Рішення
від 19.07.2024 по справі 234/13959/21
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/13959/21

Провадження № 2/202/2290/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з цим позовом.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04..12.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді від 05.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, що наказом Служби автомобільних доріг у Донецькій області №76-к від 11.12.2018 року вона була прийнята з 12.12.2018 року на роботу на посаду економіста 1-ї категорії фінансово-економічного відділу. Наказом №13-к від 18.03.2019 року переведена з 19.03.2019 року на посаду головного бухгалтера бухгалтерії (з 03.06.2019 року - відділ бухгалтерського обліку та звітності).

Протягом всього часу роботи вона, позивач, сумлінно виконувала свої обов`язки, що були пов?язані з високим ступенем відповідальності та значними психоемоційними навантаженнями. Дисциплінарних стягнень не мала, щомісячно отримувала премії, а 22.10.2019 року за високу професійну майстерність, плідну працю, вагомий особистий внесок у розбудову мережі автомобільних доріг України була нагороджена грамотою Служби.

Позивачем зазначено, що наказами Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) від 20.05.2021 року №125-ВДС та від 20.05.2021 року №126-ВДС було оголошено дві догани начальнику Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогону І. В. та наказом від цієї ж дати, 20.05.2021 року № 202-К звільнено його із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за нібито «систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов?язків як працівника, до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення».

Після зміни начальника Служби, нове керівництво почало здійснювати на неї систематичний психологічний тиск, з метою примушування до написання заяви про звільнення із займаної посади, тим самим маючи намір повністю замінити персонал Служби.

01.07.2021 року, на фоні психологічного тиску з боку керівництва Служби, вона, позивач, пережила психоемоційний стрес та в передінфарктному стані була госпіталізована до міжрайонного кардіологічного відділення КНП «Міська лікарня №3 Краматорської міськради», де перебувала на стаціонарному лікуванні до 15.07.2021 року.

3 16.07.2021 року по 28.07.2021 року вона продовжувала стаціонарне лікування в неврологічному відділенні КНП «Міська лікарня №2 Краматорської міськради», а з 30.07.2021 року по 22.08.2021 року - стаціонарне лікування у нейрореабілітаційному відділенні ДП «Клінічний санаторій «Карпати».

Ще під час перебування її на лікарняному, 02.08.2021 року в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області було видано наказ №73 «Про проведення перевірки» за фактом отримання Акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування від 30.07.2021 року №87, а 28.08.2021 року складено Акт службової перевірки, яким її було визнано винною у нібито завданні майнової шкоди Службі, рекомендовано притягнути її до дисциплінарної відповідальності та здійснити відшкодування за її рахунок у розмірі 48 143,61 грн.

3 результатами службової перевірки вона, ОСОБА_1 , була категорично не згодна, оскільки зазначених в акті порушень вона не вчиняла, про що одразу заявила керівництву Служби. Відшкодовувати неіснуючу майнову шкоду відмовилася.

03.09.2021 року вона під тиском написала заяву про звільнення - за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 К3пП України, з 10.09.2021 року, хоча в дійсності не мала наміру звільнятися із займаної посади і її волевиявлення на звільнення не було вільним.

07.09.2021 року начальником Служби було видано наказ №136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 », яким їй було оголошено догану, а також прийнято рішення ненараховувати надбавку за високі досягнення у праці та премію у вересні 2021 року.

08.09.2021 року, тобто ще до звільнення «за угодою сторін», вона подала заяву на ім?я начальника Служби, в якій зазначила, що заяву від 03.09.2021 року вона написала під психологічним тиском та погрозою звільнити її з інших надуманих підстав «небажаного працівника», зокрема з підстави, передбаченої п. 1 ст. 41 КЗпП України за нібито одноразове грубе порушення трудових обов?язків, яке вона насправді не вчиняла, що на ії переконання, свідчило про відсутність домовленості сторін про припинення трудового договору за взаємною вільною згодою. Вона повідомляла про відсутність свого волевиявлення на припинення трудового договору, про відкликання (анулювання) своєї заяви від 03.09.2021 року про звільнення за угодою сторін та просила не звільняти її з 10.09.2021 року за цією підставою. Також просила провести службову перевірку за фактом вчинення на неї психологічного тиску та примушування до звільнення.

09.09.2021 року т.в.о. начальника Служби Д. Тютюнником було видано наказ №89 «Про проведення службової перевірки» щодо питань, порушених в її заяві від 08.09.2021 року.

Після ознайомлення зі змістом зазначеного вище наказу, члени комісії, а саме, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи у її службовому кабінеті, не дотримуючись вимог службової субординації, почали вимагати від неї негайно написати пояснення на ім?я голови комісії.

Оскільки наказом від 09.09.2021 року №89 «Про проведення службової перевірки» не було встановлено строк проведення службової перевірки та не було визначено термін надання пояснень, вона повідомила членам комісії, що пояснення писатиме у вільний від основної роботи час та за відсутності в її кабінеті сторонніх осіб.

У той самий день, 09.09.2021 року, о 16 год. 55 хв., не дочекавшись письмових пояснень, її ознайомили з Актом службової перевірки від 09.09.2021 року, затвердженим т.в.о. начальника Д. Потюнником, в якому зазначалося, що твердження позивачки, викладені в її заяві від 08.09.2021 року про здійснення на неї тиску примушування до звільнення, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи упереджене ставлення членів комісії, їх очевидне небажання розбиратися в суті проблеми та той факт, що станом на 16 год. 55 хв. 09.09.2021 року службова перевірка була вже нібито завершена, вона вважала зайвим надавати будь-які додаткові пояснення щодо фактів, викладених у заяві від 08.09.2021 року, про що повідомила в письмових поясненнях на ім?я голови комісії ОСОБА_6 від 10.09.2021 року, які вручила членам комісії о 8 год. 00 хв. - 10.09.2021 року.

Позивач звертає увагу на те, що ані в наказі від 09.09.2021 року №89 «Про проведення службової перевірки», ані в Акті службової «перевірки» від 09.09.2021 року, не згадувалося про існування наказу про звільнення позивачки із займаної посади, адже станом на кінець робочого дня - 09.09.2021 року, такого наказу ще не існувало.

10.09.2021 року, о 09 год. 10 хв., її, позивача, ознайомили з наказом №138-к/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », датованим 08.09.2021 року, а о 15 год. 35 хв. - з наказом від 10.09.2021 року №140-к/тр «Про внесення змін до наказу від 08.09.2021 року №138- к/тр».

Відповідно до наказу №138-к/тр за підписом т. в. о. начальника Служби Д. Тютюнника «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », датованого 08.09.2021 року та врученого позивачці 10.09.2021 року, її було звільнено з роботи з 10 вересня 2021 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін. Вона не погодилася з цим наказом та оскаржила його до Краматорського міського суду Донецької області.

Вона, ОСОБА_1 , вважає наказ від 07.09.2021 року №136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 » незаконним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до резолютивної частини наказу від 07.09.2021 року про оголошення догани, їй було оголошено догану: «За порушення ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування», п.п. 2, 4 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів. Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, за неналежне виконання посадових обов?язків, передбачених п.п. 2.2.3., 3.1.1. Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності №01.6-06-21 від 02.02.2021 року та п. 2.1.10 посадової інструкції головного бухгалтера №01.06-07-45 від 03.06.2019 року, допущене при поданні заяв-розрахунків про призначення матеріального забезпечення від 20.04.2021 року та 21.04.2021 року, що спричинило заподіяння майнової шкоди Службі автомобільних доріг у Донецькій області».

Позивачем зазначено, що відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується, зокрема, загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням.

За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування» (Закон №1105-XIV) роботодавець зобов`язаний, зокрема, але не виключно, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, згідно із цим Законом страхових виплат та соціальних послуг.

Страховим випадком за соціальним страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім?ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1105-XIV).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 16 Закону №1105-XIV встановлено, що застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

В ч. 1 ст. 19 Закону №1105-XIV зазначається, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

За страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону №1105- XIV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов?язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов?язаної з нещасним випадком на виробництві.

В ч. 1 ст. 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

За змістом ч. 3 ст. 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 31 Закону №1105-XIV).

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п?яти днів після винесення відповідного рішення (ч. 1 ст. 32 Закону №1105-XIV).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

1) застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 32 Закону №1105-XIV).

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (ч. 1 ст. 34 Закону №1105-XIV).

Форма заяви-розрахунку, яка є додатком до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, не передбачає внесення інформації про наявність рішення (дата, номер тощо про призначення матеріального забезпечення, що приймається комісією (уповноваженим) соціального страхування.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів (ч. 1 ст. 34 Закону №1105-XIV).

В квітні 2021 року працівники Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 перебували на лікарняному, що підтверджується відповідними листками непрацездатності та не заперечується роботодавцем-відповідачем.

3 цих підстав всі ці працівники набули право на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Документи для призначення допомоги (листки непрацездатності) мали б бути розглянуті Комісією із соціального страхування, утвореною в Службі, не пізніше десяти днів з дня їх надходження, а допомога (лікарняні) виплачені - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

На підставі поданих Службою заяв-розрахунків від 20.04.2021 року №002593 та від 21.04.2021 року №002594, Фонд соціального страхування 18.06.2021 року перерахував на окремий поточний рахунок Служби для зарахування страхових коштів 32095,74 грн., які 22.06.2021 року були виплачені працівникам в якості матеріального забезпечення.

Тобто всі отримані від Фонду страхові кошти були витрачені правомірно (за цільовим призначенням) на виплату матеріального забезпечення працівникам, які мали право на отримання такого забезпечення відповідно до норм ст. 46 Конституції України та Закону №1105-XIV. Порядок використання страхових коштів було дотримано.

В ч. 6 ст. 15 Закону №1105-XIV зазначено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Отже, даною нормою встановлюється відповідальність роботодавця за порушення порядку використання страхових коштів, а не за порушення порядку їх отримання.

Крім того, сума штрафу обраховується виходячи з суми неправомірно витрачених страхових коштів, а в даному випадку кошти були витрачені Службою абсолютно правомірно та за своїм цільовим призначенням. Майнова шкода Фонду заподіяна небула.

Відповідно до абзацу третього розділу ІІ Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їx результатів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року №30, неправомірне (нецільове) використання коштів Фонду - це витрачання страхових коштів їх отримувачами з порушенням встановленого законодавством порядку та/або на цілі, що не відповідають цільовому призначенню, визначеному нормативно-правовими актами (п. 24 постанови Верховного Суду від 28.11.2019 року по справі №812/417/16). У постанові зазначено, що аналізуючи вказані норми (положення ч. 1 ст. 30 Закону №2240-1, яка аналогічною до норми ч. 6 ст. 15 Закону №1105-XIV - прим. позивачки), суд дійшов висновку, що застосування санкцій за витрачання страхових коштів з порушенням встановленого законодавством порядку має здійснюватися з урахуванням принципу розсудливості, оскільки не будь-яке формальне порушення Порядку №12 означає неправомірне використання коштів Фонду (п. 26 постанови Верховного Суду від 28.11.2019 року по справі №812/417/16). До схожих висновків Верховний Суд дійшов в постанові від 24.12.2019 року по справі №813/3646/14.

Тому позивач вважає, що у Служби не було достатніх фактичних та правових підстав проводити оплату за Рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області від 03.08.2021 року про повернення страхових коштів Фонду. Безпідставне повернення Фонду правомірно витрачених страхових коштів створило ситуацію, коли допомога по тимчасовій непрацездатності була виплачена працівникам за рахунок коштів роботодавця (Служби), а не за рахунок коштів Фонду, тоді як за рахунок коштів роботодавця здійснюється оплата лише перших п?яти днів тимчасової непрацездатності (ч. 2 ст. 22 Закону №1105-XIV).

Станом на дату перерахування коштів Фондом соціального страхування на окремий поточний рахунок Служби (18.06.2021 року) та станом на дату виплати цих коштів Службою працівникам (22.06.2021 року), рішення Комісії із соціального страхування про призначення відповідним працівникам матеріального забезпечення було наявне (протокол №10 від 26.04.2021 року).

Заяви-розрахунки від 20.04.2021 року №002593 та від 20.04.2021 року №002594 не містять жодних недостовірних відомостей, зокрема, але не виключно, вони не містять посилання на рішення Комісії із соціального страхування.

B пункті 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №12 (далі - Порядок №12) зазначено, що у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов?язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону №1105-XIV, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Водночас, ані Закон №1105-XIV, ані Порядок №12, не передбачають такого правового наслідку, як повернення роботодавцем страхових коштів Фонду, правомірно виплачених застрахованим особам - працівникам (правомірно використаних коштів), у випадку, коли оформлення та подання заяви-розрахунку відбулося до ухвалення рішення Комісії (в заяві-розрахунку роботодавець взагалі не вказує про наявність/відсутність рішення Комісії), а отримання від Фонду фінансування та виплата коштів працівникам - вже після рішення Комісії.

Відповідно до п. 12 Порядку №12, якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на проведення виплат за рахунок коштів Фонду, невикористані страхові кошти протягом трьох робочих днів повертаються страхувальником на рахунок робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, з якого надійшло фінансування, та листом надсилається пояснення причин повернення коштів. Всі отримані Службою страхові кошти були використані за призначенням.

Згідно з посадовою інструкцією та відповідно до Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності, Положення про комісію, вона, позивач, не уповноважена утворювати Комісію із соціального страхування в Службі, змінювати її склад, здійснювати безпосередній та/або загальний контроль за її роботою, зокрема, контроль за своєчасністю прийняття нею рішень про призначення матеріального забезпечення працівникам (комісія не підзвітна головному бухгалтеру). Вона не входила до складу Комісії Служби та не приймала участі в її засіданнях. За своєю посадою вона не отримує копій рішень (протоколів) Комісії, не перевіряє їх на відповідність чинному законодавству та не візую своїм підписом.

Так, відповідно до п. 1.6. Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №13 (далі - Положення №13), Комісія (уповноважений) соціального страхування підприємства підзвітна роботодавцю та представнику застрахованих осіб, а її робота в установленому порядку підлягає перевірці робочими органами виконавчої дирекції фонду соціального страхування України або його відділеннями.

За змістом п. 2.2. Положення №13, Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов?язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов?язковим державним соціальним страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності; і інш.

В пункті 3.1. Положення №13 зазначено, що Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема, приймає рішення про призначення або відмову призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо (п. 3.1.1.); Здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення (п. 3.1.4.).

Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам (п. 4.1. Положення №13). Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення (п. 4.3. Положення №13).

Позивач зазначає, що головний бухгалтер не несе відповідальності за діяльність комісії.

Заяви-розрахунки оформлюються тa підписується головним бухгалтером на підставі даних, наведеним у листках непрацездатності.

Підпис головного бухгалтера у листку непрацездатності є т.зв. другим підписом і ставиться передостаннім (перед першим підписом керівника/його заступника).

Перед головним бухгалтером свої підписи у листках непрацездатності проставляють: уповноважений працівник відділу кадрів/табельник (підтверджує своїм підписом період непрацездатності, дату виходу на роботу, страховий стаж на день настання непрацездатності та деякі інші дані); уповноважений представник Комісії із соціального страхування (підтверджує своїм підписом факт призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, її розмір %) та кількість днів або зазначає причини відмови у призначенні допомоги).

В лікарняних листках працівників ОСОБА_7 (листок непрацездатності АДУ №154835), ОСОБА_8 (листок непрацездатності АДУ №154178), ОСОБА_9 (листок непрацездатності №058173), ОСОБА_10 (листок непрацездатності №063683) містилися підписи бухгалтера 1-ї категорії ОСОБА_11 або провідного бухгалтера ОСОБА_12 (член Комісії із соціального страхування) та відомості (зроблені ними службові відмітки) про призначення допомоги з тимчасової непрацездатності. Ці службові відмітки були виконані від імені Комісії із соціального страхування. Тому на момент підписання заяв-розрахунків до Фонду в неї, позивачки, не було та не могло бути сумнівів у томy, що матеріальна допомога Комісією із соціального страхування була призначена всім переліченим вище працівникам.

Відповідно до Положення №01.6-06-21 від 02.02.2021 року про відділ бухгалтерського обліку та звітності, затвердженого начальником Служби 02.02.2021 року (далі - Положення про відділ бухобліку), Відділ бухгалтерського обліку та звітності очолює головний бухгалтер, якій здійснює організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції основних завдань, які покладені на відділ та визначені у цьому Положенні (п. 5.3. Положення про відділ бухобліку).

Завдання Відділу бухгалтерського обліку та звітності визначені в розділ 2 Положення про відділ бухобліку і серед них відсутні завдання по контролю за роботою Комісії із соціального страхування.

Повноваження головного бухгалтера визначені в п. 5.4. Положення про відділ бухобліку і серед цих повноважень також відсутні повноваження по контролю за діяльністю Комісії із соціального страхування.

ОСОБА_1 зазначає, що вона не порушувала «п.п. 2.2.3., 3.1.1. Положення про відділ бухгалтерського обліку», оскільки «процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень» (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») здійснювався у суворій відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухобліку, і посилання на порушення саме порядку ведення бухгалтерського обліку в описово-мотивувальній частині спірного наказу відсутні.

Крім того, будь-яких недостовірних звітних даних, відомостей подані бухгалтерією до Фонду заяви-розрахунки не містили (в обсязі тих відомостей, які зазначені в заявах-розрахунках), зокрема, вони не містили відомостей про прийняття Комісією соціального страхування рішення про призначення матеріального забезпечення.

Також в спірному наказі про оголошення догани відсутнє будь-яке обгрунтування порушення позивачем ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Робота Відділу бухгалтерського обліку та звітності проводиться з урахуванням розподілу обов?язків серед працівників відділу згідно посадових інструкцій (п. 5.6. Положення про відділ бухобліку), а взаємодія з іншими структурними підрозділами - 3 питань, передбачених розділом 6 Положення про відділ бухобліку (питання взаємодії з Комісією із соціального страхування в цьому розділі не прописані).

Ступінь відповідальності працівників Відділу бухгалтерського обліку та звітності встановлюється посадовими інструкціями (п. 7.2. Положення про відділ бухобліку).

03.06.2019 року начальником Служби була затверджена Посадова інструкція головного бухгалтера №01.6-07-45, яка визначає функціональні обов?язки, права та відповідальність головного бухгалтера Служби та складена на підставі КЗпП та інших норм чинного законодавства України (п. 1.2. Посадової інструкції). Головний бухгалтер керує працівниками Відділу бухгалтерського обліку та звітності, розподіляє між ними посадові завдання та обов?язки (п. 2.1.16. Посадової інструкції).

Завдання і обов?язки головного бухгалтера передбачені в розділі 2 Посадової інструкції головного бухгалтера і серед них відсутні завдання/обов?язки по контролю за діяльністю Комісії соціального страхування, у тому числі за рішеннями, які приймаються Комісією на виконання власних завдань.

В резолютивній частині спірного наказу про оголошення догани міститься посилання на нібито порушення позивачкою вимог п. 2.1.10. Посадової інструкції, відповідно до якої головний бухгалтер «забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку,фінансової звітності Служби і оперативних зведених звітів про доходи та витрати коштів, про використання бюджету, іншої бухгалтерської та статистичної звітності та її подання у встановленому порядку у відповідні органи».

Водночас подані до Фонду соціального страхування заяви-розрахунки на виплату матеріального забезпечення не відносяться до фінансової звітності, оперативних зведених звітів або до іншої бухгалтерської чи статистичної звітності. Заява-розрахунок про виплату матеріального забезпечення за своєю правовою природою не є звітом (звітним документом). Це форма звернення до Фонду соціального страхування з проханням здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, що прямо витікає зі змісту типової форми заяви-розрахунку (Додаток №1 до Порядку №12).

Відповідно до п. 2.1.11. Посадової інструкції провідного бухгалтера ОСОБА_12 від 18.06.2019 року № 01.6-07-61, затвердженої начальником Служби 18.06.2019 року, остання «складає протоколи комісії із соціального страхування», що пов?язано з тим, що дана особа є членом Комісії із соціального страхування Служби.

26.03.2020 року начальником Служби була затверджена Посадова інструкція бухгалтера І категорії ОСОБА_11 №01.6-07-68, відповідно до якої остання: здійснює прийомку і контроль за вірністю складання первинної документації, яка надходить до відділу бухгалтерського обліку та звітності з інших відділів і готує її до обробки, зокрема, лікарняні листи (п. 2.1.4. Посадової інструкції); здійснює складання заяв-розрахунків для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування (п. 2.1.6. Посадової інструкції).

Бухгалтер 1 категорії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати достовірність підготовлених ним звітних даних, відомостей та інших матеріалів (п. 2.2.3. Посадової інструкції), а також несе відповідальність за ненадання, несвоєчасне надання та/або недостовірність підготовлених ним звітних даних, відомостей та інших матеріалів (п. 4.2.2. Посадової інструкції). Саме бухгалтер І категорії є відповідальним за взаємодію з Фондом соціального страхування (п. 7.5. Посадової інструкції).

Позивач стверджує, що підготовлені бухгалтером І категорії в межах її функціональних обов?язків заяви-розрахунки не містили недостовірних відомостей, про що більш детально вже зазначалося вище.

Також позивач зазначає, що відповідач порушив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачений ст. 148 КЗпП, адже дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв?язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Позивач вважає, що в даному випадку відсутні такі обов?язкові складові дисциплінарного проступку, що характеризують об?єктивну та суб?єктивну сторони, як: невиконання або неналежне виконання покладених на неї трудових обов?язків; вина (умисел або необережність); наявність причинного зв?язку, що виключає можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності.Тому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ начальника Служби від 07 вересня 2021 року №136-к/тр про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Щодо стягнення надбавки за високі досягнення у праці та премії за вересень 2020 року позивачем зазначено, що відповідно до п. 2 резолютивної частини спірного наказу про оголошення догани, у зв?язку з оголошенням догани прийнято рішення не нараховувати позивачці:надбавку за високі досягнення у праці, та премію у вересні 2021 року.

Згідно зі ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права водносторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (ст. 97 К3пП).

За змістом п. 3.4. Колективного договору трудового колективу та адміністрації Служби (реєстраційний номер 06-18/167 від 18.07.2017 року), оплата праці здійснюється відповідно до Положень, зокрема, Положення «Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області»

В Додатку №3 «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів» до Колективного договору передбачена так надбавка, як надбавка «За високі досягнення у праці (керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям)» - до 50% посадового окладу, згідно наказу, за фактично відпрацьований час.

Відповідно до Положення про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Служби автомобільних доріг у Донецькій області (Додаток №8 до Колективного договору), надбавка встановлюється з високі досягнення у праці і виплачується за рахунок і в межах фонду оплати праці. Розмір надбавки встановлюється наказом по Службі на початок року і діє протягом року в межах затвердженого фонду оплати праці на відповідний період.

Наказом начальника Служби від 22.01.2021 року №8-к/тр «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці» було встановлено надбавку за високі досягнення у праці на 2021 рік працівникам Служби, зокрема їй, позивачці, пропорційно фактично відпрацьованому часу у розмірі 50% посадового окладу.

Що стосується преміювання працівників, то дане питання врегульоване в Положенні про умови і розміри оплати праці керівних працівників і працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області (Додаток №7 до Колективного договору) та в Положенні про преміювання працівників (без дати), затвердженому начальником Служби.

Відповідно до даних правових актів, преміювання штатних працівників здійснюється за результатами роботи Служби і складає за календарний період (квартал) до 200% посадового окладу у розрахунку на місяць за фактично відпрацьований час без урахування надбавок та доплат. Преміювання здійснюється поквартально або помісячно в межах кошторису на поточний рік. Конкретний розмір премії працівникам встановлюється керівником і оформлюється наказом по Службі з урахуванням пропозицій або зауважень з боку начальника відділу або підрозділу.

За змістом п. 7.1. та п. 8.9. Правил внутрішнього трудового розпорядку (Додаток №3 до Колективного договору, з урахуванням змін від 17.10.2017 року, реєстр. №06-18/268 від 02.11.2017 року), до працівників застосовуються такі заходи заохочення, зокрема, виплата премії та встановлення надбавки за високі досягнення у праці (п. 7.1.), але протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (п. 8.9.).

Враховуючи той факт, що дисциплінарне стягнення, накладене на неї наказом від 07.09.2021 року №136-к/тр, слід визнати незаконним, рішення не нараховувати їй надбавку за високі досягнення у праці та премію у вересні 2021 року з цих підстав також слід визнати незаконними, зобов?язавши відповідача нарахувати та виплатити відповідні суми.

Обгрунтовуючи вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивач зазначила наступне.

Протягом роботи в організації відповідача вона сумлінно та старанно виконувала свою роботу, що була пов?язана з високим ступенем відповідальності та значними психоемоційними навантаженнями. Працювала понаднормово та часто у вихідні і святкові дні, відлаючи всі сили виконанню своїх трудових обов?язків.

До вересня 2021 року вона не мала жодних дисциплінарних стягнень та зауважень по роботі, а 22.10.2019 року за високу професійну майстерність, плідну працю, вагомий особистий внесок у розбудову мережі автомобільних доріг України була навіть нагороджена грамотою Служби, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці.

Дисциплінарне стягнення, яке було накладено на неї, вона вважає таким, що не обумовлене її професійною діяльністю, а пов?язане виключно з бажанням окремих посадових осіб з числа нового керівництва Служби в позазаконний спосіб примусити її звільнитися з посади головного бухгалтера.

Дізнавшись про накладене дисциплінарне стягнення вона відчула увесь комплекс негативних емоцій, характерних для реакції працівника на незаконні дії роботодавця: розпач, засмучення, розчарування, образу та ін.

Накладене дисциплінарне стягнення негативно вплинуло на професійний авторитет та її ділову репутацію в очах підлеглого їй персоналу та інших працівників Служби.

Отримавши дисциплінарне стягнення, вона тим самим була позбавлена грошової надбавки та премії, тобто втратила частину заробітку за вересень 2021 року. Внаслідок цього вона не змогла придбати для себе певні матеріальні блага, на які могла розраховувати за умови отримання зарплати з урахуванням надбавки та премії.

Враховуючи вищенаведені обставини позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 20 000,00 грн.

Під час розгляду справи представник позивача, адвокат Остапенко А.І., підтримав вимоги з підстав, зазначених вищ, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Мендрух О.М., позовні вимоги не визнав, указуючи, що позивач працювала в Службі з 12.12.2018 року по 10.09.2021 року. Наказом Служби №76-к від 11.12.2018 року позивач була прийнята з 12.12.2018 року на роботу на посаду економіста 1-ї категорії фінансово-економічного відділу, а наказом №13-к від 18.03.2019 року переведена з 19.03.2019 року на посаду головного бухгалтера.

Відповідно до наказу №138-к/тр від 08.09.2021 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » позивач була звільнена з роботи з 10.09.2021 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

07.09.2021 року наказом №136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 » позивачеві було оголошено догану, а також прийнято рішення не нараховувати надбавку за високі досягнення у праці та премію у вересні 2021 року.

Документальною перевіркою Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області встановлені порушення, в тому числі неправомірне призначення та виплата допомоги, що призвели до переплати за рахунок коштів Фонду на загальну суму 32 095,74 грн., а саме: - ЛН АДУ №154835, виданим ОСОБА_7 з 01.04.2021 року по 12.04.2021 року, по якому була надана заява - розрахунок №002593 від 20.04.2021 року на загальну суму 4 565,71 грн; - ЛН АДУ №154178, виданим ОСОБА_8 з 29.03.2021 року по 12.04.2021 року; - ЛН АДУ №058173 виданим ОСОБА_13 з 30.03.2021 року по 12.04.2021 року; - ЛН АДУ №063683 виданим ОСОБА_14 з 07.04.2021 року по 12.04.2021 року, по яким була надана заява-розрахунок №002594 від 21.04.2021 року на загальну суму 27 530,03 грн.

Водночас рішення про призначення матеріального забезпечення за листками непрацездатності ЛН АДУ №154835, ЛН АДУ №154178, ЛН АДУ №058173, ЛН АДУ №063683 було прийнято на засіданні комісії із соціального страхування Служби 26.04.2021 року.

Таким чином, було встановлено факт надання заяв-розрахунків до Фонду за відсутності рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування отримано від Фонду 18.06.2021 року, сплачено застрахованим особам 22.06.2021 року.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації застрахованих осіб (виборних підприємства, установи, організації та органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси( застрахованих осіб), або фізичною особою підприємцем, особою, яка проводить незалежну професійну діяльність

Відповідно до п. 3.1.1. Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 №13 (далі - Положення №13) комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства (далі - комісія) приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 4.1 Положення №13 основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам. Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним.

Згідно п. 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів. передбачених статтею 31 Закону №1105-XIV, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону №1105-XIV документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник нараховуе суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Згідно п. 4 Порядку №12 підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами.

Згідно п. 6 Порядку №12 заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Отже, вбачається, що подання заяви-розрахунку до робочих органів Фонду соціального страхування без рішення комісії із соціального страхування підприємства є порушенням порядку, встановленого законодавством, визначеному нормативно-правовими актами.

Головний бухгалтер відповідно до п. 2.1.10 його посадової інструкції (копія додається), забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку, фінансової звітності Служби і оперативних зведених звітів про доходи та витрати коштів, про використання бюджету, іншої бухгалтерської та статистичної звітності та її подання у встановленому порядку у відповідні органи.

Посадовою інструкцією бухгалтера І-ї категорії (копія додається) встановлено, що він здійснює прийомку і контроль за вірністю складання первинної документації, яка надходить в відділ бухгалтерського обліку та звітності з інших відділів і готує її до обробки, зокрема, лікарняні листи (п. 2.1.4); забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, рахунках бухгалтерського обліку (п. 2.1.5); готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. зокрема, заяв-розрахунків для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФССТВП (п. 2.1.6).

Бухгалтер І-ї категорії взаємодіє з Фондом соціального страхування (п.7.5).

Однак, з аналізу посадової інструкції бухгалтера 1-ї категорії не вбачається, що до його посадових обов?язків входить подання заяв-розрахунків до Фонду соціального страхування.

Форма бланку заяви-розрахунку, яка є Додатком 1 до Порядку №12 передбачає підпис головного бухгалтера.

Заяви-розрахунки про призначення матеріального забезпечення N? 002593 від 20.04.2021 року та №002594 від 21.04.2021 року, подані до Фонду соціального страхування. підписані цифровим підписом головного бухгалтера ОСОБА_1 та начальника Служби ОСОБА_15 .

Відповідно до Табелю обліку використання робочого часу за квітень 2021 року ОСОБА_1 20.04.2021 року та 21.04.2021 року знаходилась на роботі .

На підставі Рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду №394 від 03.08.2021 року (копія Рішення додається) Службою повернуто до Фонду соціального страхування України неправомірно витрачені суми страхових коштів в розмірі 47 566,05 платіжного доручення додається). грн. та сплачено 23 783,03 грн. фінансових санкцій (копія

На підставі наказу Служби №73 від 02.08.2021 року зі змінами, внесеними наказом Служби №84 від 27.08.2021 року, була проведена перевірка з метою встановлення винних осіб у вчиненні порушень, зазначених в акті документальної перевірки Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області №87 від 30.07.2021 року. Комісією з проведення службової перевірки позивача та бухгалтера 1-ї категорії ОСОБА_11 було зобов?язано надати голові комісії пояснення щодо відповідних .

За результатом перевірки було встановлено, що позивач, що на той час працювала в Службі на посаді головного бухгалтера, в порушення ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування», п.п. 2, 4 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, здійснила подання заяв-розрахунків від 20.04.2021 року та 21.04.2021 року до Фонду соціального страхування без рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам.

В результаті вищезазначених дій позивача Службі була заподіяна майнова шкода у розмірі 48 143,61 грн., а саме: 32 095,74 грн. - неправомірно витрачені суми страхових коштів та 16 047,87 грн. - фінансові санкції.

Представник відповідача вважає, що в діях позивача є ознаки необережної вини у формі недбалості, оскільки вона не передбачала, що її дії є неналежним виконанням трудових обов?язків, хоча за обставин, що склалися, могла і повинна була це усвідомлювати, тобто вона повинна була знати, що страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок виключно на підставі рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення, перед поданням до Фонду заяв-розрахунків позивач мала переконатись, що рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення прийнято, а за відсутності такого - не подавати заяви-розрахунки до Фонду соціального страхування.

Щодо додержання роботодавцем передбачених статтями 147-149 К3пП України правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, представником відповідача зазначено, що проступок у діях позивача було виявлено Актом службової перевірки від 28.08.2021 року, дисциплінарне стягнення застосовано наказом №136-к/тр від 07.09.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 ». Таким чином, дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача в межах місячного строку, передбаченого ст. 148 К3пП України. Вважає, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни, Службою було дотримано передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнения.

Щодо не нарахування позивачеві надбавки за високі досягнення у праці та премії за вересень 2021 року, представником відповідача зазначено, що відповідно до умов Колективного договору Служби, що діяв на час винесення спірного наказу, преміювання штатних працівників здійснюється за результатами роботи Служби по забезпеченню реалізації завдань, що затверджені Положенням про Службу і складає за календарний період (квартал) до 200 % посадового окладу у розрахунку на місяць за фактично відпрацьований час, конкретний розмір премії працівникам встановлюється керівником і оформлюється наказом по Службі з урахуванням пропозицій або зауважень з боку начальника відділу або підрозділу, при визначенні розміру премій за результатами робіт враховується, зокрема, виконавська дисципліна (якість своєчасність виконання обов?язків та окремих доручень керівництва). Працівник позбавляється премії в разі оголошення догани протягом строку її дії (ст. 151 К3пП України).

Відповідно до Положення про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Служби автомобільних доріг у Донецькій області, що є додатком до Колективного договору, розмір надбавки встановлюється наказом по Службі на початку року і діє протягом року в межах затвердженого фонду оплати праці на відповідний період. керівник має право щомісяця переглядати розмір надбавки у разі зниження якості роботи, виявлення виробничих порушень, несвоєчасного виконання завдань, порушення трудової дисципліни.

Наказом №8-к/тр від 22.01.2021 року «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці» надбавку за високі досягнення у праці на 2021 рік встановлено у розмірі 50% посадового окладу.

Враховуючи застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, рішення не нараховувати їй надбавку за високі досягнення у праці та премію за вересень 2021 року є обґрунтованим і відповідає чинному законодавству.

Не визнаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, відповідач вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення, жодним чином не може вплинути негативно на її професійний авторитет та ділову репутацію в очах підлеглих їй працівників або інших працівників Служби, оскільки позивач не працює в Службі з 10.09.2021 року.

Враховуючи наведене, представник відповідача просив суд вімовити позивачеві у задоволені позову.

Вислухавшщи представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом Служби автомобільних доріг у Донецькій області №76-к від 11.12.2018 року була прийнята з 12.12.2018 року на роботу на посаду економіста 1-ї категорії фінансово-економічного відділу.

Наказом №13-к від 18.03.2019 року позивач переведена з 19.03.2019 року на посаду головного бухгалтера бухгалтерії з 03.06.2019 року - відділ бухгалтерського обліку та звітності (а.с.23 т.1).

02.08.2021 року в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області було видано наказ №73 «Про проведення перевірки» щодо встановлених порушень вимог законодавства згідно Акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування від 30.07.2021 року №87 (а.с.222 т.1)

28.08.2021 року складено Акт службової перевірки, затверджений начальником служби автомобільних доріг, яким було встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 , в порушення ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.2,4 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпеченняя застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, здійснила подання заяв-розрахунків від 20.04.2021 року та 21.04.2021 року до Фонду соціального страхування без рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам. Зазначено, що в результаті вищезазначених дій ОСОБА_1 . Службі автомобільних доріг заподіяна майнова шкода у розмірі 48143,61 грн. і рекомендовано притягнути її до дисциплінарної відповідальності та здійснити відшкодування за її рахунок у зазначеному розмірі (а.с.229-235 т.1).

Наказом начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 07.09.2021 року № 136-к/тр до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.2,4 Порядку фінансування страхувальників для наданнЯ матеріального забезпеченняя застрахованим особам у зв`чзку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених п.п.2.2.3, 3.1.1 Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності №01.6-06-21 від 02.02.2021 року та п.2.1.10 посадової інструкції головного бухгалетара №01.06.-07-45 від 03.06.2019 року, допущене при подачі заяв-розрахунків про призначення матеріального забезпечення від 20.04.2021 року і 21.04.2021 року, що спричинило заподіяння майнової шкоди Службі автомобільних доріг у Донецкій області (а.с.194,195 т.1).

В цьому ж наказі зазначено про ненарахування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці та премію у вересені 2021 року, а також про здійснення відшкодування майнової шкоди за її рахунок.

05.04.2023 року змінено назву юридичної особи відповідача Служба автомобільних доріг у Донецькій області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області (а.с.51-53 т.1).

Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядкуу, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення (ч.1 ст. 147 КЗпП).

Відповідно до ст. 147 КЗ пП, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149КЗпП встановлено,що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 притягнута відповідачем до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани 07.09.2021 року за порушення трудових обов`язків, що встановлено Актом службової перевірки від 28.08.2021 року. Отже, дисциплінарне стягнення накладено на позивача в межах строку, визначеного ст. 147 КЗпП .

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.06.2018 року у справі №664/2820/15-ц відзначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов?язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов?язків; вина працівника; наявність причинного зв?язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов?язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов?язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов?язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Посадові обов`язки ОСОБА_1 , як головного бухгалтера Служби автомобільних доріг у Донецькій області, були визначені посадової інструкцією, затвердженою начальником Служби 03.06.2019 року (а.с.216-220 т.1).

Відповаідно до п.2.1.10 Інструкції (порушення даного пункту Інструкції ставиться у провину Клнстантиновій) головний бухгалтер забезпечує складання на основі даних бухгалетрськогог обліку, фінансової звітності Служби і оперативних зведених звітів про доходи та витрати коштів, про використання бюджету, іншої бухгалтерської та статистичної звітності та її подання у встановленому порядку у відповідні органи .

За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування» (Закон №1105-XIV) роботодавець зобов`язаний, зокрема, але не виключно, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, згідно із цим Законом страхових виплат та соціальних послуг

Страховим випадком за соціальним страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім?ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1105-XIV).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 16 Закону №1105-XIV встановлено, що застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 ст. 19 Закону №1105-XIV, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

За страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону №1105- XIV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов?язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов?язаної з нещасним випадком на виробництві.

Частиною 1 ст. 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

За змістом частини 3 ст. 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 31 Закону №1105-XIV).

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п?яти днів після винесення відповідного рішення (ч. 1 ст. 32 Закону №1105-XIV).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

1) застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 32 Закону №1105-XIV).

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (ч. 1 ст. 34 Закону №1105-XIV).

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів (ч. 1 ст. 34 Закону №1105-XIV).

Встановлено, що в квітні 2021 року працівники Служби автомобільних доріг у Донецькій області Шуранов В.М. (листок непрацездатності АДУ №154835), ОСОБА_8 (листок непрацездатності АДУ №154178), ОСОБА_9 (листок непрацездатності №058173), ОСОБА_10 (листок непрацездатності №063683) перебували на лікарняному.

На підставі поданих Службою заяв-розрахунків від 20.04.2021 року №002593 та від 21.04.2021 року №002594, Фонд соціального страхування 18.06.2021 року перерахував на окремий поточний рахунок Служби для зарахування страхових коштів 32095,74 грн., які 22.06.2021 року були виплачені працівникам в якості матеріального забезпечення.

Частиною 6 ст. 15 Закону №1105-XIV зазначено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Зазначене свідчить, що відповідальність за порушення порядку використання страхових коштів, а не за порушення порядку їх отримання, повинен нести саме работодавць.

Дослідженими під час розгляду справи доказами встановлено, що станом на дату перерахування коштів Фондом соціального страхування на окремий поточний рахунок Служби - 18.06.2021 року та станом на дату виплати цих коштів Службою працівникам -22.06.2021, рішення Комісії із соціального страхування про призначення відповідним працівникам матеріального забезпечення було наявне (протокол №10 від 26.04.2021 року).

Заяви-розрахунки від 20.04.2021 року №002593 та від 20.04.2021 року №002594 не містять жодних недостовірних відомостей. Водночас вони не містять і посилання на рішення Комісії із соціального страхування.

Водночас, заяви-розрахунки, подані до Фонду, на виплату матеріального забезпечення, не відносяться до фінансової звітності, оперативних зведених звітів або до іншої бухгалтерської чи статистичної звітності.

B пункті 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №12 (далі - Порядок №12) зазначено, що у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов?язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів, передбачених статтею 31 Закону №1105-XIV, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Як вбачається зі змісту Інструкції головного бухгалтера, посадові обов`язки головного бухгалтера не містять обов?язку по контролю за діяльністю Комісії соціального страхування, у тому числі за рішеннями, які приймаються Комісією на виконання власних завдань.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для накладення на позивача, як на головного бухгалтера Служби автомобільних доріг дисциплінарного стягнення за обставин, встановлених під час розгляду справи.

Суд вважає, що відповідачем, як роботодавцем, не доведено факт вчинення винного дисциплінарного проступку ОСОБА_1 ; не доведено, в чому полягає порушення її посадових обов`язків відповідно до обов`язків, визначених Посадовою інструкцією; не доведено порушення інших нормативно-правових актів, на котрі посилається відповідач, застосовуючи дисциплінарне стягнення до позивача.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати наказ начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 07.09.2021 року №136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 » про оголошення догани.

Щодо стягнення надбавки за високі досягнення у праці та премії за вересень 2020 року позивачем зазначено, що відповідно до п. 2 резолютивної частини спірного наказу про оголошення догани, прийнято рішення не нараховувати позивачці: надбавку за високі досягнення у праці, премію у вересні 2021 року.

Зі змісту ст. 97 КЗпП випливає, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права водносторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами .

Відповідно до пункту 3.4. Колективного договору трудового колективу та адміністрації Служби від 18.07.2017, оплата праці здійснюється відповідно до Положень, зокрема, Положення «Про встановлення надбавок за високі досягнення у праці працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області»

В Додатку №3 «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів» до Колективного договору передбачена надбавка «За високі досягнення у праці (керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям)» - до 50% посадового окладу, згідно наказу, за фактично відпрацьований час.

Відповідно до Положення про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Служби автомобільних доріг у Донецькій області (Додаток N? 8 до Колективного договору), надбавка встановлюється з високі досягнення у праці і виплачується за рахунок і в межах фонду оплати праці. Розмір надбавки встановлюється наказом по Службі на початок року і діє протягом року в межах затвердженого фонду оплати праці на відповідний період.

Наказом начальника Служби від 22.01.2021 року №8-к/тр «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці» було встановлено надбавку за високі досягнення у праці на 2021 рік працівникам Служби, зокрема, позивачці, пропорційно фактично відпрацьованому часу у розмірі 50% посадового окладу.

Положенням про умови і розміри оплати праці керівних працівників і працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області (Додаток N? 7 до Колективного договору) та в Положенні про преміювання працівників, затвердженому начальником Служби, встановлено порядок преміювання.

Відповідно до цих нормативних актів, преміювання штатних працівників здійснюється за результатами роботи Служби і складає за календарний період (квартал) до 200% посадового окладу у розрахунку на місяць за фактично відпрацьований час без урахування надбавок та доплат. Преміювання здійснюється поквартально або помісячно в межах кошторису на поточний рік. Конкретний розмір премії працівникам встановлюється керівником і оформлюється наказом по Службі з урахуванням пропозицій або зауважень з боку начальника відділу або підрозділу.

За змістом п. 7.1. та п. 8.9. Правил внутрішнього трудового розпорядку (Додаток №13 до Колективного договору, з урахуванням змін від 17.10.2017 року, до працівників застосовуються такі заходи заохочення, зокрема, виплата премії та встановлення надбавки за високі досягнення у праці (п. 7.1.), але протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (п. 8.9.).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про незаконність наказу від 07.09.2021 року №136-к/тр і його скасування, рішення не нараховувати позивачці надбавку за високі досягнення у праці та премію у вересні 2021 року є також неправомірним, тому відповідача слід зобов?язавши нарахувати та виплатити надбавку за високі досягнення у праці за вересень 2021 року пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 50% посадового окладу по день звільнення, тобто по 10.09.2021 року; суму премії за вересень 2021 року в розрахунку на місяць за фактично відпрацьований час без урахування надбавок та доплат по день звільнення, тобто по 10.09.2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасувати наказу начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 07.09.2021 року №136-к/тр про застосування дисциплінарного стягнення, суд вважає, що позивачці в результаті необґрунтованого притягнення до дисциплінарної відповідальності завдана моральна шкода.

Як встановленео під час розгляду справи, позивач до цього випадку не мала дисциплінарних стягнень, не мала зауважень по роботі. Накладення дисциплінарного стягнення не неї негативно вплинуло на її професійну репутації, її авторитет в очах підлеглих. Позивач втратила частину заробітку, на який розраховувала з урахуванням надбавки і премії. Відчула негативні емоції- як реакція на дії роботодавця.

Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі статтею 237-1 К3пП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи викладене, зважаючи на характер моральних страждань, яких зазнала позивач, їх тривалості, з урахуванням виду дисциплінарного стягнення, котрий був застосований до ОСОБА_1 , суд, виходячи з засад розумності та справедливості, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., задовольнивши позов в цій частині частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору з відповідача на користь позивача підлягають пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1952,20 грн.

Керуючись ст.ст.4,5,10,12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 07.09.2021 року №136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 » про оголошення догани.

Зобов`язати Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці за вересень 2021 року пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 50% посадового окладу по день звільнення, тобто по 10.09.2021 року; суму премії за вересень 2021 року в розрахунку на місяць за фактично відпрацьований час без урахування надбавок та доплат по день звільнення, тобто по 10.09.2021 року.

Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області (Код ЄДРПОУ 25946285, інд. 84333, м. Краматорськ Донецької області, вул. Уральська,12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1952 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.

СудІндустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення19.07.2024
Оприлюднено26.07.2024
Номер документу120591850
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —234/13959/21

Ухвала від 23.10.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Новікова Г. В.

Ухвала від 23.10.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Новікова Г. В.

Ухвала від 14.10.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Новікова Г. В.

Ухвала від 20.08.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Новікова Г. В.

Рішення від 12.08.2024

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Бєльченко Л. А.

Рішення від 19.07.2024

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Бєльченко Л. А.

Рішення від 19.07.2024

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Бєльченко Л. А.

Ухвала від 02.04.2024

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Бєльченко Л. А.

Ухвала від 05.12.2023

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Бєльченко Л. А.

Ухвала від 09.12.2021

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Романенко К. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні