Рішення

від 23.07.2024 по справі 137/269/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/269/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голота О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Хмільницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. дмитров московської обл. російської федерації померла ОСОБА_2 .

Заяву мотивує тим, що вона є спадкоємицею усього майна належного покійній тітці, що підтверджується заповітом від 28.08.2015, посвідченого секретарем виконавчого комітету Журавненської сільської ради Гуменюк Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №103.

Після смерті, ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить, зокрема земельна ділянка площею 5,1858 га, кадастровий номер 0522482800:02:000:0043, що розташована на території Журавненської сільської ради.

Вказує, що вона 24.01.2024 звернулася до Хмільницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для здійснення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримала відмову, оскільки надано свідоцтво про смерть спадкодавця, яке видане в російській федерації.

За такихпідстав,змушена звернутисядо судуз вказаноюзаявою для встановлення судом факту смерті тітки ОСОБА_2 , що дасть можливість її реалізувати свої спадкові права.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просить її задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат ПарпальосВ.В.в судовомузасіданні заявупідтримала та просить встановити факт смерті тітки ОСОБА_2 , що дасть можливість її реалізувати свої спадкові права.

Представник заінтересованої особи Хмільницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, до суду надійшов лист, в якому справу просять розглянути у їх відсутність.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до копії заповіту від 28.08.2015, посвідченого секретарем виконавчого комітету Журавненської сільської ради Гуменюк Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №103 (а.с.6) ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати її на день смерті і на що вона матиме право за законом заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відовідно до довідки Хмільницької міської ради Вінницької області за №17-02/20-05 від 23.01.2024 (а.с.7) ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 .

11.05.2023 о 12:45 на території російської федерації, московської області, м. дмитров, померла ОСОБА_2 , про що 12.05.2023 муніципальним автономним закладом «багатофункційний центр надання державних та муніципальних послуг «дмитровський» вчинено запис про смерть за №170239505000800540005 (а.с.8). Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №065236 виданого 19.10.2004 Літинською РДА (а.с.11) ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 5,1858 га, кадастровий номер 0522482800:02:000:0043, що розташована на території Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Факт поховання ОСОБА_2 підтверджується копіями фотозображень надгробного пам`ятника (а.с.67-68).

Суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Згідно п. 14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, зі змінами, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.

Відповідно п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч.ч. 4,7 глави 1 розділу ІІ вищевказаних Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Ключове значення, яке має встановлення факту смерті або народження особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» у редакції від 23.12.2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, ст. 13 даної Конвенції було передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.

Так, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинена з 27.12.2022.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник, на підтвердження смерті тітки на території російської федерації, подала свідоцтво про смерть, видане 12.05.2023 муніципальним автономним закладом «багатофункційний центр надання державних та муніципальних послуг «дмитровський».

Проте, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 12.05.2023, видано в рф до повномасштабного вторгнення раніше цілком користувалося силою офіційних документів на території України.

Суд встановив, що заявник доводилася ОСОБА_2 племінницею, є спадкоємцем за заповітом, а тому встановлення судом факту смерті тітки надасть можливість заявнику реалізувати спадкові права.

У цьому контексті суд зауважує, що п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Суд, оцінивши подані заявником докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається заявник, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що заявлена вимога ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити. Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка сталася 11.05.2023 о 12:45 на території російської федерації, московської області, м. дмитров, про що 12.05.2023 муніципальним автономним закладом «багатофункційний центр надання державних та муніципальних послуг «дмитровський» вчинено запис про смерть за №170239505000800540005. Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.