Рішення

від 06.01.2025 по справі 642/4045/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"06" січня 2025 р.

Справа № 642/4045/24

Провадження № 2/642/1243/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Крамарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-ті особи: комунальне підприємство «Харківводоканал», комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ДПП УПП в Харківській області про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ :

15.07.2024 позивач звернулася до суду з даним позовом, у якому просить Зняти арешт по виконавчому провадженню № 13305768, накладений на рухоме майно за № 17325219, на підставі постанови про арешт майна боржника номер № 13305768, виданої 28.02.2019 Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, об`єкт обтяження все рухоме майно в межах суми боргу; заборонено відчужувати; боржник ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Зняти арешт по виконавчому провадженню № 13305657, який накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 21.12.2015, згідно виконавчого листа №2-2636/07 виданого 04.06.2009 Ленінським районним судом м. Харкова. Виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , як боржника у виконавчих провадженнях № 60086402, № 62575301, № 62596239, № 67867418, № 13305768, № 13305657.

В обґрунтування позову вказала, що 30.01.2024 до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який діяв за згодою матері - ОСОБА_1 , із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Спадщину після померлого батька ОСОБА_2 його син ОСОБА_3 прийняв шляхом подачі 08.11.2022 заяви про прийняття спадщини, яку зареєстровано нотаріусом в Книзі обліку реєстрації спадкових справ № 508 від 08.11.2022, крім того він прийняв спадщину, згідно норми ч. 4 ст. 1268 ЦК України, таким чином було заведено спадкову справу № 253/2022. Однак, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 31.01.2024 № 144/02-31 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 на 1/2 частку грошових вкладів на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та на частку від частки квартири АДРЕСА_3 , оскільки на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено арешт.

Відповідно до заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від20.11.2023 по справі № 639/4336/23 арештна майно,а самена всігрошові рахункив АТКБ «Приватбанк» ОСОБА_2 ,накладений Холодногірсько-Новобаварськимвідділом державноївиконавчої службиу м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції завиконавчим провадженням№ 13305768 знято.Вказане такожпідтверджується постановоюпро зняттяарешту зкоштів від09.01.2024по ВП№ 13305768.Також відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від25.03.2024 про справі № 642/902/24 знятоарешт,накладений нанерухоме майнопомерлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 квартиру АДРЕСА_3 , що бувнакладений напідставі постановипро арештмайна тазаборона найого відчуження,12-1369\12,07.08.2009,Ленінським відділомДВС ХарківськогоМУЮ,реєстраційний номер обтяження 8948756, проте відомості про зняття арешту також невстановлені нотаріусом.Однак,державною виконавчоюслужбою незнято зареєстроване28.02.2019публічне обтяження арештрухомого майназа №17325219,на підставіпостанови проарешт майнаборжника номер№ 13305768,виданої 28.02.2019Міжрайонним відділомдержавної виконавчоїслужби поХолодногірському таНовобаварському районахміста ХарківГоловного територіальногоуправління юстиціїу Харківськійобласті,об`єктобтяження все рухомемайно вмежах сумиборгу;заборонено відчужувати;боржник ОСОБА_2 ,код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .Вказані відомостіне відображенощодо скасуванняарешту уреєстрі танотаріус немає можливостівидати свідоцтвапро правона спадщину,оскільки арештфактично незнято,відомості проборжника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виключеноз Єдиногореєстру боржниківта реєструобтяжень,що перешкоджаєспадкоємцю отриматиспадщину.Таким чином,накладені арештина спадковемайно порушуютьправо спадкоємцяна отриманнясвідоцтва проспадщину у зв`язку з чим позивач звернулась до суду.

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою суду від 29.07.2024 судом було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 05 листопада 2024р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Представники відповідача та 3-тіх осіб в судове засідання не з*явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, представник відповідача та представник 3-ї особи комунального підприємства «Харківводоканал» надали заяви, в якій просили розглядати справу без участі представника відділу та підприємства, в ухваленні рішення покладалася на розсуд суду, представники 3-тіх осіб комунального підприємства «Жилкомсервіс», комунального підприємства «Харківські теплові мережі», ДПП УПП в Харківській області заяви про розгляд справи за їх відсутністю та пояснення на позов суду не надавали.

Суд вважає,що підставдля відкладеннярозгляду справинемає,оскільки наявниху справіматеріалів достатньодля розглядусправи таухвалення рішення,адже основноюумовою відкладеннярозгляду справиє невідсутність усудовому засіданніучасників справи,а неможливістьвирішення споруу відповідномусудовому засіданні.За такихобставин,суд вважаєза можливерозглянути справуза відсутностісторін,на підставінаявних усправі письмовихдоказів,що несуперечить положенням ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано 18 серпня 2010 року. Позивачка після розірвання шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , згідно довідки від 22.08.2022 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , і має пільги встановлені для сімей загиблих ветеранів війни.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 листопада 2023 у справі №639/4336/23 позов ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено та знято арешт на всі грошові рахунки померлого ОСОБА_2 , накладений Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові за виконавчим провадженням №13305768 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-3243/08.

09.01.2024 постановою головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварськоговідділу державноївиконавчої службиу містіХаркові у виконавчому провадженні ВП №13305768 знято арешт з коштів за виконавчим листом №2-3243/08 від 04.06.2009 року.

30.01.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв за згодою матері ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , звернувся до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори звернувся із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Спадщину після померлого батька ОСОБА_2 його син ОСОБА_3 прийняв шляхом подачі 08.11.2022 заяви про прийняття спадщини, яку зареєстровано нотаріусом в Книзі обліку реєстрації спадкових справ № 508 від 08.11.2022, крім того він прийняв спадщину, згідно норми ч. 4 ст. 1268 ЦК України, таким чином було заведено спадкову справу № 253/2022.

31.01.2024 державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори винесена постанова № 144/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на частку грошових вкладів на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та на частку від частки квартири АДРЕСА_3 , оскільки на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено арешт.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 25 березня 2024 року у справі №642/902/24 позов ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна задоволено та знято арешт, накладений на нерухоме майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - квартиру АДРЕСА_3 , що був накладений на підставі постанови Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ 12-1369\12, 07.08.2009, реєстраційний номер обтяження 8948756.

Згідно інформації в Єдиному реєстрі боржників, станом на 11.05.2024, стосовно ОСОБА_2 наявні записи:

- виконавче провадження 60086402 про стягнення коштів, яке перебуває на виконанні у Холодногірсько-Новобаварськомувідділі державноївиконавчої службиу містіХаркові;

- виконавче провадження 62575301 про стягнення заборгованості з комунальних послуг, яке перебуває на виконанні у Холодногірсько-Новобаварськомувідділі державноївиконавчої службиу містіХаркові;

- виконавче провадження 62596239 про стягнення заборгованості з комунальних послуг, яке перебуває на виконанні у Холодногірсько-Новобаварськомувідділі державноївиконавчої службиу містіХаркові;

- виконавче провадження 67867418 про стягнення штрафів у сфері безпеки дорожнього руху у справі про адміністративне правопорушення, яке перебуває на виконанні у Холодногірсько-Новобаварськомувідділі державноївиконавчої службиу містіХаркові.

Відповідно до витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень, сформованого 14.05.2024 стосовно боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавче провадження АСВП 13305768, що було відкрито 10.06.2009 року, є завершеним; виконавче провадження АСВП 60086402, відкрите 18.09.2019 є завершеним; виконавче провадження АСВП 62575301, відкрите 16.07.2020, є завершеним; виконавче провадження АСВП 62596239, розпочате 20.07.2020, є завершеним; виконавче провадження АСВП 67867418, відкрите 15.12.2021, є завершеним.

Згідно відповіді Холодногірсько-Новобоварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові від 13.06.2024 № 70346, за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень перевірено наявність в провадженні Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчих проваджень №№ 13305768, 60086402, 62575301, 62596239, 67867418, 12707183, 13305657, де боржником зазначено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- виконавче провадження № 13305657 щодо виконання виконавчого листа №2- 2636/07 виданого 04.06.2009 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 100 грн. щомісяця, і до досягнення дитиною 3-х років. 21.12.2015 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження було накладено арешт на майно належне ОСОБА_2 . На час досягнення сином ОСОБА_7 3-х років заборгованість за виконавчим документом склала 2523,49 грн. Відомості про дану постанову внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер запису про обтяження 12707183 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно боржника в межах суми боргу. Станом на 13.06.2024 у відділі відсутні підстави для припинення вищезазначеного арешту. Відомості щодо постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні.

- виконавче провадження № 13305768 щодо виконання виконавчого листа № 2- 3243/08 виданого 04.06.2009 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 400,00 грн., щомісячно починаючи з 13.06.2008 року до повноліття дитини. 28.02.2019 постановою про арешт майна боржника накладено решт на все рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження що належить боржнику, ОСОБА_2 . Відомості про вказану постанову внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (термін дії: 29.02.2024, Вид обтяження: публічне обтяження, можливість відчуджувати: заборонено відчуджувати). Станом на 13.06.2024 стан запису: запис втратив чинність по завершенню п`ятирічного терміну зберігання. Відомості про дану постанову не вносилися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

29.04.2021 та 03.05.2023 були винесені постанови про арешт коштів боржника. Постановою про зняття арешту з коштів від 09.01.2024 знято арешт з усіх рахунків, що належали ОСОБА_2 . Дана постанова винесена на виконання заочного рішення виданого 20.11.2023 Жовтневим районним судом м. Харкова № 639/4336/23 щодо необхідності зняти арешт накладений на майно, а саме на всі грошові рахунки, накладений за ВП №13305768.

- виконавче провадження № 60086402 щодо виконання судового наказу № 642/3747/18 виданого 24.07.2019 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_8 на користь КП «Жилкомсервіс» боргу в розмірі 1049,82 грн. та судового збору 88,10 грн. Виконавчий документ № 642/3747/18 виданий 24.07.2019 Ленінським районним судом м. Харкова перебував в провадження відділу з 18.09.2019 по 20.03.2020. 20.03.2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою винесення даної постанови стало відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не надходив. Станом на 13.06.2024, за даною постановою відомості про ОСОБА_2 містяться в Єдиному реєстрі боржників. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо виконавчого провадження № 60086402 не містяться.

- виконавче провадження № 62575301 щодо виконання судового наказу № 642/3464/19 виданого 10.04.2020 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості у розмірі 17058,25 грн. з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківводоканал». Виконавчий документ № 642/3464/19 виданий 10.04.2020 Ленінським районним судом м. Харкова перебував в провадження відділу з 16.07.2020 по 31.08.2021. 31.08.2021 на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою винесення даної постанови стало відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не надходив. Станом на 13.06.2024, за даною постановою відомості про ОСОБА_2 містяться в Єдиному реєстрі боржників. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо виконавчого провадження № 62575301 не містяться.

- виконавче провадження № 62596239 щодо виконання судового наказу № 642/1870/16-ц виданого 31.10.2016 Ленінським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості у розмірі 14677,01 грн. з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства "Харківські теплові мережі» . Виконавчий документ № 642/1870/16-ц виданий 31.10.2016 Ленінським районним судом м. Харкова перебував в провадження відділу з 20.07.2020 по 21.12.2021. 21.12.2021 на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою винесення даної постанови стало відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не надходив. Станом на 13.06.2024, за даною постановою відомості про ОСОБА_2 містяться в Єдиному реєстрі боржників. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо виконавчого провадження № 62596239 не містяться.

- виконавче провадження № 67867418 щодо виконання постанови № ЕГА №432622 виданої 25.09.2021 ДПП УПП в Харківській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 340,00 грн. Виконавчий документ № ЕГА №432622 виданої 25.09.2021 ДПП УПП в Харківській області перебував в провадження відділу з 15.12.2021 по 22.08.2022. 22.08.2022 на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою винесення даної постанови стало відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не надходив. Станом на 13.06.2024, за даною постановою відомості про ОСОБА_2 містяться в Єдиному реєстрі боржників. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо виконавчого провадження № 67867418 не містяться.

Відповідачем зазначено, що станом на 13.06.2024 відсутні підстави вилучити дані з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями №№ 60086402, 62575301, 62596239, 67867418.

Вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ч. 4 ст. 263ЦПК Українивраховується судом під час розгляду справи.

Неповнолітній син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлений можливості це зробити. Таким чином, безпідставно накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця на отримання свідоцтва про спадщину.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 1,2,3ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

На даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчими документами з померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Згідно п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбаченихпунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.ч.2,3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч.ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 4 статті 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", - арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний здійснювати примусове звернення стягнення з боржника в порядку, врегульованому Законом України "Про виконавче провадження", зокрема ст. ст. 48,50,56 цього Закону, відповідно до яких першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на об`єкти нерухомості.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У всіх інших випадках (крім підстав для зняття арешту державним виконавцем) арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідност.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218, ч.3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Арешт на майно боржника триває значний час, але протягом цього часу не було вчинено жодних виконавчих дій щодо майна, зокрема і не визначено це майно, що вказує на формальність арешту, а не наявність мети, з якою він повинен накладатися відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: для забезпечення реального виконання рішення.

Підстави зняття арешту державним виконавцем визначено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», яка не містить прямої вказівки державному виконавцю зняти арешт з майна в разі повернення виконавчого документа, або завершення виконавчого провадження.

Позивач не може оскаржити дії (бездіяльність) державного виконавця щодо скасування арешту, оскільки виконавче провадження, у якому було накладено арешт, відсутнє, а тому позивач звернулася за захистом порушених прав сина у порядку позовного провадження.

Отже, у зв`язку зі смертю боржника у виконавчому провадження підстави для накладання арешту на спадкове майно відсутні, оскільки неможливо стягнути борг з боржника в зв`язку з його смертю і в даному випадку це є перешкодою для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку і відповідає положенням позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24/753/0/4-13.

Таким чином, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту, накладеного на спадкове майно, неповнолітній спадкоємець померлого позбавлений можливості в повному обсязі реалізувати свої спадкові права з метою подальшого користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

При цьому, в даному випадку немає підстав для оскарження дій державного виконавця, що відповідає положенням ст.ст. 15,16 ЦПК України та позиції Верховного Суду України, якій в своїй постанові від 12 грудня 2018 року по справі № 399/142/16-ц зазначив, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

До того ж підстави для зняття арешту визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» і може бути знятий за рішенням суду і певних випадках (ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику у справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору, або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до п. 11 вказаної Постанови Пленуму при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб. Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту накладеного на майно, порушується право неповнолітнього сина позивача на оформлення свого спадкового права та отримання спадщини, внаслідок чого він позбавлений змоги у повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно, немає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Аналогічне рішення суду міститься у справі № 711/4206/23 від 19 грудня 2023 року.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Особи, котрі зазнають порушення прав мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

З урахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що позивачка, яка не є стороною виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт та не може оскаржити з цих підстав дії або бездіяльність державного виконавця, фактично набула у власність належний спадкодавцю будинок, проте не може його оформити в зв`язку з накладенням арешту, який підлягає зняттю, проте не може бути знятим державним виконавцем у межах виконавчого провадження з підстави закінчення строку зберігання, а тому вказаний арешт підлягає зняттю в судовому порядку.

Дійшовши висновку про доцільність зняття арешту з майна, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 4ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першоюстатті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з примусового виконання рішень, що затвердженаНаказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, ця Інструкція розроблена відповідно доЗакону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»,Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно доЗаконупідлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 23 Розділу ІІІ «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції з примусового виконання рішень, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо: після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно достатті 27 Законувиконавчий збір стягненню не підлягає).

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

За правовими висновками Верховного Суду, які містяться у постанові від 13.07.2022р. у справі №2/0301/806/11 застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки запис про арешт нерухомого майна, що є об`єктом спадкового майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує право позивача на прийняття спадщини, а підстави заборони обтяження зазначеного нерухомого майна перестали існувати, зазначений запис підлягає виключенню з відповідного реєстру.

На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст.12,81,133,258,259,264,268,265ЦПК України, ст. ст.317,319,321,391 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-ті особи: комунальне підприємство «Харківводоканал», комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ДПП УПП в Харківській області про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт по виконавчому провадженню № 13305768, накладений на рухоме майно за № 17325219, на підставі постанови про арешт майна боржника номер № 13305768, виданої 28.02.2019 Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, об`єкт обтяження все рухоме майно в межах суми боргу; заборонено відчужувати; боржник ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Зняти арешт по виконавчому провадженню № 13305657, який накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 21.12.2015, згідно виконавчого листа №2-2636/07 виданого 04.06.2009 Ленінським районним судом м. Харкова.

Виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , як боржника у виконавчих провадженнях № 60086402, № 62575301, № 62596239, № 67867418, № 13305768, № 13305657.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.01.2025.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Холодногірсько-Новобаварський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків) - (м. Харків, вул. Полтавський шлях, б. 46, 4 поверх, код ЄДРПОУ 41430678)..

Треті особи: Комунальне підприємство «Харківводоканал» (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90, код ЄДРПОУ 03361715).

Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» ( м.Харків, вул. Конторська, буд. 35, код

ЄДРПОУ 34467793).

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» ( м. Харків, вул. Мефодіївська,б. 11, код ЄДРПОУ 31557119).

ДПП УПП в Харківській області (61033 м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646).

Головуючий Суддя: