Ухвала

від 24.07.2024 по справі 925/910/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 липня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/910/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду у справі за позовом Першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Черкаси до Черкаської міської ради до Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великої Олени Володимирівни, до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 7", про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та визнання недійсною державної реєстрації цієї земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2020 Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Черкаси до Черкаської міської ради, Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великої Олени Володимирівни, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

20.09.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/910/20, яким позов задовольнив повністю. Визнав незаконною та скасував державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, земельної ділянки площею 1,2148 га кадастровий номер 7110136700:03:028:0020, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 проведену 07.02.2018 Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Скасував державну реєстрацію права комунальної власності Черкаської міської ради на земельну ділянку площею 1,2148 га кадастровий номер 7110136700:03:028:0020, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великою О.В. від 25.06.2019 № 32207157. Стягнув з Черкаської міської ради, з Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Черкаської обласної прокуратури 21188,00 грн судових витрат на сплату судового збору.

15.01.2024 суд ухвалив додаткове рішення суду у справі № 925/910/20, яким стягнув з Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної прокуратури 5486,17 грн судових витрат зі сплати судового збору. Стягнув з Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної прокуратури 5486,17 грн судових витрат зі сплати судового збору. Стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Черкаської обласної прокуратури 10215,67 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Додаткове рішення суду набрало законної сили 08.02.2024.

13.02.2024 суд на виконання додаткового рішення суду видав накази суду.

20.03.2024 до Господарського суду Черкаської області звернулося Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області із заявою про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду від 15.01.2024 у справі №925/910/20, в якій просило змінити спосіб та порядок виконання додаткового рішення, а саме на "стягнути з Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542) за рахунок бюджетних асигнувань департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770)"(а.с. 175-189 том 4).

В обґрунтування заяви Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області зазначило, що органи Казначейства, в межах наданих повноважень Законом України "Про виконавче провадження", Порядком №845, під час виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, здійснюють безспірне списання коштів з рахунків боржників, які відкриті в органах Казначейства. Органи Казначейства не мають повноважень самостійно визначати та здійснювати заміну боржника іншою юридичною особою, рахунки якої відриті в органах Казначейства. Станом на 18.03.2024 додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі №925/910/20 щодо стягнення з Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної прокуратури 5486,17 грн судових витрат зі сплати судового збору залишається не виконаним, враховуючи те, що в Управління відсутні механізми стягнення коштів з боржника - Черкаської міської ради, яка не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Вважає, що єдиним можливим способом виконати це рішення суду за допомогою безспірного списання коштів органами Казначейства та змінити спосіб та порядок виконання додаткового рішення. Зазначає, що система органів місцевого самоврядування в м. Черкаси має певні особливості, які полягають в розподілі повноважень Черкаської міської ради та її виконавчого комітету між відповідними структурними підрозділами департаментами/управліннями Черкаської міської ради головними розпорядниками бюджетних коштів, які визначені додатком №3 рішення міської ради "Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік (2357600000)"від 22.12.2023 №51-41. Департаменти/управління, як юридичні особи головні розпорядники бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, мають відкриті рахунки в органах казначейства та обслуговуються в Управлінні. Кожен з департаментів/управлінь відповідальний за конкретний визначений напрямок діяльності Черкаської міської ради. На запит Управління від 19.02.2024 № 04-11--07/386 Черкаська міська рада листом від 26.02.2024 №1541/3643-01-21 повідомила, що відповідальним за виконання виконавчого документа у справі №925/910/20 в частині стягнення 5486,17 грн судових витрат зі сплати судового збору визначено Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

02.04.2024 суд ухвалив призначити заяву Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду до розгляду у судовому засіданні о 15 год. 30 хв. 08.04.2024.

08.04.2024 суд ухвалив заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду від 15.01.2024 залишити без розгляду.

24.06.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив рішення, яким ухвалив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.04.2024 у справі №925/910/20 скасувати. Матеріали справи №925/910/20 повернув до Господарського суду Черкаської області для розгляду заяви Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду від 15.01.2024 у справі №925/910/20.

19.07.2024 справа №925/910/20 повернулася до Господарського суду Черкаської області та згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 19.07.2024 передана для подальшого розгляду судді Гладуну А.І.

22.04.2024 суд ухвалив заяву Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду до розгляду у судовому засіданні о 16 год. 00 хв. 24.07.2024.

У судове засідання представник Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області Кутуза О.Г., прокурор ОСОБА_1 та представник відповідача Черкаської міської ради Птуха В.В. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд ухвалив розглянути заяву у відсутність представників учасників справи, які не з`явилися.

Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала повністю.

Прокурор ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд задовольнити заяву та змінити порядок та спосіб виконання додаткового рішення суду.

Представник відповідача Черкаської міської ради Птуха В.В. повідомила, що у Черкаської міської ради відсутні відкриті рахунки, при вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Розглянувши заяву Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду у справі, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку заяву задовольнити та встановити порядок виконання рішення суду.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України 5-рп/2013 від 26.06.2013, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абзац 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129№ Конституції України).

Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Згідно із статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Звертаючись із заявою про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду Управління Державної казначейської служби ствердило, що ухвалене у справі додаткове рішення суду не виконане. Додаткове рішення суду підлягає виконанню органами казначейства. Відсутність у боржника відкритих рахунків в органах казначейства робить виконання рішення суду ускладненим.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

Зміна способу та порядку виконання рішення суду, здійснена судом у порядку, визначеному статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання. Така ухвала суду є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №905/3250/16.

У підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України визначено установити, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку).

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частини 1, 2 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету (частина 1 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частина 2 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно із пунктом 18 статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Черкаська міська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської територіальної громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів.

Обставиною, яка істотно ускладнює виконання судового рішення є відсутність у Черкаської міської ради рахунків в органах казначейства.

02.09.2021 Черкаська міська рада прийняла рішення "Про затвердження Положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради" (а.с. 184-185 том 4), у пункті 1.4 якого визначила, що Департамент є головним розпорядником коштів.

Виконання рішення суду (додаткового рішення суду) у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради відповідатиме вимогам Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Виконання рішення суду (додаткового рішення суду) у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради не матиме наслідком заміну відповідача чи боржника за наказом господарського суду.

Виконання рішення суду (додаткового рішення суду) у цій справі за рахунок коштів місцевого бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради є порядком виконання рішення суду, який суд, враховуючи обставину, яка істотно ускладнює його виконання, дійшов висновку встановити.

З метою виконання ухваленого у справі рішення суд дійшов висновку встановити порядок виконання додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі №925/920/20, на виконання якого Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 13.02.2024, шляхом стягнення з Черкаської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної прокуратури 5486,17 судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Державної казначейської служби у м. Черкасах Черкаської області про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення суду у справі №925/910/20, на виконання якого Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 13.02.2024 про стягнення 5486,17 грн судових витрат зі сплати судового збору задовольнити.

Встановити спосіб та порядок виконання додаткового рішення Господарського суду Черкаської області, на виконання якого Господарський суд Черкаської області видав наказ суду від 13.02.2024 про стягнення з Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної прокуратури 5486,17 судових витрат зі сплати судового збору:

- стягнути з Черкаської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286) 5486,17 грн (п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 17 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун