Ухвала

від 24.07.2024 по справі 904/1687/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

24.07.2024м. Дніпро№ 904/1687/24

Суддя Ярошенко В.І., при секретарі судового засідання Бублича А.В., розглянувши заяву Приватного підприємства "Теле-Ком" про розстрочення виконання судового рішення у справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА", м. Київв

до: Приватного підприємства "Теле-Ком", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про заборгованість за договором

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): не з`явився.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Теле-Ком" про стягнення заборгованості в розмірі 260 145, 84 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 115 100 грн, пеня в розмірі 82 515, 97 грн, 3 % річних в розмірі 12 681, 10 грн та інфляційні втрати в розмірі 49 848, 77 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1687/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Теле-Ком» (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 51А, кв. 34; ідентифікаційний код 24995967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Груп Україна» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська. буд. 152-Б; ідентифікаційний код 37226740) пеню у розмірі 15 736, 42 грн, інфляційні втрати в розмірі 49 848, 77 грн, 3 % річних у розмірі 12 681, 19 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 684, 49 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Від Приватного підприємства "Теле-Ком" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду 20.06.2024 у справі № 904/1687/24 на 6 місяців рівними платежами.

Ухвалою суду від 22.07.2024 призначено розгляд заяви Приватного підприємства "Теле-Ком" про розстрочення виконання рішення суду на 22.07.2024.

В судове засідання 24.07.2024 представники сторін не з`явилися.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Теле-Ком" про розстрочення виконання рішення, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що розстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви Приватне підприємство "Теле-Ком" зазначає, що заборгованість по договору утворилася виходячи з обставин, які склалися внаслідок військової агресії Російської Федерації, що призвело до скрутного матеріального становища підприємства, підприємство неприбуткове та має непокритий збиток перед кредиторами понад більше півмільйона гривень.

На думку заявника, суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

При цьому, Приватне підприємство "Теле-Ком" вважає, що надання, розстрочки відповідачу не вплине на матеріальне становище позивача, та буде дотриманий баланс інтересів сторін, враховуючи, що основний борг виплачений відповідачем в повному обсязі та нараховані та стягнуті судом кошти є по суті штрафними санкціями, які ні яким чином не можуть впливати на матеріальне становище позивача.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником до заяви документи, суд дійшов висновку що наведені обставини не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна розстрочити.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, посилання заявника на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для звільнення від виконання господарського зобов`язання та розстрочення виконання рішення суду.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Водночас, заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо розстрочення виконання рішення.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду.

Також, Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач.

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного підприємства "Теле-Ком" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Теле-Ком" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 25.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко