Ухвала

від 22.07.2024 по справі 642/4045/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

22.07.2024

Справа № 642/4045/24

Провадження № 2/642/1243/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-ті особи: комунальне підприємство «Харківводоканал», комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ДПП УПП в Харківській області про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-ті особи: комунальне підприємство «Харківводоканал», комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ДПП УПП в Харківській області про зняття арешту з майна, яка передана в провадження судді 16.07.2024

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,щовиникаютьу державі(стаття124),астаттею18ЗаконуУкраїни«Про судоустрійістатуссуддів» визначено,щосудизагальної юрисдикціїспеціалізуютьсяна розгляді цивільних,кримінальних,господарських,адміністративних справ,а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для

усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.4ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем вказано, що вона як член сім`ї померлого ветерана війни звільнена від сплати судового збору відповідно до п.8ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно зі статтею 4 указаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Визначення поняття учасника бойових дій закріплено в статті 5 цього Закону, а перелік осіб, які належать до учасників бойових дій, - у статті 6. Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, закріплений у статті 7 цього Закону. Визначення поняття учасника війни - у статті 8 Закону, а перелік осіб які належать до учасників війни - у статті 9 Закону.

Своєю чергою, пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.

Водночас за приписами пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Статтею 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни встановлені Порядком видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302.

Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону), видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

До позовної заяви позивач ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про розірвання шлюбу від 18 серпня 2010 року, однак не надала жодного документу на підтвердження того, що саме вона є членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та звільняється від сплати судового збору при зверненні до суду.

Посилання позивача на постанови Верховного суду від 17 грудня 2021 року № 460/713/21 та від 04 серпня 2022 року № 460/12626/21 суд не приймає до уваги, оскільки в даних справах позивач зверталася до суду із захистом своїх порушених прав та надавала відповідні докази, що самевона єчленом сім`їзагиблого (померлого)ветерана війни у зв`язку з чим просила суд звільнити її від сплати судового збору.

Частиною 1статті 4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 рокупередбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до судуу відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідност. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік»з 1 січня 2024 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ч 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, в даному випадку позивачем заявлено до суду 3 (три) позовні вимоги немайнового характеру, за які, згідноЗакону України «Про судовий збір»таЗакону України «Про Державний бюджет України», має бути сплачено судовий збір в розмірі 1211грн 20 коп (1211,2х3).

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175 ЦПК Українита пропонує позивачу:

- сплатити судовий збір та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному судом розмірі, або надати відповідні докази для звільнення від сплати судового збору з урахуванням висновків, зазначених в мотивувальній частині ухвалі.

Частиною 1ст. 185 ЦПК Українивстановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175,177,185,260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-ті особи: комунальне підприємство «Харківводоканал», комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ДПП УПП в Харківській області про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Вячеслав ПАШНЄВ