ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/592/25 Справа № 234/13959/21 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилалася на те, що наказом Служби автомобільних доріг у Донецькій області №76-к від 11.12.2018 року вона з 19.03.2019 року працює на посаді головного бухгалтера відділ бухгалтерського обліку та звітності.
02.08.2021 року в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області було видано наказ №73 «Про проведення перевірки» за фактом отримання Акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування від 30.07.2021 року №87, а 28.08.2021 року складено Акт службової перевірки, яким її було визнано винною у нібито завданні майнової шкоди Службі, рекомендовано притягнути її до дисциплінарної відповідальності та здійснити відшкодування за її рахунок у розмірі 48 143,61 грн.
3 результатами службової перевірки вона не згодна, оскільки зазначених в акті порушень вона не вчиняла, про що одразу заявила керівництву Служби.
07.09.2021 року начальником Служби було видано наказ №136-к/тр, яким їй було оголошено догану, а також прийнято рішення ненараховувати надбавку за високі досягнення у праці та премію у вересні 2021 року.
09.09.2021 року т.в.о. начальника Служби було видано наказ №89 «Про проведення службової перевірки» щодо питань, порушених в її заяві від 08.09.2021 року.
Вважає наказ від 07.09.2021 року №136-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до головного бухгалтера ОСОБА_1 » незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Дисциплінарне стягнення, яке було накладено на неї, вважає таким, що не обумовлене її професійною діяльністю, а пов?язане виключно з бажанням окремих посадових осіб з числа нового керівництва Служби в позазаконний спосіб примусити її звільнитися з посади головного бухгалтера.
Дізнавшись про накладене дисциплінарне стягнення вона відчула увесь комплекс негативних емоцій, характерних для реакції працівника на незаконні дії роботодавця: розпач, засмучення, розчарування, образу та ін. Накладене дисциплінарне стягнення негативно вплинуло на професійний авторитет та її ділову репутацію в очах підлеглого їй персоналу та інших працівників Служби.
Отримавши дисциплінарне стягнення, вона тим самим була позбавлена грошової надбавки та премії, тобто втратила частину заробітку за вересень 2021 року. Внаслідок цього вона не змогла придбати для себе певні матеріальні блага, на які могла розраховувати за умови отримання зарплати з урахуванням надбавки та премії.
Просила визнати незаконним та скасувати наказ від 07.09.2021 року №136-к/тр, стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 20 000 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 07.09.2021 року №136-к/тр про оголошення догани.
Зобов`язано Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці за вересень 2021 року пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 50% посадового окладу по день звільнення, тобто по 10.09.2021 року; суму премії за вересень 2021 року в розрахунку на місяць за фактично відпрацьований час без урахування надбавок та доплат по день звільнення, тобто по 10.09.2021 року.
Стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. та судовий збір у розмірі 1952,20 грн..
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2024 року стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допоомгу у розмірі 21500 грн.
В апеляційній скарзі представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає,що судом першої інстанції не досліджено та не прийнято до уваги документальної перевірки відділення Фонду, в результаті якого було виявлено порушення, в тому числі неправомірне призначення та виплату допомоги, що призвело до переплати за рахунок коштів Фонду. Було встановлено факт надання заяв-розрахунків до Фонду за відсутності рішення комісії із соціального стархування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам .
Головний бухгалтер здійснює керівництво відділом бухгалтерського обліку та звітності, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх фукнцій.
Вважає, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення порушення законодавства допущено не було. Враховуючи застосування дисциплінарного стягнення рішення не нараховувати премію є обгрунтованим і відповідає чинному законодавству.
У відзиві наапеляційну скаргу представникОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване,а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що обставини виключають можливість притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Оцінивши дані доводи та аргументи позивачки, подані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність дисциплінарного проступку.
В судове засідання з`явилися представник ОСОБА_1 адвокат Остапенко А.І. та представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області-Мендрух О.М..
Відповідно дочастин 1,2статті 367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення
проступку.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Такий правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 343/6/18 та від 16 травня 2018 року у справі №712/6576/17 .
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.
У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня2021 року в справі № 461/8132/17.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем в трудових відносинах та займала посаду головного бухгалтера.
02.08.2021 року в. о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області було видано наказ №73 «Про проведення перевірки» щодо встановлених порушень вимог законодавства згідно Акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування від 30.07.2021 року №87.
28.08.2021 року складено Акт службової перевірки, затверджений начальником служби автомобільних доріг, яким було встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 , в порушення ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.2,4 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат
потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, здійснила подання заяв-розрахунків від 20.04.2021 року та 21.04.2021 року до Фонду соціального страхування без рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам. Зазначено, що в результаті вищезазначених дій ОСОБА_1 . Службі автомобільних доріг заподіяна майнова шкода у розмірі 48143,61 грн..
Наказом № 136-к/тр від 07.09.2021 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, ненарахування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення у праці та премію у вересені 2021 року, а також про здійснення відшкодування майнової шкоди за її рахунок за порушення ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.2,4 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпеченняя застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених п.п.2.2.3, 3.1.1 Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності №01.6-06-21 від 02.02.2021 року та п.2.1.10 посадової інструкції головного бухгалетара №01.06.-07-45 від 03.06.2019 року, допущене при подачі заяв-розрахунків про призначення матеріального забезпечення від 20.04.2021 року і 21.04.2021 року, що спричинило заподіяння майнової шкоди Службі автомобільних доріг у Донецкій області.
Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 притягнута відповідачем до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани 07.09.2021 року за порушення трудових обов`язків, що встановлено Актом службової перевірки від 28.08.2021 року. Отже, дисциплінарне стягнення накладено на позивача в межах строку, визначеного ст. 147 КЗпП .
Обгрунтовуючи підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач посилався на те, що в результаті неналежного виконання посадової інструкції позивачем було допущено факт надання заяв-розрахунків до Фонду соціального страхування за відсутності рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам, що призвело до матеріальних збитків.
Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до п. 3.1.1. Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду
соціального страхування України 19.07.2018 року №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства (далі - комісія) приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо.
Відповідно до п. 4.1 Положення №13 основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам. Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним.
Згідно п. 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв?язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування України №12 від 19.07.2018 року, у разі настання у застрахованої особи страхового випадку, пов`язаного з тимчасовою втратою працездатності, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) із страхування з
тимчасової втрати працездатності, на підставі поданих документів. передбачених статтею 31 Закону №1105-XIV, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону №1105-XIV документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
На підставі рішення комісії із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок, яка повинна бути передана до робочих органів виконавчої дирекції Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.
Згідно п. 4 Порядку №12 підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами.
Згідно п. 6 Порядку №12 заява-розрахунок надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення, або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.
Встановлено, що при проведенні документальної перевірки відповідача 30.07.2021 року Краматорським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було встановлено неправомірне призначення та виплату допомоги, що призвело до переплати за рахунок коштів Фонду на загальну суму 32095,74 грн., і зокрема: листок непрацездатності, виданий ОСОБА_2 з 01.04.2021 року по 12.04.2021 року, по якому була надана заява-розрахунок №002593 від 20.04.2021 року на загальну суму 4565,71грн.; листки непрацездатності, видані ОСОБА_3 з 29.03.2021 року по 12.04.2021 року, ОСОБА_4 з 30.03.2021року по 12.04.2021 року та ОСОБА_5 з 07.04.2021року по 12.04.2021 року, по яких була надана заява-розрахунок №002594 від 21.04.2021 року на загальну суму 27530,03 грн.
Рішення про призначення матеріального забезпечення за вказаними листками непрацездатності було прийнято на засіданні комісії із соціального страхування Служби 26.04.2021 року. Тобто встановлено факт надання заяв-розрахунків до Фонду за відстуності рішення комісії із соціального страхування про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам.
За результатами документальної перевірки Служби автомобільних доріг було призначено службову перевірку, за результатами службової перевірки 28.08.2021 року було встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 здійснила подання заяв-розрахунків від 20.04.2021 року та 21.04.2021 року про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам до Фонду соціального страхування без рішення комісії із соціального страхування, в результаті таких дій ОСОБА_1 . Службі автомобільних доріг заподіяна майнова шкода у розмірі 48143,61 грн..
Подання заяви-розрахунку до робочих органів Фонду соціального страхування без рішення комісії із соціального страхування підприємства є порушенням порядку, встановленого законодавством, визначеного нормативно-правовими актами.
Пунктом 3.1.1 Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності передбачено, що відділ веде бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі з використанням уніфікованої автоматизованої системи бухгалтерського обліку та звітності.
Відповідно до пункту 2.1.10 Посадової інструкції головного бухгалтера головний бухгалтер забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку,фінансової звітності Служби і оперативних зведених звітів про доходи та витрати коштів, про використання бюджету,іншої бухгалтерської та статистичної звітності та її подання у встановленому порядку у відповідні органи.
Відповідно до посадової інструкції бухгалтера І-ї категорії останній здійснює прийомку та контроль за вірністю складання первинної документації, яка надходить в відділ бухгалтерського обліку та звітності з інших відділів і готує її до обробки, зокрема, лікарняні листи (п. 2.1.4); забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, рахунках бухгалтерського обліку (п. 2.1.5); готує дані для включення їх
до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, зокрема, заяв-розрахунків для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФССТВП (п. 2.1.6), взаємодіє з Фондом соціального страхування (п.7.5).
Заяви-розрахунки про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам,страхових виплат за рахунок коштів Фонду подаються до Фонду соціального страхування за підписом головного бухгалтера та начальника Служби.
Заяви-розрахунки про оплату лікарняних N? 002593 від 20.04.2021 року та №002594 від 21.04.2021 року, подані до Фонду соціального страхування, підписані цифровим підписом головного бухгалтера ОСОБА_1 та начальника Служби Макогона І.В..
Таким чином встановлено, що бухгалтер І-ї категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, зокрема, заяв-розрахунків для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФССТВП відповідно до п. 2.1.6 посадової інструкції.
Пунктом 5.4 Положення про відділ бухгалтерського обліку та звітності встановлено, що головний бухгалтер організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку; здійснює керівництво відділу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань і здійснення нею своїх функцій; забезпечує виконання підлеглими працівниками доручень, наказів, розпоряджень начальника служби, наказів,розпоряджень,інших нормативних актів Укравтодору та інш.
Тобто головний бухгалтер контролює роботу бухгалтера І-ї категорії та несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань.
Аргументи про те, що заяви-розрахунки, подані до Фонду на виплату матеріального забезпечення, не відносяться до фінансової звітності, оперативних зведених звітів або до іншої бухгалтерської чи статистичної звітності, за що несе відповідальність головний бухгалтер є безпідставними. Ставлячи свій підпис в заяві-розрахунку, головний бухгалтер тим самим підтверджує правильність розрахунків та відповідність їх нормативним документам. І те, що до посадових обов`язків бухгалтера 1 категорії віднесено підготовку даних для включення їх до фінансової звітності, здійснення складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, зокрема, заяв-розрахунків для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФССТВП підтверджує наявність відповідальності головного бухгалтера за роботу відділу.
За встановлених обставин головним бухгалтером було допущено неналежне виконання своїх трудових обов`язків, порушення визначеного законодавством порядку направлення заяв-розрахунків до Фонду соціального страхування без відповідного рішення комісії. В результаті таких дій відповідач поніс матеріальні збитки поверненням коштів Фонду та оплатою листків непрацездатності за свій рахунок.
Тобто мали місце винні дії позивача в результаті порушення покладених на позивача трудових обов`язків, які призвели до спричинення матеріальної шкоди відповідачеві, що є дисциплінарним проступком та давали підстави відповідачеві для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Оспорюваний наказ містить чіткі формулювання обставин допущеного проступку, застосований у встановлені трудовим законодавством строки.
Таким чиномроботодавцем доведенонаявність фактувинного вчиненняпозивачем дисциплінарногопроступку,настання шкідливихнаслідків тапричинного зв`язкуміж нимиі поведінкоюправопорушника.Підстав для визнання оспорюваного наказу недійсним не встановлено.
Задовольняючи позовнівимоги,суд першоїінстанції виходивіз того,що посадові обов`язки головного бухгалтера не містять обов?язку по контролю за діяльністю Комісії соціального страхування, у тому числі за рішеннями, які приймаються Комісією на виконання власних завдань.
Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам. Притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не зазначав таке порушення. Було встановлено не відсутність контролю за діяльністю комісії, а направлення заяв-розрахунків до Фонду у
відсутність рішення Комісії з цього приводу, тобто з порушенням встановленого законодавством, визначеного нормативно-правовими актами порядку.
Посилання на те, що нове керівництво Служби здійснювало на позивача систематичний психологічний тиск, в даному випадку не може бути прийнято до уваги, оскільки мало місце порушення порядку, яке було виявлено при проведенні документальної перевірки відповідача Фондом соціального страхування.
Доводи про те, що у Служби не було достатніх фактичних та правових підстав проводити оплату за Рішенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області від 03.08.2021 року про повернення страхових коштів Фонду так як страхові кошти були правомірно витрачені і це створило ситуацію, коли допомога по тимчасовій непрацездатності була виплачена працівникам за рахунок коштів роботодавця, а не за рахунок коштів Фонду, тоді як за рахунок коштів роботодавця здійснюється оплата лише перших п?яти днів тимчасової непрацездатності є безпідставними. Оскільки підставою для повернення страхових коштів Фонду стало саме порушення порядку, визначеного законодавстом для направлення заяв-розрахунку до Фондом соціального страхування без рішення Комісії із соціального страхування про призначення відповідним працівникам матеріального забезпечення. І та обставина, що на момент виплати коштів рішення комісії уже було наявне, в даному випадку не має правового значення.
Щодо виплати премій та моральної шкоди, то такі вимоги є похідними від наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, і так як підстав для скасування дисциплінарного стягнення немає, то і відсутні підстави для нарахування позивачеві премій та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки апеляційним судом встановлено невідповідності висновків суду обставинами справи, то є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2024 року стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21500 грн.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні позовних вимог, то додаткове рішення також підлягає скасуванню.
Керуючись статями 368,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області задовольнити.
Рішення Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від19липня 2024року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Додаткове рішенняІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від12серпня 2024року скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 січня 2025 року.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124500737 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Новікова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні