Рішення

від 15.07.2024 по справі 295/16303/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/16303/23

Категорія 43

2/295/802/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.

за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ткачука В.В.,

представника відповідача адвоката Мартинюка Д.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ткачук В.В., звернулася до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 25.03.2023 о 04 год. 30 хв. в м. Житомирі по вул. Сурина Гора, 28 відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Audi 100, д.н.з. НОМЕР_1 , не забезпечив безпечної швидкості руху, безпечного бокового інтервалу та справності рульової системи, внаслідок чого скоїв наїзд на транспортний засіб Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Дані механічні пошкодження в свою чергу завдали матеріальних збитків. 25.04.2023 Богунським районним судом м. Житомира винесено постанову про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, свою вину відповідач визнав у судовому засіданні. Відповідно до висновку експерта №3007 автотоварознавчої експертизи від 20.06.2023 розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, складає 417 082,50 грн., виплата відшкодування страховою компанією складає 160 000 грн. Тобто, різниця між фактично понесеними збитками та сплаченим страховим відшкодуванням складає 256 082,50 грн. Як слідує зі змісту позову, 28.10.2023 року ОСОБА_2 було надіслано лист-претензію з вимогою про відшкодування завданих майнових збитків позивачу, проте відповідач не отримав даний лист. Крім цього, як слідує зі змісту позову, пошкодження транспортного засобу позивача спричинило сильні душевні хвилювання, порушило її звичний спосіб життя, спричинило значні незручності позі та її близьким, а також потягнуло за собою додаткові витрати на транспорт. Також пошкоджений автомобіль використовувався для роботи, оскільки позивач займається наданням послуг у сфері туризму, тому після пошкодження та на час ремонту господарська діяльність позивача була призупинена, виникла необхідність залучення інших транспортних засобів, чим було також завдано значної моральної шкоди.

З огляду на викладене у позові, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 256 082,50 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., судовий збір в сумі 6 652,06 грн., 7 500 грн. оплати за послуги автотоварознавчої експертизи та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 15.12.2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача адвоката Мартинюка Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень представник зазначив, що висновок експерта №3007, який було складено 20.06.2023 судовим експертом Землюком В.В., не може бути взято судом до уваги, зважаючи на численні порушення при огляді транспортного засобу, не встановлення пробігу транспортного засобу, не була забезпечена замовником проведення експертизи присутність ОСОБА_2 та представника страхової компанії «ТАС». Також у висновку експерта зазначено дату огляду КТЗ 08.06.2023 року, тобто через більше ніж два місяці від отримання ушкоджень транспортним засобом. Стосовно листа-претензії, які не отримував відповідач, то копія доказу є недопустимою з причин підпису керівником (керуючим) АБ «Володимира Ткачука» адвокатом Ткачуком В.В., але в листі не вказано дату його складання, вихідний номер та немає підтверджень повноважень особи, що може діяти в інтересах ОСОБА_1 та підписувати лист-претензію. Адвокат акцентував увагу у відзиві, що позивач ненабув правазвернення довідповідача простягнення знього матеріальноїшкоди,оскільки повиненбув передати залишкитранспортного засобувідповідачеві якособі,яка відповідаєза завданушкоду,та тількипісля такогопередання набутиправо отримативід відповідачавідшкодування запошкодження автомобіляу розмірі,який відповідавйого вартостідо ДТП. Представник вважає розмір відшкодування моральної шкоди завищеним, виходячи з принципів розумності та справедливості. Позивач документально не підтвердила заподіяння їй душевних страждань і погіршення здоров`я після ДТП. Окрім цього, адвокат Мартинюк Д.В. додав, що розмір судового збору не відповідає Закону України «Про судовий збір», автотоварознавча експертиза викликає сумніви щодо її правильності, а розмір витрат на правову допомогу є завищеним та не підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові, просила їх задовольнити. Суду пояснила, що автомобіль перебуває наразі на стоянці не відремонтований. Оскільки автомобіль був «робочий», то втрата заробітку на ньому внаслідок ДТП потягнуло завдання моральної шкоди. На запитання суду ОСОБА_1 уточнила,що отримала в якості відшкодування 160 000 грн., франшизи не було.

Представник позивача адвокат Ткачук В.В. додав, що з даним транспортним засобом його довіритель вправі розпоряджатися на власний розсуд. Вона не зобов`язана зберігати його в стані після ДТП. Відповідач запрошувався на проведення експертного дослідження, йому також направлялася претензія, проте конверти повернулися. Докази судових витрат будуть подані згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник відповідача адвокат Мартинюк Д.В. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що позивач повинна була передати транспортний засіб відповідачу і таким чином набути право на відшкодування шкоди. Оскільки автомобіль не переданий, то у відшкодуванні матеріальної шкоди слід відмовити. Заподіяння моральної шкоди документально не підтверджено, у матеріалах справи відсутні докази використання автомобіля у підприємницькій діяльності. Розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим. Висновок експерта №3007 є недопустимим доказом. Представник визнав, що страховою компанією було відшкодовано 160 000 грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, та оцінивши наявні у справі докази, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до ЄДРСР.

Судом встановлено, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 25.04.2023 року у справі №295/3833/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Зі змісту постанови від 25.04.2023 року слідує, що 25.03.2023 о 04 год. 30 хв. в м. Житомирі, вул. Сурина Гора, 28, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Audi 100, д.н.з. НОМЕР_1 , не забезпечив безпечної швидкості руху, безпечного бокового інтервалу та справності рульової системи, внаслідок чого скоїв наїзд на транспортні засоби Mersedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , та Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постанова судуу справіпро адміністративнеправопорушення,яка набралазаконної сили,є обов`язковоюдля суду,що розглядаєсправу проправові наслідкидій чибездіяльності особи,стосовно якоїухвалена постановасуду,лише впитанні,чи малимісце цідії (бездіяльність)та чивчинені воницією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).

Згідно з висновком експерта №3007 автотоварознавчої експертизи від 20 червня 2023 року вартість матеріального збитку, завданий власнику автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI, р.н. НОМЕР_2 , з технічної точки зору, станом на 25.03.2023 року внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, становила 417 082,50 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI, р.н. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, становила 870 431,90 грн.; ринкова вартість автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI, р.н. НОМЕР_2 , станом на момент перед ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, становила 417 082,50 грн.; утилізаційна (залишкова) вартість в пошкодженому стані автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 315 CL, р.н. НОМЕР_2 , станом на дату після ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, становила 173 918,84 грн. (а.с. 6-14).

АТ «СГ «ТАС» було перераховано ОСОБА_1 в якості страхового відшкодування по договору №АТ3096055 від 28.07.2022 року 160 000 грн. (а.с. 50).

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

За змістом абзацу першого пункту 22.1 статті 22 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом про страхування відповідальності власників ТЗ порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Згідно з висновком експерта №3007 від 20 червня 2023 року розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI, р.н. НОМЕР_2 , з технічної точки зору, станом на 25.03.2023 року внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, становила 417 082,50 грн. та дорівнює його ринковій вартості на дату ДТП, а вартість відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI, р.н. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП, яка мала місце 25.03.2023 року, становила 870 431,90 грн. У своєму висновку експерт зазначив, що він вбачає економічну недоцільність ремонту, оскільки вартість відновлювального ремонту становила 870 431,90 грн., що не є меншою за ринкову вартість ідентичних не пошкоджених автомобілів, 2007 року випуску.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виходячи з положень пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», автомобіль позивача є технічно знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу перевищує його ринкову вартість.

Встановивши, що позивач залишила фізично знищений транспортний засіб собі, вартість якого становить 173 918,84 грн., а АТ «СГ «ТАС» виплатило позивачу розмір регламентної виплати в сумі 160 000,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідно до положень статті 1194 ЦК України позивачу слід відшкодувати 83 163,66 грн. (417 082,50 грн. 160 000 грн. 173 918,84 грн.).

Висновки щодо застосування відповідних норм права викладені у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 658/1677/18 (провадження № 61-10837св19), від 18 січня 2023 року у справі № 559/1253/19 (провадження № 61-7141св22) та враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Дані висновки не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.06.2023 у справі №125/1216/20, на яку посилається відповідач у відзиві.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи тощо. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року по справі № 752/17832/14-ц надала визначення моральній шкоді як стражданням, заподіяним громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснено також, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд визнає обґрунтованими та аргументованими доводи позивача щодо спричинення їй моральної шкоди внаслідок глибини фізичних та душевних страждань, завданих пошкодженням транспортного засобу, їх тривалості, істотності спричиненої шкоди та незручностей, яких вона понесла у зв`язку із необхідністю, зокрема, захисту своїх прав.

Разом з тим суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 розмір моральної шкоди, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та надані позивачем докази, не є достатньо аргументованим. Зокрема, ОСОБА_1 не надано доказів задіяння автомобіля в галузі надання туристичних послуг, на що сторона позивача наголошувала як у своїй позовній заяві, так і під час виступу в судовому засіданні як на підставу відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням обставин справи, тривалості часу, протягом якого позивач вживала заходи для відновлення своїх порушених прав, характеру заподіяної моральної шкоди, глибини та тривалості душевних страждань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 5 000 грн., що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказав, щопункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Статтею 139 ЦПК України регулюється питання витрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до суду висновок експерта №3007 автотоварознавчої експертизи, за проведення якого сплачено 7 500 грн.

Статтею 141 ЦПК України, якою врегульовано розподіл судових витрат між сторонами, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2485,05грн.у якостівідшкодування витрат,понесених запроведення автоварознавчоїекспертизи,та 881,64грн.судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зауважує, що сума присудженого позивачу судового збору розраховувалась за ставкою судового збору, яку мав сплатити позивач згідно з Законом України «Про судовий збір» - 2660,83 грн. Оскільки ОСОБА_1 внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, решта переплаченої суми судового збору може бути повернута за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

З огляду на викладене, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188, 1194 ЦК України, ст. 3, 10-13, 76-82, 89, 133, 139, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 83 163,66 грн. у якості відшкодування завданої майнової шкоди, 5 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, 2485,05 грн. у якості відшкодування витрат, понесених за проведення автоварознавчої експертизи та 881,64 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Д.В. Кузнєцов