Ухвала

від 25.07.2024 по справі 917/654/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

25.07.2024 Справа № 917/654/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О. М., розглянувши матеріали заяви представника позивача - Литвиненко А. І. про забезпечення позову (вх. № 8783 від 24.06.2024 року) у справі № 917/654/24

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, вул. Зіньківська, 3, м. Полтава, 36009,

2) ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

3) ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 ,

про визначення розміру статутного капіталу та визначення розміру часток учасників в статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

18.04.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру статутного капіталу ТОВ КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО у розмірі 3 000,00 грн та визначення розміру часток учасників вказаного товариства в статутному капіталі наступним чином

- частка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі вкладу 1 500,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу;

- частка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі вкладу 1 500,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 22.04.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вих. № 696/24 від 18.04.2024 року) відмовлено.

Ухвалою від 22.04.2024 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надав строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02.05.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 28.05.2024 року на 10:30год.

24.06.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача Литвиненко А. І. надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 8783) шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» в особі загальних зборів приймати рішення з питань зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу;

- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

24.07.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 - ОСОБА_4 надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (вх. №10082), в яких зазначено, що заява не підлягає задоволенню з огляду на те, що:

- вказана заява подана без додержання вимог ст.139 ГПК України, а саме: в ній відсутня пропозиція щодо зустрічного забезпечення;

- з огляду на обрані заявником заходи забезпечення позову, такі заходи стосуються не встановлення тимчасових обмежень розпорядження саме спірною часткою - 50 %, а встановлення обмежень в цілому щодо прийняття рішень про державну реєстрацію змін, здійснення державної реєстрації змін, здійснення та (або) проведення реєстраційних дій, скасування реєстраційних дій та/або записів, внесення до ЄДРЮОФОПГФ записів, що стосуються зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) Товариства. Відповідні заборони не конкретизовані саме пов`язаністю зі спірною часткою;

- у справі 917/654/24 предметом спору не є статут Товариства, в тому числі, статутом навіть не визначені розмір статутного капіталу та частки учасників;

- такі заходи забезпечення позову, як заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, нівелюють вимогу щодо заборони загальним зборам учасників товариства приймати вказані рішення, адже прийняті загальними зборами рішення без подальшої їх державної реєстрації не матимуть юридичних наслідків, а відтак не впливатимуть на можливість відновлення права заявника;

- заявник покликається лише на вірогідну можливість відповідача здійснити відчуження спірної частки в статутному капіталі.

При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховується наступне.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.

Згідно зі статтею 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина дев`ята статті 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Суд звертає увагу, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі № 910/15182/23, від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник в обґрунтування необхідності забезпечення позову вказує на наступні обставини: в межах справи № 917/2227/23 за заявою ОСОБА_1 були вжиті заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2023 року, а саме: заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО (ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/2227/23 від 23.05.2024 р. вказані заходи забезпечення скасовані. Станом на дату подачі даної заяви рішення набрало законної сили.

Заявник зазначає, що загальні збори учасників ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» наділені повноваженнями приймати будь-які рішення щодо відчуження майна товариства, включення нових учасників, збільшення, зменшення статутного капіталу, внесення змін до статуту, тощо без участі ОСОБА_1 Прийняття таких рішень та їх державна реєстрація призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження, а буде змушений знову звертатись до суду. Заборона загальним зборам учасників товариства приймати вказані вище рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього товариства, адже не впливає на можливість укладання товариством договорів з контрагентами, надання послуг, тощо.

Щодо заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно товариства, то даний спосіб забезпечення позову перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із способом, який був зазначений вище (заборона загальним зборам учасників товариства приймати конкретно визначені рішення), адже, будь-яке рішення прийняте загальними зборами учасників товариства, яке стосується змін відомостей про товариство (зміна складу учасників, перерозподіл часток учасників, виключення учасників) підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Вжиття заходів забезпечення позову не може завдати жодних збитків товариству чи його учасникам, не призведе до обмеження прав чи інтересів будь - яких осіб, оскільки товариство надалі буде функціонувати та виконувати свої статутні цілі та завдання, не призведе до блокування діяльності товариства, не заборонить учасникам товариства в передбачений Законом та статутом спосіб реалізовувати свої права відносно управління товариством. За час розгляду спору спірна частка товариства може бути переоформлена чи відчужена іншим особам і в разі задоволення позову в межах вимог, про які йдеться в заяві, позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим з рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування частки в інших осіб, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення корпоративних прав позивача. Так само в разі зміни органів управління товариством - виникне необхідність у зверненні з новими позовами про визнання недійсними таких рішень.

Суд зазначає, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, проаналізувавши викладені заявником доводи та відповідачем 1 заперечення, дослідивши надані докази, суд зазначає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок; запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами: невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав з огляду на наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги про повернення розподілу часток учасників до стану, що передував порушенню прав та інтересів позивача шляхом визначення розміру часток учасників та визначення розміру статутного капіталу.

Суд зазначає, що в провадженні судді Господарського суду Полтавської області Тимощенко О. М. перебувала справа №917/2227/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ТОВ КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства; скасування записів про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Разом із зазначеною позовною заявою позивачем також було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ухвалою від 20.12.2023 року суд заборонив державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» (ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Ухвалою від 20.12.2023 року по справі №917/2227/23 судом встановлено, що протягом періоду 03.10.2023 року - 23.11.2023 року було змінено розмір статутного капіталу, змінено склад засновників (учасників) - вчинені дії щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, змінено кінцевого бенефіціарного власника (або змінено відомості про кінцевого бенефіціарного власника) Товариства.

Рішенням від 23.05.2024 року по справі №917/2227/23 суд відмовив в задоволенні позовних вимог та скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20.12.2023 року.

Дане рішення не оскаржувалось учасниками справи та набрало законної сили 18.06.2024 року.

Також суд зазначає, що відповідно до відповіді №704513 від 24.07.2024 року з ЄДРЮОФОПГФ, що сформована за запитом судді Господарського суду Полтавської області Тимощенко О. М., Степенко О. О. відсутній у складі учасників ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО», кінцевими бенефіціарними власниками є ОСОБА_2 (7,5 % частки статутного капіталу) та ОСОБА_3 (92,5 % частки статутного капіталу)

В частині заходів щодо заборони ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» в особі загальних зборів приймати рішення з питань зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу необхідно зазначити, що такий захід забезпечення позову відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках цієї справи оспорюється склад учасників товариства і в цій частині позивач просить заборонити приймати загальним зборам учасників Товариства конкретні визначені судом рішення спірним складом учасників, тобто заходи безпосередньо та прямо стосуються предмета спору (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі 910/15182/23, від 26.02.2020 у справі №921/629/19, від 16.10.2020 у справі № 924/710/20 від 10.09.2021 у справі №910/18567/20).

Заборона загальним зборам учасників Товариства приймати вказані вище рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього Товариства, адже не впливає на можливість укладання Товариством договорів з контрагентами, надання послуг, тощо.

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача 1 відносного того, що заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії нівелює вимогу щодо заборони загальним зборам учасників товариства приймати вказані рішення, оскільки даний спосіб забезпечення позову перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із способом, який був зазначений вище (заборона загальним зборам учасників Товариства приймати конкретно визначені рішення), адже, будь-яке рішення прийняте загальними зборами учасників Товариства, яке стосується змін відомостей про товариство (зміна складу учасників, перерозподіл часток учасників, виключення учасників) підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно, заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відносно Товариства логічно обумовлена забороною загальним зборам учасників Товариства приймати відповідні рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі № 910/15182/23).

Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав Заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Суд констатує, що вжиття заходів забезпечення позову: не може завдати жодних збитків Товариству чи його учасникам, не призведе до обмеження прав чи інтересів будь - яких осіб, оскільки Товариство надалі буде функціонувати та виконувати свої статутні цілі та завдання, не призведе до блокування діяльності Товариства, не заборонить учасникам Товариства в передбачений Законом та Статутом спосіб реалізовувати свої права відносно управління Товариством.

Зокрема, з огляду на вищенаведені дії осіб зазначених заявником, які свідчать про наявність наміру зміни діючих положень статуту Товариства, за час розгляду спору спірна частка може бути переоформлена чи відчужена іншим особам і в разі задоволення позову в межах вимог, про які йдеться в заяві, позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування частки в інших осіб, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення корпоративних прав позивача.

Невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників ТОВ КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки незаконні дії відповідача, призведуть до необхідності застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивача.

Суд констатує, що наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення відповідачу будь-яких збитків, а тому відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

У даному випадку суд враховує висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22, відповідно до яких забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно товариства, а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивачів) та викликати труднощі при його виконанні. Такі заходи мають прямо стосуватись предмету позову.

Отже, вимоги ОСОБА_1 щодо заборони проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу ТОВ «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» кореспондуються у цьому випадку з вимогами позовної заяви про визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення розміру часток учасників у статутному капіталі і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить статті 137 ГПК України, а також відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі №918/531/22.

При цьому у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи частка буде відчужена або державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно Товариства на підставі прийняття відповідачем певних рішень, заявник не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів заявника.

Заходи забезпечення позову, про які просить заявник, прямо стосуються предмета спору та не суперечать, зокрема, приписам ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України. Можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, зокрема, щодо зміни статуту та розміру часток у статутному капіталі підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 17.08.2022 року у справі №911/266/22, у постанові від 20.09.2023 року у справі № 911/1430/23.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу предмету спору з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачами заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч.1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів. При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачам.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи достатність наданих заявником відомостей та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб), суд не вбачає необхідності викликати особу, що подала заяву, та призначати розгляд заяви у судовому засіданні.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Частиною 1 ст. 144 ГПК України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 144 ГПК України).

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову є такими, що відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду. Вжиті заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на основну мету судового захисту, відповідно до якої, права особи мають бути захищені реально, а не декларативно, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, заява від 24.06.2024 року (вх. № 8783) про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44005757) в особі загальних зборів приймати рішення з питань зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу;

- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову розглянута 25.07.2024 року, оскільки з 16.06.2024 року по 23.07.2024 року включно суддя Тимощенко О. М. знаходилася у відпустці. Тому ухвала постановлена, а її текст підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Керуючись ст. 136,137, 140, ст. 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача - Литвиненко А. І. про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 8783 від 24.06.2024 року) у справі №917/654/24 задовольнити.

2. Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44005757) в особі загальних зборів приймати рішення з питань зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу.

3. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44005757) окрім проведення реєстраційних дій на підставі: рішень Міністерства юстиції України при реалізації повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили.

4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень. Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФАВОРИТ АГРО, вул. Зіньківська, 3, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код ЄДРОПУ 44005757)

Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала постановлена 25.07.2024 року.

Ухвала набрала законної сили 25.07.2024 року.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання по 25.07.2027 року

Суддя О. М. Тимощенко

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.