальної експертної комісії. Після отримання висновку обласною траспортно-радіологічною МСЕК було підтверджено рішення спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК про встановлення гр. ОСОБА_1 третьої групи інвалідності по загальному захворюванню до 01.02.2025.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи по загальному захворюванню. Група інвалідності встановлена вперше спеціалізованою кардіохірургічною МСЕК 22.11.2021 року.

Надалі цією ж комісією 27.12.2022 прийнято рішення про підтвердження цієї ж групи по загальному захворюванню.

30.01.2024 спеціалізованим кардіохірургічним МСЕК ОСОБА_1 було встановлено повторно III групу інвалідності із загальних захворювань /а.с. 53-56/, про що видано довідку серії 12ААГ №532070 /а.с. 8/.

27.02.2024 позивач оскаржив до Обласного транспортно-радіологічного МСЕК рішення спеціалізованого кардіохірургічного МСЕК шляхом подання відповідної заяви, у якій просив:

- провести повторну експертизу і переглянути рішення спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК; - визнати інвалідом дитинства;

- визначити умови, та види діяльності, робіт і професій як для особи з інвалідністю;

- встановити групу захворювання по напрямку вродженої вади та комбінації що складається /а.с. 20/.

28.03.2024 позивач був оглянутий обласною транспортно-радіологічною МСЕК 28.03.2024 /а.с. 57-60/, яка прийняла рішення направити заявника і медико-експертну справу до неврологічного відділення Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України").

02.04.2024 ОСОБА_1 було надіслано направлення у клініку ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" до неврологічного відділення з датою обстеження - 08.04.2024 /а.с. 21, 22/.

ОСОБА_1 до інституту не з`явився.

На підставі направленої медико-експертної справи, аналізу наявної медичної документації у медико-експертній справі №199/4 ОСОБА_1 , 1982 р.н., винесений консультативний висновок позаштатної загальноінституцької медико-експертної комісії ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" (вих. №677 від 31.05.2024) /а.с. 65-66/.

Позивач не погодився з діями відповідача в частині невстановлення ІІ групи інвалідності, направлення до неврологічного відділення Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", незадоволеннЯ його заяви від 27.02.2024 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (частина друга статті 3 Закону №875-XII).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України" від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами першою та другою статті 7 Закону №2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Частиною восьмою статті 7 Закону №2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 12 статті 7 Закону №2961-IV).

Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕК) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.

За змістом пункту 3 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення про МСЕК).

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про МСЕК міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Пунктом 12 Положення про МСЕК передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно з пунктом 17 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 19 Положення про МСЕК комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За приписами пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації №157-5/о "Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 №577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров`я.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про МСЕК).

Так, Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за №1295/20033 (далі - Інструкції №561).

Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

- обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

- обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

- обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

- обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Висновки щодо правозастосування

З матеріалів справи вбачається, що за результатами медичного обстеження експертним рішенням спеціалізованої кардіохірургічної МСЕК, що зафіксоване в акті огляду МСЕК від 30.01.2024 №190 (форма первинної облікової документації №157/о, затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за №1509/21821), ОСОБА_1 була видана довідка серія 12ААГ №532070 (форма первинної облікової документації №157-1/о, затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 № 577).

Цією довідкою ОСОБА_1 було встановлено повторно III групу інвалідності із загальних захворювань.

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення (пункт 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Позивач не погодився зі встановленою ІІІ групою інвалідності та оскаржив її до обласної транспортно-радіологічної МСЕК .

28.03.2024 позивач був оглянутий обласною транспортно-радіологічною МСЕК 28.03.2024 /а.с. 57-60/.

Пункт 24 Положення передбачає, що в особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Обласна транспортно-радіологічна МСЕК прийняла рішення направити заявника і медико-експертну справу до неврологічного відділення Державної установи "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України").

Позивач не погодився на проведення відповідного медико-експертного обстеження та до ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" не з`вився.

Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 у справі №638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

У вказаних постановах Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

З огляду на викладене, суд не може підтвердити наявність/відсутність у позивача гіпертонічної хвороби III ступеня, ризик IV, дисциркуляторної енцефалопатії III ступеня, гіпертонічного ґенезу, вродженої вади серця двохстулкового аортального клапану, недостатності аортального клапана II ступені, на наявності та неврахуванні яких наполягає позивач.

Таке встановлення могло бути вчинене тільки в межах існуючих медичних процедур і саме з цією метою ОСОБА_1 в межах процедури розгляду його апеляції було направлено обласною транспортно-радіологічною МСЕК до ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України".

Саме остання установа мала можливість, повноваження та виключну компетенцію встановити чи спростувати перелік стверджуваних ОСОБА_1 захворювань та розладів здоров`я.

Однак позивач відмовився від проведення медико-експертного обстеження. Поважних причин для відмови у медичному обстеженні позивачем не наведено.

На думку позивача, в медичній документації достатньо доказів, висновків, досліджень лікарів та експертів державної форми власності для встановлення бажаної ним групи інвалідності.

Однак, надані позивачем документи містять неточності, на які й було звернуто увагу в консультативному висновку від 31.05.2024 №677 /а.с. 65-66/. Так, у виписці описана консультація ендокринолога за 01.03.21 (перебування у стаціонарі з 04.08.21) та встановлений діагноз: "Цукровий діабет, І типу, тяжка форма, стадія субкомпенсації". Проте, визначення глюкози крові не проводилося, інсулінотерапія або цукрознижуюча терапія не згадується у призначеннях. Захворювання "цукровий діабет" більше не фігурує у наступних виписках.

Також, в консультативному висновку позаштатної загальноінституцької медико-експертної комісії акцентовано, що діагноз кардіолога також викликав питання у позаштатної загальноінституцької медико-експертної комісії, оскільки у клінічній практиці та за класифікацією артеріальної гіпертензії гостре порушення мозкового кровообігу так і зазначається. Кардіолог зазначає у діагнозі "ускладнений гіпертонічний криз (04.08.21 р.)". Також не вказано шифру за МКХ 10 ні в одному встановленому діагнозі. Зазначена виписка кардіолога не відповідає чинній затвердженій формі, про що свідчить сама форма виписки та посилання на наказ МОЗ, який вже втратив чинність (наказ МОЗ 29.12.2000 №369).

Після проведеного тромболізису ОСОБА_1 госпіталізований з 07.08.21 р. до 16.08.21 р. у 1-у клінічну лікарню Полтави. У діагнозі фігурує 3 ступінь гіпертонічної хвороби, проте цифр АТ, що відповідають третьому ступеню артеріальної гіпертензії САТ >180 мм рт.ст. ДАТ >110 мм рг.ст. на добовому моніторі ПО.08.2021 - 11.08.20. немає. Те ж стосується і наступних досліджень добового моніторування АТ: від, 28.11.2022 та 3.11.2023.

У медико-експертній справі представлена копія Консультативного висновку спеціаліста від 13.10.2021, за яким встановлений діагноз: Вроджена вада серця: двостулковий аортальний клапан, недостатність аортального клапану II ст. Про оперативне лікування немає згадки, рекомендується повторне "Ехо КС" та диспансерний нагляд.

Крім того, в консультативному висновку позаштатної загальноінституцької медико-експертної комісії виявлено наступне: на консультативному висновку спеціаліста від 13.10.2021 відсутня печатка установи та лікаря-консультанта ОСОБА_2 . Крім того, відсутнія у діагнозі консультанта клінічна стадія серцевої недостатності та немає протоколу проведення ехокардіографії серця, без якого консультанти ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН" консультації не проводять, навіть при наявності недавнього дослідження з іншої установи.

Суд однозначно згоден з тим, що виявлені протиріччя й можливі ознаки недостовірності медичної документації були достатньою підставою для направлення обласною транспортно-радіологічною МСЕК до ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" Кропивки Р.Д. та його медичних документів для додаткового обстеження та уточнення медичних даних.

Таким чином, обставин порушення відповідачем встановленої процедури в межах даної справи позивачем не наведено та судом також не встановлено.

Ураховуючи викладене, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення, позивачем не доведено, а судом не здобуто доказів протиправності дій чи рішень відповідача про встановлення ІІІ групи інвалідності, а також в процедурах розгляду заяв ОСОБА_1 .

Суд підкреслює у цьому рішенні, що він вправі перевіряти виключно застосовану відповідачем процедуру і суд не знайшов її порушень.

Суд повторно вказує на правові позиції Верховного Суду, викладені вище, та повторює, що суд не вправі ставити під сумнів чи перевіряти, а тим паче робити висновки щодо наявності або відсутності медичних діагнозів, медичних станів, будь-яких медичних даних.

На цій підставі суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача.

Решта позовних вимог є похідними від першої та задоволенню, як наслідок, також не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради ( вул. М.Дмитрієва, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000. код ЄДРПОУ 41467163) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков