Постанова

від 17.07.2024 по справі 201/13707/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6966/24 Справа № 201/13707/23 Головуючий упершій інстанції: Антонюк О.А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюТовариства зобмеженою відповідальністю«Автотранссервіс» надодаткове рішенняЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від29травня 2024року посправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Автотранссервіс»до ОСОБА_1 про стягненнякоштів,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2023 року ТОВ «Автотранссервіс» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що наказом № 99-К від 12 лютого 2018 року відповідача було прийнято на роботу водієм автотранспортного засобу (пасажирські перевезення), після проходження спеціальної підготовки відповідач працював на маршруті №35 в місті Дніпрі. На підставі наказу №337/к/тр від 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади водія за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗПП України. Після цього була створена комісія, яка зафіксувала в акті №5 від 18 листопада 2022 року недостачу коштів, що не внесені водієм (відповідачем) в кінці зміни кожного робочого дня до каси підприємства, в результаті чого підприємством за період з 01 квітня 2022 року по 23 вересня 2023 року не одержано прибуток в сумі 307560 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача недостачу у розмірі 307560,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів (недостачі) у розмірі 307560,00 грн.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Автотранссервіс», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного додаткового рішення та ухвалення нового про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку 28.06.2024 судової повістки в електронному вигляді ТОВ «Автотранссервіс»та йогопредставнику ОСОБА_2 ,а такожпредставнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 Від адвоката Ключенкової Х.В 17 липня 2024 року надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни додаткового рішення місцевого суду в частині правового обґрунтування задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, виходячи з наступного.

У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву, відповідач виклав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що складають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. та повідомив, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 183 т.1).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до місцевого суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та подання доказів судових витрат 16 березня 2024 року, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду (13 травня 2024 року), встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердженняпонесених відповідачемсудових витратна професійнуправничу допомогудо матеріалівсправи долученокопію ордеруна наданняправничої (правової)допомоги від22.04.2024№1173589,копію свідоцтвапро правона заняттяадвокатською діяльністюсерії ЗП№001916від 18.01.2022року наім`я ОСОБА_3 ,копію договорупро наданняправової допомоги№160від 18.11.2022 року,укладеного міжвідповідачем таадвокатом КлюченковоюХ.В.,копію додатковоїугоди №1від 18.11.2023року додоговору пронадання правовоїдопомоги від18.11.2022 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2024 на суму 10000,00 грн., копію довідки №1 від 07.05.2024, виданої адвокатом Ключенковою Х.В. про отримання нею від відповідача оплати за надання послуг (складання та подання відзиву) у сумі 10000,00 грн.

Відповідно допунктів 4.1,4.1договору пронадання правовоїдопомоги №160від 18.11.2022 року, цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Після закінчення строку дії договору договір може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди до справжнього договору.

18листопада 2023року між ОСОБА_1 та адвокатомКлюченковою Х.В.укладено додаткову угоду№1від 18.11.2023року додоговору пронадання правовоїдопомоги від18.11.2022 року,якою сторонипогодили продовженнядії договорупро наданняправової допомоги№160від 18.11.2022 року на тих самих умовах до 18 листопада 2024 року.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2024, що є додатком №1 до договору про надання правової допомоги №160 від 18.11.2022, адвокатом Ключенковою Х.В. було надано відповідачу послуги правової (правничої) допомоги у даній цивільній справі, а саме складання та подання відзиву на позовну заяву, витрачено 5 год, вартістю 10000,00 грн (а.с. 206 т.1).

При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, колегія приймає до уваги обсяг робіт, проведений адвокатом Ключенковою Х.В. у даній справі, що підтверджуються матеріалами справи. А саме вказана адвокат склала та подала до місцевого суду відзив на позовну заяву, який також прийнятий (врахований) судом, що підтверджується змістом рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року (а.с. 177-185 т.1).

Отже, матеріалами справи підтверджено надання адвокатом Ключенковою Х.В. правничої правової допомоги відповідачу, що погоджено в акті виконаних робіт, на суму 10000,00 грн.

Виходячи з викладеного, дослідивши наявні докази, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значної ціни позову в розмірі 307560,00 грн, виконаної адвокатом Ключенковою Х.В. роботи;приймаючи доуваги відмовув задоволенніпозовних вимогу повномуобсязі,-колегія дійшлависновку пронаявність підставдля стягненняз ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Заяв про неспівмірність та зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України від позивача до суду першої інстанції подано не було.

Апеляційна скарга також не містить обґрунтування, з наданням відповідних доказів, щодо неспівмірності витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Посилання позивача, що відповідачем не представлено тарифи послуг з правничої (правової) допомоги, у зв`язку з чим неможливо встановити вартість роботи адвоката, є безпідставним, адже в акті приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2024 зазначено про затрату адвокатом Ключенковою Х.В. на складання та подання відзиву 5 годин роботи, вартість однієї години роботи - 2000,00 грн, загальна сума - 10000,00 грн (а.с. 206 т.1). Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу надано копію додатку до договору про надання правової допомоги №160 від 18.11.2022, відповідно до якого наведені ціни на послуги в даному прайсі є базовими і можуть коригуватися в договірному порядку в залежності від складності справи (а.с. 24 т.2). Вартість однієї години роботи при складання відзиву у вказаному прайсі - 2000,00 грн.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Такі висновки відповідають правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19.

Заперечення позивача тим, що довідка адвоката не є належним доказом факту оплати вартості наданих послуг з правничої правової допомоги, не є підставою для відмови у стягненні таких витрат, адже витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено відповідачем, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Разом з тим, суд першої інстанції не встановив у повному обсязі фактичні обставини у справі щодо строку діїдоговору пронадання правовоїдопомоги №160від 18.11.2022 року, не перевірив наявність у матеріалах справи повної копії цього договору. Адже згідно акту, складеного 16.05.2024 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, 16 травня 2024 року через систему Електронний суд надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від ОСОБА_3 додаток до якої не відкривається, а саме копія договору про надання правничої допомоги (а.с. 211 т.1).

У зв`язкуз цим,оскільки адвокатомКлюченковою Х.В.подавались досуду першоїінстанції доказипонесених відповідачемсудових витрат,однак зтехнічних причинчастково немогли бутивідкриті судом,колегія суддівприймає доуваги наданідо судуапеляційної інстанціїкопії договору пронадання правовоїдопомоги №160від 18.11.2022 року та додаткової угоди до нього.

Тому оскаржуване додаткове рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування задоволення заяви ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення місцевого суду підлягає зміні в частині правового обґрунтування задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат. В іншій частині оскаржуване додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Автотранссервіс» задовольнити частково.

Додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року змінити в частині правового обґрунтування задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

В іншій частині додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова