Постанова

від 24.07.2024 по справі 472/726/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.07.24

22-ц/812/795/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 472/726/22

Номер провадження: 22-ц/812/795/24 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,

за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Орленко Л.О. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Веселинівська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина та 05 квітня 2021 року Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області заведено спадкову справу. За життя спадкодавець заповіту не склав, а тому на його думку право на спадкування отримали спадкоємці першої черги за законом: ОСОБА_3 - дружина спадкодавця, діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також сам позивач, оскільки на день смерті батька він був неповнолітнім, від прийняття спадщини не відмовлявся, тому вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 у розмірі частини всього спадкового майна. У видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом йому було відмовлено, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. У зв`язку з чим, звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав, та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на:

1/4 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 192,9 кв.м. (житлова площе - 147 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

1/4 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821755100:02:000:0356, площею 0,15 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

1/8 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства;

1/8 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0147, площею 9,45 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства;

1/8 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2023року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- 1/8 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 192,9 кв.м. (житлова площе - 147 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності, номер запису про право власності: 32473980, дата, час державної реєстрації права власності: 16.07.2019 року 13:35:41, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1876351948217;

- 1/8 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821755100:02:000:0356, площею 0,15 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та яка належала спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності, номер запису про право власності:10525329, дата, час державної реєстрації: 08.07.2015 року 15:01:41, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 686921548217;

- 1/8 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка належала на праві власності ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 598036, виданого на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13 листопада 2006 року за № 420-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701000012 від 15 листопада 2006 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якої спадщину прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після якого прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 1/8 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0147, площею 9,45 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка належала на праві власності ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 598037, виданого на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13 листопада 2006 року за № 420-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701000011 від 15 листопада 2006 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після якого спадщину прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 1/8 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину у встановленому законом порядку, його право на спадщину ніким не оспорюється, а відтак вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Частки, на які мають право спадкоємці, що прийняли спадщину, виглядають наступним чином: позивач ОСОБА_2 - 1/8 частка; відповідач ОСОБА_3 - 1/8 частка; відповідач ОСОБА_4 - 1/4 частка (1/8 частка її + 1/8 частка від якої на її користь відмовився ОСОБА_6 ). Крім того, позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним не надано всі необхідні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тому в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , який не брав участі в розгляді справи, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду змінити, змінивши його мотивувальну та резолютивну частину, виклавши абзаци 3 та 5 частини 2 резолютивної частини наступного змісту: «Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженцем смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 1/16 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка належала на праві власності ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 598036, виданого на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13 листопада 2006 року за № 420-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701000012 від 15 листопада 2006 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якої спадщину прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після нього прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- 3/16 частки житлового будинку АДРЕСА_3 ».

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Вендель О.М. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/16 частку земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка належала на праві власності ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 598036, виданого на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13 листопада 2006 року за № 420-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701000012 від 15 листопада 2006 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якої спадщину прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщину після якого прийняв, але не оформив свої спадкові права ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . В іншій частині вимог апеляційної скарги відмовити.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце й час судового розгляду повідомлені належними чином, причини неявки суду не повідомили.

Від представника позивача - адвоката Венделя О.М. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст.5ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ізвимогами ч.1ст.264ЦПК Українипід часухвалення рішеннясуд вирішує,чи малимісце обставини(факти),якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Згідно зі статтею 1216Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтями 1217, 1223ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

У відповідності до статті 1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1273ЦК України спадкоємець за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною другою статті 1274ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (т.1 а.с. 13-14).

За життя ОСОБА_5 не склав заповідальне розпорядження, а тому спадкування здійснюється за законом.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, у вигляді права власності на частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 192,9 кв.м. (житлова площа - 147 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частину земельної ділянки (кадастровий номер - 4821755100:02:000:0356, площею 0,15 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; частину земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства; частину земельної ділянки (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0147, площею 9,45 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, із цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства; частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

05 квітня 2021 року Веселинівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області на підставі заяви ОСОБА_2 неповнолітнього сина в інтересах якого діяла мати - ОСОБА_8 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 51/2021 щодо майна ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15 квітня 2021 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_4 - доньки про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та була зареєстрована за №136 та долучена до матеріалів спадкової справи № 51/2021.

15 квітня 2021 року до нотаріальної контори була подана заява від ОСОБА_6 - сина спадкодавця про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь сестри ОСОБА_4 , що була зареєстрована за № 237 та долучена до матеріалів спадкової справи № 51/2021.

Отже, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_6 - син спадкодавця, який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 - син (позивач), який прийняв спадщину відповідно до ч.4 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент відкриття спадщини був неповнолітнім та від прийняття спадщини не відмовлявся. Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №51/2021 (т.1 а.с. 101-145).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_5 на момент смерті належало право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 192,9 кв.м. (житлова площа - 147 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку (кадастровий номер - 4821755100:02:000:0356, площею 0,15 га, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 15-16).

Вказаний будинок було збудовано, введено в експлуатацію та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під час перебування спадкодавця у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, будівельним паспортом, технічним паспортом на садибний будинок, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що будинок введено в експлуатацію 01 жовтня 2019 року, а відтак (будинок і земельна ділянка) є спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а тому спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася лише на належні йому 1/2 частки вказаного майна (т. 1 а.с. 73-81).

Крім того, як встановлено судом, бабуся позивача ОСОБА_7 (мати спадкодавця ОСОБА_5 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (т.1 а.с.147).

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 13 березня 2023 року спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась (т. 1 а.с. 190).

Дід позивача - ОСОБА_6 (батько спадкодавця ОСОБА_5 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 та який на день смерті дружини - ОСОБА_7 (бабусі позивача) проживав разом в житловому будинку АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 148).

03 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. на підставі заяви ОСОБА_5 - сина спадкодавця ( ОСОБА_6 ) про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 78/2012 щодо майна ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.51-62).

Як вбачається з роз`яснень Веселинівської державної нотаріальної контори від 02серпня 2022 року №162/02-14 спадщину після смерті ОСОБА_6 також прийняв онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 т. 1 (а.с. 25).

Згідно повідомлень ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області №322/95-21 від 30 листопада 2021 року та №323/95-21 від 01 грудня 2021 року, Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯГ №598036 від 13 січня 2007 року та серії ЯГ №590837 від 15 листопада 2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - бабусі та дідусеві позивача по батьковій лінії, належала земельна ділянка (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га та земельна ділянка (кадастровий номер - 4821782000:03:000:0147, площею 9,45 га, що розташовані в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (т.1 а.с.18-21).

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 12 вересня 1962 року, актовий запис №47, що підтверджується повним Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

З матеріалів інвентарної справи №349/10935 на житловий будинок АДРЕСА_3 вбачається, що його збудовано у 1969 році, а його власником зазначено - ОСОБА_6 .

До своєї смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживали у вказаному будинку, який побудовано у період шлюбу, а відтак є спільним сумісним майном подружжя.

За такого, суд виходив з того, що частки, на які мають право спадкоємці, що прийняли спадщину, виглядають наступним чином: позивач ОСОБА_2 - 1/8 частка; відповідач ОСОБА_3 - 1/8 частка; відповідач ОСОБА_4 - 1/4 частка (1/8 частка її + 1/8 частка від якої на її користь відмовився ОСОБА_6 ).

Між тим, з таким висновком суду погодитися в повній мірі не можливо з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_1 , який не приймав участь у справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що судом не було враховано ту обставину, що його батько - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На момент смерті бабусі ОСОБА_7 та дідуся - ОСОБА_6 та на час відкриття спадщини йому виповнилося 8 років, а відтак він прийняв спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , як малолітня особа в порядку представлення.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія виходить з наступного.

Згідно положень частини першої статті 1266ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Аналіз статті 1266ЦК України свідчить, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 1266ЦК України якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Малолітня,неповнолітня,недієздатна особа,а такожособа,цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього кодексу.

Як встановлено батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т. 2 а.с.15).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис №20, а його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 2 а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 (т. 2 а.с.16).

Отже, наведене свідчить про те, що спадкоємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за правом представлення є їх онук - ОСОБА_1 , який на час відкриття спадщини був малолітньою особою, а відтак відповідно до частини 4 статті 1268 ЦК є таким, що прийняв спадщину в порядку представлення.

Так, після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли її чоловік - ОСОБА_6 , який проживав разом з нею на час відкриття спадщини та її онук ОСОБА_1 за правом представлення по частини земельної ділянки площею 10,39 га з кадастровим номером 4821782000:03:000:0148, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 увійшла лише частина належної ОСОБА_7 земельної ділянки.

Отже, спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_6 прийняли його син ОСОБА_5 шляхом подання заяви про прийняття спадщини та ОСОБА_1 в порядку представлення (по частці) від частини, а відтак до складу спадщини ОСОБА_5 увійшла лише частина земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:03:000:0148, яка підлягає поділу між його спадкоємцями у рівних частинах по 1/4.

За такого, розмір частки яка належить в порядку спадкування за законом позивачу ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4821782000:03:000:0148, площею 10,39 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення фермерського господарства становить 1/16 (1/4: 4).

Що стосується вимог позивача про визнання права власності на спадкове майне, а саме житловий будинок, АДРЕСА_3 то колегія виходить з наступного.

Як встановлено судом, житловий будинок АДРЕСА_3 було побудовано під час шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у 1969 році, власником якого відповідно до копії інвентарної справи №349/10935 є ОСОБА_6 .

Відповідно до статті 22Кодексу прошлюб тасім`ю України (далі - КпШС України), який був чинним на час такого придбання, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу (стаття 28 КпШС України).

Враховуючи наведене, вказаний будинок є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оскільки це майно набуте ними за час шлюбу і частка кожного з них становить по 1/2 частині.

Твердження проте,що одноособовимвласником вказаноговище будинкубув дідусь апелянта- ОСОБА_6 ,а відтакбудинок вціломуувійшов доскладу спадщинине заслуговуютьна увагу,оскільки належнихдоказів матеріалисправи немістять,а навпакиспростовуються матеріаламиінвентарної справита повнимвитягом зДержавного реєструактів цивільногостану громадянщодо актовогозапису прошлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ,які було витребувано ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2024року.

Отже, після смерті ОСОБА_7 належну їй частку житлового будинку було успадковано її чоловіком - ОСОБА_6 , який постійно проживав разом з нею та її онуком - ОСОБА_1 в рівних частках по від .

За такого, до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 увійшло частини житлового будинку (1/2- належна йому частка + від успадкованої після смерті дружини), яку успадкували в рівних частках його син - ОСОБА_5 та онук ОСОБА_1 в порядку представлення, що становить 3/8 частини (3/4 :2).

Отже, частка позивача в успадкованому будинку складає 3/16 частини (3/8 :4).

Суд першої інстанції правильно встановивши обсяг спадкового майна та зазначивши, що спадщину після смерті дідуся позивача - ОСОБА_6 також прийняв його онук - ОСОБА_1 , якого не було залучено до участі у справі, помилився при визначенні розміру часток позивача на спадкове майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4821782000:03:000:0148, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області (нині Веселинівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області) з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та житлового будинку АДРЕСА_3 .

Разом зцим,суд першоїінстанції зробивправильний висновокпро частковезадоволення позовнихвимог про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом, проте невірно зазначив мотиви такого задоволення.

За таких обставин, рішення суду на підставі п.1, 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України належить змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції даної постанови та змінити резолютивну частину рішення суду в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши за ним право власності на 1/16частку земельноїділянки (кадастровийномер -4821782000:03:000:0148,площею 10,39га,розташованої вмежах територіїЛуб`янської сільськоїради Веселинівськогорайону Миколаївськоїобласті (ниніВеселинівська селищнарада Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті)з цільовимпризначенням земельноїділянки дляведення фермерськогогосподарства тана 3/16частини житлового будинку АДРЕСА_3 .

Рішення суду в частині іншого спадкового майна не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга задоволена, то з позивача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2977,20 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2023року - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

Змінити резолютивну частину рішення суду в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/16частку земельноїділянки (кадастровийномер -4821782000:03:000:0148,площею 10,39га,розташованої вмежах території Луб`янської сільськоїради Веселинівськогорайону Миколаївськоїобласті (ниніВеселинівська селищнарада Вознесенськогорайону Миколаївськоїобласті)з цільовимпризначенням земельноїділянки дляведення фермерськогогосподарства тана 3/16 частини житлового будинку АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 2977, 20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст.389 ЦПКУкраїни.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 25 липня 2024 року.