Ухвала

від 25.07.2024 по справі 646/3175/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

справа №646/3175/24

провадження № 61-9772ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гринченко Тетяна Миколаївна, на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова, у складі судді Литвинова А. В., від 03 квітня

2024 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., від 19 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, державного підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_1 , про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С. В., приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А., державного підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_1 , про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Разом із позовом ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 85,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1797080563101 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1870589463101.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 19 червня 2024 рокузаяву ОСОБА_2 задоволено, забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 85,4 кв. м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1797080563101 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №187059463101,

04 липня 2024 року засобами поштового зв`язку представникОСОБА_1 - адвокат Гринченко Т. М. подала касаційну скаргу на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2024 року (повний текст складено 20 червня 2024 року) у цивільній справі № 646/3175/24.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_2 не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачки утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому. Вважає, що застосований вид забезпечення позову порушує баланс інтересів сторін, перешкоджає не лише розпорядженню майном відповідачкою до закінчення розгляду справи, а перешкоджає та робить неможливим користування та володіння майном, що є абсолютним порушенням права власності, а не його обмеженням.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Ухвала суду про забезпечення позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спір виник з приводу визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна: житлового будинку, загальною площею 85,4 кв. м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1797080563101 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1870589463101 від 08.02.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_1; визнання недійсними та скасування протоколів №605410 проведених електронних торгів від 08 лютого 2024 року та № 606267

від 23 лютого 2024 року, а також акту від 01 березня 2024 року про проведені електронні торги з реалізацій арештованого майна, виданий та затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом С. В. у виконавчому провадження № НОМЕР_1; визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер 334, виданий 08 березня 2024 року, видавник ПН ХМНО Межева І. М.

Суди встановили, що в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 відбулися електронні торги житлового будинку загальною площею 85,4 кв. м, та земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:017:0062 площею 0,0991 га за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких стала ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 оскаржує проведені торги, у зв`язку із, наявними на його думку, порушеннями процедури їх проведення та порушенням прав власника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 вказала, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що між сторонами виник спір, щодо законності відчуження нерухомого майна на електронних торгах, з урахуванням обставин конкретної справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що не застосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року в справі № 905/448/22 звертав увагу, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За встановлених у розглядуваній справі обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення прав, які позивач вважає порушеними, за захистом яких він звернувся до суду.

Оцінка законності, обґрунтованості та доведеності позовних вимог при вирішенні питання про забезпечення позову не здійснюється.

Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню нерухомим майном, носять тимчасовий характер та спрямовані, зокрема, на унеможливлення зміни власника майна, до вирішення спору судом.

ОСОБА_1 не позбавлена права, за наявності передбачених законом підстав (глава 10 розділу І ЦПК України), ініціювати перед судом питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, скасування заходів забезпечення позову, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про забезпечення позову є очевидним, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гринченко Тетяна Миколаївна, на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі № 646/3175/24.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников