Ухвала

від 25.07.2024 по справі 317/711/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.07.2024 Справа № 317/711/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/711/24 Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В.

Провадження № 22-ц/807/1476/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Полякова О.З.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шкабура Олександра Віталійовича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 22 травня 2024 року у справі за позовом Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - Обслуговуючий дачний кооператив «ДОМАХА», про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання знести об`єкти самочинного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року Запорізька окружна прокуратура Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області звернулась до суду з вищевказаним позовом.

У квітні 2024 року від Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до суду першої інстанції надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 22 травня 2024 року у задоволенні клопотання Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області про відмову від позову та закриття провадження у справі по цивільній справі за позовом Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ОДК «ДОМАХА», про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання знести об`єкти самочинного будівництва відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Шкабуро О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову в повному обсязі.

Однак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатаШкабура О.В. не може бути відкрито з наступних підстав.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадкахна касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Відповідно до частини другоїстатті 352 ЦПК Україниучасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбаченістаттею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У частині першійстатті 353 ЦПК Українипередбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала, як ухвала про відмову у задоволені клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відсутня у переліку ухвал, зазначених у частині першійстатті 353 ЦПК України, отже така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина другастатті 353 ЦПК України).

Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Європейський суд з прав людини (далі- ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту першогостатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі- Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Отже, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першійстатті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення».

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремовід цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, вона не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції (пункт 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України).

Отже, право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення. Аргументи учасників процесу стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі мають розглядатися судом, якому такі аргументи заявлені.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першійстатті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України

Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 522/1654/18 (провадження 61-15599св19).

Оскільки справа по суті розглянута судом першої інстанції не була, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення, яким спір має бути вирішений по суті.

Виходячи з наведеного, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремовід цього рішення.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Отже, пунктом 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК Українипередбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції на зазначену ухвалу суду першої інстанції, процесуальне законодавство не передбачає.

За наведених обставин, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шкабура Олександра Віталійовича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 22 травня 2024 року слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями353,357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шкабура Олександра Віталійовича на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 22 травня 2024 року повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков