Ухвала

від 22.07.2024 по справі 133/2201/23

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22.07.24 справа№ 133/2201/23

провадження № 2/133/1164/24

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючої судді Пєтухової Н.О.,

за участі секретаря судових засідань Штепи В.С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Земельний центр» про проведення державної реєстрації земельної ділянки, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, прийняття заяви про збільшення позовних вимог,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Земельний центр» про проведення державної реєстрації земельної ділянки.

За змістом позовних вимог позивач просить суд зобов`язати ПП «Земельний центр» на виконання договору підряду №07/06/21/32 від 07 червня 2021 року провести державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , відповідним інженером-землевпорядником від її імені з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через вебсторінку Держгеокадастру.

На адресу суду 02.04.2024 надійшла письмова заява позивача про збільшення позовних вимог в порядку п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України.

Із змісту вказаної заяви вбачається, що збільшені позовні вимоги полягають в тому, що заявлені додаткові вимоги про зобов`язання відповідача в рамках належного виконання договору підряду №07/06/21/32 від 07.06.2021 через своїх сертифікованих інженерів-землевпорядників та розробників надіслати документи, зазначені у п. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, Державному кадастровому реєстратору в електронній формі з накладеним сертифікованим інженерно-землевпорядним кваліфікованим електронним підписом, відповідно до вимог ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" технічними засобами електронних комунікацій .

У судовому засіданні позивач підтримала заяву про збільшення позовних вимог та просила суд залишити без розгляду її заяву про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення заяви про збільшення позовних вимог, мотивуючи це тим, що це інші позовні вимоги та інші підстави позову.

Дослідивши матеріали поданої заяви про збільшення позовних вимог, а також матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Судом встановлено, що подана до суду заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про заявлення ще однієї вимоги немайнового характеру. Оскільки вперше заявлена вимога є немайновою, то фактично вона не може бути збільшена.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивач додає нові матеріально - правові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову. Фактично позивач доповнила позовну заяву новими вимогами, що є недопустимим і не є збільшенням розміру позовних вимог

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (проваджеення № 61-9545 сво21).

Щодо заяви позивача про залишення без розгляду її заяви про залишення позову без розгляду необхідно зазначити таке.

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви позивача про залишення позову без розгляду

Керуючись ст.ст.13, 49, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду залишити без розгляду.

Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в частині відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 22.07.24