Постанова

від 26.09.2024 по справі 133/2201/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/2201/23

Провадження № 22-ц/801/2027/2024

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 рокуСправа № 133/2201/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Оніщука В. В., Сала Т. Б.,

за участю секретаря судового засідання - Луцишина О. П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне підприємство «Земельний центр»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2024 року, постановлену під головуванням судді Пєтухової Н. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Земельний центр» про проведення державної реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2024 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства «Земельний центр» про проведення державної реєстрації земельної ділянки.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила суд зобов`язати відповідача в рамках належного виконання договору підряду №07/06/21/32 від 07.06.2021 через своїх сертифікованих інженерів-землевпорядників та розробників надіслати документи, зазначені у п. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, Державному кадастровому реєстратору в електронній формі з накладеним сертифікованим інженерно-землевпорядним кваліфікованим електронним підписом, відповідно до вимог ЗУ "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" технічними засобами електронних комунікацій.

06 липня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про залишення без розгляду її позовної заяви до ПП «Земельний центр» про проведення державної реєстрації земельної ділянки.

18 липня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про залишення без розгляду її заяви від 06 липня 2024 року і продовження розгляду позовних вимог до ПП «Земельний центр» про проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2024 року заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду залишено без розгляду. Відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду в частині відмови у прийняття заяви про збільшення позовних вимог скасувати через порушення норм процесуального права скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначила про помилковість висновку суду, оскільки вона не змінювала предмет спору, а лише доповнила позовні вимоги до закінчення першого судового засідання, що відповідає змісту її процесуальних прав, передбачених ЦПК України.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що цією заявою позивач додає нові матеріально - правові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову. Фактично позивач доповнила позовну заяву новими вимогами, що є недопустимим і не є збільшенням розміру позовних вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2, ч. 2, ч, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справа № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) вказано, що в разі надходження до заяви про зміну позовних вимог, предмету та підстав позову, суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення, так і зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

У справі, що переглядається суд першої інстанції не врахував, що:в разі надходження до суду заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Суд не звернув уваги, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2)доповнення позовнихвимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, в заяві про збільшення позовних вимог, поданій до початку першого судового засідання, до позивач доповнив позов новими вимогами про зобов`язання відповідача в рамках належного виконання того ж договору підряду від 07.06.2021 через своїх сертифікованих інженерів-землевпорядників та розробників надіслати документи Державному кадастровому реєстратору в електронній формі з накладеним електронним підписом. Тобто, позивач доповнив позовні вимоги, ще однією немайнової вимогою та предмет спору по суті не змінював.

Суд першої інстанції, відмовляючи в прийняті цієї заяви, не вказав, у чому є її недопустимість, а тому такі висновки суду є необгрунтовані, а ухвала в цій частині є незаконною.

За змістом положень ст. 49, 126 ЦПК України суд першої інстанції вправі обмежити позивача у праві змінити позовні вимоги, предмет або підстав позову лише у випадку порушення порядку та строків подання відповідної заяви.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПКУкраїнипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у прийняття заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у зв`язку чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду в частині відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 379, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2024 року в частині відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: В. В. Оніщук

Т. Б. Сало