Рішення

від 25.07.2024 по справі 910/1372/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2024Справа № 910/1372/24

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 121В, офіс 106) в особі Філія "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (32325, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Гуменці, вулиця Вербецьке Шосе, будинок 1)доТовариства з обмеженою відповідальністю ''Центр покрівельних технологій" (03039, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 119)простягнення 60 869 грн 88 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі Філія "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Центр покрівельних технологій" про стягнення 60 869 грн 88 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на оперативне та технічне обслуговування ПС-35/10 кВ "Авіс" персоналом АТ "Хмельницькобленерго" належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим позивачем нараховано 13 871 грн 83 коп. 3 % річних, 76 741 грн 08 коп. інфляційних втрат та 32 367 грн 61 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1372/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

29.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про компенсацію витрат, пов`язаних з наданням доказів.

11.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та заява про поновлення процесуального строку.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (виконавець за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" в особі Філія "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір на оперативне та технічне обслуговування ПС-35/10 кВ "Авіс" персоналом АТ "Хмельницькобленерго", відповідно до умов якого замовник замовляє і оплачує, а виконавець надає послуги по оперативному та технічному обслуговуванню обладнання ПС-35/10 кВ "АВІС", яке перебуває у власності Замовника, у терміни і в обсягах, встановлених вимогами ПУЕ, ПТЕ та ПБЕЕ.

Згідно пункту 2.1 договору встановлено, що вартість послуг складає: - за оперативне обслуговування відповідно до річного кошторису витрат на оперативне обслуговування становить 1 525 773 грн 00 коп. на один календарний рік з врахуванням ПДВ, або 127 147 грн 75 коп. на місяць з ПДВ; за технічне обслуговування відповідно до річного кошторису витрат на технічне обслуговування становить 273 511 грн 00 коп. на один календарний рік з врахуванням ПДВ.

Пунктами 2.2. та 2.3 договору, передбачено, що замовник зобов`язується до 10-го числа місяця, наступного за звітним, сплатити на користь виконавця суму за оперативне обслуговування, яка складає 127 147 грн 75 коп. з ПДВ. Замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця суму за технічне обслуговування протягом 15 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг відповідно до виставлених рахунків.

Вартість послуг оперативно-технічного обслуговування електрообладнання підлягає коригуванню протягом дії договору при зміні розміру складових витрат виконавця на це обслуговування (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору за невиконання або часткове виконання зобов`язань за цим договором виконавець та замовник несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.

У відповідності до пункту 3.2. договору у випадку невиконання зобов`язань у строки, що передбачені пунктами 2.2 та 2.3. цього договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Сторони погодились, що нарахування пені, встановленої в пунктах 3.2. та 3.3 не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і нараховується протягом всього періоду існування невиконання умов цього договору (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.05.2021 сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 01.07.2021.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених договорів, суд дійшов до висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору на оперативне та технічне обслуговування ПС-35/10 кВ "АВІС" персоналом АТ "Хмельницькобленерго" від 01.06.2020 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги по оперативному обслуговуванню підстанцій на загальну суму 1 525 773 грн 00 коп., що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг від 31.07.2020 № 5684 на суму 127 147 грн 75 коп., від 31.08.2020 № 5896 на суму 127 147 грн 75 коп., від 30.09.2020 № 6123 на суму 127 147 грн 75 коп., від 31.10.2020 № 6389 на суму 127 147 грн 75 коп., від 30.11.2020 № 6587 на суму 127 147 грн 75 коп., від 31.12.2020 № 6814 на суму 127 147 грн 75 коп., від 31.01.2021 № 39 на суму 127 147 грн 75 коп., від 28.02.2021 № 323 на суму 127 147 грн 75 коп., від 31.03.2021 № 608 на суму 127 147 грн 75 коп., від 30.04.2021 № 869 на суму 127 147 грн 75 коп., від 31.05.2021 № 1133 на суму 127 147 грн 75 коп., від 30.06.2021 № 1506 на суму 127 147 грн 75 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати наданих послуг за договором на оперативне та технічне обслуговування ПС-35/10 кВ "АВІС" персоналом АТ "Хмельницькобленерго" від 01.06.2020, у зв`язку з чим заявлено вимоги про стягнення з відповідача 13 871 грн 83 коп. 3 % річних, 76 741 грн 08 коп. інфляційних втрат та 32 367 грн 61 коп. штрафу, нарахованих за загальний період прострочення з 01.02.2022 по 01.12.2023.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідно до поданих доказів, відповідачем було порушено терміни поставки товару, що не спростовано відповідачем

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 3.2.

Відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині штрафу, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Здійснивши перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків штрафу, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періоду та суми заборгованості, суд дійшов висновку про невідповідність здійснених позивачем розрахунків. З урахуванням наданих позивачем актів надання послуг за договором на оперативне та технічне обслуговування ПС-35/10 кВ "Авіс" персоналом АТ "Хмельницькобленерго" від 01.06.2020 з липня 2020 року по червень 2021 року та довідки Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про надходження на поточні рахунки Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" від Філії "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" коштів за послуги по оперативному обслуговуванню підстанції згідно договору № 6-2020 від 01.06.2020, за період з 01.07.2020 по 31.12.2023, судом встановлено, що станом на 01.02.2022 у відповідача перед позивачем обліковувалась заборгованість в розмірі 125 131 грн 08 коп., тоді як позивачем здійснено розрахунки штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат виходячи з заборгованості в розміру 252 278 грн 00 коп.

Таким чином, відповідно до здійсненого судом, за допомогою системи "ЛІГА", розрахунку заявлених до стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу встановлено, що перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного позивачем періоду прострочення та встановленої судом суми заборгованості, розмір штрафу складає 8 759 грн 18 коп., 3 % річних - 6 880 грн 50 коп. та інфляційних втрат - 38 063 грн 94 коп., а отже є меншими, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі, визначеній судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав контррозрахунків заявлених до стягнення сум.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем вимог про компенсацію за рахунок відповідача витрат за послуги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", пов`язаних з отриманням довідки про надходження коштів в розмірі 1000 грн 00 коп., суд зазначає наступне

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 128 Господарського процесуального кодексу України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 про відкриття провадження у справі суд, з урахування норм частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, в підтвердження викладених в позовній заяві обставин, зобов`язав позивача надати докази оплати відповідачем послуг за спірними актами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про компенсацію за рахунок відповідача витрат, понесених на отримання довідки про надходження коштів в розмірі 1000 грн 00 коп., оскільки обов`язок надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладено на позивача нормами чинного законодавства, якого останнім не було дотримано при поданні даної позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:.

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 121В, офіс 106, ідентифікаційний код 00851519) в особі Філія "Птахофабрика "Авіс" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (32325, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Гуменці, вулиця Вербецьке Шосе, будинок 1, ідентифікаційний код 39765686) на користь Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, місто Хмельницький, вулиця Храновського, будинок 11А, ідентифікаційний номер 22767506) 8 759 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 18 коп. штрафу, 6 880 (шість тисяч вісімсот вісімдесят) грн 50 коп. 3 % річних, 38 063 (тридцять вісім тисяч шістдесят три) грн 94 коп. інфляційних втрат та 1 322 (одна тисяча триста двадцять дві) грн 28 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано./

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом/ двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення су від ду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька